BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Дайджест.    Арт-Поступ.    Ї-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
16 грудня 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:10 15-12-2017 -   На Жовківщині відкрили дахову сонячну електростанцію  
  16:8 15-12-2017 -   У Гарнізонному храмі відновили унікальні фрески  
  15:37 15-12-2017 -   Завтра на вулиці Львова повернуться тролейбуси №5 та №24  
  13:29 15-12-2017 -   Мешканець Львівщини загинув під час пожежі в дерев`яному будинку  
  13:22 15-12-2017 -   В області завершили ремонт автодороги Львів-Тернопіль  
Україна
  15:35 15-12-2017 -   В Україну прийде справжня зима з 19 грудня  
  15:33 15-12-2017 -   ГПУ закрила справи проти шести нардепів  
  14:19 15-12-2017 -   МЗС: Біометрія на кордоні запрацює з Нового року  
  14:18 15-12-2017 -   Подвійне вбивство: у Дніпрі розстріляли сім'ю бізнесмена  
  13:25 15-12-2017 -   Керуючу заводом у Дніпрі затримали за хабар у $35 тисяч  
Світ
  16:25 15-12-2017 -   Вчені визначили причину пияцтва  
  15:36 15-12-2017 -   Іспанію можуть відсторонити від участі в ЧС-2018  
  13:23 15-12-2017 -   Ще три жінки звинуватили Дастіна Гоффмана в домаганнях - ЗМІ  
  10:58 15-12-2017 -   На заводі у Тернополі пролунав вибух  
  10:54 15-12-2017 -   Напади з ножем в Нідерландах: загинули двоє людей  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Погляд  » 

___________________________________________________________________________

То чи потрібен президент?
Любко ПЕТРЕНКО, Бонн
 
Шкода стає інколи німців: ну, що в них за керівник держави, тобто президент. Повноваження -- суто церемоніальні, роль -- більш другорядна, аніж в англійської королеви, впливи -- приблизно, як у керівника харитативної організації. Навіть у політичних рейтингах його ніколи не згадують. Куди йому до українського Hauptmann'a. Той хоч і не туркменбаші, але що вже вождь, то вождь.

Президент України. Мрія про гідного голову держави гріла серця борців з радянською системою ще у кінці 1980-х років. За цю мрію люди офірували спокійне життя, усвідомлюючи ризики протистояння ще нівроку сильному режиму, який проте вже перебував у стані агонії, йшли на прю з міліційними кордонами, влаштовували страйки, голодували. Люди демократичних поглядів снили "нашим Вашинґтоном", навіть не обов'язково з "праведним законом". Аби лише він нарешті прийшов, і щасливе життя -- гарантоване.

1991 року мрія отримала шанси втілитися, адже перешкоди для вільного вибору вождя всім українським людом було знято. І люд спробував раз. Щось не те. Вдруге. Ще гірше. Втретє. Та шляк 'го трафить! А де ж той лицар без страху та докору, що нам наснився? Десь він є, і за нього ще треба буде поборотися, -- стверджують оптимісти. Його ніколи не було, нема й не буде, -- переконані песимісти. Якщо він і з'явиться колись, то не в таких умовах, не за такої системи, -- думка реалістів.

Ні більшість українського політикуму, ні посполиті громадяни не готові нині ще акцептувати істину, що загальнонародний вибір єдиного найкращого у нас не працює. Чому? Можна назвати масу причин, починаючи з відсутності громадянського суспільства й завершуючи разючою різницею критеріїв політичної оцінки осіб в різних реґіонах України.

Гіпотетично можна припустити, що навіть за збереження цих перепон електорат випадково зробив "правильний вибір". Втісі немає меж: нарешті -- Він, який забезпечить соціальну стабільність, економічне зростання, міжнародний авторитет. Але перед цим Він повинен зруйнувати до основи всю систему влади, що існує насьогодні. Який дурень захоче це робити, коли ця ж система дозволяє безпроблемно проіснувати всю президентську каденцію, забезпечити собі наступну, а за не надто безглуздої поведінки, то й закріпитися на посаді навічно? Навіть, якщо Він захоче щось змінити, то є ще команда, з якою треба рахуватися, є обіцянки, борги, зрештою діти й онуки. А людина за своєю натурою -- істота слабка, слабка до всіляких спокус.

