Кожен загумінковий політтехнолог знає, що поточна ситуація має два формати: рамковий та бланковий (або позиціональний). Рамковий у нас, нарешті, стабілізувався. Ми вже напевне знаємо, що ми не Європа. Щоби доперти до цього небуденного й доленосного висновку нам вистачило якихось дванадцять років. Для порівняння: північно-східні брателли за цілих три століття, за значно конкретніших натяків, не досягли такого саторі. Просвітлення, тобто. Тут ми їх, лохов атстойних, паімєлі канкрєтно... Тепер вже можемо, ясновельможне паньство, шануватися і вітати себе, напрочуд утямливих, самодостатніх і самопізнаних азіятів. Сталося. Рамкова символіка, відповідно, втратила обтяжливу багатовекторність, перестала дратувати легкописучу братію і спростилася до логотипів м'ясних виробів. На тих логотипах, як відомо всім вітчизняним ворогам вегетаріанства, популярна Свинка радіє матеріалізованому тріумфові свого племені, себто Ковбасі. Її рильцювата посмішка така ж непідробна та щира, як і переважаючі переконання найширших верств нащадків черняхівської могильної культури. Смачного вам, ясновельможне паньство! Будьмо! Блудним синам, спецкорам столичних таблоїдів, кулястоголовим месіємейкерам, виробникам громадянської лірики, авторському колективу оперети "Повстань, окраїно!" та усім невиспаним аналітикам усіх недогодованих передвиборних штабів -- додаткові порції бішбармаку! Вони того варті...
Автор цих капітулянтських рядків також приєднується до кармічного свята Вічного Повернення. У номінації "Блудні сини".
Святкують усі. Поза святом опинилися либонь фішки позиціонування. Номінативні бланки. Sens blanc. Cent blancs. Semblant. Себто, розподіл на суспільно-політичні дискурси. Для непросвітленої читацької верстви: "дискурс" -- це коли чимала тусня братанів і підбратанчиків домовляється щодо змісту-суті двох понятійних переліків: а) "ужиткового списку авторитетів" і б) "абстрактного списку западла". Про списки авторитетів поговоримо якось іншим разом (читачів, особливо стурбованих цією проблемою, адресуємо до сайту ВР, там вам і ружні хвамілії і бєлка Ю і свісток М), а от щодо списків западла... Оh-оh... Тут за циганську версту чути хрумкіт і шурхіт українського політологічного кролятника. Тут вистромлюються вуха політичних прогнозистів і ревматичні хвостики того потічкового роду-племені, котре Андрухович охрестив "політфілологами". Тут за одне лише слово "рейтинґ" приблудні піар-салабони та всякі інші васі пупкіни канкрєтна отримують в рєпу. Тут на нєвєдамих дарожках...
І хто б дивувався? Адже, відомо: де для реального пацана "панятіє", там для освіченого фраєра -- "фрейм". Пройдемося -- нє в напряґ -- тими фройдозможними фреймами.
Найдовший та найстрокатіший список западла знаходимо в дискурсі політичного хуторянства (ДПХ).Ось його початок: "ЄЕП, глобалізм, Гарант, москалі, манкурти, MTV, обрізані, комуняки, компроміси, "Проте", російські інвестиції, іншомовне засилля, парламентська більшість, реверсне використання труби, негри-футболісти, запроданці-журналісти, постмодерністи..." Перами ДПХ-журналістів і промовами ДПХ-ідеологів майже весь білий світ розмальвано у западлістські барви антинародних замірів та антидержавних підступів. Западло тут ховається за кожним стовпом і, відкриваючи чергові двері у цьому місійному віртуалі, ми щоразу наштовхуємося якщо не на теплі сліди й недопалки масонської засідки, то вже напевне на замордоване окупантами ДПХ-звірятко. Упс! Глухий кут автаркії та самоїдження. Навіть на святі Повернення веселіше, бігме.
У дискурсі компрадорського бізнесу (ДКБ) найближчий негатив означений як "Євроатлантичний вибір, фінансовий моніторинґ, СОТ, рейтинг Ющенка, галичани, євростандарти, кредитів не буде...". В цьому дискурсі всі населенці пам'ятають класикове "лисиці брешуть на щити, та сонце устає на Сході", і з цього пророчого меседжу ДКБ-пацанів не збити жодною спокусою, жодною податковою амністією і жодним трубопроводом "Одеса--Єлисейські поля". Тут всім відомі і особливості тихої української ДКБ-ночі і класичні напрями переховування ДКБ-сала. Тут навчилися жити між політикою і рекетом, невпинно перетворюючи кожний вдалий бізнес і на політику, і на рекет одночасно.
І найцікавіше очікує нас у той момент, коли ми починаємо шукати щось третє між ДПХ і ДКБ, яку-небудь альтернативу з коротеньким негативним списочком. Ми гарячково перебираємо можливості і починаємо розуміти, що реальної альтернативи насправді немає. Переліки вичерпані, і шанувальникам третіх шляхів залишається записати до власного варіанту падлоподібної феноменності хіба що сусідського песика, що вперто гидить під дверима. Або зробити радикальний крок, стати членом КПУ і згадати все: "імперіалізм, буржуазію, підступи іноземних розвідок, троцкістів і ревізіоністів". І зрозуміти, що кожне нове попадалово -- це добре забутий список старого смердючого западла. |
