BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Спорт-Поступ.    Тема Поступу.    Регіони Львівщини.    Львівські обсервації.    Арт-Поступ.    Поступ реляксу.    Поступ техноло.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
18 вересня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:28 28-04-2017 -   У Львові буде встановлено меморіальну таблицю Андрію Білику  
  15:23 28-04-2017 -   Шахрай не заплатив львів’янці $6 тис. за куплений автомобіль  
  15:21 28-04-2017 -   На Львівщині судитимуть чоловіка, який викрав з могили на кладовищі погруддя пам’ятника  
  14:5 28-04-2017 -   Через ремонт колії трамваї не їздитимуть до львівського залізничного вокзалу п'ять місяців  
  14:1 28-04-2017 -   Внаслідок задимлення через коротке замикання електромережі у 1-ій поліклініці постраждалих і збитків немає  
Україна
  15:30 28-04-2017 -   4 травня почнеться суд над Януковичем, докази неспростовні – Порошенко  
  15:25 28-04-2017 -   Двоє офіцерів ЗСУ продавали перепустки через лінію розмежування  
  15:17 28-04-2017 -   Ситник: ГПУ порушила справи проти Супрун  
  13:59 28-04-2017 -   Порошенко: Гроші Януковича уже в Держказначействі  
  12:46 28-04-2017 -   Шахраї зняли більше десяти мільйонів із карток українців  
Світ
  15:33 28-04-2017 -   Самойлова підтвердила, що 9 травня співатиме в окупованому Севастополі  
  15:19 28-04-2017 -   У Британії Кличка назвали російським гігантом  
  12:44 28-04-2017 -   У США стратили вже четвертого в'язня за тиждень  
  10:7 28-04-2017 -   Бундестаг схвалив часткову заборону нікабу  
  10:6 28-04-2017 -   В Угорщині затримали майже тонну бурштину з України  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тема Поступу  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

Олександр СЕНДЕГА: Від роботи в Києві відмовлюсь точно
 
Олександр Сендега
-- Пане Олександре, сто днів перебування на посаді -- це вже той термін, після якого можна підбивати проміжні результати. Як Ви самі оцінюєте себе, як голову облдержадміністрації? Чи подобається Вам бути губернатором? Словом, як Ви відчуваєте, це -- ваше покликання чи ні?

-- Сто днів -- це ще не той час, щоби можна було говорити про якісь радикальні зміни в області. Але разом із тим є показники, які переконують мене в доцільності обраного курсу, в тому, що ми стоїмо на правильному шляху і можемо в майбутньому очікувати кращих результатів. З іншого боку, є ряд суттєвих проблем, які нам доведеться вирішувати ще не один рік. Якщо говорити локально, по економічних показниках, то обсяги виробництва продукції за вісім місяців в нас зросли на 9%. З кожним місяцем у нас зростає середня заробітна плата, і якщо такі темпи вдасться втримувати й надалі, то за 2-3 роки ми відчутно піднімемо рівень життя людей. Що стосується сільського господарства, то ми досить вдало провели жнива. Працюємо вже і на посівну, щоби наступного року отримати кращі врожаї. Поза тим, мене завжди вабило братися за проблеми більш гострі, задавнені і розв'язувати саме їх. Так, я намітив собі до кінця року завершити будівництво онкоцентру. До наступного Дня незалежності плануємо здати кардіоцентр та сихівський шляхопровід. Загалом, моє гасло -- робота на результат. Результат має бути помітним у кожному населеному пункті, відчутним для кожної людини, яка живе в області. Я їжджу селами і бачу, що там робиться, все позаростало. Що потрібно, щоби таку ситуацію виправити? Хіба потрібні якісь великі капіталовкладення?! Потрібні інвестиції?! Ні! Потрібен елементарний порядок. І от над цим я зараз теж буду активно працювати.

-- В області повно роботи, маса проблем, і це зрозуміло. Але як працюється на новій посаді особисто Вам? Чи комфортно Вам у губернаторському кріслі?

