BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Спорт-Поступ.    Тема Поступу.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    Поступ реляксу.    Поступ районів.    Арт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
4 вересня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  11:57 29-05-2017 -   Львівщина презентувала творчий потенціал у Словаччині  
  11:44 29-05-2017 -   На Львівщині правоохоронці вилучили зброю у відвідувача кафе  
  11:35 29-05-2017 -   У лікарнях Львова впроваджуватимуть електронну медичну карту  
  11:33 29-05-2017 -   Пожежу на даху будинку на вул. Крехівській ліквідували, ніхто не постраждав  
  10:44 29-05-2017 -   На «Просторі Синагог» встановили цілодобовий пост охорони  
Україна
  11:55 29-05-2017 -   В Україні надрукували банкноту в тисячу гривень  
  11:39 29-05-2017 -   На Закарпатті мисливець поранив 9-річного хлопчика, який збирав гриби  
  10:18 29-05-2017 -   У Кривому Розі з'явився поліцейський велопатруль  
  10:16 29-05-2017 -   У Тернополі видали комікс про останній бій УПА  
  15:6 26-05-2017 -   Підписано указ про право українців на безвіз  
Світ
  11:41 29-05-2017 -   У Ворохті 19-річний юнак загинув, зірвавшись з тарзанки  
  11:36 29-05-2017 -   Смерть на фестивалі у Нью-Йорку: через нерозкритий парашут загинув військовий  
  10:17 29-05-2017 -   У Каннах перемогла шведська картина "Квадрат"  
  10:15 29-05-2017 -   На Херсонщині корабель знеструмив два села  
  10:14 29-05-2017 -   Син прем'єр-міністра Польщі став священиком  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тема Поступу  »  ВІД АВТОРА

___________________________________________________________________________

Місто під щитом Ареса
Тему досліджував Ігор ОКОНЧЕНКО
 
Львів
Оборонні укріплення... Не завжди вони асоціювалися із занедбаними, нехай і мальовничими, руїнами, як це здебільшого трапляється тепер. Фортифікаційні мури були одним із важливих урбаністичних, формотворчих та об'ємно-просторових чинників міста. Але у чому їхня цінність зараз? Над цим запитанням львів'яни мали шанс замислитися у зв'язку із внесенням Львова до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Питання про міські укріплення Львова у різний час у своїх працях піднімали такі дослідники, як Д. Зубрицький, Й. Зіморович, Т. Юзефович, Р. Мекіцький, Я. Пьотровський, А. Прохаска, 3. Радзімінський, К. Расп, Я. Вітвіцький, В. Томкевич, Т. Маньковський, А. Чоловський, Л. Харевічева, Ф. Яворський, Я. Лобоцький, Л. Пінінський, Я. Кісь, І. Крип'якевич, Р. Липка, В. Вуйцик, Й. Тройський, Я. Ісаєвич, О. Мацюк, Т. Трегубова, О. Чернер, Р. Могитич, А Рудницький, Г. Логвин, Г. Кос, М. Бевз, Я. Богдановський, К. Присяжний, Ю. Лукомський, Ю. Гебільський, Е. Малашович, І. Оконченко, О. Шишка, М. Бриковська та інші... Зрештою, інтерес суспільства до теми минувшини свідчить про рівень його самосвідомості. А міські оборонні споруди завжди були нерозривно пов'язані з важливими ключовими моментами історії нашого краю.

У часи лихоліття і в мирні часи об'єкти мілітарної архітектури -- це не тільки невід'ємна частиною навколишнього середовища. Віками люди витрачали величезні зусилля та кошти для створення оборонних укріплень з метою максимального забезпечення охорони місць свого проживання. На сьогодні оборонні споруди (або їх залишки) є єдиними матеріальними свідками героїзму, кривавих трагедій, перемог та поразок. Саме тому оборонна архітектура, будучи документом минулого, історії архітектури, інженерії та техніки, заслуговує на особливу увагу, бо властиво процес створення міських оборонних споруд є одночасно історією формування нашої архітектури і навколишнього середовища. Окрім того, оборонні споруди завжди відігравали важливу роль у розвитку культури й техніки, зберігаючи їх надбання від знищення.

