BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Історія у Поступі.    Літературний Поступ.    Листи у Поступ.    Музика Поступу.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
3 вересня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  14:52 27-07-2017 -   Синютка розповів, скільки сміття насправді продукує Львів і скільки грошей крали на вивезенні ТПВ  
  14:1 27-07-2017 -   На Самбірщині відзначили День поля  
  14:0 27-07-2017 -   Рівень злочинності на Львівщині знизився майже на 17%  
  13:59 27-07-2017 -   Рівень злочинності на Львівщині знизився майже на 17%  
  13:58 27-07-2017 -   Просідання у Вірменському дворику підрядники усунули  
Україна
  14:48 27-07-2017 -   Кошти на «Стіну» розкрадала фіктивна фірма, якою «керувала» прибиральниця, – НАБУ  
  14:46 27-07-2017 -   Хресна хода в Києві: прийшли шість тисяч осіб  
  13:54 27-07-2017 -   У центрі Дніпра вибухнуло авто з дівчиною за кермом  
  13:48 27-07-2017 -   Звільнено суддю, в якого знайшли $300 тисяч і угорський паспорт  
  13:17 27-07-2017 -   У МОЗ оприлюднили новий реєстр препаратів програми «Доступні ліки»  
Світ
  13:56 27-07-2017 -   Уряд Фінляндії планує оцифрувати всі архіви до 2030 року  
  13:51 27-07-2017 -   Легендарне фото Ейнштейна продадуть на аукціоні: ціна стартує від $100 тисяч  
  13:49 27-07-2017 -   Наносупутники для дослідження Альфи Центавра уже випробовують на орбіті  
  13:18 27-07-2017 -   Американці знімуть художній міні-серіал про Чорнобильську катастрофу  
  12:16 27-07-2017 -   У Пакистані дівчину публічно зґвалтували за рішенням сільської ради  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ВИЯВЛЕННЯ

___________________________________________________________________________

Режисер Володимир КУЧИНСЬКИЙ: Енергія майбутнього ще немає форми
Монологи про перехрестя горизонтальних і вертикальних структур у театрі
 
Енергія майбутнього ще немає форми
Чому зараз театр знову перед Рубіконом? -- Тому що вже нема потреби аскетичного вираження, люди почали чути іншу енергію. Через те, що ми все ще любимо ту ігрову стихію, ми не можемо відгукнутися на поклик нового часу. Ми любимо ігрову енергію, бо там живе любов, бо там живе людина. Це і є та горизонталь, що пов'язує людей між собою -- "Садок вишневий" хіба не про це також. Проте дивна річ: я зараз маю інше відчуття. Хоч мені також дуже подобається ігрова енергія, але я вже заходжу в іншу воду. Вже чую, що входжу в інший світ, я вже далеко десь і не знаю, як я буду там...

Ось, навіть не зна-а-а-а-ю, як мені зараз виходити на "Марка". "Марка Проклятого" страшенно люблю, але він же створений з іншого... Там існує вертикаль, практично тільки вертикаль. Хочу, щоб ми грали цю виставу тут, на виїздах, десь ще. І мені це подобається, я не хочу цього втрачати, бо страшенно люблю мою роботу. Також я ні за які гроші не хочу втрачати "Еродія" чи "Ірмоси", -- але це практично тільки вертикаль. Водночас я не перестаю любити й карнавальні вистави...
Та що вдієш! І про це давно розмовляю з акторами, хоч не знаю, наскільки ми можемо порозумітися на словах...

Зараз мене цікавить інше -- перехрестя, де перебуває людина, якої нема. Переконаний, що людина обсервуватися не може! Актор хапається за якісь структури, які йому краще вдаються (скажімо, Наталці Половинці йде спів, і вона воює за ці вертикальні конструкції), бо ж насправді він воює за той образ, який у ньому є всередині, -- це ніби структура того шляху, який склався всередині актора. Однак я знаю, що люди, які володіють цим шляхом, цією вертикаллю, дуже легко відмежовуються від всього іншого. Вони не сприймають іншого, чітко окреслюють коло своєї структури й дуже важко йдуть на контакт. Все інше для них ніби існує паралельно. І ніхто в цьому не винен: так людина створена. Значить -- просто треба шукати інших людей. І я шукаю.

Це крейдяне зачароване коло пов'язане з обмеженням поля внутрішньої естетики. Бо те, що ми називаємо амплуа актора -- це щось вужче, це дуже зв'язано із зовнішнім образом, фактурою, це те, що краще вдається. А тут -- ніби якась структура тобі відповідає, яка звучить із середини.

