buy visitors
|
|
|
|
Арт-Поступ »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
АРТ-НОВИНИ |
|
|
| |
| |
У суботу 11 жовтня (запізнення можна пояснити ремонтними роботами у холі) розпочинає свій 86-й сезон Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької. Офіційно сезон розпочинається виставою "Державна зрада Рея Лапіка" -- такою собі шкільною інсценівкою до шевченківських днів. А неофіційно -- кількома днями раніше виставою "Дядя Ваня" Антона Чехова на камерній сцені. Лапаєте тепер різницю? Неофіційно -- мала сцена, москаль, Алла Бабенко. Офіційно -- велика сцена, патріотична кон'юнктура, Стригун. До речі, торік був той самий фальстарт з подібними "розкладами". Однак, очевидячки, або в театрі газет не читають, або такою є політика. Найімовірніше, і те, і інше.
У концертне турне обласними центрами -- Вінницею, Хмельницьким, Тернополем та Івано-Франківськом -- з концертною програмою, яка репрезентуватиме тираж останнього з черги компакт-диску "Музика для всіх", вирушає 18 жовтня камерний оркестр Львівської філармонії "Віртуози Львова" (художній керівник і концертмейстер -- Володимир Дуда, диригент -- Сергій Бурко). Оркестранти в живому виконанні задемонструють твори, які увійшли до запису, здійсненого навесні за сприяння банку та Страхової аґенції "Універсальна". Заграють також музичні легумінки, що будуть основою майбутніх програм популярної класики.
Учора відомий український поет і драматург Богдан Стельмах, народжений 1943 року в селі Туркотин на Львівщині, відзначив свої 60 уродини. До того ж не урочистою академією сцені Львівської опери (як заповідалося) в постановці славнозвісного Сергія Проскурні (як було би не "хіло"), а в забацаному клубі-кафе Львівської академії мистецтв. Зате з людьми мистецтва, друзями та родиною! Тобто з тими, хто по-справжньому (на відміну від офіціозу) цінує творчість Стельмаха. Обдаровували ювіляра коли не щедро, то дотепно й щиро. Та найкращий подарунок літератор зробив сам собі: він приурочив до розкорковування сьомого десятку випуск своєї 17 книжки "Ця осінь називається Марія". Збірка, укладена автором з поезій різних років і видана львівським видавництвом "Сполом", якому Стельмах завдячує вже не одною книжкою, перед шанувальником української поезії змальовує ліричний портрет осені -- найулюбленішу пору року для поета. Обкладинку "Осені" прикрашає реальний фотопортрет поетової дружини Марії.
До 15 лютого художній керівник театру ім. Заньковецької Федір Стригун пообіцяв шанувальникам своєї режисерської творчості, що її він тепер теоретично інтерпретує на кафедрі режисури ЛНУ імені Івана Франка, прем'єру вистави "Оргія" за драматургією Лесі Українки. Зі спадщини української поетки у театрі ставили тільки "Камінного господаря" та дві редакції "Лісової пісні". Проте найбільше клопочеться Федір Стригун відсутністю сучасної драматургії: "Письменники наші -- бездарі всі до одного, бо вони не володіють цим жанром. Якщо вміє писати вірші, то п'єс зовсім!" Тому нема чого питатися: чого в Німеччині ставлять Ірванця, чого Влад Троїцький до свого театру "Дах" ангажує драматургію Клима, та й наш Кучинський нею зачарований... А завсідники театру ім. Заньковецької мусять задовольнятися трьома п'єсами Ковалик, двома -- Герасимчука і ще трьома -- Босовича. Оце й уся сучасність. |
|
|
|
|
Музичні перлини українського романтизму |
|
|
| Лідія НІКОЛАЄВА |
| |
На тлі концертів фестивалю "Контрасти", де переважала новітня музика раціонально-інтелектуального спрямування, стильовим контрастом прозвучав концерт з камерних творів одного з найбільш яскравих українських романтиків минулого століття Віктора Косенка. Концерт відбувся в малому залі Музичної академії ім. М.Лисенка напередодні Міжнародного дня музики.
Твори Косенка, який працював у 20-30-х роках XX століття , позначені особливою поетичністю, мелодизмом, красою і вишуканістю ліричних емоцій. Багато його композицій увійшло до репертуару відомих виконавців -- піаністів, співаків, скрипалів. Знали твори й в Галичині. Зокрема дуже високо цінувала музику В.Косенка відома камерна співачка і педагог О.Бандрівська, яка часто вносила його романси до програм власних концертних виступів та програм своїх учнів. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Екранний люля-кебаб |
|
|
| МАЙКЛ |
| |
|
Подобається мені фільм "Роксолана", а правильніше Роксолана -- Сумська. Вражаюче красива жінка, а коли вона так заплющує очі і... (у кіно це не показали, але в кожного ж є уява. Немає, то почитайте роман Загребельного). Що поганого в тому, що український народ, на жаль, тільки на екрані, побачить, як приблизно виглядає його "мрія" і його "леґенда". Ну, вважають же американці секс-символом Мерилін Монро чи Кім Бесінжер, кінодів між іншим. А чому, власне, в нас, українців, не має бути жінки, з якою хотіли б зустрітись і... (в кіно це деколи показують), якщо не всі, то хоча б правильно орієнтовані чоловіки. |
| Детальніше>> |
|
|
|
