|
|
 |
Поступ районів »
ПРЯМА МОВА |
|
 |
|
 |
___________________________________________________________________________
Михайло ДМИТРУК: Є певні зрушення |
|
|
|
-- Пане Михайле, що отримає район від цього прикордонного переходу?
-- Ще в листопаді минулого року ми відкрили першу чергу цього переходу. Планувалось пропускати по 250 автомобілів в обидва боки. На практиці виявилось вже по 1000--1200. А з відкриттям переходу на повну потужність цей рух мав збільшитись ще більше. Це вже сьогодні сотні робочих місць наших і польських громадян, які знайшли собі роботу. Адже з обох сторін кордону є депресивні райони. Створено десятки робочих місць в 16-ти страхових компаніях. Будуються мотелі, гуртівні, заклади харчування та автосервісу. Провадяться роботи з будівництва чотирьох заправних станцій. Бо й поляки купують наш бензин, який майже вдвічі дешевший. Встановлюються контакти між органами влади і підприємцями. Підписуються протоколи намірів між нашими прикордонними територіями. Район починає оживати, активізуватися. А ще з 1 квітня, згідно з рішенням сесії обласної ради, ми зібрали вже 150 тисяч гривень збору за користування дорогами (по 5 євро платять іноземці, а по 5 гривень -- наші громадяни). Плануємо заміну ліній зв'язку. Замість старих стовпів, поставлених ще у 1940-х роках, протягуємо світловолоконні кабелі.
-- А яка взагалі економічна ситуація в районі?
-- Старосамбірський район, як я вже казав, є депресивним. Так сталося з різних причин. Та, бачу, що ми піднімаємося з колін. Плануємо темпи росту промисловості десь на рівні 110 відсотків. Завод "Екватор" освоїв нову продукцію. Льонокомбінат у п'ять разів збільшив обсяги переробки. Збільшено площі посівів льону, бо це наші пріоритети. В минулому році ми з бюджету виділили на розвиток сільського господарства 400 тисяч гривень, цього року вже 500 тисяч. І окремі господарства зібрали вже в цьому році по 45 центнерів зерна з гектара. Не кажу, що всі, бо в цілому показник у районі -- 23 центнери з гектара, але ми маємо достатньо елітного зерна і можемо забезпечити високосортним насінням 3-4 сусідні райони. Я тут лише рік, хвалитися ще немає чим, але помітні певні зрушення.
Є в нас добрі господарі, такі, як приватна фірма "СПС", яка має до 100 гектарів землі, свій малий хлібозавод, п'ять машин, щоб його розвозити. Хлібом ще себе повністю забезпечити не можемо, та відкриваємо дві пекарні. Починаємо видобувати камінь для будівництва. Щодо Добромильського пивзаводу, то він, фактично, вже пропав, його не підняти. Але зараз створюється кілька підприємств з виробництва ковбаси, сиру, інших харчових продуктів. Потужно працюємо за угодами із Самбірським молокозаводом. 40-50% молока з гірських сіл йде туди.
-- Колись славились меблеві комбінати в Добромилі, Нижанковичах...
-- Відроджується Добромильський комбінат, він випускає добрі меблі, ортопедичні матраци. Зараз ми працюємо над тим, щоб знайти власника для Старосамбірського меблевого комбінату. Дуже добре працює фірма "Чумаки". Сьогодні вона має замовлення для київського "Будинку з химерами" на Банківській вулиці. Тут роблять унікальні і дуже цікаві меблі, сходи та інші вироби для оформлення інтер'єрів. Є ще спільний проект з австрійцями "Карпатиленд"
-- А які перспективи розвитку туризму?
-- Вже розроблені три маршрути. Є дванадцять цікавих туристичних об'єктів. Дуже цікавим є Лаврівський монастир. Там поховані не лише наші князі. Приїжджав вірменський консул. Виявляється, там лежать також двоє князів із Вірменії. Зараз відновлюємо фрески монастиря. Для цього заклали кошти у бюджет. Треба все юридично оформити та затвердити в Міністерстві культури і мистецтв. Є жваві контакти з поляками, зокрема між українськими й польськими школами. За тиждень навіть має відбутися футбольний матч. |
 |
|
 |
Край маленьких містечок |
|
|
|
Старосамбірщина, розташована у передгір'ях Карпат, -- мальовничий край. Між порослими лісами горами течуть доволі ще чисті ріки. А в долинах розкинулись села та містечка.
Старий Самбір на берегах Дністра вважається брамою до Карпат. Вперше місто згадується в літописі під 1378 роком. Ще у XIV столітті Самбір був центром повіту, але після заснування Нового Самбора у 1390 році місто було перейменовано на Старий Самбір або Старе Місто. У Княжі часи (XIII ст.) місто було резиденцією князя Лева Даниловича. Пізніше -- королівське місто і центр волості. Тут був укріплений замок. Біля Старого Самбора є гора, що зветься Римською. Назва ця, очевидно, походить від римлян-купців, які приїздили сюди за сіллю. |
Детальніше>> |
|
 |
Використовувати можливості |
|
|
|
Зі Старосамбірщини походить голова Львівської обласної ради Михайло Сендак, тож було цікаво дізнатись і його думку про цей реґіон.
-- Пане Сендак, звідки Ваше коріння?
-- Народився я тут, та й батьки мої з діда-прадіда походять зі Старосамбірщини. Так сталося, що з 1950-х років я навчався в Роздолі, де була тоді всесоюзна будова. Але свою малу батьківщину я люблю. Тут живе ще моя мама. Мені приємно до неї приїжджати, до тих місць, де народився. Це село Соснівка Старосамбірського району. Тут чудова природа. Думаю, усі можливості, які дає ця природа, треба використовувати. Не лише у Соснівці, але й в усій Старосамбірщині. |
Детальніше>> |
|
 |
Старосамбірський район |
|
|
|
Територія району -- 1 245 квадратних кілометрів. З них понад 35% займають ліси. Район розташований на південному заході Львівщини. Відстань від Старого Самбора до Львова залізницею -- 98 км, шосейними шляхами -- 95 км. Протягом 70 км західні межі району збігаються з українсько-польським державним кордоном.
Населення (станом на 1.01.2003р.) становило 81,5 тисячі осіб. З них українців -- 98,3%, поляків -- 1,2%, росіян -- 0,5%. У райцентрі, Старому Самборі, налічувалось 5,7 тисячі мешканців. В інших містах: Добромилі -- 4,9 тис., Хирові -- 4,5 тис. У селищах міського типу: Нижанковичі -- 1,9 тис., Стара Сіль -- 1,2 тис.
Окрім трьох міст та двох селищ міського типу, в районі є 39 сільських рад (із них 23 мають статус гірських) та 110 сільських населених пунктів. |
Детальніше>> |
|
 |
|