BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Львівські обсервації.    Вибори у Поступі.    Поступ науки і технологій.    Поступ аналогій.    Кримінал.    Розмаїтий Поступ.    Кінопоступ.    Наша афіша.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
Опозиція - це люди із прапорами на вулиці
 
28 березня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:46 24-03-2017 -   Серед секонд-хенду львівські митники знайшли новий одяг та гіроскутери  
  16:26 24-03-2017 -   На мості у Жидачівському районі тривають протиаварійні роботи, - рух транспорту обмежено  
  16:25 24-03-2017 -   На Личакові вшанували пам’ять Ігоря Білозіра  
  15:2 24-03-2017 -   Львів домовився про вивезення 900 тонн сміття  
  13:13 24-03-2017 -   На Львівщині судитимуть дев’ятьох учасників організованого угрупування  
Україна
  16:50 24-03-2017 -   Заступниці Кернеса повідомили про підозру в земельних махінаціях  
  16:29 24-03-2017 -   У ДНР школу назвали на честь Гіві - ЗМІ  
  16:28 24-03-2017 -   У Тернополі осквернили пам'ятник жертвам Голокосту  
  15:4 24-03-2017 -   Україна 26 березня перейде на літній час  
  15:1 24-03-2017 -   СБУ не переглядатиме рішення щодо Самойлової  
Світ
  16:31 24-03-2017 -   Путін прийняв Ле Пен у Кремлі  
  16:27 24-03-2017 -   Знайдена гігантська чорна діра, "виселена" з галактики  
  14:56 24-03-2017 -   Поліція Хорватії заборонила марш українських уболівальників по Загребу  
  12:37 24-03-2017 -   Адронний колайдер: учені виявили п'ять нових частинок  
  11:35 24-03-2017 -   Яресько отримала нову посаду в Пуерто-Ріко  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львівські обсервації  » 

___________________________________________________________________________

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
 
Татусько з п’єца впав

Пан Іван Підгірянський надіслав мені листа, в якому повідомив, що президент Кучма знову підніс сюрприз українському народові. Нещодавно він підписав указ, яким зобов’язав уряд розпочати підготовку до святкування у 2004 році 350-ї річниці Переяславської угоди. Подія, що започаткувала понад трьохсотлітню неволю українського народу, на думку пана президента, заслуговує на урочисту дефіляду. То так виглядає на політичний мазохізм.

Але що ту ся дивувати, коли цей чоловік 24 серпня 1991 р. не голосував у Верховній Раді за Акт Незалежності? І як не дивуватися людям, які його оточують? Без їхньої участі не могло обійтися.
“Так само, як діти, що під час стихійного лиха тримаються за мамину спідницю, так і люди Кучми не можуть відірватися від сарафана матушкі Расєї. Тоті кучмарі готові поступитися національним суверенітетом України на користь Росії, аби тільки продовжити своє політичне панування і забезпечити Кучмі третій термін президентського правління.

От і з’являються подібні укази, які не тільки ображають національні почуття українського народу, але й дискредитують саму ідею української державності. Упродовж століть тисячі українських патріотів віддавали своє життя, щоб розірвати пута переяславської угоди і вирватися зі смертельних обіймів Москви. А тепер цей указ у насмішку над їхніми жертвами наказує урочисто святкувати ювілей цього фатального кроку нефортунного Богдана.

Ой Богдане, Богданочку! Якби була знала,
У колисці б задушила, під серцем приспала, —

Так вустами України оцінював Кобзар подію, яку Кучма та його посіпаки підносять до рангу національного свята.

Та чи можна після цього вірити людям, які на словах виступають “за єдину Україну”, а на ділі шматують її зранене тіло? Бо ж не можуть служити консолідації Заходу і Сходу України намагання кучмарів втягнути молоду українську державу в так званий євразійський простір, нав’язати українцям святкування чужих їм свят на зразок “дня защітніка отєчєства” чи ювілею переяславської зради, запровадити російську мову як другу державну, що на ділі означає смертний вирок українській мові.

Ці люди відкрито орієнтуються на чужорідний елемент, з якого, зрештою, в більшості своїй вийшли.
Вони бояться українського народу, а страх – це ознака безсилля. Тому кучмарі приречені. Народ, який вони зневажили, рано чи пізно викине їх на смітник історії!”