-- Я скажу так: є різні категорії людей. Є люди, яким на одному місці чи на одній посаді дуже швидко набридає, і вони хочуть змін. Я не такий. Я належу до тих людей, для яких кожен перехід є не зовсім комфортним. Але з точки зору усієї моєї попередньої діяльності, теперішня робота на посаді голови облдержадміністрації не є для мене чимось особливо новим. В своєму житті для себе я вже багато що довів. Я не прийшов зі сторони. Я увесь час десь тут крутився. Багато людей знають мене і мою роботу. Зараз я намагаюся щось реально зробити для реґіону. Я хочу залишити слід. Єдина новизна на посаді голови для мене полягає хіба в тому, що є більше контактів з вищим щаблем влади -- міністерствами, відомствами, урядом, президентом, Адміністрацією президента. Чи комфортно бути губернатором? З одного боку ніби й так, а з іншого -- з тими величезними завданнями і проблемами, які є в області, комфорту мало. Не вистарчає ні часу, ні сил для самого себе, для сім'ї. Але так воно завжди є, коли повністю віддаєшся роботі.

-- Пане Олександре, Ви самі умовно розділили свою роботу на дві частини: ту, де Ви -- голова облдержадміністраціїї, стоїте на вершині піраміди й керуєте величезною кількістю людей, вирішуючи ті чи ті господарські питання; і ту, де Ви -- на одному з нижчих щаблів президентської вертикалі, їздите до Києва, звітуєте у міністерствах та відомствах, прем'єрові та президенту. Скажіть, яка роль у нинішній ситуації Вам дається важче: бути керівником усієї області чи бути хоч і високопоставленим, та все ж глибоко залежним від керівництва чиновником?

-- Я навіть не можу на це запитання однозначно відповісти. Контакти з Києвом не є чимось таким, що обтяжує мене. Я навіть сказав би більше -- я завжди прислухаюсь, намагаюся зрозуміти поставлені завдання, але коли вони не зовсім прийнятні, то я можу бути й категоричним. Себто можу відмовитися від виконання завдання, якщо воно не логічне.

-- І часто таке буває?

-- Не часто, але траплялося. Щоправда, це було ще тоді, коли я працював першим заступником.

-- Пане Олександре, не секрет, що один із Ваших попередників, Степан Сенчук, мав безпрецедентний доступ до першої особи в державі й зустрічався з президентом мало не щотижня, у Мирона Янківа була дещо інша ситуація -- він бачився з Кучмою, у кращому випадку, раз на місяць. Як часто Ви відвідуєте кабінет на Банковій і наскільки легко Вам отримати доступ до президента?

-- Є різні категорії людей і керівників. Для декого важливо ще до приходу керівника на роботу сісти в приймальні і чекати, щоби першим про все доповісти. Протягом дня ще раз обов'язково зайти і знову доповісти, щоби скласти про себе добре враження. Я ж цього не люблю. Я знаю собі ціну і розумію завдання, які переді мною стоять, знаю свій обсяг роботи. Я не морочу голови тому, хто стоїть вище -- він і без мене має, що робити. Я йду до керівника вищої інстанції лише в тому випадку, коли бачу, що закінчилися мої повноваження, і питання, яке треба вирішити, належить до компетенції вищого керівництва. Так і Мирон Дмитрович Янків робив. І я так роблю.

-- Але в разі, якщо у Вас є такі нагальні питання до президента, наскільки важко Вам до нього доступитися?

-- З президентом мені дуже легко сконтактуватися. Я можу вам навіть продемонструвати: зараз наберу номер і впродовж години вже буду з'єднаний з Леонідом Даниловичем. Немає жодних проблем. Але враховуючи те, що я вже сказав, намагаюся не дошкуляти президенту і якомога рідше до нього звертатися. Як правило, ми маємо прямий контакт десь раз на місяць, а телефоном розмовляємо трохи частіше. Потрапити в кабінет до президента мені теж не важко. Якщо я завтра поїду до Києва, то зранку зайду в Адміністрацію президента, якщо він на місці, то я попрошу і мені можуть викроїти хвилин п'ятнадцять.

До речі, досить часто президент і сам дзвонить мені. От, скажімо, остання розмова була перед Днем незалежності. Я -- в кабінеті, збираюся вже додому. Дев'ята година вечора. І тут -- дзвінок: "З вами буде розмовляти президент". Я аж сів. Не знаю, що сталося, що це раптом таке, про що буде запитувати -- я ж не готовий. А він абсолютно спокійно: " Ну як там у вас обстановка?" Я пояснюю, що жнива, що все стабільно, що всі його доручення щодо онкоцентру, шляхопроводу виконуємо. Ну, словом, інформую. А він каже: "Ну, я ж вітаю тебе. Передай вітання громаді Львівщини з Днем незалежності. Я там підписав указ про національний статус медуніверситету і зооветакадемії". От така розмова відбулася. Чи, скажімо, на річницю Скнилівської трагедії -- теж був дзвінок. У неділю мене знаходять і кажуть, що шукає президент. Я повертаюся в кабінет, набираю його номер, а він і запитує: "Ну як там у вас". Кажу: "Нічого, готуємося. Через декілька годин будуть такі то заходи проводитися". -- "Ну, я розумію. А так, все спокійно?". Кажу: "Так". Тобто президент дзвонить, цікавиться, і я йому можу теж дзвонити в разі потреби, але не зловживаю цим. Я навіть не впевнений, що моїм підлеглим так само легко до мене "пробитися", як мені до президента.

