|
|
|
|
Арт-Поступ »
ГАСТРОЛЬ |
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
З мертвими мовою мертвих |
|
Концертний вечір шляхетного музиканта-аристократа |
| Яким ГОРАК |
| |
Подією, що сколихнула музичне життя Львова став клавірабенд піаніста, професора з Ростова-на-Дону Володимира Дайча -- одного з не багатьох унікальних музикантів, які завжди є і будить взірцями шляхетності, духовного аристократизму в мистецтві.
Мати артиста Олена Мутман, харків'янка за походженням, учениця Регіни Горовиць, тривалий час працювала викладачем ЛССМШІ ім. С. Крушельницької, де виховала не одне покоління високопрофесійних піаністів. Батько -- Самуїл Дайч, отримав музичну освіту в Києві та Петербурзі, а працював у Львові і чимало доброго зробив для відродження виконавства органної музики в нашому місті. Музикальність батьків передалася й синові Володимирові. Львів'янин родом, він закінчив ЛССМШІ ім. С. Крушельницької у класі проф. О. Едельмана, підвищував свою виконавську піаністичну майстерність у Московській консерваторії у класі професора Л.Власенка, а тепер обіймає кафедру спеціалізованого фортепіано в консерваторії Ростова-на-Дону, щасливо поєднуючи педагогічну працю з інтенсивним концертуванням як по Росії, так і по Європі. Не забуває професор і про місто свого дитинства. І от тепер концертом склав шану і подяку пам'яті своїх батьків, яким насамперед зобов'язаний високим виконавським мистецтвом.
Аристократична шляхетність, висока академічність піаніста (в якій дуже вчувається добротність старої московської школи) полонить слухача вже при першій появі артиста на сцені. Коли ж цей ставний бородатий чоловік в окулярах сідає за фортепіано, повністю занурений у себе, і з-під його рук лине музика, -- враження посилюється: технічна бездоганність, тонке проникнення у стиль кожного композитора, цілковита відповідність виконання стилеві музики, продуманість і пропущення крізь себе "як кожної виконаної фрази, так і твору в цілому, від першої до останньої ноти, обґрунтованість кожного жесту за інструментом, відсутність зайвих жестів, а тим паче "гри на публіку", -- ці риси підхоплюють слухача, підносячи за ним до мистецьких висот.
Твори, запропоновані артистом у програмі, давно увійшли до скарбниці світової музичної класики і часто звучать з концертної естради у виконанні піаністів різного рангу і різної майстерності. А тому цікаво було простежити, що нового внесе цей майстер виконання в інтерпретацію відомих творів? Основною його заслугою стало створення справжньої мистецької атмосфери, глибинного дослідження за інструментом кожної подробиці нотного матеріалу,-- одне слово, те що майстерно вміли колись маститі артисті московської школи і що, на жаль, часто втрачається виконавцями тепер.
У складній простоті сонати Й. Гайдна виконавець мистецьки передав перлистість і декоративність клавірного стилю, поєднані з легкістю і не затьмареністю крайніх частин, яким протистоять, кажучи словами Т.Шевченка, величні "монументальні акорди божественного Гайдна" в середній часині циклу. У "32 варіаціях" Л.Бетховена піаніст доніс волю, запал, майстерність автора створенням інтенсивного розвитку простої, здавалося б, теми. Мудро згрупувавши варіації, піаністові вдалося показати велич архітектоніки будови цього твору, такої наче самозрозумілої, але й важко досяжної виконавцям.
Романтичний блок програми склала музика Ф.Ліста -- "Сірі хмари" та "Мефісто-вальс", які піаніст зінтерпретував образно-картинно. У "Сірих хмарах" постала в уяві слухача картина мінливого руху передгрозового громаддя, які от-от хлинуть дощем. У "Мефісто-вальсі" з технічною бравурою вималювано образ Мефістофеля, який демонічною грою на скрипці перетворює грубуватий танець у сільському шинку на оргію, з її культом оголеного тіла, пануванням любовної стихії і цілковитим розчиненням у чуттєвих насолодах, хоч як добре виконав цей твір піаніст, доводячи набуту роками майстерність зміни характеру звучання інструменту засобами різного підходу до звуковидобуття, та екстравертний твір не відповідав інтровертній натурі піаніста.
