BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Дайджест.    Арт-Поступ.    Ї-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
7 жовтня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ї-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Зауваги щодо центральноевропейської ідентичности
Антонін ЛІЄМ
 
Чому саме протягом останніх років у Східній та Центральній Европі, та навіть і у Відні (хоча з инших причин) знову відкривають феномен Европи-Центру чи Центральної або Середньої Европи, який потрапив на передній план багатьох дискусій?

Я вважаю, що відповіді слід шукати у сфері практичної політики та в необхідності виживання. Мешканці Центральної Европи стали жертвами політичної стеноґрафії. Їх як "східних европейців" зарахували до російського чи совєтського простору. Через приналежність до Центральної Европи, через намагання відновити та утвердити Центральну Европу як культурне, політичне і географічне поняття вони намагаються врятувати себе від цієї Східної Европи та відновити свою ідентичність.
Відню поняття Центральної Европи потрібне із подібних причин - на основі проблеми ідентичности та неоднозначного ставлення до історії та сучасности. Колись Відень був центром, melting pot-ом. Віденський вальс, сморід відмираючої цивілізації, як це в Парижі називали із рекламних мотивів, - тепер це не занадто цікаве. Набагато цікавіше те, що у Відні злилися воєдино і співіснували всі культури цього простору.

Однак на кордоні з Австрією лежить Словенія, Любляна, недалеко - хорватський Загреб, - ані совєтська зона впливу, ані австрійська територія. Там теж часто говорять про Центральну Европу. А в Словенії чи Хорватії відбувається не наукова, а якраз політична, культурно-політична дискусія.
Я думаю, що Центральна Европа - це східний край европейської спадщини. Але саме тут ця спадщина перебуває у найбільшій небезпеці. Отже, ознака Центральної Европи - це захист тієї спадщини, утвердження приналежности не до Східної Европи, а до традиції Ренесансу, Просвітництва, Европеїзму, "громадянського суспільства".

Усі малі центральноевропейські країни позначені яскраво вираженим націоналізмом, національними рухами. Однак цей націоналізм, на противагу, скажімо, до европейської Півночі, веде не до провінціалізації та замкнутости, але від початків має космополітичний характер.

Центральноевропейські слов'яни були з двох боків оточені небезпекою - російською (слов'янофільською) та німецькою. Тому польські націоналісти і романтики, чеський національний рух та угорці повернулися до инших частин Европи, тому їх космополітизм та їхня традиція були і залишаються під французьким, англійським та італійським впливами. Коли в Богемії відновлено рідну мову, то протягом короткого часу слід було довести, що ця мова здатна висловлювати усе те, що висловлюють инші мови.

Характер центральноевропейської культури полягає у зіткненні багатьох культур. Це не є культура з австрійськими чи слов'янськими ознаками. У Західній Европі контакти між культурами розглядаються зовсім инакше. Там роблять спроби черпати з різних джерел і европейських, і неевропейських культур, щоб об'єднати їх під одним дахом. Ці намагання іноді бувають навіть конвульсивними, вони не належать до буденного життя. Західноевропейські народи завжди були самостійними культурними утвореннями. Співіснування і накладання культур, релігійна толерантність - це для них нове і ще не осмислене.

Щось подібне маємо і в Сполучених Штатах: якщо придивитись до політичного і культурного життя, то можна розпізнати, що більшість осіб, яка в американській зовнішній чи культурній політиці мають космополітично-европейську орієнтацію,- европейського або гебрейського походження, що певною мірою одне і те ж. Цей внутрішній, несвідомий і не снобістський космополітизм, як на мене, - це складова частина центральноевропейськорї історії. Ми, центральні европейці, позначені цією історією. Вона спільна для всіх нас.

Яка ж роль Австрії у культурі цього реґіону? Гадаю, насамперед - це внесок австрійсько-гебрейської культури, який був і залишається дуже важливим. Сюди ж додається і другий внесок: австрійська культурна ідентичність завжди мусила утверджувати себе супроти німецького націоналізму. Цей тиск і досі все ще в Австрії відчутний. Утвердити свою ідентичність означає теж і заглянути крізь Німеччину далі, у решту світу. Я вважаю, що в цьому сенсі Відень був космополітичним у всьому найкращому, що він створив, що мислив і що належить до традиції австрійської культури.

Де знаходиться Центральна Европа? Чи це справді лише колишня монархія Габсбурґів? Я у цьому не дуже впевнений. Ті ж ознаки я бачу не лише у Кракові, але й у Варшаві і Познані, Ґданську. Дуже чіткі вони і у Швайцарії. Як на мене, то Дюренматт і Фріш - прекрасні центральноевропейські письменники. У них є все, що притаманне й иншим - те саме відчуття, той самий світогляд, ті ж побоювання, та ж їдка іронія та самоіронія тощо. Той самий стиль знаходимо і в Трієсті.

Для мене складність виникає у зв'язку з ідентифікацією "німецько-рейхової" частини Центральної Німеччини. Мені важко уявити, що Берлін не вважають центральноевропейським містом. Однак наскільки саксонська чи прусська традиції є центральноевропейськими? Я не наважуся стверджувати щось конкретне щодо цього. Те саме я сказав би і про Баварію, Мюнхен, але я вважаю, що Ґюнтер Ґрасс - центральноевропейський письменник. Він сам це знає краще за будь-кого.