-- Ви кажете, що до львівського губернатора важче потрапити на розмову, ніж до президента країни?!

-- Мені здається, що так. Я ж кажу, що от зараз восьма година вечора, а я ще можу переговорити телефоном з президентом, в разі потреби. Але сьогодні я такої потреби не маю, Богу дякувати.

-- Гаразд, з владою з'ясували, а якими є зараз Ваші стосунки з опозицією?

-- Я намагаюся зі всіма співпрацювати, від усіх брати щось корисне, з усіма знаходити спільну мову. Йдеться абсолютно про всі партії, від крайніх правих до крайніх лівих. Не рахуватися з ними сьогодні -- мені видається неправильним. Ми будемо організовувати "круглі столи" і спілкуватимемося з політичними партіями за будь-якого розвитку обставин. Хоч мітинговості я не люблю. От цього тижня під обласною адміністрацією пікетувальники виступали проти входження України в Єдиний економічний простір. А я говорив з організаторами -- навіщо ці пікети, навіщо цих людей відволікати від більш нагальних справ? Хочете обговорити? Давайте, сідаємо і обговорюємо. Запросимо економіста, нехай він нам пояснить суть ідеї, її можливі негативні і позитивні наслідки. Розберемося разом, що до чого, й приймемо якесь спільне рішення. Бо я пікетів не розумію, ті люди, що там стоять, я переконаний, самі не знають досконало суті проблеми, через яку пікетують.

-- Ви говорите про партії, радше, маргінальні, діяльність яких згрубша й зводиться до організацій малочисельних пікетів та мітингів. Я ж запитувала про Ваші стосунки з більш серйозними опозиційними політичними силами. Чи не викликає у Вас занепокоєння відсутність повноцінного діалогу, а відповідно, й порозуміння з блоком "Наша Україна"? Це ж найпопулярніша політична структура на Львівщині.

-- Я би з таким твердженням не погодився. Я зараз є у вертикалі влади. Чи спілкуюся з представниками "Нашої України, чи є порозуміння з ними? Є. Але як я повинен чинити? Чи я маю стати з ними в ряд і йти разом? Знаєте, коли вони коректно опонують, то їх ще можна слухати, а коли ні, то я кажу відверто: "Ну чому ти грубіяниш?! Чому ти так себе поводиш?! Ти ж інтеліґентна людина!" Тобто я і так можу вести розмову, де би вона не відбувалася, і не боюся, що завтра мені будуть це публічно закидати. Давайте вчитися цивілізовано спілкуватися. На останній зустрічі з народними депутатами-опозиціонерами вони кажуть: "Знаєте, нас не влаштовує Медведчук (голова Львівської обласної ДПА. -- від ред.)". Ну і що? Може, й мене не влаштовує... хтось із управлінців, але я ж даю йому можливість працювати. Тут вони кажуть, що є факти. Ну є окремі факти! Але які? Я вважаю, що немає фактів, щоби такі звинувачення мали підстави. Приїжджали комісії, перевіряли і нічого такого не виявили, ніяких таких висновків не зробили і не подавали. Крім цього, податкова -- це окрема структура, як прокуратура, наприклад, чи суд. Це автономна організація, яка виконує у державі свою чітку функцію, і я до неї не маю ніякого стосунку. Якби я як голова ЛОДА законодавчо мав вплив на те, кого призначати начальником ДПА, то тоді була б інша ситуація. Але так не є. Не подобається це опозиціонерам, то хай змінюють законодавство. На те і є народні депутати.

-- Оскільки ми вже торкнулися теми напруження, що виникло навколо особи керівника ДПА у Львівській області, то як Ви гадаєте, хто замовляє й розповсюджує антиагітаційні листівки образливого для Сергія Медведчука змісту?

-- Ну, я не знаю. Я дав доручення і начальнику управління внутрішніх справ, і начальнику служби безпеки розслідувати цю справу й довідатися хто це робить і яким чином. Але наразі інформації ніякої ще нема.