І це не абстракція: для мене реально існує те ідеальне, яке насправді не може з'явитися в театрі Так, актор -- людина зі своєю структурою. Проте я від багатьох своїх акторів чую ці прояви, але вони постійно вирішують для себе цю дилему. Всяк час! Можливо, хтось так, як Драч... Для нього карнавал був злетом. І тому він зробив свій вибір, вирішивши краще піти, ніж змінитися. Ну, так сталося. А для мене... Я шукаю цю нову людину. Може в собі, може в комусь, хто прийде... Бачу, як дехто з акторів дуже сильно наближається до цього, але тільки в якихось моментах... Так само і Драч наближався, тільки дивна річ -- це було в найдраматичніші моменти його особистого життя. Тоді через цю приватність з'являлася вертикаль, і це було дуже красиво у всіх її проявах, і Олег найкраще грав тоді вистави... Тобто насправді носієм інформації ніяким чином не є наші мізки, а власне чиста енергія. Це ясно, й не потребує доведення. У період карнавалу носії суто енергетичні, почуттєві навіть.


Тепер у театр приходить нове покоління. Подумати тільки, 40 чоловік займається тренінгами, і при цьому ніхто їм не каже: станьте так чи так. Воно організовується із середини саме. І я дивлюся: переді мною ціле покоління , яке виражає свій час. Я бачу до чого молоді готові, а до чого не готові. Я їм навіть сказав про це, а потім себе картав, бо подумав: а навіщо їм вказувати на те, що їм не властиво. Вони хочуть чути про те, що вони вміють, а не про те, чого не вміють. Це для них абстракція, бо вони туди не йдуть. А місце, куди не проникає енергія людини лишається для неї абстрактним! А от коли проникає, то все стає таким простим!

А от людей, котрі на такому рівні володіють спілкуванням з актором, вносячи до нього нову структуру, свою структуру, -- таких людей насправді дуже мало. Режисерів таких іще менше. А ще щоби це була розумна, мудра людина - то взагалі тільки одиниці. Ще на рівні підсвідомого імпульсу роботи якийсь режисер та знайдеться. Можливо, дуже схоче щось поставити, прочує це своїм єством і збере все докупи. Це дуже гарний момент, але це ще в більшості дуже несвідомо, особливо це притаманно молодим режисерам. Вони іноді ставлять дуже гарні вистави, таки справді гарні!, Це близьке попадання відбувається тому, що енергії в них багато, так само як і в молодих акторів, - так часто трапляється. Скажімо в Олексія Кравчука в Харківському театрі була чудова казку для дорослих за Андерсеном. І це для стало піком його режисури - це прекрасно, так проявляється індивідуальність!

А тих, хто працює не на інтуїції, а на свідомості, обмаль. І власне режисер американського театру "Кадмус" Біл Річблюм - це той унікальний виняток. Це людина, котра дуже добре знається на театрі, і для якої момент внутрішнього самовдосконалення є найважливішим. Я надзвичайно ціную те, що він запропонував співпрацю над "Виявленням". Це добре для театру. Коли Біл Річблюм сказав : "окей, я приїду й попрацюю" - то я збагнув, що для нього мета не в тому, щоби пописатися в Україні чи ще десь. Для нього дуже важливо когось відкрити! І він це зробив з молодими акторами нашого театру!

Я весь час розмірковую: що було, б якби у "Виявленні" глядач побачив Андрія Водичева, наталку Половинку, Олега Цьону (щоправда Цьончик там таки пізніше й опинився) -- тобто основний склад, -- звичайно це би була така важка артилерія, і глядач би був враженийи напевно... Але я знову ж таки страшенно поважаю Біла за те, що він зацікавився молоддю. Це зараз важливіше! Проте, я розумію коли вже маститий актор міняє свою структуру, це тру-у-у-удніше якраз. Це старшенно важко. І тому я радий за тих акторів, які мають задатки і одної структури й іншої. Просто ці структурні співвідношення, які приносить інший режисер, -- також є різними. Для мене дуже важливо, щоби актори пішли на цю пробу інших структур, на зовсім інші побудови. Більше того, цей момент співпраці виявився важливим не тільки для акторів, а для всіх нас як для соціальної спільноти в Україні.

Бо насправді зараз ми свою енергією, своїм якимось таким потужним бажанням жити, намагаємося прорватися у світ. Власне тим то так і важливо, щоб ми стали справжньою спільнотою, щоб Україна нарешті пробилася до реальних вартостей. Щоб ця спільнота створила енергію, яка може пробитися із присутністю своє культури, своєї філософії до свого ж таки джерела. Бо, слава Богу, ця країна має (так, як я це відчуваю) дуже сильне джерело! Але як туди пробитися? Наскільки готові ми приймати нові структури й перетворювати старі? Як дати новому часу місце в своєму житті? Що має до зовнішнього соціуму те, що всередині нас? -- Пошуки джерела!

