BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Дайджест.    Арт-Поступ.    Ї-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Я хотів створити демократію, але не продумав, яким чином... Єдине, про що я шкодую — це про свою участь в уряді. Мій уряд допоміг людям прийняти капіталізм»
Яцек КУРОНЬ
 
9 вересня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:6 22-11-2017 -   На Львівщині вшанують пам'ять жертв Голодомору  
  16:1 22-11-2017 -   На Львівщині від строкової служби у війську ухиляється 15 тис. осіб  
  14:53 22-11-2017 -   Синоптики прогнозують завтра туман видимістю 200-500 м  
  14:44 22-11-2017 -   На наступний рік заплановано провести капітальний ремонт тротуарів по периметру площі біля пам’ятника Т. Шевченкові  
  14:42 22-11-2017 -   На шахті «Львіввугілля» травмувався гірник  
Україна
  16:4 22-11-2017 -   Німеччина профінансує гуманітарні проекти в Україні  
  16:2 22-11-2017 -   Холодницького відвезли до лікарні - ЗМІ  
  15:51 22-11-2017 -   Порошенко, Тимошенко і Вакарчук, - лідери президентського рейтингу  
  14:51 22-11-2017 -   Україна хоче стати експортером газу  
  14:40 22-11-2017 -   У Луганську озброєні люди беруть під свій контроль урядові будівлі  
Світ
  14:37 22-11-2017 -   У Росії дитина задихнулася в пральній машині  
  12:41 22-11-2017 -   У Тихому океані розбився літак ВМС США  
  10:37 22-11-2017 -   ЗМІ повідомили про смерть Дмитра Хворостовського  
  10:16 22-11-2017 -   Дельфіни привертають увагу самок подарунками – вчені  
  14:54 21-11-2017 -   У Росії онколог порадив пити пиво через радіоактивне забруднення  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ї-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Полювання на львів
Кость ПРИСЯЖНИЙ
 
Насправді мова буде йти про малювання. Чи не зродилось малювання з мисливської магії? Наскальні малюнки Тассілі та Альтаміри, ґрафіка сибірських писаниць та й Гострої скелі в Уричі зображують тварину, яку мали намір здобути мисливці. Малюйте Львів - ви поселите його, живцем упійманого, в своєму світі, може, у світі друзів, може, й продасте - Львова від ваших дій тільки побільшає. Тим-то з першим теплом, разом з первоцвітом, заселюють схили Губернаторських валів художники, - переважно студенти. Влітку до них долучаються мандрівники. Врожай сходив восени, взимку: на виставках Риґи, а хоч і тодішнього Ленінґраду при загальнім захваті глядачів демонструвались цілі графічні, гвашові, акварельні серії, присвячені архітектурі Львова.

Нам завжди видавались безсумнівними якості Львова, який охоче позує до малюнку та й до фотоґрафії. Все так не було. Львів довший час не давав себе приручити. Нечисленні штрихи з видом міста, починаючи з Пасароті, слугували лише доповненням описів чи мап. Не спостерігаємо ознак суспільного залюблення у львівську архітектуру. Владислав Лозинський на підставі документів про поділ спадку стверджував, що у ХVI-XVII ст. серед львівського патриціату звичайним було мати сотню-півтори образів. Перемноживши на сорок (“сорок мужів”), отримуємо приголомшливі цифри 4-6 тис.! І то не рахуючи власности заможних міщан. Як би не розсипались ті збірки, чи не дивно, що при такій кількості висхідного матеріалу до нас не дійшло, окрім чуда Яна з Дуклі в пресвітерії костелу Бернардинів, жодної ведути Львова. Зауважимо на марґінесі, що варшавські образи Каналетта прислужилися при відбудові Старого Міста і Королівського замку.

“Ляйпціґський і Дрезденський ринки у нас зображалися безліч разів, тоді як з Львівським цього ще ніколи не було”, пише німецький учений подорожник Йоганн Коль у 1838 році. (В дужках зауважимо, що Ю.Глоговський таки встиг спортретувати стару львівську ратушу до розбірки; його рисунок на добре прислужився Яну Вітвіцькому при створенні леґендарної панорами Львова).