Натомість відчувалося, що найближчим професорові і найбільш відповідним до спрямованості концерту пам'яті батьків є "Картинки з виставки" М.Мусоргського. Майстерність і яскравість виконання в цей момент досягла апогею. Окремі п'єси циклу -- "Старий замок", "З мертвими мовою мертвих" -- набули навіть певного символічного змісту, ставши своєрідним тихим реквіємом. Знаково, що цей реквієм був виголошений мовою мистецтва, володіння, яким вдячний син успадкував від своїх батьків. |
|
|
|
|
"Театр у кошику" в Києві |
|
|
| Анастасія КАНАРСЬКА |
| |
|
У Києві 24 вересня нарешті відкрився 11 Міжнародний театральний фестиваль -- лабораторія "Мистецьке Березілля. Лідери", якому через банальну відсутність грошей не судилося відбутись у березні -- квітні. Триватиме він до 26 жовтня. Серед вистав, які піднесли творчу планку фестивалю, який таки повинен мати високий мистецький рівень, адже цього разу має у своїй назві слово, яке певним чином визначає мистецьку височінь українського театру -- "лідери", одним із перших став львівський "Театр у кошику" з останньою своєю виставою "Сон" Тараса Шевченка. Львів'яни виступали на великій сцені Молодого театру, і хоча ця вистава вже була репрезентована у Києві, зал був переповнений. |
| Детальніше>> |
|
|
|
АРТ-НОВИНИ |
|
|
| |
| |
У приміщенні театру ім. М. Заньковецькою після успішних гастролей в Івно-Франківську виступає трупа Сургутського театру. Сьогодні, в четвер 2 жовтня -- вистава за "антинаркотичною" п'єсою А. Горбаня "Я люблю тебе, бабусю", а завтра, у п'ятницю 3 жовтня -- заборонена колись до постановок в Україні славнозвісна "Лавочка" О. Гельмана у трактуванні молодого режисера Володимира Матіченка. Всі збори за доброчинні гастролі йдуть у фонд театру ім. М.Заньковецької!
Авторським вечором народного артиста України Мирослава Скорика в Київській філармонії відзначили 65-річчя відомого вітчизняного композитора. До програми ювілейної імпрези увійшли два концерти М. Скорика та прем'єрне виконання його нової кантати "Гамалія" на слова Тараса Шевченка. Третій фортепіанний концерт Маестро прозвучав у віртуозному виконанні блискучої львівської піаністки Оксани Рапіти. |
| Детальніше>> |
|
|
|
МУЗ-НОВИНИ |
|
|
| Олег (КАЛИЧ) КАЛИТОВСЬКИЙ |
| |
contrabanda -- скінчилися канікули, почався репетиційний період. Група готує нову програму українською мовою. Старий гітарист не витримав драйву і втік. На його місце прийшов Сергій Нестеренко, колишній гітарист групи "Кула".
Андеґраундом деякий час гуляла "муля", що група "Кула" канула в небуття. Однак насправді все сталося, як у тому одеському анекдоті, який закінчується реплікою -- "Не дочекаєтесь!". Здається, що чутки про смерть групи "Кула" трохи перебільшені. Адже з офіційних джерел (до того ж вже перед тим, як мала макетуватися третя подача рубрики "Андеґраунд" та сторінці "Арт-Поступ") стало відомо, що "Кула" має серйозний намір не далі як за шість тижнів заявити про продовження творчого існування, реанімувавшись під своєю ж "запатентованою" назвою у складі: Круглий (вокал), Сергій Нестеренко (всюдисуща гітара), Тарас Мельниченко (ударні). А от д'Артаньяна -- басиста попереднього складу, відомого ще й за роботами в групах "Базука бенд", "Неон" тощо -- замінить К. Шуфля (бас) із "Спліт Тейлу". |
| Детальніше>> |
|
|
|