Указ Президента уже став предметом глузувань з боку поляків. Їм важко зрозуміти, як можна святкувати початок рабства. Польща тричі потрапляла в неволю до Росії, але там нікому й на думку не спаде святкувати ці трагічні дати. Цей прояв старечого маразму остаточно поділить Україну.

Уже зараз хворий Татусьо не знає, що лепече, коли вважає, що тільки один-єдиний блок здатний створити більшість у парламенті. Оскільки блоки Ющенка і Тимошенко представлятимуть Захід України, прокучмівські формації представлятимуть Схід. Але Кучма тільки за заєдупцями визнав право на владу, отак відплативши дурнуватим галичанам, завдяки яким він став Президентом.

Шо сі робе!

Йду си по місту – і раптом бачу листівки “До уваги львів’ян. Буняк – негр!”

Спочатку я остовпів і довго лапав повітря. Але потім ся заспокоїв. Добре, що він не москаль. Негр – то негр. Але турбує мене інше. Турбують мене слова Ющенка про Буняка і Куйбіду, жи “два великі українці не знайшли форми задовольнити одне одного”.

І тепер мені дійшло, чому ся так стало. Бо негра задовольнити тяжко. Як не маєш практики, то навіть не пхайсі.

Походеньки фарбованого лиса

З’ява моєї статті про Володимира Яворівського викликала глибоке обурення серед окремих письменників. Та таке, що вони навіть опублікували в “За вільну Україну” відкритого листа, присвяченого “інсинуаціям Юзя”.

Не знаю, чи буде це інсинуацією, коли скажу, що принаймні двоє з підписантів, як вони мені самі призналися, не бачили того тексту в очі. Знайома большевицька традиція, чи не так? В листі наші письменники стали на захист Яворівського, навіть не спробувавши спростувати бодай одну якусь мою “інсинуацію”.

Дивно мені було побачити серед підписантів Романа Іваничука, який у книзі “Благослови, душе моя, Господа” (Львів, Просвіта, 1993, ст. 22) писав: “Україну нині проголошено незалежною державою.
Але ту державу треба ще побудувати. І це мають зробити компетентні люди.

Моє робоче місце за письменницьким столом, там я компетентний... Нині ж у парламенті повинні працювати досконалі спеціалісти”.

Фактично Іваничук стоїть на тій самій позиції, що і я, вважаючи, що письменникам не місце у парламенті. Цікаво, чи він того колективного листа бачив, що так раптом поміняв погляд і запрагнув баламута Яворівського пропхати до Верховної Ради.

Є серед підписантів і ті, хто так само, як і Яворівський, вправлялися в написанні памфлетів проти націоналістів, греко-католицької церкви і з мікроскопом в руках шукали націоналістичні ухили в творах Ігоря Калинця. Але Бог їм суддя.

У газеті “Наша Україна” про Юзя Обсерватора написано, що він запродався і просто відробляє заплачені йому гроші. Що ж, я мав би бути мільйонером, адже платять мені Юльця з Морозом за те, що я критикую Татуська, Ющенко (за те, що граю заєдупців), олігархи (за те, що висміюю рухівських діячів-кучмістів), Буш ( за те, що волаю “Геть від Москви!”), Буняк, Садовий і Карвацький (за те, що деру лаха з Куйбіди), Куйбіда (за те, що кепкую з Карвацького) і т. д.

Але моя позиція незмінна. Ті, що поливали болотом галичан, не сміють нині пхатися в парламент від Галичини. Яворівський – саме той, хто самовіддано заробляв собі на ласку комуністів. Можна було бути кабінетним письменником, як Валерій Шевчук або Павло Загребельний, і не принижуватися написанням памфлетів. А можна було робити кар’єру саме завдяки цим памфлетам. Уже ніхто нікого до стінки не ставив за відмову писати подібні речі. Отже, водила пером Яворівського його письменницька совість. Хоча, чесно кажучи, мені важко назвати бодай якийсь його твір, який би вартував нині уваги. І чи буде інсинуацією ось така цитата з творів Василя Стуса: “Власне і читати нічого, хоча ми в камері дістаємо читати, то в українській ... нема нічого абсолютно. Культ бездарних Яворівських, їхній час, їхня година” (“Твори”, Львів, “Просвіта”, т. 4, ст. 495).