Православним завжди було притаманно вірити в "доброго царя". Вірні ж латинських конфесій виходили з того, що людина первісно грішна, тож не можна повністю на неї покладатися, якою б святою вона нам на видавалася. Все має регулюватися законами, які передбачають можливість цієї гріховності. Так, у Німеччині, аби держава змогла вивести спільний вектр політичних сил, головну владу віддано парламенту, Бундестаґу. А вже депутати обирають найвладнішу особу країни -- канцлера. Нарід таким чином усунуто від можливості в бурхливому електоральному пориві визначити улюбленця. Але електорат, який в Німеччині є доволі вередливим і готовий в разі чого до багатомільйонних акцій протесту, чомусь не робить проблем зі своєї відстороненості від процесу ініціації канцлера. Очевидно, розуміє, що діюча система багаторівневого вибору значно ефективніша, принаймні має більше рівнів захисту від помилок. Щоправда, зараз ведуться дискусії щодо необхідності обрання президента на загальнонаціональних виборах, а не федеральними зборами. Що ж, може, це було б і краще, оскільки тоді керівник держави ефективніше міг би виконувати роль арбітра. Хоча, можливо, це лише здається, і така зміна тільки зруйнує чинну систему парламентаризму в Німеччині?

Але хай цими питаннями переймаються самі німці, нам би в своїх конституційних манівцях розібратися. Тим паче, що справу ще більше заплутав новий проект конституційних реформ, створений главою президентської адміністрації Віктором Медведчуком. У принципі, дух документа, що передбачає створення парламентської демократії, відповідає європейським прагненням України. Гірша справа з буквою... Але аналіз текстів залишимо краще фахівцям. Доречніше розглянути збурення в політичному кліматі, спричинені появою нового документа. Вже нині він зумів зруйнувати й без того хиткий підмурівок української опозиції. І відбудувати його буде дуже непросто. Бо питання, які виникли з появою цього проекту дійсно надзвичайно тендітні. Наприклад: чи повинен Віктор Ющенко вперто заперечувати необхідність переходу до парламентської республіки, даючи критикам шанс звинуватити його в намірі узурпувати владу, здобувши на виборах посаду президента. Або: як повинен вчинити Олександр Мороз? Записатися в опоненти Ющенка, аби залишитися безкомпромісно при своїй початковій позиції, тобто підтримувати всі політичні порухи в напрямку парламентаризму, а отже й цей законопроект? З одного боку, така позиція лідера соціалістів виглядала б логічною. А з другого: враховуючи нинішню владну ситуацію, відмовлятися від фігури сильного президента, стати яким усі шанси має представник опозиції, це означає погодитися на підступну формулу чинної влади. Формула схожа на жартівливу пропозицію: спершу куримо твої цигарки, а потім кожен свої. Тобто чинна влада нині створила собі всі необхідні передумови для того, аби перемогти в разі потреби у відкритій сутичці, не давши опозиції належним чином підготуватися. А значить двобій у будь-якому випадку виявиться нерівним.

А може, повіримо політологам, котрі стверджують, що демократичні закони, як і ринкова економіка, урешті-решт згладжують усі нерівності за допомогою компенсаторних механізмів. Утім, скільки років триватиме це згладжування й чи доживуть Мороз із Симоненком до омріяної парламентської республіки -- це ще під великим знаком запитання.