То що в'яже людей, які є сильними вібраторами в зовнішнє? Ризик, сміливість, самозреченість? Коли вони будуть пробиватися в щось дуже сутнісне, то очевидно, що це буде руйнувати стереотипи! Із "Виявленням" трапилося щось подібне не те, коли люди, які після "Марусі Чурай" прийшли на "Генріха", не зрозуміли що трапилося. Ті котрі нас на руках носили, дарували театр, були шоковані! Вони казали: "Куди ми прийшли? Що це таке? Ми ж сподівалися на зовсім інше!" А насправді це були набагато серйозніші й глибинніші процеси, які проврокував новий час. Це куди важливіше ніж зовнішні форми звиклого. Те саме ніби й зараз відбувається.

Мені страшенно залежить на тому, щоб Біл Річблюм з його театральним досвідом продовжив із нами співпрацю. По-переше, тому що він єврей, і його спосіб мислення відрізняється від нашого: там хитрість з мудрістю, -- чого, мені так здається, страшенно бракує українській ментальності! Оця хитрість з мудрістю
У Біла дуже справжні, це очевидно.

Я насправді зараз тільки над тим і працюю, щоб притягнути до театру людей, які своєю суттю є пророками. І такими унікальними пророками є скажімо американець Річблюм чи донеччанин Козловський, з яким ми займалися у Криму у школі духовного лідерства. Вони володіють суперенергією. До того ж ця суперенергія дуже тонка. Такий пророк може довкола себе настроювати людей і цього достатню. Мені ж не треба, щоб Козловський тут ставив вистави, він ніколи тим не займався, але дуже важливо, щоб він тут з'явився! І те, що ми з з ним нарешті зустрілися -- це знакова подія. Довший час Льоша Кравчук був нашим таким зв'язківцем, розповідав мені про духовні пошуки донеччан, а їм -- про наш театр. Коли я писав проекти, то він казав, що це якраз те що варто спробувати з Козловським. І я відчував, що він щирий, і це дійсно виявилося навзаєм корисним спілкуванням. Я тішуся, коли розумію, що такі розрізнені острівці можна поєднати мостами. Через ці переходи починає перетікати енергія нового часу. Я розумію, це як знак, що настав час збирати каміння. Щойно енергія майбутнього тчеться, але форми ця енергія ще не має. Відчути її живе перетікання зараз важливіше, ніж хапатися за старі форми. Згодом нова структура виявить себе. Але ви можемо бути до неї відкриті вже зараз...









»  ЛАВРА
Ченці фільмують історію
 
Ченці
Минулої неділі, у посвяття Успіння Пресвятої Богородиці, в Палаці мистецтв відбулась презентація художньо-документального фільму "Лавра". Фільм створений Святоуспенською унівською лаврою. Як сказав ігумен цього монастиря Венедикт: "Треба творити такі фільми, бо часом люди, що займають високі посади не мають елементарного поняття про Церкву та монаше життя".

Виступаючи перед презентацією фільму, о. Йосиф Мілян сказав, що "це перша спроба відкрити мирянам завісу" перед тим, що робиться всередині монастиря. Хоча власне того чернечого життя у самому 29-хвилинному фільмі було дуже мало. Більше було історії Унівської лаври. Автори сценарію -- брат Ігор Монастирський, сам історик за освітою, та схимонах Онуфрій (Олег Кіндратишин) -- намагались показати історію та сучасність цієї унікальної духовної та історичної пам'ятки чернецтва, одного із найвидатніших монастирських комплексів України.
Детальніше>>
» 
Сто десять років Історичному музею
 
Елегантно влаштованою святковою імпрезою відсвяткували шанувальники минувшини ювілей Львівського історичного музею. На урочисту академію й кавування в Італійському патіо до музею приїхали не тільки колеги-історики з України й Польщі, а й владці. Звісно, не з порожніми руками, а з премилими гостинцями: заввідділу музеїв Міністерства культури й мистецтв України п. Нестеренко з відзнаками, заступник голови ЛОДА п. Герич та заступник начальника управління культури ЛОДА п. Корчинський -- з почесними грамотами. З нагоди ювілею в приміщенні на пл. Ринок розгорнуто дві експозиції: одна -- розповідає про заснування й 110-літню історію Історичного музею та його філій, інша -- знайомить з унікальними срібними виробами з фонду дорогоцінних металів, яким опікується музейна подвижниця п. Перелигіна. Для обговорення насущних проблем музею директор п. Чайковський влаштував "круглий стіл", а для релаксу -- екскурсію на давньоруський митний форпост у Карпатах.
Детальніше>>
» 
У неділю -- відкриття філармонійного сезону
 
