BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    Листи у Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
29 вересня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:28 28-04-2017 -   У Львові буде встановлено меморіальну таблицю Андрію Білику  
  15:23 28-04-2017 -   Шахрай не заплатив львів’янці $6 тис. за куплений автомобіль  
  15:21 28-04-2017 -   На Львівщині судитимуть чоловіка, який викрав з могили на кладовищі погруддя пам’ятника  
  14:5 28-04-2017 -   Через ремонт колії трамваї не їздитимуть до львівського залізничного вокзалу п'ять місяців  
  14:1 28-04-2017 -   Внаслідок задимлення через коротке замикання електромережі у 1-ій поліклініці постраждалих і збитків немає  
Україна
  15:30 28-04-2017 -   4 травня почнеться суд над Януковичем, докази неспростовні – Порошенко  
  15:25 28-04-2017 -   Двоє офіцерів ЗСУ продавали перепустки через лінію розмежування  
  15:17 28-04-2017 -   Ситник: ГПУ порушила справи проти Супрун  
  13:59 28-04-2017 -   Порошенко: Гроші Януковича уже в Держказначействі  
  12:46 28-04-2017 -   Шахраї зняли більше десяти мільйонів із карток українців  
Світ
  15:33 28-04-2017 -   Самойлова підтвердила, що 9 травня співатиме в окупованому Севастополі  
  15:19 28-04-2017 -   У Британії Кличка назвали російським гігантом  
  12:44 28-04-2017 -   У США стратили вже четвертого в'язня за тиждень  
  10:7 28-04-2017 -   Бундестаг схвалив часткову заборону нікабу  
  10:6 28-04-2017 -   В Угорщині затримали майже тонну бурштину з України  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  КЛАСИКА

___________________________________________________________________________

"Федра" на сцені "Одеону"
Анастасія КАНАРСЬКА
 
Серед вистав, які стали подією у театральному житті Європи цього року -- "Федра" Расіна на сцені паризького театру "Одеон" у постановці режисера Patrice Chereau, більш відомого нам як кінорежисер за фільмами "Інтимність" та "Королева Марґо".

Ця вистава відбулася в Ateliers Berthier, в приміщенні старого складу "Одеону" на околиці Парижа у досить небезпечній і неспокійній частині міста. Склади перетворено на театр вже досить давно, але місцевість від цього не стала більш привітною. Вона таки схожа на робітничий квартал. Кожен вхід у театр оббитий бляхою, і є надзвичайно високим, тудою колись вносили декорації. Всередині приміщення також досить суворе: сцена, стеля, стіни -- все бетонне. Сцена і глядацька зала нічим між собою не розділені. На сцені містяться нерозмонтовані товарні сходи. Крісла для глядачів розташовані з обох боків вздовж стіни так само, як були розташовані у виставі "На бавовняних полях" Кольтеса у 1995 році. Але таке розташування залу є лише формальною, можливо, трохи сентиментальною схожістю, адже це перший спектакль, поставлений Patrice Chereau після 1995 року. Ці два дійства, крім виставлених вздовж стін стільців, не мають між собою нічого спільного.

Декорації вистави "Федра" творить сама фактура театру -- бетонні стіни, підлога, товарні сходи. У цій сценографії відсутній колір. Лише декілька звичайних крісел безладно розташовано на "сцені". Навпроти сцени зі сходами стоїть збудована монументальна стіна, легко похилена, і чимось нагадує фасади архаїчних грецьких будівель. Але це майже не помітна ілюзія, адже сцена кольору бетону фактично зливається із фоном. Виглядає, наче завжди тут стояла. Посередині цієї сцени є вихід, який також асоціюється з античною архітектурою. А поєднує його зі сценою сучасна кладка з металевою балюстрадою. В Chereau стародавній світ лише здалеку виглядає домінуючим. Ця сценографія прозора, втоплена в архітектурі театру і поєднана з позатеатральною дійсністю: глядачі, щоби добратись до своїх місць, змушені пройти по сцені. Метафора зрозуміла: глядач повинен відчути, що світ Федри є його світом. Ця сценографія несе в собі конструкцію кристалу і є вражаюче логічною. Тіло замордованого Іполіта з'їде на сцену товарним ліфтом з неймовірної висоти, зі світу богів. Товарний ліфт перестає бути лише частиною архітектури, а стає несподіваною вершиною дороги, якою в бароковому театрі подорожував Бог.