-- Поява таких листівок стала ще однією ознакою того, що невпинно наближаються президентські вибори, а вони, як ми знаємо з попереднього досвіду, -- чималий клопіт для губернатора...

-- Я поза політикою. І поза виборами.

-- Пане голово, чи не здається Вам, що в цьому і полягає Ваша основна помилка. З перших днів перебування на посаді Ви заявили, що не займатиметеся політикою. Те ж саме задекларував Ваш перший заступник. До компетенції решти заступників (окрім пана Герича) політична тематика не входить взагалі. А з наближенням президентських виборів в президентській вертикалі на Львівщині очевидно й потрібна буде людина, яка в першу чергу буде здатна контролювати політичний процес. Ви ж самі створюєте ситуацію за якої Київ змушений буде шукати вам на заміну людину більш придатну до виконання передвиборчих функцій?

-- Питання політики перед виборами -- це питання дотримання чинного законодавства. У всякому випадку, це моє переконання. Різні політичні сили висуватимуть на президентські вибори своїх кандидатів. Їх буде багато. І моє завдання полягає в тому, щоби все відбувалося спокійно і толерантно. У цьому я і вбачаю функцію облдержадміністрації. Звичайно, я розумію, що мене призначили і можуть звільнити. Той, хто є обраний, має певний термін часу. Термін закінчився -- обирають знову. А я призначений, і я це добре розумію. Скільки часу я буду працювати? Як воно буде? Які можуть бути причини зняття? Я загадувати сьогодні не хочу. Але нічого такого, як ви кажете, ніякого незадоволення мною я зараз не відчуваю. Хоча всяке може бути... Побачимо.

-- З часу призначення Вам довелося прийняти цілу низку кадрових рішень. З огляду на деякі з них, у сторонніх спостерігачів склалося враження, що, підбираючи собі команду, Ви були не цілком вільні й діяли радше, як заручник певних політико-бізнесових груп. Це так?

-- Ні. Це не так. Всі мої кадрові рішення були самостійними. Звичайно, я їх приймав, враховуючи різні фактори, але ці рішення були самостійними. Я сам підписую розпорядження і сам призначаю людей.

-- Чи є такими факторами інтереси бізнесово-політичних груп?

-- В певному сенсі, так. Але вирішувати, кого призначати і на яку посаду -- це тільки моє повноваження, і я не збираюся його нікому делегувати. Я довго вагався зі своїми заступниками. Довго зважував усі "за" і "проти". Тому я вам зараз із певністю можу сказати, що це були рішення лише мої, і я готовий за них відповідати. Звичайно, я намагався балансувати між різними політичними чи, як ви кажете, бізнесово-політичними силами, але, в першу чергу, для мене важливою є фаховість людини. І коли мені закидають, що я кудись збираюся призначити чи вже призначив соціал-демократів, то я кажу, що не треба давати ярликів. Хай людина попрацює. Якщо не справиться, то я звільню. А зважати в таких речах на партійність -- це зовсім не правильний підхід.

-- А чи правда, що призначення першим заступником Леоніда Мельника Ви пролобіювали всупереч позиції глави президентської адміністрації Віктора Медведчука? Він за це на Вас, кажуть, навіть серйозно образився?

-- Я би так не сказав. Якихось особливих заперечень з боку Адміністрації президента проти кандидатури Леоніда Мельника не було. Зауваження були до кожної кандидатури. Висловлювалися певні побажання, але категоричних заперечень не було. Якби голова Адміністрації президента був проти, то це рішення не прийняли би. Хоч такі рішення погоджує президент і прем'єр-міністр. Але, ще раз кажу, працює апарат в Адміністрації президента. Ретельно вивчається стан справ в області, аналізується потік звернень, увесь масив інформації, в тому числі і "Поступ". От ви напишете завтра статтю, і її, будьте певні, ретельно вивчать у Адміністрації президента. І так повинно бути. Потрібно володіти інформацією, ситуацію треба знати вичерпно.

-- Пане Олександре, а як Ви ставитеся до того, що, за результатами певних опитувань щодо впливовості посадовців, голова обласної держадміністрації на Львівщині оцінюється лише як друга особа, а на перше місце виходить голова податкової адміністрації?