Оборонні укріплення Львова

За свідченням архівних, бібліографічних та картографічних джерел, для якісної протидії ворогам місто Львів із XIV до XVIII ст. послідовно укріплювали чотирма потужними оборонними лініями. Окрім того, із великим часовим інтервалом існували такі автономні оборонні комплекси як Високий Замок (споруджено у 1270 р. повністю розібрано у 1869 р., був розміщений на схід від середмістя) та Цитадель (споруджено у 1852-1856 рр. на південний захід від середмістя).

Перша оборонна лінія (Високий мур) датується XIV ст. Вона складалася з муру, посиленого вежами, перед ним був заводнений рів. Перша лінія оточувала всю територію міста (пізніше середмістя), творячи "місто в мурах". Високий мур споруджувався з розрахунку на використання метальних машин і холодної зброї.

Друга оборонна лінія (Низький мур) споруджена на початку XV ст. Вона складалась із невеликих півкруглих у плані артилерійських бастей, об'єднаних муром. Перед бастеями і муром була влаштована заводнена фоса. Низький мур починався від укріплень Краківської (Татарської) брами, йшов на схід паралельно до Високого муру, формував північне, східне та південно-східне прясла укріплень і закінчувався на рівні Галицької брами. Комплекс укріплень Низького муру виконано у розрахунку на використання вогнепальної зброї невеликих калібрів.

Третя оборонна лінія міських укріплень постала наприкінці XV -- на початку XVI ст. Вона йшла паралельно до укріплень першої і другої ліній, оточуючи середмістя. Третя лінія являла собою систему невеликих бастіонів, об'єднаних куртинами, перед якими була заводнена фоса. У 1476 р. розпочато спорудження барбаканів при в'їзних брамах. У 1552 р. третю оборонну лінію посилено вежею Новою -- тепер Порохова. У 1622 р. до міської оборонної системи (її третьої лінії) здійснено примикання укріплень Бернардинського монастирського комплексу. У 1672 р. споруджено наріжний Королівський белюард. Загалом - укріплення третьої лінії споруджено для протидії вогню ворожої артилерії середніх калібрів.

Четверта оборонна лінія постала у XVII ст. і складалась з масивних артилерійських бастіонів, пов'язаних між собою куртинами У профіль бастіонові укріплення четвертої лінії містили бастіон (вал), передвал та гласіс, між ними були влаштовані регулярні фоси. Укріплення четвертої оборонної лінії починались із бастіону по сучасній вул. М. Кривоноса, йшли, оточуючи Галицьке передмістя, до сучасного проспекту Т. Шевченка. Вони мали протидіяти вогню мобільної ворожої артилерії великих калібрів.

Наприкінці XVIII ст. за наказом австрійського уряду розпочато роботи з демонтажу львівських міських укріплень (роботи велися під керівництвом К. Фессінгера). У 1809 р. комплекс львівських оборонних укріплень перестав існувати (оборонна роль укріплень старого Львова закінчилась). Натомість у 1852 р. на місці старих турецьких укріплень (Турецьких шанців) на Калічій горі споруджено принципово новий оборонний комплекс укріплень -- Цитадель.

Корона веж

Ішли роки. Змінювались погляди на історичну спадщину. У 1925 р. під час реставрації Порохової вежі відкрито частину муру, що її оточував. У 1954 р. при реставрації Королівського арсеналу відкрита передня фасадна стіна. У 1955 р. проведено реставраційні роботи у Пороховій вежі. У 1970--1980 рр. протрасовано міські мури перед Руською церквою. У 1973 р. знято тиньк із Порохової вежі, відтворено бійниці; проведено реставраційні роботи в оборонному костелі отців Кармелітів та міському арсеналі. У 1977 р. відкрито і здано в експлуатацію бастею Низького муру по вул. Підвальній. У 1979 р. відреставровано фрагмент Шевської башти. У 1981 р. закінчено реставраційні роботи у міському арсеналі та в башті цеху Токарів і Поворозників, при цьому відтворено фрагменти верхньої частини Високого муру і протрасовано фрагмент Низького муру перед міським арсеналом.

Окрім позитивних тенденцій, є й низка негативних. Наприкінці 80-х років XX ст. для побудови гаражів облвиконкому знищили єдиний, до того повністю збережений, артилерійський бастіон четвертої оборонної лінії.