Костюми у "Федрі" характерні для більшості вистав Chereau: вони сучасні і понадчасові водночас, майже всі у темних тонах, суворі і прості за кроєм. Чоловіки в більшості одягнені у довгі плащі з піднятими комірами, з-під яких видно їхні оголені торси, акторки -- в простих сукнях. Федра у темно-сірій сукні по п'яти, інколи із накиненим на плечі плащем. У неї гладко зачесане назад коротке волосся. Агресивність костюмів розкривається тільки в русі -- в розвіюванні і розхитуванні плащів, яке асоціюється з полем бою, війною, завірюхою.

Вся вистава тоне у мороці і лише хвилинно гостре, холодне біле світло біжить за актором. Підлога, яка весь час здається монолітно сірою, в цей момент вкривається хаотичними білими плямами, які переносять глядача у світ живої природи, якоїсь архетипної містичної реальності. Суворий бетон перетворюється у справжню стихію. Сценографія Chereau за конструкцією нагадує кристал: вона лаконічна, прозора і прекрасна водночас. Вона ідеально відповідає режисерському прочитанню драми про жінку, яка тверда, як бетон, холодна, як криця, і яка силою волі намагається вгамувати свої пристрасті. Пристрасті буяють, роздираючи тіло, в якому ув'язнені, вони кидають цим жіночим тілом від стіни до стіни, переходять від крайності до крайності, а Федра бореться сама зі собою, щоби нічого не вирвалось назовні.

У програмці до вистави вміщено два есе про Федру. Тієр Мюлнер зосереджує свою увагу на темнотах, в яких хотіла би заховатись Федра, на ночі, у яку тікає і яку називає пекельною, бо згадуючи про неї, вона думає про свою смерть. Автор пише про Федрині пошуки справедливості, її незвично сильну свідомість самопожертви, "огидної і смертельної деградації власного "я". На думку іншого дослідника, Бартеса, трагедія є однією з найформальніших, вона не дотична до змісту слів (відповідно, почуттів Федри), лише до їх вимовляння. За його розумуваннями, ця класична драма -- не про почуття провини, не про нехарактерне і нещасливе кохання, а про мовчання. Мовчання, яке, якщо буде перерване, нарешті змусить долю Федри до якоїсь кульмінації: "Федра, яка мовчить, нічого не може: ні жити, ні вмерти". Це мовчання -- личина, за якою ховається Федра -- триває максимально довго. Адже Федра передчуває або знає, що перервана мовчанка означає смерть для неї та Іполіта.

Такою повинна бути Федра у розкритті Chereau і Домінік Бланк, виконавиці головної ролі. Публіка бачила її у "бетонному павутинні", і тільки крізь це павутиння прориваються її бурхливі емоції, аж до миті, коли ця павутина розірвалася. І зазвучала її сповідь, і стала розпачем її смерть. Але у виконанні Домінік Бланк емоції, на жаль, не сягали вершин. Виконавець ролі Іполіта -- Ерік Руф (актор Comedia Francaise) також був емоційно стриманий, через що, властиво, практично зник стрижневий конфлікт драми. У "Федрі" задіяні найкращі французькі актори, які грають і у фільмах Chereau (зокрема Доменік Бланк виконувала роль служниці в "Королеві Марґо"). Але якщо у фільмах вони нікого не залишають байдужими, то у театральній постановці, яка стала окрасою останнього театрального сезону в "Одеоні", їх гра вражає спокоєм і довершеністю театральної форми.









»  ПІДХІД
Смерть як музейний експонат
Наталка КОСМОЛІНСЬКА
 
Прадавні єгиптяни починали готуватися до смерті вже від дня народження. Будували піраміди, облаштовували гробниці, складали списки начиння, яке візьмуть з собою у потойбічне життя. Минуло не одне тисячоліття, ритуали, в тому числі й останній, спростились і набули ознак сучасного ритму, але людство з цікавістю переглядає сторінки власної історії. Отож у Європі існує аж сім музеїв сепулькларної культури (з латини -- sepulcrum -- обряд поховання). Один із них 1992 року відкрито у німецькому місті Кассель.

Якщо не знаєш, то навіть не здогадаєшся, що за стінами сучасного будинку на тихій зеленій вуличці провінційного Касселя, який оживає хіба раз на п'ять років, коли саме сюди з усього світу з'їжджаються охочі оглянути виставку сучасного мистецтва, знамениту на весь світ "Документу", розміщається так званий "Музей смерті". Тут на 1 400 квадратних метрах з традиційною німецькою ретельністю зібрано експонати, що ілюструють історичний поступ європейського похоронного обряду.
Детальніше>>
» 
Майстри американських ілюзій
 
