|
|
|
|
|
Поступ районів »
БАТЬКІВЩИНА |
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Використовувати можливості |
|
|
| |
| |
Зі Старосамбірщини походить голова Львівської обласної ради Михайло Сендак, тож було цікаво дізнатись і його думку про цей реґіон.
-- Пане Сендак, звідки Ваше коріння?
-- Народився я тут, та й батьки мої з діда-прадіда походять зі Старосамбірщини. Так сталося, що з 1950-х років я навчався в Роздолі, де була тоді всесоюзна будова. Але свою малу батьківщину я люблю. Тут живе ще моя мама. Мені приємно до неї приїжджати, до тих місць, де народився. Це село Соснівка Старосамбірського району. Тут чудова природа. Думаю, усі можливості, які дає ця природа, треба використовувати. Не лише у Соснівці, але й в усій Старосамбірщині.
-- То що треба для цього робити?
-- Треба більше залучати інвесторів, але для цього треба, щоб у нас було надійне європейське законодавство. Бо люди приїжджають, розмовляють зі мною як головою найвищого представницького органу -- обласної ради. Але часто розмови закінчуються словами: ми ще подумаємо, подивимось, які будуть гарантії?
Є на Львівщини дві спеціальні економічні зони -- Яворів та Трускавець. Хоч і там не все працює так, як би хотілося, але ці реґіони на сьогодні залучили найбільше інвестицій. Нам треба зрозуміти одну просту ідею. Якщо ми хочемо, щоб наш народ жив нормально, а він на те заслуговує, нам треба трохи інакше ставитись до бюрократії. Адже будь-який дрібний чи середній бізнесмен, зустрівшись із податками, з тиском усіх служб, яких зараз є забагато, опускає руки і кидає свою справу... Я переживаю за всю Львівську область. Ми повинні зрозуміти, що бюджет нині задовольняє мінімум. Мають бути визначені міста, які треба розбудовувати в першу чергу, а потім -- вкладати кошти в інші. Якщо ми будемо ділити бюджет кожному по шматочку, то це виглядатиме лише, як латання дірок. |
|
|
|
|
Михайло ДМИТРУК: Є певні зрушення |
|
|
| |
| |
|
Те, що здавалось 11 років тому нереальним, здійснилось. Ще у 1991 році тодішні керівники Старосамбірського району -- Горбовий -- та ґміни Устрики Долішні -- Корчак -- запланували створення пункту перетину кордону Смільниця--Кросцєнко. Початок цілодобової роботи цього пункту пропуску на українсько-польському кордоні став доброю нагодою познайомитися зі Старосамбірським районом та головою райдержадміністрації Михайлом Дмитруком. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Край маленьких містечок |
|
|
| |
| |
Старосамбірщина, розташована у передгір'ях Карпат, -- мальовничий край. Між порослими лісами горами течуть доволі ще чисті ріки. А в долинах розкинулись села та містечка.
Старий Самбір на берегах Дністра вважається брамою до Карпат. Вперше місто згадується в літописі під 1378 роком. Ще у XIV столітті Самбір був центром повіту, але після заснування Нового Самбора у 1390 році місто було перейменовано на Старий Самбір або Старе Місто. У Княжі часи (XIII ст.) місто було резиденцією князя Лева Даниловича. Пізніше -- королівське місто і центр волості. Тут був укріплений замок. Біля Старого Самбора є гора, що зветься Римською. Назва ця, очевидно, походить від римлян-купців, які приїздили сюди за сіллю. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Старосамбірський район |
|
|
| |
| |
Територія району -- 1 245 квадратних кілометрів. З них понад 35% займають ліси. Район розташований на південному заході Львівщини. Відстань від Старого Самбора до Львова залізницею -- 98 км, шосейними шляхами -- 95 км. Протягом 70 км західні межі району збігаються з українсько-польським державним кордоном.
Населення (станом на 1.01.2003р.) становило 81,5 тисячі осіб. З них українців -- 98,3%, поляків -- 1,2%, росіян -- 0,5%. У райцентрі, Старому Самборі, налічувалось 5,7 тисячі мешканців. В інших містах: Добромилі -- 4,9 тис., Хирові -- 4,5 тис. У селищах міського типу: Нижанковичі -- 1,9 тис., Стара Сіль -- 1,2 тис.
Окрім трьох міст та двох селищ міського типу, в районі є 39 сільських рад (із них 23 мають статус гірських) та 110 сільських населених пунктів. |
| Детальніше>> |
|
|
|