Хочу згадати ще одне ім'я, а саме - Карел Чапек. Він - важливий доказ того, що я думаю. Хоча б тому, що Чапека загнали у гріб вороги космополітизму, в той час, коли проголошували хвалу Центральній Европі. Не слід забувати також (мені здається, це пройшло повз увагу Мілана Кундери), що Центральну Европу вихваляли не у 1948 році і не в 1944 в Ялті, а у 1939 у Мюнхені. Якби не було Мюнхена, не було б і Ялти, не було б і 1948 року чи инших наслідків. Про це особливо люблять забувати ті, хто підписався в Мюнхені.

По-друге, труднощі для мене виникають і з ідентифікацією Росії. Центральна Европа, насамперед слов'яни, мусили утверджувати себе не тільки стосовно Німеччини шляхом "дивного" космополітизму. Тому чехи майже добровільно ринули в обійми панславізму і тим самим ще на певний час врятувалися. І навпаки - поляки чинили опір обом сторонам - за допомогою космополітичної культури та великої релігійної традиції дотримання толерантности, про яку не слід забувати. Думаю, що Польська церква була однією з найтолерантніших серед усіх католицьких помісних Церков, і европейський протестантський рух знав про це, наприклад, чехи, кальвіністи.

Узагальнюючи, можна було б сказати, що усі малі країни мусять "вийти із самих себе", щоб підтримати і зберегти власну ідентичність. Однак, на мою думку, це не стосується Північної Европи, як це демонструють фінська чи шведська культури, які, радше, замикаються самі в собі.

Що ж трапляється, коли письменник, виходець із малого народу, дозволить собі перетворити свій простір і долю свого народу на "theatrum mundi"? За це норвежці ненавиділи Ібсена, бо він, будучи в Німеччині та Італії, не приєднався до національної боротьби норвежців, наважився говорити про світові проблеми так, ніби вони - норвезькі. Джеймса Джойса ненавиділи в Ірландії, бо він те саме зробив з ірландцями, які чекали і вимагали від нього чогось иншого. Тому-то чехи віддавали перевагу Сметані перед Дворжаком, а Гашека проголосили поза законом, ледь не відлучили від народу. Донедавна те саме відбувалося у Празі з Міланом Кундерою, який був найнебажанішим письменником Богемії. Не для читачів, але для своїх колишніх "друзів". Чому? Бо він наважився перетворити бідолашну Богемію у "theatrum mundi".

Оце маленькі трагедії, трагічні помилки, гротескні помилки тієї ситуації, коли особливо потрібен "вихід за власні рамки", космополітизм. Якщо національна культура забуває саму себе, своє походження і замикається у собі, то в цьому криється велика небезпека.

Переклад Стефанії Пташник









» 
Отто фон Габсбурґ: Україна також належить до Середньої Европи
 
Отто фон Габсбурґ
Поширеною є думка, що Малоросія і Галичина розвивалися за двома різними імперськими моделями цивілізаційного розвитку - Росийською та Австро-Угорською. Різні шляхи, і напозір різні системи цінностей. І що б не казали лукаві прихильники однотипности новопосталої постсовєтської України, все одно, навіть неозброєне „галицьким сепаратизмом" око, помітить прірву між Донецьком і Львовом, між Підкарпаттям і Слобожанщиною. Різниця проявляється і в політичних преференціях і в конфесійних орієнтирах. Частині українців до вподоби модель розвитку за Владіміром Путіним та Главою Московської Патріархії, инша ж не бачить альтернативи Европейському Парламентові та Найсвятішому Отцеві Іванові Павлові ІІ.

Місце України в Европі визначатиметься не геоґрафією розташування чи декларативними „векторами" і „ВВП", а тим духом волі і правди, який українці в собі ще виплекають.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Переворот на ЛТБ 
  ·  Перший бій Грищенка 
  ·  50 тисяч за голови злочинців 
  ·  Кость БОНДАРЕНКО: Політичне протистояння вигідне насамперед Кучмі 
Погляд
  ·  Честь і гроші 
  ·  Форум для галочки 
Поступ у Львові
  ·  Церква йде на схід 
  ·  Буняк поза обвинуваченням 
  ·  Відставка через інфекцію 
  ·  Шендрик і далі в лікарні 
  ·  Локальна перемога "НУ" 
  ·  Миротворці готуються 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Есдеки купляють Ющенка 
  ·  Україна змінює послів 
  ·  Найшла коса на камінь 
  ·  Вільне слово Піскуна 
  ·  Кучма "відкосив" 
  ·  Реґіони -- молоді 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Вибори по-російськи 
  ·  Американці не здадуть Ізраїль 
  ·  Андропову від Путіна 
  ·  Проти повороту рік 
  ·  Головний біль поляків 
  ·  Рейд свободи 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Бюджет -- чорнобильці: хто кого? 
  ·  НБУ стає жорсткішим 
  ·  Вугільна промисловість помирає 
  ·  Європейці оцінили Ан-140 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Дайджест
  ·  За межею дипломатії 
  ·  Жорсткі кордони 
  ·  Візи проти горілки 
Арт-Поступ
  ·  Три театральні вечори 
  ·  АРТ-АНОНС 
Ї-Поступ
  ·  Отто фон Габсбурґ: Україна також належить до Середньої Европи 
  ·  Зауваги щодо центральноевропейської ідентичности 
Спорт-Поступ
  ·  Втрачене "золото" українців 
  ·  status quo фаворитів збережено 
  ·  Чемпіон - не означає олімпієць 
  ·  Неприємний сюрприз ТВД 
  ·  Перегони за нагородою 
  ·  НОВИНИ СПОРТУ КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  Місто Юрія Дрогобича 
  ·  КАЛЕНДАР