А ось що пише в 1908 році поважний краківський журнал “Архітект”:

“Молодий учень львівської школи (архітектури) повертається по кількагодинній прогулянці містом з порожньою текою рисунків і зі знеохоченням в рухах. Обійшов майже всі вулиці, перешукав Байки, Замарстинів, Краківське передмістя, Вали і ніц не знайшов, на чому би могло з цікавістю спочити його око. Декілька пам’яток та пара прекрасних брам, трохи завулків має вже нарисованих.

Сьогодні шукав нових вражень - і даремно.

Будинки, під якими переходить, являють собою скорше заперечення прекрасного. Навколо плацу, серед якого він стоїть, широкі гирла вулиць розбігаються в нескінчено нудні перспективи… Сотні, тисячі однакових вікон, поміж яких тут і там сліпе вікно - доказ натхнення. Це все, що зібрав з прогулянки. Книга минулого, записана на кількох листах, і далі виглядає пусткою і нічого не промовляє до нього.

А сьогодення?.. сучасні творчі зусилля? Перш ніж розв’яже то питання - потрапляє йому на очі “хтось знаний, не сподіваний”, гость “що здалеку, а мав близько”, - дім, живцем перенесений з Відня, один, другий, третій… “Lemberger-wiener-barok-secessions-stil” - з часів, коли сецесія була в пелюшках, тільки трохи дешевший, оскільки “co drogo kosztui, u Lwowi si nie podobi”. Відразливо!”

І далі: місто Львів “має з усіх польських міст найменше пам’яток архітектури, а його сучасний вигляд не дає естетичних вражень.” (пер. наш).

Пише це не будь-хто, а Вацлав Кжижановскі, на той час у свої 27 років вже член редакції часопису. За чотири роки перед тим він з відзнакою закінчив Львівську політехніку, два роки присвятив паризьким студіям - у Школі Красних Мистецтв і Школі Декоративного Мистецтва, стажувався у Відні. Все життя його було пов’язане з Краковом; проектував, правда, і в Стрию - будинок “Сокола”.

Голос його не одинокий. Уже в 1920 році, після воєнних знищень, Станіслав Василевський, автор книги “Bardzo przyjemne miastо”, називає Львів “…дивним старим містом без архітектури і традиції…Багато навчитись в рідному місті не можна і нема на що дивитись...”

Чому таке, сказати б, упереджене ставлення до Львова, особливо, якщо порівняти з нинішніми пієтичними описами і спогадами колишніх львів’ян, силоміць видертих з рідного середовища волею Сталіна? Пояснення просте і лежить в одвічній природі людській. Після поділу Речі Посполитої столиця - Варшава після ефемерного перебування в стані столиці т.зв. “Крулевства Польськего” перетворилась на губернське місто російської імперії, Львів став столицею подібного ефемерного утворення - “королівства Галіції і Лодомерії”. Львів уособлював ненависну австрійську владу. Польський патріот мав за обов’язок ненавидіти все, що йшло з Відня. Віденьський класицизм, віденьський неоренесанс, віденьську сецесію, які формували образ Львова столітньої давнини. Здобуття незалежности Польщею тільки підсилило ту нехіть.

Яскравим прикладом є оцінка нового будинку ратуші. Той же Коль каже: “…Львівська ратуша є настільки показною й гарною будівлею, що можуть нею похвалитися лише нечисленні німецькі маґістрати”. Думаю, що німецький подорожник устиг до Львова дещо в світі побачити, а тому мати гідний довіри масштаб до порівняння. Йому були вже відомі величні споруди Шинкеля і Кленце; в творцях львівської ратуші Алоїзі Вондрашці, Йосифі Марклю, Франці Трешері та Юрію Глоговськім бачив він достойних колеґ великих класицистів.

У Львові ж споруда ратуші зустрічає загальний осуд. “Казармений австрійський стиль” - чи не найм’якіше зі звинувачень.

У ХХ ст. єдиний хіба Григорій Островський, мистецтвознавець, наділений даром слова і рідкісним естетичним чуттям, не кинув каменя в цю непересічну будівлю Львова: “Чіткий ґеометричний об’єм ратуші сухуватий за рисунком, а ритм пілястр і вікон на фасаді дещо одноманітний. Разом з тим ратуша орґанічно увійшла в архітектурний ансамбль Львова, і її вежа стала символом, емблемою міста. Силует Львова вже трудно собі уявити без цієї будівлі, що активно орґанізовує центр міста”.

