BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    Листи у Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
29 вересня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  11:14 24-04-2017 -   У Львові терміново збирають кошти на препарати для двох хворих на рак дівчат  
  9:57 24-04-2017 -   На Львівщині презентували книгу "Мустафа Джемілєв. Незламний"  
  9:56 24-04-2017 -   До річниці аварії на ЧАЕС у школах Львівщини відбудуться виховні заходи  
  9:55 24-04-2017 -   На Львівщині висадили 140 га лісу  
  9:54 24-04-2017 -   Львівський геріатричний пансіонат отримав міжнародну гуманітарну допомогу  
Україна
  12:13 24-04-2017 -   Україна відключить від електропостачання окуповану Луганщину  
  11:10 24-04-2017 -   Крим засипало снігом  
  11:9 24-04-2017 -   Місія ОБСЄ не покине Донбас  
  10:17 24-04-2017 -   Вандали обікрали могилу Лесі Українки у Києві  
  10:12 24-04-2017 -   На Донбасі на міні підірвалась машина ОБСЄ  
Світ
  11:12 24-04-2017 -   В Естонії стартують масштабні міжнародні кібернавчання  
  10:0 24-04-2017 -   Макрон і Ле Пен виходять до другого туру виборів  
  9:59 24-04-2017 -   У Голлівуді осквернили зірку Трампа  
  17:5 21-04-2017 -   В Арканзасі вперше за 12 років стратили засудженого  
  15:29 21-04-2017 -   Королеві Єлизаветі виповнився 91 рік  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Перша сторінка  » 

___________________________________________________________________________

Тарас ЧОРНОВІЛ: Виплати вчителям почнуться з 2005 року
 
Львівські вчителі, які обіцяли цього року розпочати страйк, якщо їм не будуть виплачувати борги із заробітної плати за 1997-2000 рр. скасували своє рішення. По-перше, тому що міський бюджет таки виділив якісь кошти на рахунки районних відділів освіти, з яких судові виконавці стягують гроші на користь вчителів згідно з рішенням суду. По-друге, їм пообіцяли, що питання буде вирішене вже цього року, щойно Верховна Рада ухвалить закон "Про визнання державним боргом зобов'язань згідно з абзацами 8-10 частини 1 статті 57 "Закону про освіту" та механізми обслуговування й повернення боргу". Про те, що являє собою цей законопроект та чи пройде він у парламенті, розмова з одним з авторів законопроекту Тарасом Чорноволом.


-- Пане Тарасе, спершу у пресі були повідомлення, що ви -- єдиний автор законопроекту. Тепер поряд із вашим прізвищем стоїть прізвище народного депутата Тараса Стецьківа...

-- Цей законопроект спершу я готував самостійно, потім ми з Тарасом Стецьківим дещо доопрацювали і внесли його спільно. Тобто, в остаточній редакції це законопроект Чорновола -- Стецьківа, і він уже більше як півроку лежить у Верховній Раді, на превеликий жаль, майже без руху.

-- Нагадайте, будь ласка, нашим читачам, у чому суть вашого законопроекту?

-- Дуже коротко наведу суть засадничих моментів. По-перше, борги за 57 статтею закону "Про освіту" визнаються саме державним боргом. А тому стягнення боргів з органів самоврядування, тобто з місцевих відділів освіти, вважається нелегітимним та неприйнятним. Відповідальність несе держава, і виплачувати всі борги має держава. Отже, всі судові позови мають переадресовуватися на державний бюджет. Цей пункт дуже важливий, зокрема для Львова, де проплатами за борги намагаються задушити місцеву освіту.

Оскільки цей борг визнається державним, то держава бере на себе його обслуговування, тобто проводить індексацію, нараховує процентні ставки за той період, коли борг існував, але не виплачувався. Ми пропонуємо визначити відсотки на рівні ставки Національного банку, вона коливається кожного року, це приблизно 10%. Хоча відсоткові ставки можуть бути змінені в процесі обговорення.

Другий важливий момент, це зарахування тих сум у той період, коли вони не нараховувалися до обрахування розміру пенсії. Тобто, пенсія вираховується так, ніби в їхню зарплату входила та сума, передбачена у 57 статті 8-10 абзацами. Підкреслюю, це стосується лише вищезгаданих абзаців, туди не входить пункт, у якому говориться, що зарплата освітян має бути не меншою від середньої у промисловості. Сьогодні бюджет не потягне таких видатків.

Ще один суттєвий момент, передбачений у моєму законопроекті, -- це відшкодування місцевим бюджетам тих коштів, які вони вже виплатили або добровільно, або відповідно до рішень суду, плюс стимулювання місцевих бюджетів, щоб вільні ресурси йшли на виплату боргу вчителям. Механізм повернення цих грошей місцевим бюджетам дуже чітко розписаний. Взагалі, на мою думку, закон тим і добрий, що містить чіткі вказівки, як повертати борги. Дехто в уряді обурювався, чому ми не дали цей закон в аналітику Кабміну, тоді б вони більш охоче підтримували його. Ми свідомо не хотіли цього робити, а самі по пунктах розписали механізми обрахунку та виплат та повернення бюджетам цих коштів у пропорційних сумах, які йдуть в цілому на область.

