|
|
|
|
Поступ районів »
ЗАЛИШКИ |
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Край маленьких містечок |
|
|
| |
| |
Старосамбірщина, розташована у передгір'ях Карпат, -- мальовничий край. Між порослими лісами горами течуть доволі ще чисті ріки. А в долинах розкинулись села та містечка.
Старий Самбір на берегах Дністра вважається брамою до Карпат. Вперше місто згадується в літописі під 1378 роком. Ще у XIV столітті Самбір був центром повіту, але після заснування Нового Самбора у 1390 році місто було перейменовано на Старий Самбір або Старе Місто. У Княжі часи (XIII ст.) місто було резиденцією князя Лева Даниловича. Пізніше -- королівське місто і центр волості. Тут був укріплений замок. Біля Старого Самбора є гора, що зветься Римською. Назва ця, очевидно, походить від римлян-купців, які приїздили сюди за сіллю.
Біля міста починаються Верхньодністровські Бескиди. На території району розташований загально-зоологічний заказник "Верхньодністровські Бескиди" з багатою флорою й фауною, що, на думку екологів, є найбільшим скарбом.
Для туристів цікавими є міста і містечка, колишні німецькі колонії поблизу Добромиля (Обер та Нідер Енгельсбрун), та руїни стародавніх замків і монастирів.
Другим, за значенням, у Старосамбірщині вважається Добромиль, який свого часу був центром окремого повіту, а потім району. Для туриста справді приємно потинятися вуличками Добромиля, оглянути його старі пам'ятки, а потім піднятися до старого монастиря, а від монастиря через горби, що нагадують справжні Карпати, вийти на замкову гору. Замок цей належав родині Гербуртів.
Околиці Добромиля заселені ще в доісторичні часи. Вперше згадується як село у 1374 році. Тоді князь Владислав Опольський надав родові Гербуртів маєтки по річках Вирві і Стрвяжу, серед яких був і Добромиль. Коло 1450 року львівський ловчий Микола Гербурт побудував на Сліпій горі біля Добромиля дерев'яний замок. У 1497 році Добромиль сплюндрували татари, згорів і замок. Цього ж року польський король Ян Ольбрахт визнав Добромиль містечком і дозволив проводити ярмарки. 28 червня 1566 р., за старанням власника місцевих солеварень Станіслава Гербурта, король Сигізмунд Август надав Добромилю Маґдебурзьке право. У 1611 році Іван Щасний запросив із Кракова друкаря Яна Шелігу й заснував у Добромилі друкарню. За правління Австрії містечко й солеварні (соліни) стають державними. У 1871 р. поблизу Добромиля прокладено залізницю, з'явилися фабрика сірників, миловарня, склозавод, лісопильний та пивоварний заводи.
З приходом армії червоної Росії у 1939 р. Добромиль зазнав нечуваного терору, багато українців знайшли смерть у шахтах Соліни. Добромильці воювали і в лавах ОУН-УПА. З цими землями пов'язане життя таких відомих людей, як археолог Ярослав Пастернак, художник і етнограф Володимир Шагала, книга якого здобула Гран-прі на "Форумі видавців" у Львові 2002 року.
Добромиль розташований за 115 км від Львова і 24 км від Старого Самбора. Найкраще добиратися туди маршрутними таксі від автовокзалу, що поблизу залізничного вокзалу. Їхати треба з пересадкою у Самборі.
В місті є комплекс монастиря св. Онуфрія оо. Василіян, заснований у 1612 році. Cучасні будівлі монастиря й церкви св. Онуфрія побудовано у 1805-1831 рр. Дзвіниця стоїть з 1751 року. Монастир відомий знаменитою Добромильською реформою Василіянського чину (1883 р.), а також тим, що в ньому розпочинав своє чернече життя майбутній митрополит Андрей Шептицький. Від 1992 року монастир знову належить василіянам. Зараз тут тривають реставраційні роботи.