-- Я про таке вперше чую. На мій погляд, це нелогічно. Податкова адміністрація виконує свої вузькі функції, і як вона може бути впливовішою за облдержадміністрацію -- мені не зрозуміло. Не бачу я в цьому логіки. Голова обласної адміністрації відповідає і за соціальний захист, і за дороги, і за туризм, і за промисловість, і за сільське господарство, і за весь масив тих проблем, які є в області. То як голова ЛОДА може бути менш впливовий, ніж начальник ДПА, який має функцію збирати податки. Я не бачу в цьому логіки.

-- Пане Олександре, чи задоволені Ви співпрацею з владою Львова? Чи вдається Вам знаходити спільну мову з керівництвом міста?

-- Мені здається, що і з боку видно, що питань ніяких не виникає. Я з Буняком місяць пропрацював першим заступником. Відходячи, я ж не закривав двері, я зробив це демократично і на совість. Коли мені Мирон Дмитрович запропонував іти до нього, я казав, щоби вони це спершу узгодили з Буняком. То не те, що я там чогось боявся чи не хотів. Я ж казав, що за природою я більш посидючий, і для мене сам перехід є тяжким -- якщо мені завтра запропонують іти в Київ, то я точно відмовлюся. Я схильний вдосконалювати те, що є, мені не дуже хочеться переходити на інший щабель. Так от, повертаючись до вашого запитання, коли я йшов від Буняка, то казав Любомиру Костянтиновичу, що ми будемо тісно співпрацювати -- я досконало знаю проблематику Львова і буду допомагати. Протиріч у нас ніяких не виникає. Який би він не був, що би не відбувалося, якщо він робить якусь помилку, то я тут же йому про це кажу і раджу, як виправити. І він до мене прислухається. В чомусь опонує, в чомусь погоджується.

-- І часто Вам доводиться так спілкуватися?

-- Дуже часто.

-- А як Вам вдається мирно вживатися з головою обласної ради? За часів Вашого попередника Мирона Янківа між радою і адміністрацією були тертя. А ви з Михайлом Сендаком навіть разом квіти до пам'ятників покладаєте.

-- А що нам ділити?! Подобається мені Сендак чи не подобається -- він є головою обласної ради і має свої повноваження. Десь наші обов'язки перетинаються, тому, звичайно, чим кращі у нас стосунки, тим легше нам координувати дії. Я першим роблю крок. Він є обраний, і я мушу з ним співпрацювати. Він теж йде назустріч.

-- Цього тижня на Львівщині перебував із візитом міністр транспорту Георгій Кірпа. У попередньому інтерв'ю "Поступу" Ви заявили, що сподіваєтеся на його допомогу. Схоже, Ваші сподівання потихеньку справджуються?

-- Ще й як справджуються. Ви ж самі бачите. Я взагалі пишаюся тим, що знаю таку людину, що колись із ним співпрацював. Ми не тільки працювали разом, ми з ним здійснили прекрасні справи. Створення приміського вокзалу -- це була наша спільна ідея. А також він допоміг, коли я вулицю Шевченка будував, коли ми на вулиці Петлюри стоматологічну клініку реконструювали. (А як ми це рішення тоді прийняли -- через зуб, просто, зуб болів, і поїхали туди лікувати). Це маса інших справ, які ми спільно колись вирішували. А наступними такими спільними справами будуть сихівський шляхопровід і онкоцентр.

Розмовляла Тетяна НАГОРНА









» 
Сірий губернатор
Тарас БАТЕНКО
 
Вивчаючи логіку призначень голів Львівської облдержадміністрації упродовж дванадцяти років, можемо сказати, що призначення губернатором області Олександра Сендеги є нетиповим з огляду на претензії останнього на крісло "галицьких намісників". Точніше, з огляду на відсутність таких претензій. Ми не будемо гадати, чи було в Олександра Степановича потаємне бажання стати главою області. Але він, мабуть, таки керується словами одного українського класика: "Захочеш і будеш. У людині, затям, лежить невідгадана сила". До того ж сам Сендега зізнався, що й гаслом його є: "в основі будь-якої роботи -- насамперед людина". Високопафосно, але зі смаком.