У 2001 р. з дозволу міської адміністрації розпочато планове нищення фрагмента барку четвертої оборонної лінії у подвір'ї будинків №3 і №5 по вул. П. Римлянина. Висновок "археолога" В. Коноплі стосовно цінності цього фрагмента бастіону четвертої лінії був попередньо узгоджений з владними структурами, які і продали цю ділянку під забудову без урахування розташування на її території пам'яток архітектури. У ньому йшлося про те, що територія у дворі будинків №3 і №5 по вул. П. Римлянина не має сенсу археологічних досліджень за відсутністю об'єкта досліджень (?!), оскільки вал виконано з насипного ґрунту і він є значно пізніший від Руських часів (іншими словами, тут немає нічого цінного і можна все нищити. -- примітка автора). Громадськість та спеціалісти неодноразово подавали скарги у вищі інстанції щодо грубих порушень при обстеженні цієї пам'ятки фортифікаційної архітектури XVII ст.

У жовтні 1999 р. прогнила південна частина покриття даху міського арсеналу (як наслідок, до цього часу не ліквідовано постійні замокання).

Підземна історія

У липні 2002 р., під час проведення ремонтних робіт на вул. Руській, було виявлено і обміряно фрагменти Руської хвіртки з прилеглим до неї муром. За наказом міської адміністрації, після проведення обмірів (на третій день після виявлення (розкриття)) фундаменти Руської хвіртки були засипані (на пропозиції спеціалістів щодо можливості експонування об'єкта ніхто не звернув уваги). Окрім того, роботи з ознакування Руської хвіртки в мощенні проведено неправильно. Річ у тім, що археологи (зокрема, Ю. Лукомський) стверджують наявність прорізу у Високому мурі завширшки 3,5 м, який розташований прямо по осі вул. Руської. Він вказує на існування Руської хвіртки, що була пов'язана з Босяцькою хвірткою. Разом з тим археологами не виявлено жодних слідів Руської вежі при Високому мурі у місці прорізу, яку, однак, фантазійно протрасовано.

У цей же період під час ремонту дороги на вул. Підвальній та вул. Винниченка було розкрито та обміряно фундаменти наріжного бастіону третьої оборонної лінії, Королівської бастеї, після чого згадані фундаменти засипано і навіть не ознаковано в мощенні. Що це -- елементарна байдужість міської влади до слідів минулого свого міста чи елементарна безграмотність проектантів (будівельників) і незнання європейських норм стосовно виявлення і ознакування історичних пам'яток?

У вересні 2002 р. у скверику перед спорудою обладміністрації (на території Гетьманських валів) відкрито фрагмент укріплень третьої оборонної лінії, який, незважаючи на потребу консервації, або, принаймні, ознакування, був накритий постаментом пам'ятника В. Чорноволу (хоча альтернативних місць під цей пам'ятник у Львові було достатньо).

Тут перераховано втрати лише у східному пряслі міських укріплень, але варто пам'ятати і про знищення з подання міської адміністрації чудово збереженої у рівні фундаменту будинку №40 на площі А. Міцкевича експланади (укритого підходу) до Вужевої (Водної) бастеї (тепер тут -- дика дисгармонуюча споруда банку, яка зруйнувала цілісність історично сформованого середовища площі А. Міцкевича), халатне ставлення влади до досліджень із локалізації Малої вежі барбакану Галицької брами (спорудження пам'ятника Королю Данилу надовго унеможливило дослідження цієї пам'ятки оборонного мистецтва), окремі безповоротні втрати комплексу Цитаделі і т. п.

Що нам залишилося?

На сьогодні у Львові збереглась і експонується низка фрагментів міських оборонних укріплень різних періодів.

Північне прясло міських укріплень (станом на 20.06.2003 р.) представлено такими об'єктами:

Фрагмент укріплень барбакану Краківської брами міститься у цокольній частині будинку №28 на вул. Краківській; фрагмент башти Ткачів експонується у підвалі будинку №7 на вул. Лесі Українки; фрагмент башти Пивоварів і медоварів збережено у цокольній частині будинку №40 на вул. Лесі Українки.