Велика ретроспективна виставка американського гіперреалізму, яка наважилась мандрувати Європою, не тільки привернула до себе увагу естетично розпещених європейців, але й спричинила хвилю неабиякого зацікавлення цим мистецьким явищем. На сьогодні 100 живописних творів пензля 33 художників експонуються в залах страсбурзького Музею сучасного мистецтва. Переглянувши виставку, глядач вповні осягає поступ і нюанси розвитку гіперреалізму на теренах Америки кінця 1960-х -- початку 1970-х років минулого століття. Це був один із найбільш депресивних моментів у історії Сполучених Штатів: щойно вбили президента Кеннеді, у черзі за своєю кулею вже стояли його брат Роберт і Мартін Лютер Кінг, країною постійно прокочувались цунамі антивійськових протестів і вибухали антисуспільні рухи.
Детальніше>>
» 
Пейзаж як експериментальний майданчик
 
Минулого тижня у женевському музеї Rath відкрилась виставка "Фердинанд Ходлер. Пейзаж", присвячена 150-річчю з дня народження найбільш видатного художника перетину ХІХ і ХХ сторіч. І життєва, і творча доля митця складалась неординарно. Він народився у Берні в багатодітній сім'ї столяра і куховарки, у 14 років залишився круглим сиротою, живописну кар'єру почав з малювання вивісок і сувенірних картинок, а закінчив життя багатим і відомим на всю Європу митцем, чиї творчі шукання багато у чому випередили формальний шлях мистецтва ХХ століття.
Детальніше>>
» 
Вібруючі полотна
 
У паризькій галереї "Деніз-рене" протягом вересня демонструється чергова виставка одного з батьків оп-арту, видатного ізраїльського художника Йакова Агама. Слава Агама почалась у 1955 році, коли у тій-таки галереї "Деніз-Рене" -- колисці оп-арту. Відкрилась виставка "Рух". Метикуватий і винахідливий Агам, вже на той час одержимий теоретик, ризикнув поєднати у своїй творчості оп-арт із кінетизмом. Для досягнення більшого кінетичного ефекту він використав у своїх творах такі нетрадиційні на той час для світу живопису матеріали як пластик і метал. У своєму намаганні максимально передати рух Агам працює одночасно і з рухом самого предмету, і з рухом глядача. "Я спробував впіймати, а потім висловити враження від денного світла, -- згадує художник. -- Ось зі сходом сонця народжується день. Сонце рухається небом від ранку до полудня і вечора, коли заходить. Весь цей час фарби змінюють одна одну і проходять весь спектр нюансів: від інтенсивних до приглушених. Кожне моє полотно -- це результат точного оркестрування форм. В залежності від кута зору форми і предмети з'являються або щезають частково чи повністю."
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Іспит для львівської влади 
  ·  Тарас ЧОРНОВІЛ: Виплати вчителям почнуться з 2005 року 
  ·  Мороз ставить на Ющенка 
Погляд
  ·  Невпливовий Комітет 
Поступ у Львові
  ·  Партійні християни об'єднуються 
  ·  Спалах невідомої хвороби 
  ·  Змагання за "Срібну тацю" 
  ·  Перспективи львівського туризму 
  ·  ЛОДА проти ДПА 
  ·  Церкви протестують 
  ·  Львівські ініціативи 
  ·  Шанс поскаржитися 
  ·  Польський досвід для України 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Адміністрації поглинуть виконкоми 
  ·  Янукович чує вибори 
  ·  Чалий втомився від ЄС 
  ·  Литвин не фінансуватиме УТ-1 
  ·  Бутейко про свою відставку 
  ·  Нові кадри в Кабміні 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Буш зізнався у коханні до Путіна 
  ·  У Термінатора закінчуються гроші 
  ·  "Зелена карта" по-новому 
  ·  Ні -- союзу праці та капіталу 
  ·  Жандармерія в європейському масштабі 
  ·  Політична смерть Тоні Блера? 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Михайло КРАВЧУК: Розуміємо всіх, цінуємо кожного... 
  ·  "Дешеві" гроші для України 
  ·  levi's переселяється 
  ·  КОРОТКО 
Історія у Поступі
  ·  Москалі у Львові 
  ·  АРХІВАРІУС 
Арт-Поступ
  ·  Смерть як музейний експонат 
  ·  "Федра" на сцені "Одеону" 
  ·  Майстри американських ілюзій 
  ·  Пейзаж як експериментальний майданчик 
  ·  Вібруючі полотна 
Листи у Поступ
  ·  Якби я був Татуськом 
  ·  Шановний пане Юзю! 
  ·  Добрий день, пане Обсерваторе! 
Спорт-Поступ
  ·  Продовження "сухої" серії 
Пост-Faktum
  ·  Нова кар'єра Мадонни 
  ·  КАЛЕНДАР