Минулого понеділка у Флорентійській академії розпочалися роботи з очищення поверхні скульптури Мікеланджело Давид -- одного із найбільш знакових творів високого відродження. Наступного року Давид святкує 500-літній ювілей. Перший удар різця по велетенській глибі мармуру Мікеланджело наніс 9 вересня 1501 року, а 8 вересня 1504 року скульптура стояла вже на площі Синьйорії біля дверей Палаццо Веккіо. Від 1873 року її перенесли до Галереї Академії, а на площі встановили копію.
Проблему реставраційних робіт над скульптурою обговорювали вже багато років. Однак початок робіт неодноразово відтерміновували через запеклу полеміку, яка розгорнулася серед реставраторів. Дискутували про методи чищення п'ятиметрового красеня.
"Це не реставрація у повному сенсі цього слова, -- пояснює управляючий флорентійськими музеями Антоніо Балуччо, -- а лише операція з підтримки форми, щось на кшталт косметичної чистки. Давидові незабаром виповниться 500 років, і ми хотіли, аби він до ювілею постав перед публікою у всій своїй красі."
Спосіб очищення таки вибрали. Він полягає в тому, що на скульптуру на 15 хвилин наліплюють змочені спеціальним розчином шматочки пластиру. Так вдається видалити із пор мармуру багатовіковий бруд, що в них накопичився. Однак із цим методом не погодилися 39 міжнародних експертів, які виступили із закликом залишити Давида недоторканним.
»
Нова українська музика за кордоном
Аллу Загайкевич важко спіймати не те, що у Львові, але й в Україні. Вона -- одна з найвідоміших у світі українських композиторів, її останню оперу ви можете знайти навіть на японському сайті. До Львова вона завітала лише на декілька днів, щоби взяти участь у відкритті Міжнародного книжкового форуму і презентації фільму Олеся Саніна "Мамай". У своєму щільному графіку композитор знайшла час, щоби розповісти читачам "Поступу" про свої найближчі творчі плани.
У місті Сан-Себастьян у Країні Басків в Іспанії, відомому кінофанам зі стажем за фільмом-гітом 60-х років "Королева Шантеклеру", проходить один із престижних європейських кінофестивалів. У конкурсній програмі 51-го кінофестивалю, що відкрився в четвер у місті на березі Біскайської затоки, беруть участь понад 150 фільмів. Увага критиків і гостей фестивалю зосереджена на фільмах європейських кінорежисерів, а також дебютних роботах.
Минулого року на ювілейному 50-му кіноогляді в Сан-Себастьяні були присутні такі відомі режисери і кіноактори, як Френсіс Форд Коппола, якого відзначили спеціальною премією фестивалю за всю його діяльність, Бертран Таверньє, Джон Малкович, Акі Кауріcмякі, Джессіка Ланж, Жюльєтт Бінош, Денніс Хопер, Боб Хоскінс і багато інших зірок.
70-річна любителька епатажу і майстер хеппенінгів, вдова Джона Леннона Йоко Оно вирішила повторити акцію, яку вона вже влаштовувала 40 років тому. Тоді вона дозволила японським глядачам по клаптику відтинати її власний одяг, аж доки Йоко не залишилася цілком оголеною. Цього разу подібний хеппенінг вдова повторила в Парижі 15 вересня.
У французькому місті Сан-Тропе в музеї L'Annonciade до 6 жовтня працює виставка "Андре Дерен малює Середземномор'я". Вона присвячена дуже короткому періоду його творчості. Але саме тому, який багато чим визначив історію французького та всього європейського малярства початку XX століття. Літо 1905 року Дерен провів із Анрі Матіссом і Полем Синьяком у містечку Колліурі, де писав експресивні картини-ландшафти. Тут його техніка широкими квадратними мазками чистих і нестримних барв вивільнилася із-під впливу друзів-супутників у поїздці, і сформувалася остаточно. Його твори здобувають потужний колористичний ліризм, сміливу фактуру і сильний пластичний ефект.
Днями в Берліні в Alluerten Museum відкрилася виставка, присвячена вересневим подіям дворічної давності. 68 американських художників надали до експозиції 72 твори на тему драми 11 вересня. Багато хто із живописців сам був очевидцем цієї трагедії. Художниця Кармен Енфінгер, наприклад, мешкала лише за півтора кілометри від веж-близнюків: "Уявіть тільки-но сотні й сотні людей, які мчать Манхеттеном. Натовп ридає, ніхто не говорить, усі плачуть. Таке враження, що всі ми зненацька опинилися під владою провидіння".
У самому Всесвітньому Центрі Торгівлі перебувало сотні цінних творів мистецтва. Вони не тільки прикрашали стіни офісів, а й зберігалися у сейфах банків, які містилися у "близнюках". Вхід до вестибулю однієї з веж прикрашала скульптура славетного Александра Калдера. Загинуло практично все.
