BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
23 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:29 24-11-2017 -   У Львові воїну АТО встановлять меморіальну таблицю  
  15:14 24-11-2017 -   Сьогодні у Органному залі Львова – Великий прийом  
  14:11 24-11-2017 -   У Львові вітчим забив на смерть пасинка металевою палицею  
  14:6 24-11-2017 -   У Львові буде 25 місць для роздрібної торгівлі хвойними деревами  
  14:5 24-11-2017 -   Трамвайні маршрути № 2 та № 7 вимушено скоротили кількість вагонів на сьогодні  
Україна
  16:26 24-11-2017 -   Синоптик розповіла, якою буде зима в Україні  
  15:18 24-11-2017 -   Через сльозогінний газ зі школи на Рівненщині евакуювали понад 500 учнів  
  15:13 24-11-2017 -   На Новий рік «Укрзалізниця» запустить 7 додаткових потягів  
  14:9 24-11-2017 -   У Києві суддю спіймали на хабарі в 15 000 гривень  
  14:8 24-11-2017 -   Україна відновила будівництво військових кораблів  
Світ
  16:24 24-11-2017 -   На Сонці з'явився гігантський протуберанець  
  16:21 24-11-2017 -   На Сонці з'явився гігантський протуберанець  
  15:23 24-11-2017 -   У Єгипті стався вибух у мечеті  
  11:0 24-11-2017 -   Австралія ніколи не визнає анексію Криму  
  10:57 24-11-2017 -   Міжзоряний астероїд-«мандрівник» прибув у Сонячну систему  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Погляд  » 

___________________________________________________________________________

Що таке поступ?
 
Іван Франко це питання ставив і шукав на нього відповідь ще у 1903 році. Упевнені, шановні наші читачі, що більшість із вас читали цю Франкову працю. Водночас ми також вважаємо, що багато його творів, зокрема цю наукову працю, слід перечитувати й перечитувати часто, поволі та вдумливо, як Святе Письмо. Отже, щоб спонукати до цього тих, хто вже читав роботу Каменяра, а також, і зокрема, тих, хто ще не мав нагоди познайомитися з нею, ми публікуємо на цій сторінці окремі цитати зі знаменитої праці. Аби майже через століття знову пошукати разом із Франком відповіді на це питання. Сам Франко, правда, відповідь на нього дав наприкінці статті: “Поступ – це людяність”. Так просто. І водночас так складно... Але спільне тлумачення Франкової людяності, гуманності і повинно бути покликанням Вашої газети “Поступ”.

“...Слово “поступ” почуєте часто в наших днях із різних уст. Усі накликають до поступу, дехто тішиться ним, дехто нарікає на нові “поступові” думки та порядки...

...Що то таке поступ, у чім його шукати, чи є чого ним тішитися або, може, журитися?

...Слово “поступ” і відповідне йому поняття нові не лише у нас, але й у цілім освіченім світі...
У давніших часах загально держалася думка, що порядки між людьми все були однакові або майже однакові, що ті порядки – хліборобські, ремісничі, родинні, громадські – вічні, встановлені самим Богом, і так вони лишаться до суду-віку. Що найбільше добачувано таке, що ті порядки не все строго і чисто додержуються, потрохи псуються, не стає між людьми працьовитості, пильності, дбайливості, послуху, покори, побожності. Се походило, по думці тих старих людей, не з чого, як із людської злоби, з зіпсуття обичаїв або з чортівської покуси.

...Хто каже “поступ”, той каже одним духом дві речі. Одно те, що все на світі зміняється і ніщо не стоїть на місці, а друге – друге не таке певне, більше питання, ніж твердження: чи зміняється на ліпше, чи на гірше?

...Відповідь у таких речах залежить від особистого настрою чоловіка. Старого, немічного та збілованого діда, перед яким видніється створена могила, даремно було би переконувати, що все ще буде ліпше, а молодий, здоровий та відважний, звичайно, також не хоче вірити, щоб усе йшло до гіршого. Ну, але поза тим тісним обсягом людського настрою та вподобання дуже сильно до ліпшого, що поступ веде до добра.

...Але коли захочемо придивитися тій справі ближче, слідити крок за кроком, то переконаємося, що ся відповідь не така дуже певна.

...Видно деякі цікаві речі, які слід затямити собі. Перше те, що не весь людський рід поступає наперед. Велика його частина живе й досі в стані, коли не повної дикості, то в стані, не дуже далекім від неї. Друге те, що той поступ не йде рівно, а якось хвилями: бувають хвилі високого підйому, а по них наступають хвилі упадку, якогось знесилля і зневір’я, потім хвиля знов підіймається, знов по якімось часі опадає. І так далі. А трете, що той поступ не держиться одного місця, а йде, мов буря, з одного краю до другого, лишаючи по часах оживленого руху пустоту та занепад.

...Крутими дорогами ходить іноді поступ людський! Недарма сказано, що він виростає на могилах, як пшениця на зораній ниві!

...“Що ж воно таке?” – спитаєте. Що ж се за поступ, що з усім своїм шумом і гуком, з усіма науками і штуками, ціною тисячолітньої боротьби, мільйонів жертв і моря пролитої крові допровадив людей аж до такого раю? Чи варто ж було добиватися його і чи варто працювати для його піддержання, для дальшого людського розвою, коли він іде такими блудними дорогами?