Сьогодні розпочнуться спільні репетиції симфонічного оркестру Львівської філармонії, капели "Трембіта" та хору оперної студії Музичної академії, які під керівництвом заслуженого артиста України професора Івана Юзюка готують до відкриття концертного сезону кантату-симфонію Станіслава Людкевича "Кавказ" за поемою Тараса Шевченка. Це буде третє виконання "Кавказу" в творчій біографії Івана Юзюка. "Вперше до цього грандіозного твору я доторкнувся ще студентом, коли в класі М.Колеси 1968 року розучував фугу, -- розповідає маестро. Коли чую: двері рип-рип, а то стоїть сам Станіслав Пилипович! Я тоді дуже знітився, а він за кілька днів мене підкликав і подарував партитуру "Кавказу" з написом "Совісному студентові диригентури Юзюкові І.С.". На виконання цього твору я чекав тридцять років. Уперше це сталося 1993 р., коли "Трембіта" і "Думка" здійснили телезапис. Вдруге в травні цього року під час Шевченківського свята "В сім'ї вольній, новій" на сцені Львівської опери. А втретє це відбудеться в неділю, 7 вересня, в концертному залі ім. С.Людкевича. Маю надію, що під час святкувань 125-річчя від дня народження цього патріарха української музики (філармонія ж хоче відсвяткувати його ювілей цілим фестивалем) "Кавказ" звучатиме знову!"
Детальніше>>
» 
АРТ-АНОНС
 
До трансатлантичного турне готується трупа Дрогобицького музично-драматичного театру, яка отримала запрошення приїхати у США на три(!) роки. Звісно, на такий термін дрогобиччани туди не поїдуть, а от від 3-місячних гастролей американськими містами вирішили не відмовлятися -- відлітають у неділю. Цікаво, що запрошення надіслав їм колишній краянин, якому вдалося досягти неабияких успіхів у бізнесі на далекому континенті. Головний режисер дрогобицького театру Роман Валько відібрав для туру дві вистави -- "Сльози Божої Матері" та "За двома зайцями" (костюми актори везуть із собою, а от декорації для останнього гіта спорудять у США).
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Довгоочікувані призначення 
  ·  Візові дверцята до Європи 
  ·  Відновлення акцій протесту 
Погляд
  ·  Парламент візьметься за бюджет і політреформу 
  ·  А нащо вона мені? 
  ·  Литвин критикує систему Кучми 
Поступ у Львові
  ·  Австрійський подарунок Львову 
  ·  Ювілей книжкового форуму 
  ·  Чергова пожежа у церкві 
  ·  Підсумки вступної лихоманки 
  ·  Андрій СОКОЛОВ: Буняк "кинув" львівську громаду 
  ·  Рухівці поступилися 
  ·  Нелегальні мігранти "приїхали" 
  ·  Активізація опозиції 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Столична з перцем 
  ·  Правоохоронців "чистять" 
  ·  УНП втрачає людей 
  ·  Янукович хоче жити з боргами 
  ·  Українські миротворці вилучають зброю в іракців 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Арафат заважає процесу? 
  ·  "Недоторкані" вийшли на свободу 
  ·  Африканізація Європи 
  ·  Курди відновили боротьбу 
  ·  Білоруська просвіта 
  ·  Тайванські паспорти 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Арт-Поступ
  ·  Ченці фільмують історію 
  ·  Режисер Володимир КУЧИНСЬКИЙ: Енергія майбутнього ще немає форми 
  ·  Сто десять років Історичному музею 
  ·  У неділю -- відкриття філармонійного сезону 
  ·  АРТ-АНОНС 
Історія у Поступі
  ·  Москалі у Львові 
  ·  АРХІВАРІУС 
Літературний Поступ
  ·  Надія МОРИКВАС: Ніколи не боятимусь бути доброю 
  ·  Роман життя і смерті 
  ·  Сонетна поема 
Листи у Поступ
  ·  ТАКА ЙОГО ЛЮБОВ ДО УКРАЇНИ 
  ·  А по суті... 
  ·  Лист у редакцію 
Музика Поступу
  ·  З днем народження, Фредді 
  ·  Де Ви? 
  ·  mUZNEWS 
Пост-Faktum
  ·  Хороший хлопець Генкс 
  ·  КАЛЕНДАР