BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Інтерв''ю у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
17 вересня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  11:21 28-04-2017 -   Завтра у Львові пройде всеукраїнська акція з прибирання «Let’s Do It, Ukraine!»  
  11:16 28-04-2017 -   Прикордонники Львівського загону виявили у човнах підготовлені для контрабанди сигарети  
  11:11 28-04-2017 -   На Львівщині виявили врізку у нафтопровід  
  10:27 28-04-2017 -   Частину Личаківської закривають на ремонт до 25 жовтня  
  10:14 28-04-2017 -   У Львові розпочалася реєстрація на День вуличної музики  
Україна
  11:10 28-04-2017 -   У Бердянську чиновник, що попався на хабарі, таранив поліцейських  
  11:8 28-04-2017 -   ОБСЄ: На аеродромі Луганська танки і Гради  
  10:19 28-04-2017 -   Україна не припинятиме постачання води на окуповані території  
  10:18 28-04-2017 -   Авдіївку підключили до нової лінії електропередач  
  10:4 28-04-2017 -   Біля Красногорівки загинув український військовий  
Світ
  10:7 28-04-2017 -   Бундестаг схвалив часткову заборону нікабу  
  10:6 28-04-2017 -   В Угорщині затримали майже тонну бурштину з України  
  10:3 28-04-2017 -   У Франції після обіду отруїлися 300 школярів  
  16:37 27-04-2017 -   У Чорному морі затонув російський військовий корабель  
  16:21 26-04-2017 -   Вчені розгадали таємницю Кривавого водоспаду в Антарктиді  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Літературний Поступ  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

Петро МІДЯНКА: Поєднати літературу і сім'ю неможливо...
 
Петро МІДЯНКА
-- Такі екзотичні назви книжок притягують увагу...

-- Так, у мене архаїчні назви книжок. "Дижма", "Фараметлики" -- так на Закарпатті називається вишивка на чоловічій сорочці. Тому довелося укладати словничок діалектних слів, топонімів, власних назв, які я використав у своїх текстах, аби читач зрозумів, про що саме в них йдеться.


-- Але чи немає у Вас відчуття, що, перебуваючи у селі, Ви пишете і живете "відірвано від світу"?

-- Після закінчення університету я повернувся додому, в село. Спочатку нудно і тяжко було, але потім втягнувся в роботу, а працюю я вчителем у школі. Уже двадцять років поспіль... Просто звик. Я виріс там. Там -- найрідніші мені люди -- батьки, та й інакше вже б, мабуть, не зміг. Я -- молодший син, тож залишився вдома -- це така традиція. Напевно, з роками стаєш консервативним. (Пауза. -- І. К.) І десь-колись для розминки цікаво повертатися до Львова, щоб зустрітися зі старими друзями, згадати якісь важливі моменти, які раніше відбувалися в житті. І тоді розумієш, наскільки приємним є повернення додому.

-- Однак у селі тепер дуже складно, пробачте, не деградувати...

-- Усе життя працюю на городі. Ця робота і тяжка, і довга. Між літературою і школою ще маю господарку. Ви знаєте, люди забули про те, що село теж повинно розвиватися, про те, що там теж є життя. Тепер багато хто волів би жити за кордоном. Хоча, як не дивно, закарпатські села великі і перенаселені. У моєму селі населення складає понад три тисячі осіб! Високі гори і ліси, тяжка праця на землі... Бо закарпатська земля -- неплідна, про що я пишу в книгах. А ще суворі кліматичні умови, хоч то є південні схили Карпат. Але Ви б побачили, як любовно оброблений кожен клаптик землі! Скільки грядочок розпушених! Треба повернутися лицем до селянина. Має бути чітка урядова програма щодо підтримки сільського господарства. Усе-таки наші люди блукають у світах, щоб заробити грошей, і повертаються. Облаштовують побут, купують добротні речі. Дехто навіть купляє телефони Vertu. Та мені здається, що в тому заробітчанстві є якась закомплексованість. Звичайно, також люблю гарний посуд, гарний одяг, але настільки обмежуватися в духовному житті, як зараз із деякими моїми односельцями сталося, не можу. Бо є ще люди побожні, які віддають ту дижму, ту десятину на церкву і дбають про свої духовні потреби. А щодо матеріальних витрат на музику, на картини, книжки, то тут, що важливо, потрібно, крім грошей, ще мати й смак. Розваги -- ось який тепер смак життя. Випити в барі, а не почитати. Ось чому, на мій погляд, мене не всі розуміють у селі... Я ж пишу про наше село, про людей, які у ньому живуть, а вони цього не читають.