“В естетичному відношенні вона не привертає особливої уваги”, - стримано відгукнувся про ратушу Вол. Вуйцик.

Ненависть до віденьських впливів передавалась з покоління до покоління і в архітектурній школі. Доводилось чути від шанованих архітектів на мій подив від проекту знесення кварталів навколо Ельжбети - “нема за чим шкодувати, то ж австрійський шмельц…” Мені ж, східняку, насамперед впала в око разюча відмінність якости і проекту, і ремесла Львова від міст тогочасної малоросійської провінції Російської імперії - Катеринослава, Одеси, Києва, хай і найбагатших. Заперечення спадщини як не найкраще зійшлось з утопією мікрорайону - такої собі соціальної сільської ідилії серед міста. Життя жорстоко помстилось.

Задумаймось, чи варто будувати таке, що нікому не захочеться малювати. Триста років тому над цим задумувались. Наслідками ми тішимось по сьогодні.

Не всім дано озирнутись. Побачити. Зберегти. Всюдисутність Бога у Його неізреченності не виключає спроб пізнання через послідовне наближення.

Озирнімось ще раз. Малюймо Львів.









» 
Місія купола
Львівським куполам присвячується
Володимир ЄШКІЛЄВ
 
Деконструкція місця відбувається переважно через топоґрафію, себто через суміш Геометрії - радше у піфагорейському та франкмасонському її аспектах, аніж евклідівському - з телуричним (ґрунтівським, ландшафтним). Місто ж, як особливе місце, виводить ґрунт за межі власної метафізичної проблематики (а фізично-зримо: під асфальт, плитку, бруківку, фундамент будівлі, підмурівок тощо) й деконструкторові залишається відмита від профанної землемірности рафінована Геометрія.

На відміну від плацпарадної розлінованости французьких парків, вона майже невловима для звичайного ока і постійно вислизає із створених розумом схем та кордонів. Натомість, набуваючи речевости та фактурности, Геометрія Міста перетворюється на архітектуру. Тобто, накидує на себе инший - вертикальніший за ґрунт, але від того не згірш вражений особливою тупістю, особливим зніяковінням матерії - маніфестальний “одяг”. Автора цього тексту архітектура завше цікавила саме у якости присутніх слідів Геометрії.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Плей-офф чужими руками 
  ·  Вандалізм на Личакові 
  ·  Янків на новій роботі 
  ·  Опозиція ставить на Ющенка 
Погляд
  ·  Допоможемо американцям порадою 
  ·  Світло в кінці нафтогону 
  ·  Українець застрелив іракця 
Поступ у Львові
  ·  Протест локального значення 
  ·  Полігон знову під обстрілом 
  ·  Консульство запрацювало 
  ·  Помер єпископ УГКЦ 
  ·  Герой місцевого значення 
  ·  Новий дім для австрійців 
  ·  Пів-Львова без води 
  ·  Ультиматум для Сендеги 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Міліція візьметься за політику 
  ·  Піскун проти США 
  ·  Статус із багатьма невідомими 
  ·  Політреформа -- засіб розколу 
  ·  Козаченко не винен? 
  ·  Хорошковський про відставку 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Чому пішов Махмуд Аббас 
  ·  Ірак коштує дорого 
  ·  Корейці показують зуби американцям 
  ·  Китайська республіка чи Тайвань 
  ·  Чужопланетні гості 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Бюджет спроектували 
  ·  Центр оптометрії -- допомога вашим очам 
  ·  Донеччани інвестують у Польщу 
  ·  В Іраку -- нові гроші 
  ·  Україна -- сто сімнадцята 
  ·  КОРОТКО 
Дайджест
  ·  Польський геній про польський Львів 
  ·  На поклін до Путіна 
  ·  Українські святкування у Флориді 
Арт-Поступ
  ·  "Кавказ" без "бісів" 
  ·  Нова terra Україна 
  ·  Синьйор із вищого світу 
  ·  Музичний бонус до газети 
Ї-Поступ
  ·  Полювання на львів 
  ·  Місія купола 
Спорт-Поступ
  ·  Наша мета... 
  ·  Коли не вистачає патріотизму 
  ·  "Золота" висота Юрченка 
  ·  Сюрприз від ТВД 
  ·  Свято боксу в Києві 
  ·  Через перешкоди 
  ·  КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  Бережани 
  ·  КАЛЕНДАР