-- Протягом якого часу мають бути виплачені борги вчителям?

-- В реструктуризації я пропонував жорстку схему: вона передбачала виплату боргів за три роки. Однак сума велика, самих лише боргів є чотири мільярди гривень, а з усіма індексаціями та відсотками виходить п'ять мільярдів. Навіть у комітеті Верховної Ради з питань науки і освіти сказали, що терміни ці нереальні, тому пропонують реструктуризацію на сім років. У Кабміні вже говорять про десять років.

-- А чи є гарантії того, що гроші таки будуть виплачені?

-- У законопроекті є страховка, аби врешті-решт вчителів не поставили перед фактом, що виплатити неможливо. Там передбачено, що уряд може виплачувати кошти з певними варіаціями: одного року трохи більше, іншого -- трохи менше. Але в останній рік до виплати має залишитися не більше ніж третина загальної суми боргу. Щоб не вийшло так, як із заощадженнями населення, які згоріли у 1992 році: виплачували по 3% у рік ,а дійшли до останнього року, і з'ясувалося, що виплатити треба ще 94%, а уряд каже, що не в змозі це зробити. Тому не можна залишати всю суму на останній рік.

Передбачена ще одна страховка: щоб уряд своїми рішеннями не пролонговував терміну виплат (адже можуть бути якісь непередбачувані ситуації, які вимагатимуть значних бюджетних коштів), у законі записано, що продовжити термін виплат можна, але не якимось урядовими актами, а законом України, який ухвалюється Верховною Радою.

-- У Верховній Раді лежить ще один законопроект, одним з авторів якого є Тамара Прошкуратова, член фракції СДПУ(о). Чим він відрізняється від вашого?

-- Сам факт написання цього законопроекту мене здивував, бо він з'явився вже після того, як мій законопроект обговорювався в комітеті, і пані Прошкуратова, до речі, не вельми активно підтримувала його, навіть не захотіла підписати подання в Конституційний суд про визнання боргів вчителів державним боргом. Я прочитав цей закон. На мою думку, він внесений лише з популістською метою, самі механізми повернення коштів не прописані, всюди посилаються на законодавство. Тобто він дає можливість урядові виплачувати гроші так, як заманеться. А це означає, що борг ніколи не буде повернутий. Позитивним є тільки те, що в ньому теж визнано заборгованості державним боргом.

-- Пане Тарасе, коли ж нарешті розглядатиметься ваш проект закону?

-- Зараз законопроект нарешті включений до порядку денного цієї сесії, але, на жаль, не в першій, а в другій частині. Пояснюю: у першій частині знаходяться законопроекти, які готові до розгляду, у другій -- які доручається підготувати. Профільний комітет, що відповідає за проходження цього закону, -- бюджетний. Комітет з питань науки і освіти теж його підтримав, щоправда, деякі представники проурядових фракцій заявляли, що вони обіцяли без відома уряду ніяких витрат не робити.

В бюджетному комітеті законопроект затримується вже кілька місяців. Спочатку він не ставився на розгляд. Я мав дуже серйозні претензії до голови бюджетного комітету Петра Порошенка, однак зараз в принципі погодження є. Він кілька разів ставився на розгляд у комітеті, але то кворуму не вистачає, то протидіють окремі депутати. Тобто питання блокується. Зараз розпочинається підготовка держбюджету, і думаю, процес таки піде. Я не розумію, як може блокуватися таке питання, адже його негайно треба вирішувати. Цього вимагають і вчителі, і влада на місцях. Як тільки комітет ухвалить по цьому законопроектові якесь рішення -- чи схвалення, чи схвалення із застереженнями (думаю, відмови не повинно бути), -- ми наступного ж тижня виставимо його на обговорення в сесійній залі -- у мене є про це домовленість зі спікером парламенту Володимиром Литвином. Сподіваюся, що або цієї п'ятниці, або наступного вівторка чи середи законопроект пройде у бюджетному комітеті, і до кінця жовтня, можливо, його розглянуть в парламенті у першому читанні. Потім мінімум п'ятнадцять днів треба для внесення поправок та ще трохи часу для підготовки порівняльних таблиць до другого читання. Потім закон піде на підпис до президента. Він має на це п'ятнадцять днів. Вочевидь, що у президента будуть зауваження щодо певних пунктів закону. Після цього він повертається у сесійну залу, де депутати голосують про подолання вета чи ухвалення в новій редакції. Так що до кінця року, думаю, закон буде прийнятий.

-- Але якщо закон буде ухвалений так пізно, то чи вдасться змінити бюджет, і викроїти кошти на виплату боргу?

-- Згідно з бюджетним кодексом будь-які законопроекти, які впливають на бюджет можуть діяти з 1 січня наступного бюджетного року, якщо вони остаточно ухвалені та підписані президентом до 1 серпня поточного року. Це означає, що цей закон, навіть якщо буде ухвалений цього року, почне діяти з моменту його ухвалення в неповному обсязі. А стаття щодо реальних виплат діятиме лише з 1 січня 2005 року. Однак судові стягнення одразу після ухвалення закону будуть переадресовані на державний бюджет, тобто тягар з місцевих бюджетів буде знято.