Укріплення східного прясла, у порівнянні з іншими, дійшли до нашого часу у найбільш повному обсязі. До них належать такі об'єкти: на вул. Підвальній фрагмент башти Римарів; Королівський арсенал, фрагмент башти Мулярів; Високий мур (перша оборонна лінія) ознаковано від Руської церкви до Королівського арсеналу; перед Руською церквою і перед міським арсеналом експонуються дві артилерійські бастеї з фрагментами куртин Низького муру (друга оборонна лінія); міський арсенал (вул. Підвальна №5) з прилеглими до нього баштами: з півночі -- башта Токарів і Поворозників (збережений перший ярус), з півдня -- башта Шевців (ознакована на висоту першого ярусу); з третьої оборонної лінії до нашого часу дійшла Порохова вежа, фрагмент ескарпу та елементи Босяцької хвіртки на третій лінії (виявлені у споруді школи №8 на вул. Підвальній); на схід від середмістя по вул. Лисенка і вул. Просвіти до нашого часу збереглись великі фрагменти оборонних стін монастиря отців Кармелітів босих; на східному відтинку, у дворі Облвиконкому та на ділянці вул. П. Римлянина №3 і №5 ще донедавна було збережено фрагмент бастіону четвертої оборонної лінії.

Південно-східне прясло міських укріплень: бастея другої оборонної лінії (Низького муру) експонується у підвалі будинку №32 на вул. Братів Рогатинців; ряд фрагментів оборонного муру третьої лінії міських укріплень збережено та ознаковано мощенням на вул. Валовій (у напрямку на північ від будинку №20); Глинянська вежа з фрагментом оборонних укріплень Бернардинського монастиря розташована на північний захід від площі Митної. Тепер проводяться ґрунтовні археологічні дослідження фрагменту Низького муру, збереженого під фундаментом будинку №18 по вул. Братів Рогатинців. Можливо, лицьова частина муру буде експонуватись у підземному поверсі новоспорудженого будинку. Окрім того, на цій ділянці відкрито фрагмент однієї з бастей Низького муру.

Збережених в терені або ознакованих укріплень південно-західного прясла немає (експланада до Вужевої (Водної) бастеї знищена з подання міської адміністрації).

Західне прясло міських укріплень: фрагмент Високого муру (першої оборонної лінії) збережено і місцями протрасовано на площі І. Підкови (починаючи від споруди колишньої ґауптвахти у напрямі до Єзуїтського колегіуму); невдало відновлена башта Крамарів з прилеглим до неї муром на проспекті Свободи, перед театром ім. М. Заньковецької на території Вернісажу є добре збережені залишки комплексу Низького Замку.

Сумно констатувати, що на згаданих прикладах простежується чітка тенденція у ставленні міського уряду до Львівських оборонних укріплень. Владам різних часів пам'ятки військової архітектури явно заважають. За часів Австрії почали розбирати міські укріплення, за Радянських часів цю роботу продовжили, а за часів незалежної України та відродження національної самосвідомості (як це не парадоксально) -- небажання влади зберегти історичні пам'ятки минулого досягло кульмінації!!! Це не можна трактувати інакше, як злочинні наміри приховати від громадськості героїчне минуле нашого краю (і міста, зокрема), з подальшою переорієнтацією на інші цінності сумнівного ґатунку.









»  СТАРОВИНА
Пам'ятки слави й звитяги
 
Леон Пінінський, палкий шанувальник львівських старожитностей (у тому числі і збережених фрагментів львівських оборонних укріплень різних періодів) у виданій 1912 року накладом книгарні Г. Альтенберга у Львові книзі Piekno miast i zabytki przeszlosci писав:

"Ще впродовж XVIII і аж до початку XIX століття давні міста переважно зберігали свої оборонні мури й вали, хоча ті вже не мали на той час стратегічного значення і частково вкривалися, задля оздоби, рослинністю. Та раптом, причому одночасно у всіх країнах центральної Європи, розповсюдилося гасло: "Геть мури, вали та міські брами! Геть отой середньовічний баласт!"
Детальніше>>
» 
Завкафедри реставрації НУ "Львівська політехніка" Микола БЕВЗ: На нас ще чекає
 
