BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Екологічний Поступ.    Пост-Factum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
Кінорежисер Біллі Вайлдер
 
14 грудня 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:10 15-12-2017 -   На Жовківщині відкрили дахову сонячну електростанцію  
  16:8 15-12-2017 -   У Гарнізонному храмі відновили унікальні фрески  
  15:37 15-12-2017 -   Завтра на вулиці Львова повернуться тролейбуси №5 та №24  
  13:29 15-12-2017 -   Мешканець Львівщини загинув під час пожежі в дерев`яному будинку  
  13:22 15-12-2017 -   В області завершили ремонт автодороги Львів-Тернопіль  
Україна
  15:35 15-12-2017 -   В Україну прийде справжня зима з 19 грудня  
  15:33 15-12-2017 -   ГПУ закрила справи проти шести нардепів  
  14:19 15-12-2017 -   МЗС: Біометрія на кордоні запрацює з Нового року  
  14:18 15-12-2017 -   Подвійне вбивство: у Дніпрі розстріляли сім'ю бізнесмена  
  13:25 15-12-2017 -   Керуючу заводом у Дніпрі затримали за хабар у $35 тисяч  
Світ
  16:25 15-12-2017 -   Вчені визначили причину пияцтва  
  15:36 15-12-2017 -   Іспанію можуть відсторонити від участі в ЧС-2018  
  13:23 15-12-2017 -   Ще три жінки звинуватили Дастіна Гоффмана в домаганнях - ЗМІ  
  10:58 15-12-2017 -   На заводі у Тернополі пролунав вибух  
  10:54 15-12-2017 -   Напади з ножем в Нідерландах: загинули двоє людей  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ у Львові  »  АНАЛІТИКА

___________________________________________________________________________

Чому мером повинен бути Садовий
Юрко БОЙКО
 
Передвиборна кампанія на посаду міського голови Львова добігає кінця. Одним із поворотних моментів для неї стало сенсаційне звернення Громадської ради підтримки кандидата Андрія Садового до кандидата Любомира Буняка з пропозицією зійти з виборчих перегонів та закликати своїх потенційних виборців віддати голоси на користь Андрія Садового. Реакція на цю заяву була різною: від повної підтримки до нерозуміння. Сьогодні я вважаю за необхідне пояснити всім нашу позицію й мотивації, які передували появі цієї заяви.


Якщо у 1998 році виборча кампанія на посаду міського голови у Львові було практично безальтернативною, то цього разу кандидатів, які мають шанси перемогти, аж забагато. При цьому кожен із них веде свою виборчу кампанію різними способами. Маємо повний спектр виборчих технологій – від позитивних до негативних. До позитивних прикладів можна віднести способи виборчої боротьби Юрія Карвацького чи Богдана Федоришина. Команда кожного з них стабільно і цілеспрямовано працює над створенням певного іміджу свого кандидата: будівельника й успішного підприємця. Ніхто з них навіть не робить спроб у той чи інший спосіб очорнити своїх конкурентів.
Така тактика рано чи пізно приведе якщо не до перемоги, то принаймні до успіху. Про таких кандидатів і після виборів у львів’ян залишиться тільки позитивне враження. Цілком іншу стратегію обрали команди Любомира Буняка і діючого міського голови Василя Куйбіди. Якщо перший поводиться відверто агресивно, від самого старту стараючись переконати виборців, що тільки він є єдиним опонентом діючого мера, то другий, абсолютно спокійно, використовуючи адмінресурс (дорогі бігборди, лайтбокси, касетони, плакати, вартість яких значно перевищує суму виборчого фонду, з якого повинні здійснюватися всі передвиборні витрати), нагадує львів’янам про всі свої досягнення під час керівництва містом, які, на його думку, таки є.

Тепер спробуємо поговорити про шанси кожного з трьох основних конкурентів.

Василь Куйбіда

Чому діючий мер уже втретє може перемогти на виборах? По-перше, тому, що люди звикли, що він є мером, тобто для львів’ян Василь Куйбіда у певному сенсі – “свій”. По-друге, політична підтримка. Його електоральні акції зросли саме після того, як Віктор Ющенко під час свого перебування у Львові задекларував підтримку Куйбіди від блоку “Наша Україна”.