-- А звідки прийшли ті, хто править світом? У селі починається наша українська історія, це "тіні забутих предків", чи не так?

-- "Тіні забутих предків" нагадують мені про Івана Миколайчука... Колись у букіністичному магазині я натрапив на журнал "Советский экран", де був портрет Івана в ролі Петра Дзвонаря із фільму "Білий птах з чорною ознакою", і цей портрет досі висить у моїй робочій кімнаті. Одного разу до мене приїжджали гості з Праги, вони знімали фільм про долю заробітчан із Закарпаття, то я їм сказав: "Погляньте, це -- наш великий актор!" І мій гість, чеський україніст, навіть сфотографувався "біля Миколайчука". Іван -- то була справжня гуцульська душа.

-- А в чому полягає краса загадкової гуцульської душі?

-- От Василь Герасим'юк -- справжній гуцул із Косівського району. Ви б краще його запитали! Бо я не є етнографічним гуцулом, якщо точніше, до долинян належу. Проте Гуцульщина історично була розкинута у трьох державах: Угорщині, Румунії і Польщі. Напевно, дотичність до землі, до худоби, споконвічна праця виховали любов до малої батьківщини. І неможливо було не вкладати душу в цю працю, а земля натомість теж віддавала себе людям. Ця наснага, цей потяг до мистецтва йшов від землі. Магія тої вічної архаїки, "сліди" поганства, замовлянь, ворожінь і т. д. перетворювали весілля на театральне дійство. Адже це -- народна драматургія!

-- Мені розповіли, що Ви не одружений, не маєте дітей і живете самотньо. У який спосіб життя Вас інспірує на поезію?

-- Поетичні тексти я пишу з 14 років і дотепер. Мені -- 45-й рік. Треба навчитися терпіння. Мої батьки -- люди прості, звичайно, неписьменні, достатньо натерпілися на своєму життєвому шляху. Може, моїй мамі вже набридли мої шарпання по містах, але вона завжди йшла мені назустріч і всіляко підтримувала. Знаєте давнє мадярське прислів'я: "Терпіння і витримка родять троянду"?

-- Ні, такого не чула. Щось у тому дусі: терпіння до цього світу -- як довіра до Бога. Ви, мабуть, побожна людина?

-- Ну, не аж настільки... Це не на рівні фанатизму. Я співаю у церкві. Добре знаю свої духовні запити. Це складно, дуже складно, якщо зважати на те, що живу на вчительську зарплату. Але не можу не витратити тих коштів на книжки, мандрівки... Немає такого дня, щоб чогось не прочитав. Я так хотів займатися літературою, своєю улюбленою справою, тому, аби не ущемляти сім'ю, залишився самотнім. Поєднати літературу і сім'ю -- щось неможливе для мене. Ми з Яриною Сенчишин (поетка, перекладачка, дружина Віктора Неборака. -- І. К. ) сперечалися щодо можливості поєднувати і літературу, і сім'ю. Вона впевнена, що все може бути по-іншому. Не кожна жінка така... (Я просто не встигла перервати: яка така? -- І. К.) Десь тут є якась духовна дисгармонія, а так... Варто шукати інші опори.

-- Навіть розвага для Вас пов'язується із насолодою для душі?

-- Ви розмовляєте зі звичайною земною людиною. Люблю погоститися і з родичами, і з друзями. Коли ж раптом хтось мене рознервує... Я швидко спалахую. Тоді йду в поле. Або до хатинки... Божественна природа спонукає до побожності. І, поміж тим, молитва -- очищення. Справжній поет має Божу цятку на собі, інакше він не зможе писати поезії. Герасим'юк теж говорив: "Не я пишу, мною пише". Тому я своїх текстів не переписую. Які вони були спочатку, такими й опубліковані.

Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК

DOVIDKA: Петро Мідянка -- поет, педагог. Народився в с. Широкий Луг Тячівського району Закарпатської області, де живе й працює вчителем української мови і літератури. Закінчив українську філологію Ужгородського університету. Дописувач часопису "Критика" (Есей чергового випуску -- "Стовп у центрі Европи"). За словами поета Олександра Ірванця, Мідянка -- четвертий (неформальний) член поетичної групи "Бу-Ба-Бу". Автор поетичних книг: "Поріг" (1987), "Осередок" (1994), "Фараметлики" (1994), "Зелений фирес" (1999), "Трава Господня" (2001), "Дижма" (2003).









» 
Маршал української літератури
Наталя ЩЕРБАТА
 
"Була п'ятниця, ми зустрілися, і він декламував мені свої прекрасні вірші", -- могла б сказати я, та насправді тоді у переповненому дзеркальному залі ЛНУ ім. І. Франка спраглі української літератури мали честь вітати поважного гостя, маршала нашої літератури -- Миколу Вінграновського. Цим маршалом, як висловився Ігор Калинець, він став ще 1961 року, коли з'явилася перша сторінка в його творчості.
Детальніше>>
» 
Хлопчик із абсолютним слухом
Інна КОРНЕЛЮК
 
Схильний до "приступів вар'ятства" молодий поет і не тільки, Андрій Бондар не міг пропустити такої поетичної збірки і не сказати про неї чогось видатного: "Я просто мусив причепитися до цього генія рим (заримувати "гроші" і "груші", крім Ірванця, міг тільки Андрій Малишко), до цього тонкого творця українського поетичного "кемпу" (усвідомлений письменником кіч), до цього генія спілкування (чи ви колись чули, як Сашко розмовляє з київськими продавцями? З варшавськими контролерами? З власною дружиною Оксаною, врешті-решт?), до цього невтомного сатирика і знайти бодай малесенький ґандж, бодай малесеньку ваду посеред океану чеснот -- і людських, і літературних". Це я проваджу до того, що Ірванця не так вже й тєжко читати, тим більше, що Бондар "хлопчикові з абсолютним слухом" (йдеться про післямову і передмову, до яких долучився згаданий по-жорстокому талановитий леґінь) зробив "критично-ніжний сурдопереклад".
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Щедрий гість з Києва 
  ·  Розкол в уряді, дебати в парламенті 
  ·  Політична реформа стає реальністю 
  ·  Перший кандидат на тренера збірної 
Погляд
  ·  Україна вшанувала Ґонґадзе 
  ·  МАЛЕНЬКИЙ ЛЬВІВ 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ у Львові
  ·  Вандалізм у центрі міста 
  ·  За яму -- до суду 
  ·  Турбота про інвалідів 
  ·  Орендарі порозумілися 
  ·  На лапу подали 
  ·  Перемога на перспективу 
  ·  Розмір пенсії зросте 
  ·  Зброю вилучено 
  ·  "Унсовці" мусять заплатити 
  ·  Палац культури святкує 
Поступ з краю
  ·  Порошенко знову заважає 
  ·  Президент має обиратися народом 
  ·  Ще один євроінтегратор України 
  ·  Чому зняли Смирнова? 
  ·  Кучма виступить в ООН 
  ·  Марчук скорочує армію 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Губернатора рятують від Термінатора 
  ·  Поліція вдається до ДНК-технологій 
  ·  Венецію поглинає море 
  ·  Спосіб вибивати зарплату 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  "Сільмаш" на колінах 
  ·  Безкоштовна освіта: міф чи реальність 
  ·  Чи потрібне Україні ПДВ? 
  ·  Вітер змін на рекламному ринку 
  ·  Спростування 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Мирослава ҐОНҐАДЗЕ: Ми жертви одного режиму 
Арт-Поступ
  ·  Народитися жінкою в Україні... 
  ·  "Контрасти" -- проба на сучасність 
  ·  АРТ-GALERY 
Літературний Поступ
  ·  Петро МІДЯНКА: Поєднати літературу і сім'ю неможливо... 
  ·  Маршал української літератури 
  ·  Хлопчик із абсолютним слухом 
Спорт-Поступ
  ·  Королі "Золотої ліги" 
  ·  Чергове "золото" Італії 
  ·  Невдачі українських фаворитів 
  ·  viktoria Вікторії 
  ·  200 метрів -- наша дистанція 
  ·  Кубок "Політехніки" -- у господарів 
  ·  КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  Снігова королева Гарбо 
  ·  КАЛЕНДАР