...Отсе ми дійшли до найтяжчої рани нашого теперішнього порядку. Величезні багатства з одного боку, зібрані в немногих руках, і страшенна бідність з другого боку, що душить мільйони народу.

...Нерівність між людьми ніколи не була більша, як власне в наших часах, коли думки про рівність та демократизм непохитно запанували в головах усіх освічених людей.

...Власть робить чоловіка жорстоким, немилосердним, завзятим, сліпим на нужду і глухим на плач мільйонів. Вона обмежує свободу і права громад на користь повітів, свободу повітів – на користь країв, свободу країв – на користь держав, а свободу і права тих держав – на користь невеликої горстки вибранців, що чи то з уродження, чи з щасливого припадку дісталися на верховодне становище. ...До всього спільного, суспільного чоловік мусить іще доложити щось свойого, власного, окремого. І аж тоді може мати з того якийсь пожиток.

...Життя в Енгельсовій народній державі було би правильне, рівне, як добре заведений годинник. Але є й у тім погляді деякі гачки, що будять поважні сумніви.

...Поперед усього та всеможна сила держави налягла би страшенним тягарем на життя кождого поодинокого чоловіка. Власна воля і власна думка кождого чоловіка мусила би щезнути, занидіти, бо ану ж держава признає її шкідливою, непотрібною. Виховання, маючи на меті виховувати не свобідних людей, але лише пожиточних членів держави, зробилось би мертвою духовою муштрою, казенною. Люди виростали б і жили би в такій залежності, під таким доглядом держави, про який тепер у найабсолютніших поліційних державах нема й мови... Народна держава сталась би величезною народною тюрмою...

...І стара біда – нерівність, вигнана дверима, вернула би вікном: не було би визиску робітників через капіталістів, але була би всевладність керманичів – усе одно чи родовитих, чи вибираних – над мільйонами членів народної держави...

...Ні, соціал-демократична “народна держава”, коли б навіть було можливим збудувати її, не витворила би раю на землі, а була би в найліпшім разі великою завадою для дійсного поступу. З іншого боку поглянув на річ американець...

...Чого ж шукають усі люди? На се одна відповідь: шукають дороги до поступу, але не такого, як досі. Їх не задовольняє сам поступ багатства; вони питають: а в чиїх руках се багатство, хто й на що користується ним? Їх не задовольняє сам поступ науки й штуки; вони хочуть, аби наука і штука були власністю всіх людей, прояснювали їх розум і звеселяли життя. Як бачимо, обік зросту багатства, науки й штуки зросло також почуття милосердя, любові до людей, справедливості. Люди починають переконуватися, що само багатство, сама наука, сама штука не може дати чоловікові повного щастя. Наскільки чоловік може бути щасливим у житті, він може се тільки в співжитті з іншими людьми, в родині, громаді, нації. Скріплення, утончення того почуття любові до інших людей, до родини, до громади, до свого народу – оте є основна підвалина всякого поступу; без неї все інше буде лише мертве тіло без живої душі в ньому.”

* Іван Франко. Зібрання творів у п’ятдесяти томах. – Т. 45, С. 300.









»  СВОБОДА СЛОВА
Правда принижує честь, гідність і ділову репутацію Куйбіди
При розгляді позову В. Куйбіди суд визнав правдивість “Поступу”
Остап РЕСТ
 
Сталося немислиме! Міський голова подає в суд на “Поступ” з вимогою опублікувати “спростування відомостей, що не відповідають дійсності і завдають шкоди його законним інтересам”, а суд приймає рішення тільки про спростування відомостей, “у яких принижена честь, гідність та ділова репутація Куйбіди Василя Степановича” (в лапках – точні цитати рішення місцевого суду Франківського району м.Львова від 12 березня ц.р. у цій справі). Цим фактично суд визнає правдивість усіх десяти статей, на які скаржився Куйбіда.
Детальніше>>
» 
Звернення Громадської ради підтримки кандидата на посаду міського голови Львова
 
У переддень виборів міського голови Львова в нашому місті склалася надзвичайно складна ситуація, коли ми опинилися перед загрозою обрання Минулого. Усі ми усвідомлюємо необхідність змін. До керівництва Львовом повинні прийти нові люди, які здатні збагнути потреби сьогодення і впроваджувати ту соціально-економічну політику, що забезпечить добробут мешканцям міста і поверне Львову його славу. Більшість львів’ян розуміє потребу проведення таких змін, однак вони опинились у складній ситуації, коли вибір потрібно зробити з-поміж двох гідних опонентів діючої влади.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Що таке “Поступ” 
  ·  Хочу сказати до, а не після... 
  ·  НАША УКРАЇНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З НАШОГО ДОМУ 
  ·  Наш дім – Наша Україна 
Погляд
  ·  Що таке поступ? 
  ·  Правда принижує честь, гідність і ділову репутацію Куйбіди 
  ·  Звернення Громадської ради підтримки кандидата на посаду міського голови Львова 
Поступ у Львові
  ·  Хто бореться за голоси львів’ян 
  ·  Можете з мене сміятися 
  ·  ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ 
Поступ з краю
  ·  Віктор Ющенко: Шлях до нашої України 
  ·  Юлія Тимошенко: Життя – це боротьба 
Поступ у світі
  ·  У Варшаві мер звітує за кожну витрачену злотівку