І використовував “свою годину” Яворівський за повною програмою. “Через перенасичені історичними подіями десятиліття відчуваємо ми геніальну неповторність особистості Леніна, – признавався він у книзі “Право власного імені”. – Тому й сьогодні дороге й священне для нас його вчення і революційний темперамент, спосіб мислення, талант оратора”.

Очевидно, цей талант оратора перейняв і сам Яворівський, з успіхом баламутячи голови нашим довірливим галичанам. Ех, якби ж вони знали, що писав цей народний трибун у 1988 р., коли вже мітинги стрясали Україну. Саме цього року вийшла книга В. Яворівського “Відповідь “землякам”. (Київ: “Радянський письменник”). Тут є багато цікавого. Автор описує, як сидить він за письмовим столом і тяжко працює над черговим романом. Аж от дізнається про якусь там прес-конференцію – і негайно мчить туди.

“Значення цієї прес-конференції має для нас вимір особливий. Вона викрила злочинні шпигунські й диверсійні дії закордонних буржуазно-націоналістичних організацій, які діють за вказівками іноземних розвідок з території США, Англії, ФРН та інших капіталістичних країн. Як безкомпромісний рентген, висвітлила не лише “зовнішність”, а й “нутрощі” Ярослава Стецька та його ідеологічного “почту” саме сьогодні, коли запитання “бути чи не бути” постало у всепланетних масштабах”.

Цікаво, що тепер товариш Яворівський висунутий блоком, до якого належить і вдова Ярослава Стецька. Це унікальний трафунок.

Та читаємо далі:” Росія ще розбирала гаряче каміння Сталінграда, щоб будувати з нього нове житло. Вона понесла втрати найбільші (?!). У нашому соціалістичному домі ми не звикли говорити і думати про чиюсь перевагу, хоч і пам’ятали про те, що саме Росія (!!!) винесла на своїх могутніх раменах головний тягар війни і тільки тому, що гітлерівці не змогли підкорити її, ми теж залишились народом, нацією...”.

“Для жителів східних областей України війна повільно, болісно, але все ж таки відходила в минуле, а західні землі республіки ще обагрювались кров’ю невинних людей, закатованих бандерівськими варварами. І для нас це також був фашизм, ще страшніший за той, який такою ціною жертв подолали наші батьки на бранному полі Європи.

Коли виснажена лихоліттями гітлерівської навали Україна заходилась рахувати свої рани, непоправні втрати, могили синів і дочок, коли заходились сіяти свій мирний хліб, жовтоблакитники з бункерів і криївок по-садистському вдарили їй у спину.

Той, хто любить Україну справжньою, чесною, по-синівському просвітленою любов’ю, хто зичить її народові добра та щастя, хіба може пробачити чи забути цей підступ! Особливо тоді, коли з’ясувалось, що майже всі вони – кваліфіковані злочинці і яничари, які в своєму братовбивстві були жорстокішими за гітлерівців, хоч і пройшли вишкіл саме в них.”

Завершується цей блюзнірський опус такими патетичними словами: “Ми утвердили себе у своїй соціалістичній історії. Ми знаємо своїх ворогів.”

А на Національній раді Демократичної партії від 24.04.1998 р. повідомлено, що 4,3 мільйона гривень і 750 тисяч доларів щезло з партійної каси Демпартії під час виборів 1998 р. Касою особисто розпоряджався В. Яворівський.
Такі ось “інсинуації”.


Листи

Відкритий лист до лукавого

Мав “велике щастя” побувати на зустрічі з вами, кандидатом у народні депутати до Верховної Ради, з багатопартійним чорнобильським соловейком В. Яворівським у селі Бірки Яворівського району.

З полум’яної промови зрозумів, що на плечах обдурених пенсіонерів галицької землі ви в черговий раз маєте намір всістись у депутатське крісло. Ви ж набагато красномовніший за попередника Ільясевича, котрого пам’ятають на Яворівщині, як вас у Світловодську. На моє питання: “Як ви голосували на 5-й сесії 19.02.1992 року?”, – у відповідь отримав брутальну лайку, що я підкуплений, підісланий. Ні, хлопе, я ніколи нікому не продавався, тим більше компартії, ДемПУ, НЕПу, “Мосту”, “Центру”, Рабиновичу...

