buy visitors
|
|
|
|
Арт-Поступ »
КОНТРАСТИ |
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Мандрівники в країну Сходу Музики |
|
|
| Яким ГОРАК |
| |
Традиційний у рамках фестивалю "Контрасти" концерт творів студентів-композиторів справив дуже гарне враження. До того ж він давав підставу узагальнити всі пропоновані спроби молодих творців і порівняти їхній поступ з пропозиціями аналогічних концертів у минулі роки.
Вельми позитивно, що автори пройшли етап експерименту й вирішення технічних завдань, намагаючись підпорядкувати їх створенню художнього образу. В кожного це виходить по-різному. Це дозволяє уникнути монотонності, однакової музичної мови ( раніше на таких концертах було багато творів на один копил: написані різними авторами, але однією мовою). Так само приємно спостерігати, що творчі спроби молодих композиторів знаходять резонанс у їхніх ровесників і приятелів -- музикантів-виконавців. На цих виконавців лягає почесна місія першовідкривача твору. Хоч з роками вже усталилося коло постійних учасників цих концертів, але їхній загін все більшає -- і це сприяє створенню доброї мистецької атмосфери поміж молоддю.
Жвавістю і динамічністю викладу від початку концерту заполонив слухача квінтет Олександри Федишин. Крізь її сучасну, дещо різку, музичну мову в твір проникали певні романтичні алюзії, натхненні трохи танговими ритмами А.П'яцолли і М.Скорика. Симпатичною рисою цього твору є відчуття композитором тембрів інструментів обраного ансамблю. Завдяки цьому співвідношення їх звучання було паритетне (лише в кількох моментах фортепіано перекривало їх силою звучання) і повнокровне. Це тому, що Олександра Федишин є скрипалькою, і тонкощі звучання струнних їй добре відомі з виконавської практики.
Гарне розуміння суті, наповнення та подання варіаційної форми запропонувала в кларнетових варіаціях Яна Іщук. Характеристичні, не без гумору образно випуклі епізоди (сценки), створені циклом варіацій, були вельми компактні в побудові та легко сприймалися.
Твір Остапа Мануляка "Нічною Одіссеєю" для фортепіано, віолончелі та струнних автор репрезентував вже вдруге після виконання в рамках фестивалю "Музика Тисячоліття". Проте те Остап доопрацював: вдало підсилив контраст, зробив спробу об'єднати цілий ланцюг різнохарактерних і різнотематичних епізодів, з яких постає перед слухачем образ нічного міста в різних іпостасях. Однак акустика відновленого великого залу ЛДМА втяла злий жарт: звучання інструментів видавалося нерівноцінним у різних точках залу.
Цікавим, але й загадковим водночас постав фортепіанний квінтет Марії Олійник, якому притаманне максимальне самозаглиблення, споглядання внутрішнього змісту. Саме тому за образним строєм цей квінтет -- безвекторна, нединамічна, медитативна лірика з жалібним відтінком; темпові зрушення в ньому є рідкісним явищем. Цим, а також повільною манерою подання матеріалу твір нагадує повільні частини деяких симфоній Шостаковича. Зробити опус цікавим для слухача, затримати його увагу в такому стані вимагає неабиякої майстерності композитора в області драматургії твору і часової компактності (тривалості) твору. Власне в останньому, на мою гадку, авторці ще бракує досвіду та вміння, тому твір втрачає в сприйнятті, хоч він насичений цікавими знахідками в царині гармонії та інструментовки.
Кульмінацією концерту став твір Любави Сидоренко "Жменя піску" для сопрано й камерного ансамблю. Музичний вислів авторки ексклюзивно ніжний і тонкий, не терпить жодної брутальності. Найбільш плідна образна сфера її творів -- образи природи, в музичному втіленні яких композиторка без перебільшення набула віртуозності. Тому, мабуть, японська поезія Єсікави Такубоку, покладена в основу твору, стала благодатним ґрунтом для музичних інтенцій Л.Сидоренко. Твір цей цілком зрілий щодо своєї музичної реалізації, про що свідчить і те, що його відзначено цього року на фестивалі "Музика молодих" у Києві. В творі доведено володіння автора гнучкістю, звучанням ансамблю, застосуванням різних вокальних технік. Любава влучно знаходить і застосовує суміші тембрів інструментів, завдяки чому ансамбль звучить тепло та еластично.