»  ПРОЕКТ
Безпарламентська Україна
Юрій ТИШКУН
 
На сторінці pravda.com.ua з'явився прецікавий документ, який викладає основну суть "констреформи" групи "Медведчук--Мороз--Симоненко". Основні положення документа: у Верховній Раді, "за результатами виборів і на основі узгодження та поєднання політичних позицій", створюється коаліція фракцій і груп чисельністю 226 депутатів, що протягом місяця від першого засідання парламенту чи місяця від розпаду попередньої коаліції вносить президенту кандидатуру прем'єра та формує Кабмін. У свою чергу, Кабінет Міністрів за поданням прем'єра призначає та звільняє губернаторів та керівників органів виконавчої влади, які не є членами уряду, і половину ради НБУ. Сама ж Верховна Рада "у 2006 обирається у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від партій та блоків". Відставка Кабміну або члена уряду повинна затверджуватися Верховною Радою. Теоретично це і повинна бути основна суть "політреформи", після якої Україна стане парламентською державою.
Детальніше>>
»  МЕХАНІЗМ
За візою -- у чергу
Галина СКИБНЬОВСЬКА
 
Учора був перший день роботи візового відділу генерального консульства Республіки Польща у Львові. І хоча до впровадження віз залишився цілий місяць, черги перед консульством уже великі.

З 7 години ранку на вулиці Івана Франка, 110, де розміщене консульство, почали збиратися люди. О 9.00 візовий відділ почав свою роботу. Першого дня відвідувачів приймали до третьої години дня, хоча зазвичай прийом припинятиметься о другій. За словами людей, яким пощастило побувати в консуляті, прийом поки що здійснюють лише два працівники консульства. Вони говорять виключно польською. Відвідувачі заходять по одному, показують закордонний паспорт та відповідають на кілька запитань про себе. Після цього їх запитують, коли їм зручно прийти за візою і видають спеціальний талон, у якому вказано день і годину наступного прийому, а також анкети, які вони повинні заповнити до того часу. Найшвидше візу можна отримати за 2-3 дні. Уся процедура займає зазвичай 5 хвилин, хоча деколи може затягнутися і до 15. Таким чином, за 4 години працівники консульства встигли прийняти понад 100 пошукачів віз.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Сезон парламентських боїв 
  ·  Пограбування з підтекстом 
  ·  Маркевич починає і програє 
  ·  Приватизована перлина Європи 
Погляд
  ·  То чи потрібен президент? 
  ·  Безпарламентська Україна 
  ·  За візою -- у чергу 
Поступ у Львові
  ·  Львів'яни мусять потерпіти 
  ·  Львів заплутався в боргах 
  ·  Єдиного кандидата не буде 
  ·  Резонансний фестиваль 
  ·  Віталій БУТ: Стан справ не турбує абсолютно 
  ·  "Західенерго" без газу 
  ·  Австрійці нам допоможуть 
  ·  Церковні уродини 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Хід Литвином 
  ·  Прозорі натяки Тимошенко 
  ·  Час змін у МВС 
  ·  Кучму потягнуло в Росію 
  ·  Соціал-демократи за Ющенка 
  ·  Рукавичка в обличчя Шуфрича 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Спадкоємець Азнара 
  ·  Саддам відмовляється від теракту 
  ·  Ще одна катастрофа 
  ·  Проти екстремiзму 
  ·  Голодування лідера опозиції 
  ·  Лівія вступає в нову еру 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Уряд регулюватиме ринок 
  ·  Ринок з обмеженою відповідальністю 
  ·  "Нафтогаз" уже в Лівії 
  ·  Львів’яни отримали диплом 
  ·  Коньяку в Україні не буде 
  ·  КОРОТКО 
Дайджест
  ·  Кучму визнали бандитом 
  ·  Президент із жердиною 
  ·  Україна -- не для жінок 
Арт-Поступ
  ·  П'ятирічка "баранізації" 
  ·  Юрій БОЙКО: "Гердан" відновлює виставкову діяльність 
Ї-Поступ
  ·  nostalgie, або повернення Казанови 
  ·  Подорож до Львова 
Спорт-Поступ
  ·  Український фурор у Швейцарії 
  ·  Перемагають лише призери 
  ·  Володимир -- чемпіон... 
  ·  Безмедальний фініш українців 
  ·  КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  Галич -- найбільше місто світу 
  ·  КАЛЕНДАР