І якщо би в “великого правдолюбця” були гонор, стид, совість, то головний письменник пояснив би народу, чому голосував проти Державного Герба України. Влучно сказав ще один черговий ваш кумир Ленін: “політична проститутка”.

Якщо хочете прислужитися Україні й “другу Вікторові” з рекламного буклета, на якому один дивиться на образи, а другий на гарбузи, то зробіть добру справу, поїдьте до тих трьох кіз, особливо білої з чорними плямами.

Як кажуть у нас в Галичині, уступисі.

Без признаків поваги, Наливайко Степан


Реклама
29 березня в Етнографічному музеї о 17 год. відбудеться презентація нової книги Юрія Винничука “Місце для Дракона”. Вхід вільний.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Свободу” кинули у річку 
  ·  У Дрогобичі демонтували стінопис Шульца 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Найгірші кінодіячі Голлівуду отримали свої відзнаки 
Погляд
  ·  Мерські вибори-2002 
  ·  Передвиборні спекуляції 
Поступ у Львові
  ·  Володимир Середа: цвинтар – так, пантеон – ні! 
  ·  Проголосуй і живи довго та щасливо 
  ·  Богдан Дубневич: “Українці мусять жити краще !” 
  ·  Ігор ГАЙДУЧОК: “Передвиборні зустрічі ще більше переконали мене: потрібні зміни” 
  ·  Прес-служба Львівської координаційної ради виборчого блоку “Демократична партія 
  ·  НАША УКРАЇНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З НАШОГО ДОМУ 
  ·  ЗВЕРНЕННЯ Громадських організацій Львова до виборців 119-го Шевченківського вибо 
Поступ з краю
  ·  КРАЄВИД 
  ·  Бійців дивізії “Галичина” реабілітовано? 
  ·  Крим відчиняє двері 
  ·  Дещо про перспективи української опозиції 
Поступ у світі
  ·  Під прикриттям боротьби з тероризмом 
  ·  Головні персонажі поза грою 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Львівські обсервації
  ·  ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ 
Вибори у Поступі
  ·  Богдан Коваль: Будувати нове життя у Львові треба фахово 
  ·  Ігор Плотиця: Нове тисячоліття спонукає жити по-новому і в побуті, і в політиці 
  ·  Програма кандидата в депутати САВЧУКА Олега Ярославовича 
  ·  Люди, які мислять, змінюють суспільство 
  ·  Ольга Величко: Буду робити все можливе, щоби нову школу таки збудували 
  ·  Ми ЗА Степана Курпіля. А ВИ? 
  ·  Провідні журналісти Львова – за Степана Курпіля! 
  ·  Віктор Ющенко: Боротьба сьогодні йде між тими, хто краде і не краде 
  ·  Звернення Тараса Стецьківа до вибoрців 
  ·  Заява виборчого штабу Тараса СТЕЦЬКІВА 
Поступ науки і технологій
  ·  Хакер Адріан Ламо став співробітником New York Times 
  ·  Червоний чи блакитний? MPEG-4 чи MPEG-2? Боротьба за новий DVD 
  ·  Ноутбуки дешевшають 
  ·  Американка засудила виробника захищених від копіювання CD 
  ·  nASA створила найдетальнішу карту Землі 
  ·  Новинки від мобілок на CeBit 2002 
Поступ аналогій
  ·  З африканським привітом – зімбабвійська демократія проти геополітичного адмінре 
Кримінал
  ·  Від готелю “Незалежність” мер потрапив... “у залежність” 
Розмаїтий Поступ
  ·  Загадки міста Лева 
  ·  Вас запрошує кафе “Гермес” 
Кінопоступ
  ·  Номінанти та переможці “Оскара” 2002 року 
  ·  Найкращі фільми року 
  ·  Британські букмекери дали “Володарю перстенів” сім “Оскарів” 
Наша афіша
  ·  ТЕАТРИ, ІМПРЕЗИ, ВИСТАВКИ 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
  ·  НІЧНІ КЛУБИ ТА БАРИ 
  ·  Акція місяця – фарш-коровий Музичний проект “свині наступають”: “кара”, “Бєспрєд