З іншого боку, переважна більшість львів’ян усвідомлює необхідність змін, вважаючи, що так далі жити не можна. При тому всередині багатьох виборців сидить страх змін на гірше. Ми занадто добре знаємо нашого міського голову, щоби вдаватися в детальний аналіз його особи як кандидата.

Любомир Буняк

Цей кандидат несподівано з’явився у Львові за два місяці до виборів. Його аргументом стало те, що він був одним із керівників побудови нафтопроводу “Одеса-Броди”. Під цей аргумент були знайдені вдалі гасла: “господарник”, “енергетична незалежність України”. Другим аргументом Буняка, як і у Василя Куйбіди, стала декларація підтримки тих чи інших політичних лідерів. Це було підкріплено масованою заклейкою стін агітматеріалами.

Протягом першого місяця все це дало результат: рейтинг Любомира Буняка стрімко виріс. Але за два тижні до виборів ця “пірамідка” почала давати тріщини: інформація про підтримку Буняка з боку Віктора Ющенка виявилася мильною бульбашкою. В пресі почали з’являтися статті про те, що нафтоповід “Одеса-Броди” – порожній, і невідомо коли (і чи колись взагалі) буде заповнений нафтою. Все частіше прихильники Буняка почали задавати собі питання: чи дійсно досвід, набутий при спорудженні трубопроводу, може стати в пригоді в процесі управління містом. З’ясувалося, що через один-два роки знаменитий нафтопровід має шанс перетворитися на закопану у землю іржаву трубу. Можна б було закрити на це очі, але нафтопровід будувався на державні кошти, тобто в землю можуть бути закопані мільйони, які могли стати працюючими заводами, зарплатами, стипендіями, пенсіями...

За два місяці “виборчих боїв” Буняк устиг персонально образити всіх своїх конкурентів – Василя Куйбіду, Андрія Садового, Юрія Карвацького, Богдана Федоришина. Кожен із цих людей багато зробив для Львова за свою багаторічну працю, кожен із них має своїх виборців, рідних, симпатиків.
Зневаживши цих достойних людей, п. Буняк продемонстрував свою повну зневагу до нас, львів’ян.
Цікаво, як він зміг би жити в нашому місті навіть у разі його обрання, з ким йому працювати, на кого опиратися? Знаю, що в Києві серед політиків і управлінців побутують фрази “політика і мораль – речі несумістні”, а “мета виправдовує засоби”. У Львові ще п’ятнадцять років тому Михайло Горинь неодноразово повторював, що в політику повинні йти люди з твердими моральними засадами. Бо аморальність завжди мстить за себе.

Андрій Садовий

Чотири роки тому Андрій Садовий став депутатом Львівської міської ради і очолив комісію з економічної політики, діяльність якої була припинена не без участі міського голови. Садовий став першим депутатом, який відкрито задекларував свою опозиційність діючій владі – і фактично відтоді почалася його виборча кампанія. Фундаментальність намірів засвідчило створення у Львові Інституту розвитку міста – громадської організації, яка цілеспрямовано і послідовно почала роботу над Програмою розвитку Львова. Навколо Інституту об’єднали свої зусилля найкращі фахівці: архітектори, будівельники, економісти, соціологи, історики, юристи. Саме ці люди стали основою команди, з якою Андрій Садовий планує покращити обличчя міста, добробут його мешканців, прийшовши до керівництва. Результатом діяльності роботи Інституту стала презентація Програми розвитку міста в березні цього року.

Андрій Садовий став першим кандидатом, який оприлюднив свою передвиборну програму, тоді як інші обходяться передвиборними обіцянками. У виборчому процесі єдиний недолік, який закидали Садовому, молодість, був перетворений в позитивний аргумент. Більшість людей усвідомили, що зміни в місті може провести тільки людина, свідомість, розум і досвід якої не обтяжені “радянським” способом мислення. Людина, яка на власному прикладі показала, як, у результаті цілеспрямованої й наполегливої роботи, можна досягти успіху.