-- Як ви гадаєте, чи всі політичні сили у Верховній Раді підтримають ваш законопроект?

-- Жодна політична сила відкрито не виступила, проти цього законопроекту. Були заяви з боку СДПУ(о), трудовиків, мовляв, як ми можемо підставляти уряд, адже це для нього додаткові витрати. Але я все одно провів переговори з усіма фракціями, і, сподіваюся, вони проголосують за закон.









»  НАСЛІДКИ
Іспит для львівської влади
Леонід Кучма звільнив чотирьох голів райдержадміністрацій Львівщини. У відставку збирається і голова облради Михайло Сендак
Мар'яна П'ЄЦУХ
 
Сендак-Сендега-Янукович
Голова Львівської обласної ради Михайло Сендак подасть у відставку, якщо буде звільнено з посад голів Жовківської, Кам'янсько-Бузької, Сколівської та Дрогобицької райдержадміністрацій, а також інших держслужбовців, які є депутатами облради. Про це вчора заявив "Поступу" сам Михайло Сендак.

Минулої суботи "Поступ" писав про те, що з поінформованих джерел нам стало відомо, що президентом уже підписано укази про звільнення чотирьох голів райдержадміністрацій. А причиною стала їхня підтримка 25 вересня заяв облради, в яких засуджується входження України в ЄЕП та конституційні зміни, які запропонував Леонід Кучма. Проте президентський указ на звільнення лише тоді матиме юридичну силу, якщо буде відповідне подання голови Львівської облдержадміністрації щодо звільнень або особисті заяви голів райдержадміністрацій.

Уже в суботу "Поступу" одночасно з кількох неофіційних джерел повідомили, що вранці голова ЛОДА Олександр Сендега викликав до себе чотирьох голів вищезгаданих райдержадміністрацій і нібито попросив їх написати заяви на звільнення за власним бажанням.
Детальніше>>
» 
Мороз ставить на Ющенка
Андрій ДАВИДЕНКО
 
Лідер Соцпартії України Олександр Мороз висловив впевненість, що на президентських виборах 2004 року переможе представник опозиції. "У будь-якому випадку є впевненість, що наступним президентом стане представник опозиції. Ним може бути Віктор Ющенко (лідер блоку "Наша Україна) або хтось інший", -- заявив Мороз у суботу в Києві на міжнародній конференції "Ширша Європа: виклик для соціал-демократії".

Мороз також висловив упевненість, що "нинішня опозиція обов'язково стане більшістю у наступному парламенті, а можливо й раніше".

Крім того, Мороз підкреслив, що в Україні необхідно провести зміну системи влади, без чого в нас "відбудеться лише заміна персоналій". "Ми категорично за зміну системи влади до виборів", -- сказав він. Водночас лідер соціалістів висловився проти зміни Конституції, яка дозволить вибирати наступного президента нинішнім складом парламенту.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Іспит для львівської влади 
  ·  Тарас ЧОРНОВІЛ: Виплати вчителям почнуться з 2005 року 
  ·  Мороз ставить на Ющенка 
Погляд
  ·  Невпливовий Комітет 
Поступ у Львові
  ·  Партійні християни об'єднуються 
  ·  Спалах невідомої хвороби 
  ·  Змагання за "Срібну тацю" 
  ·  Перспективи львівського туризму 
  ·  ЛОДА проти ДПА 
  ·  Церкви протестують 
  ·  Львівські ініціативи 
  ·  Шанс поскаржитися 
  ·  Польський досвід для України 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Адміністрації поглинуть виконкоми 
  ·  Янукович чує вибори 
  ·  Чалий втомився від ЄС 
  ·  Литвин не фінансуватиме УТ-1 
  ·  Бутейко про свою відставку 
  ·  Нові кадри в Кабміні 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Буш зізнався у коханні до Путіна 
  ·  У Термінатора закінчуються гроші 
  ·  "Зелена карта" по-новому 
  ·  Ні -- союзу праці та капіталу 
  ·  Жандармерія в європейському масштабі 
  ·  Політична смерть Тоні Блера? 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Михайло КРАВЧУК: Розуміємо всіх, цінуємо кожного... 
  ·  "Дешеві" гроші для України 
  ·  levi's переселяється 
  ·  КОРОТКО 
Історія у Поступі
  ·  Москалі у Львові 
  ·  АРХІВАРІУС 
Арт-Поступ
  ·  Смерть як музейний експонат 
  ·  "Федра" на сцені "Одеону" 
  ·  Майстри американських ілюзій 
  ·  Пейзаж як експериментальний майданчик 
  ·  Вібруючі полотна 
Листи у Поступ
  ·  Якби я був Татуськом 
  ·  Шановний пане Юзю! 
  ·  Добрий день, пане Обсерваторе! 
Спорт-Поступ
  ·  Продовження "сухої" серії 
Пост-Faktum
  ·  Нова кар'єра Мадонни 
  ·  КАЛЕНДАР