Упродовж більше десяти років Сендега просувався по державній драбині зовсім непретензійно. Він, за власним визнанням, ніколи свідомо не прагнув того, щоб хтось його кудись пропонував. Для Сендеги завжди було важко переходити на новий управлінський щабель. Очолюючи Залізничний райвиконком, він із сумнівами прийняв пропозицію Василя Куйбіди перейти працювати до нього першим заступником. Тим паче, сумнівався, чи переходити працювати в команду Янківа в облдержадміністрацію. Сендега є надто консервативним у виборі місця роботи, малокомунікабельним, щоб претендувати чи жадати лобіювання свого імені. Для нього бути в тіні, у чорновій роботі -- це modus vivendi (спосіб буття). Тому дивно, як він спромігся стати головою облдержадміністрації з такими нехаризматичними, непретензійними публічними даними.
Детальніше>>
» 
КОМЕНТАРІ
 
Петро ОЛІЙНИК

Народний депутат, голова предтавництва блоку "Наша Україна" у Львівській області

В частині вирішення питань економічного характеру Олександр Сендега, мені здається, робить максимум того, що він у стані сьогодні зробити. Про це говорять деякі об'єкти, будівництво яких сьогодні зрушилися. Наприклад, онкологічний центр, відбувається принаймні на 50% фінансування по централізованих капітальних вкладеннях, почала краще діяти система виконачих служб, які відслідковують усі процеси. Його роботу як господарника я оцінюю дуже позитивно.
Але голова ОДА є першою особою в області, яка повинна синхронізувати, оптимізувати роботу в області в цілому і комплексно. Тобто роботу на політичному полі, правоохороних органів, громадських організацій і так далі. І, на превеликий жаль, ми не можемо сказати, що сьогодні єдиний центр управління області, як це має бути за Конституцією, знаходиться в ОДА. Такого єдиного центру управління на Львівщині немає. Є інший реальний так званий тіньовий сектор управління -- Державна податкова адміністрація у Львівській області, яка перехопила дуже багато важелів управління і сьогодні контролює бізнес та прямо на нього впливає. З політичних мотивів сьогодні тривають утиски і переслідування бізнесменів, депутатів всіх рівніх владти. Тому ситуація є абсолютно нездорова. Але я прекрасно розумію, що голова Львівської ОДА сьогодні не в стані це робити, доки є центр влади, який очолює Сергій Медведчук. І тому в тих межах повноважень, які де факто має Сендега, він працює нормально, хоча це абсолютно не відповідає тому комплексному підходу, який ми мав охоплювати голова ОДА.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Шукайте вбивць 
Погляд
  ·  Світ у долонях 
  ·  Український "ультиматум" Росії 
Поступ у Львові
  ·  Василь БІЛОУС: Час думати про майбутнє 
  ·  Вчителі готові страйкувати 
  ·  Тепла може не бути 
  ·  Львів'яни владі не довіряють 
  ·  Депутати беруться до роботи 
  ·  Чабан іде з ОДА 
  ·  "Авіалінії" здали 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  В Донецьк їде ревізор 
  ·  ЄС і ЄЕП не для України 
  ·  Володимир РИБАК: Люди багато запитують мене про Януковича 
  ·  Кучма свідчитиме 
  ·  Тодійчук знову очолив "Укртранснафту" 
Поступ у світі
  ·  Ізабель атакує Америку 
  ·  Небезпечні словацькі урядовці 
  ·  Дозвіл на Арафата 
  ·  Згубна любов до футболу 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Пільги: подвійний стандарт 
  ·  Більш доступне золото 
  ·  Львівське -- найкраще 
  ·  Політика проти бюджету 
  ·  Подарунок до Різдва від Електрон Банку 
Спорт-Поступ
  ·  Під олімпійським прапором 
  ·  Баскетбольний батько 
Тема Поступу
  ·  Олександр СЕНДЕГА: Від роботи в Києві відмовлюсь точно 
  ·  Сірий губернатор 
  ·  КОМЕНТАРІ 
Регіони Львівщини
  ·  Район на перетині шляхів 
  ·  БРОДІВСЬКИЙ РАЙОН 
  ·  На що варто звернути увагу 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Арт-Поступ
  ·  aNDEGRAUND ВІД КАЛИЧА 
  ·  Неможлива можливість музики 
Поступ реляксу
  ·  Козак на ймення Ніхто 
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  ЛЯЛЬКА 
  ·  ТЕАТРИ 
  ·  Програма фестивалю Контрасти 
  ·  ВИСТАВКИ 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
Поступ техноло
  ·  Секс для бідних 
  ·  Всім ноутбукам ноутбуки 
  ·  Мозок крутіший 
  ·  Бітлз і Apple Computer Inc не поділили яблука 
  ·  Хакера засудили до проживання з батьками 
  ·  half-Life 2 у ролі bеnсhмаrк'а 
Пост-Faktum
  ·  Успенська церква 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Заява Правління АТ "Кредит Банк (Україна)" 
  ·  Не в грошах щастя