Одним із основних аргументів Садового стала його боротьба за надання Львову спеціального статусу.
Було докладено чимало зусиль, щоби пояснити львів’янам, що це, і переконати їх у необхідності його здобуття. Згідно зі соціологічними опитуваннями, 84% львів’ян сьогодні готові відповісти “так” на запитання “Чи потрібен Львову спеціальний статус?” і тільки 2% вважають, що це Львову непотрібно. 107 тисяч львів’ян поставили свій підпис під зверненням до депутатів міської ради про проведення референдуму з цього питання. На жаль, більшість депутатів – під тиском міського голови – сказали львівській громаді – “ні”. Але Андрій Садовий непорушно залишився на своїй позиції, розпочавши роботу над наданням Львову спеціального статусу іншим шляхом, також передбаченим Конституцією.

Садовий виявився єдиним кандидатом, якого можна назвати абсолютно самостійним і незалежним.
Вийшовши напередодні виборів із партії “Реформи і Порядок”, він добровільно позбувся політичної підтримки, що дало йому можливість не залежати від заяв будь-яких політичних лідерів. Опорою для нього стали Львів і львів’яни.

Уся виборча кампанія Садового збудована лише на позитиві. Протягом двох місяців він жодного разу не опустився до поливання брудом своїх конкурентів, що зрештою дало свої плоди: його рейтинг стабільно зростає впродовж усієї виборчої кампанії.

Тепер повернемося до того, про що ми говорили на початку. Наприкінці виборчих перегонів маємо трьох кандидатів, кожен із яких може реально претендувати на посаду міського голови. Будучи свідомими того, що нашому місту сьогодні вкрай необхідні зміни, ми звузили свій вибір до аналізу виборчої кампанії тільки двох опонентів діючої влади. Переконаність у тому, що сьогодні місту потрібен саме Андрій Садовий, стала підставою написати звернення до Любомира Буняка – і викласти в ньому мотивації щодо того, чому він повинен зняти свою кандидатуру на користь Андрія Садового.

Такий вчинок із боку Любомира Буняка став би свідченням того, що він дійсно вболіває за наше місто, а не використовує Львів як тимчасовий “запасний аеродром”.

Автор – голова Громадської ради підтримки кандидата на посаду міського голови Львова Андрія Садового









»  31 БЕРЕЗНЯ
Пам’ятка для виборця-2002
Що робити в день виборів, якщо...
Остап ДРОЗДОВ
 
Завтра з восьмої до восьмої керманичем країни на один день стає народ. Чіткі правила, як ми маємо голосувати, встановлює Закон “Про вибори народних депутатів України”. Однак, зважаючи на досить серйозні очікування міжнародних та наших спостерігачів стосовно фальсифікації, варто знати, що і як треба робити, і мати це на увазі. Тому газета “Поступ” – завдяки консультаціям Комітету виборців України – подає інформацію, яка може завтра стати вам у пригоді.

З якими документами можна йти голосувати?

Згідно з законом, такими документами є: національний паспорт; закордонний паспорт; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка чи посвідчення члена екіпажу та, нарешті, військовий квиток (для військовослужбовців строкової служби).

Хто замість кого може голосувати?
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Нас очікують на виборчих дільницях 
  ·  Арафат з автоматом у руках 
Погляд
  ·  ВИБАЧЕННЯ 
  ·  Голосуй за Наш дім – Нашу Україну! 
Поступ у Львові
  ·  Чому мером повинен бути Садовий 
  ·  Пам’ятка для виборця-2002 
Поступ з краю
  ·  КРАЄВИД 
  ·  Чи загрожує президентові відставка ? 
  ·  Із виборчих перегонів зняти... 
Поступ у світі
  ·  Компенсація за рабство 
  ·  Триває боротьба за Кавказ 
  ·  Гавела охороняв “Достоєвський” 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Спорт-Поступ
  ·  Чергові чутки навколо Реброва 
  ·  Такий веселий-веселий Амбер... 
  ·  СПОРТ-БЛІЦ 
Екологічний Поступ
  ·  Яворівська “Сірка” турбує оточуючих 
Пост-Factum
  ·  Помер Біллі Вайлдер 
  ·  КАЛЕНДАР