Оборонні споруди колись були невід'ємними атрибутами кожного міста і його життя. Мешканець почувався безпечним, коли місто було захищене. Сьогодні ми маємо іншу психологію, бо не відчуваємо наскільки це було важливим для городян у давні часи. Сьогодні наша безпека залежить від інших речей. А ще 200-300 років тому була зовсім інша ситуація, тому міські укріплення слід якомога більше популяризувати, висвітлювати їхню роль в історії. До того ж, оборонна архітектура Львова є унікальною системою, порівняно з іншими українськими містами. Залишків такого багатого комплексу різночасових оборонних споруд не має жодне інше місто України. Хоч вони теж були добре укріплені, але, на жаль, сліди їхніх оборонних споруд втрачені. А у Львові ми добре можемо реконструювати ці оборонні споруди різного періоду, починаючи з XIV і закінчуючи XIX століттям. І тому Львів, з погляду експозиції таких об'єктів, є надзвичайно цікавим і потрібним. А тим паче, з огляду на те, що туризм для нашого міста повинен бути одним з основних видів бізнесу.
Детальніше>>
» 
КОМЕНТАРІ
 
Боляче навіть перераховувати втрати останнього часу. Ми втратили Руську вежу і, напевно, Босацьку хвіртку. Високий мур на Руській протрасували начебто нормально, але не дослідили тієї вежі, що, ймовірно, датується часами, давнішими від XVIII століття. А, якщо говорити просто про утилітарну вигоду від реставрації колишніх ліній оборони міста, кожне таке дослідження дає нові знання про Львів. А будь-яке експонування матеріальних залишків мало би притягати більше туристів, і Львів міг би заробити більше грошей.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Ющенко спізнився 
Погляд
  ·  Конституційна естафета 
  ·  Страйк у Генпрокуратурі 
  ·  Порозуміння між утаємниченими 
  ·  Американці скорочують присутність 
  ·  Вода подорожчає 
Поступ у Львові
  ·  Кіна не буде 
  ·  Зеновій БЕРМЕС: У нас все навпаки 
  ·  Черговики заплатять за житло 
  ·  "Авіалінії" проти "Аеросвіту" 
  ·  Свято для бізнесменів 
  ·  "Урок" для прогульників 
  ·  "Бізнес-Польща" у Львові 
  ·  Крим стане ближчим 
  ·  Борги сплачено 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Кучма презентував росіянам свою книгу 
  ·  Віктор Янукович проти закриття українських шкіл на Донбасі 
  ·  Від чого помер Гавдида? 
  ·  Хто він -- голова СБУ? 
  ·  Янукович -- за політреформу 
  ·  Гавриш -- новий координатор більшості 
  ·  Доля Омельченка в руках КСУ 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Демократи шукають кандидатів 
  ·  В Росії стартувала виборча кампанія 
  ·  Вибух у Мінводах 
  ·  Улюблений лідер назавжди 
  ·  Японія визнає масові вбивства 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Халяви не буде 
  ·  До речі 
  ·  Двісті мільйонів на вітер 
  ·  Чому дорожчає бензин 
  ·  КОРОТКО 
Спорт-Поступ
  ·  Людмила БАЛУШКА: Тато -- найпалкіший вболівальник 
  ·  Бекхем 
Тема Поступу
  ·  Місто під щитом Ареса 
  ·  Пам'ятки слави й звитяги 
  ·  Завкафедри реставрації НУ "Львівська політехніка" Микола БЕВЗ: На нас ще чекає 
  ·  КОМЕНТАРІ 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Поступ технологій
  ·  Вірус на ім'я Баняк 
  ·  Машина, що сама паркується 
  ·  Куплю HDD і з ним секрети... 
  ·  КОРОТКО 
Поступ реляксу
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  Чи вмієте Ви бути щасливими? 
  ·  Гартова Війна 
  ·  romper-Stomper 
Поступ районів
  ·  Михайло ДМИТРУК: Є певні зрушення 
  ·  Край маленьких містечок 
  ·  Використовувати можливості 
  ·  Старосамбірський район 
Арт-Поступ
  ·  ВІРА СВЄНЦІЦЬКА 
Пост-Faktum
  ·  Легендарні куточки околиць Львова 
  ·  КАЛЕНДАР