Костел Преображення Господнього у Добромилі походить з другої половини XVI століття. Привертають увагу добромильські каплиці: Св. Івана (вул. Салінарна), королеви Кінґи (передмістя Саліни), Зішестя Святого Духа (вул. Харківська), св. Онуфрія (на Гучку, поблизу хлібозаводу). Від Високого замку Гербуртів на Сліпій горі (556 м над рівнем моря) збереглась надбрамна вежа та залишки оборонних стін (XVI ст.). Домінантою замку є восьмигранна надбрамна вежа, яка спочатку була 4-ярусною. Після Гербуртів замком володіли Чурили та Красінські. В 1784 році одна з власниць споруди, Анна Бялогловська, дозволила василіянам розібрати частину мурів на потреби монастиря, який будувався поблизу. Занедбаний замок протягом всього ХІХ століття слугував як джерело будматеріалів. На відміну від багатьох замків палацового типу, Добромильський комплекс мав винятково оборонні функції, а його житлові корпуси використовувалися тільки для тимчасового мешкання.
Містечко Хирів виглядає менш привабливо, ніж Добромиль. Його пам'ятки -- костел, колишня єзуїтська колегія -- ще чекають на реставраторів та справжніх господарів. Цікава споруда вокзалу, де ще від австрійських часів збереглись деякі елементи інтер'єру.
Містечко Стара Сіль отримало Маґдебурзьке право ще у 1421 році. Було колись важливим центром солеваріння. Зруйнований костел, напевне, вже не дочекається відбудови. Зберігають залишки старого шарму також містечка Нижанковичі та Нове Місто. |
|
|
|
|
Михайло ДМИТРУК: Є певні зрушення |
|
|
| |
| |
|
Те, що здавалось 11 років тому нереальним, здійснилось. Ще у 1991 році тодішні керівники Старосамбірського району -- Горбовий -- та ґміни Устрики Долішні -- Корчак -- запланували створення пункту перетину кордону Смільниця--Кросцєнко. Початок цілодобової роботи цього пункту пропуску на українсько-польському кордоні став доброю нагодою познайомитися зі Старосамбірським районом та головою райдержадміністрації Михайлом Дмитруком. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Використовувати можливості |
|
|
| |
| |
Зі Старосамбірщини походить голова Львівської обласної ради Михайло Сендак, тож було цікаво дізнатись і його думку про цей реґіон.
-- Пане Сендак, звідки Ваше коріння?
-- Народився я тут, та й батьки мої з діда-прадіда походять зі Старосамбірщини. Так сталося, що з 1950-х років я навчався в Роздолі, де була тоді всесоюзна будова. Але свою малу батьківщину я люблю. Тут живе ще моя мама. Мені приємно до неї приїжджати, до тих місць, де народився. Це село Соснівка Старосамбірського району. Тут чудова природа. Думаю, усі можливості, які дає ця природа, треба використовувати. Не лише у Соснівці, але й в усій Старосамбірщині. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Старосамбірський район |
|
|
| |
| |
Територія району -- 1 245 квадратних кілометрів. З них понад 35% займають ліси. Район розташований на південному заході Львівщини. Відстань від Старого Самбора до Львова залізницею -- 98 км, шосейними шляхами -- 95 км. Протягом 70 км західні межі району збігаються з українсько-польським державним кордоном.
Населення (станом на 1.01.2003р.) становило 81,5 тисячі осіб. З них українців -- 98,3%, поляків -- 1,2%, росіян -- 0,5%. У райцентрі, Старому Самборі, налічувалось 5,7 тисячі мешканців. В інших містах: Добромилі -- 4,9 тис., Хирові -- 4,5 тис. У селищах міського типу: Нижанковичі -- 1,9 тис., Стара Сіль -- 1,2 тис.
Окрім трьох міст та двох селищ міського типу, в районі є 39 сільських рад (із них 23 мають статус гірських) та 110 сільських населених пунктів. |
| Детальніше>> |
|
|
|