Відзначилися на концерті й виконавці. Яскравим був виступ піаністки Уляни Пропович, яка вже не вперше у виконанні творів Олександри Федишин показує себе як хороший ансамбліст і перспективний виконавець сучасної музики. Це й не дивно, оскільки Уляна -- учениця львівського піаніста Йжефа Ерміня -- постійного й незмінного учасника "Контрастів". Ермінь не має конкуренції у виконанні музики XX століття.
Вперше в амплуа першовиконавця сучасної музики спробувала себе в "Жмені піску" співачка Зоряна Орлова (клас проф. Т.Дідик), яку постійні слухачі, мабуть, знають з багатьох вдалих сценічних виступів з оперною класикою. Незважаючи на все, складність і відповідальність поставленого завдання, Зоряна красою тембру голосу, вокальною технікою блискуче впоралася з ним і примусила слухача полюбити твір, розкривши всі принади східної екзотики. Сценічний костюм співачки, який апелював до класичної Мадам Батерфляй, був доречним -- підсилював враження від поезії та музики і вельми личив мініатюрній, витонченій співачці. Відчувалася упевненість Орлової у власній партії, органічність і тонкість взаємодії з ансамблем.
Постійним і досвідченим учасником концертів молодих композиторів є диригент Юрій Бервецький. У його особі молоді творчі сили знайшли справді надійного резонатора творчих ідей, якому ці ідеї можна довірити й мати запоруку успіху в слухача. |
|
|
|
|
Львівський тріумф на Поділлі |
|
|
| Анастасія КАНАРСЬКА |
| |
У Хмельницькому відбувся Десятий подільський фестиваль мономистецтв "Розкуття-2003", який тривав з 23 до 27 вересня. Цей фестиваль своїм народженням і, зрештою, назвою завдячує Володимирові Смотрителю -- актору, режисеру і директору Хмельницького театру "Кут". У колишньому кінотеатрі "Мир" цьому акторові вдалося створити затишний дім, в який люблять приходити хмельниччани не лише на вистави, а й просто, щоби інтелектуально поспілкуватися.
Мабуть, відчуваючи в своїх земляків спрагу за мистецьким середовищем, Володя Смотритель взяв на себе сміливість створити фестиваль, який якомога ширше міг би репрезентувати поезію, театр та музику мінімальними засобами, але глибинним змістом. |
| Детальніше>> |
|
|
|
АРТ-ГАЛЕРЕЯ |
|
|
| Юрій БОЙКО, директор галереї "Ґердан" |
| |
|
Останній тиждень, проходячи повз приміщення Національного музею на проспекті Свободи постійно відчуваю, що чогось мені бракує. Нарешті зрозумів: бракує афіші виставки Івана Самотоса. За місяць я вже звик до того, що видатний маестро сучасності, заслужений художник, видатний скульптор, професор, відомий педагог, безкомпромісний патріот etc, гордо стоячи посеред хрестів, Богородиць і тризубів, щодня пильно дивиться на мене з кольорової афіші спокійним і водночас суворим, гострим і водночас по-батьківськи теплим поглядом, ніби питаючи мене з докором: "Синку? А що ти сьогодні зробив для України?" Минулося... |
| Детальніше>> |
|
|
|
АРТ-НОВИНИ |
|
|
| |
| |
|
Учасники, гості й слухачі Міжнародного фестивалю сучасної музики "Контрасти" навіть не помітили, що один з фестивальних днів пройшов без нагляду пильного ока його директора -- Володимира Сивохопа, який разом з керованим ним львівським камерним хором "Глорія" встиг за цей час узяти участь у XIII Сандомирськму фестивалі (Польща). Львів'яни репрезентували в Польщі українську культуру концертною програмою, укладеною з вельми цікавих та незвичних тамтешнім слухачам творів -- високих зразків хорової музики Бортнянського, Веделя, Березовського, Лисенка та Стеценка. |
| Детальніше>> |
|
|
|
