BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Дайджест.    Арт-Поступ.    Ї-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
15 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  17:48 17-11-2017 -   У центрі Львова побудують церкву  
  15:13 17-11-2017 -   У Львові буде вулиця Яцека Куроня, але це не Стрийська  
  15:10 17-11-2017 -   На Львівщині стартує сезон полювання на зайців  
  14:46 17-11-2017 -   На Радехівщині затримали браконьєрів, що вполювали двох косуль  
  13:25 17-11-2017 -   У районному суді Львова вибухівки не знайшли  
Україна
  15:17 17-11-2017 -   Розробку спідньої білизни для жінок у ЗСУ відклали через критику  
  15:15 17-11-2017 -   Луценко каже, що справа у НАБУ стосується його сина  
  14:45 17-11-2017 -   Дніпровські лікарі рятують капітана поліції, що підірвався на міні  
  14:44 17-11-2017 -   Дощі зі снігом: якою буде погода на вихідні  
  13:38 17-11-2017 -   У Києві у ході весільних гулянь, сталося вбuвствo через необережність  
Світ
  15:19 17-11-2017 -   Польські кардіологи безкоштовно прооперували жителів Львова  
  15:8 17-11-2017 -   В італійській тюрмі помер колишній ватажок «Коза ностра» Тото Ріїна  
  10:57 17-11-2017 -   Саудівським принцам запропонували обміняти свої статки на свободу - ЗМІ  
  10:41 17-11-2017 -   В Японії залізнична компанія вибачилась за відправлення поїзда на 20 секунд раніше  
  10:17 17-11-2017 -   Німеччина – фаворит букмекерів на перемогу у Чемпіонаті світу з футболу  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ї-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Подорож до Львова
Джакомо Казанова де Фаруссі
 
[...] Я прибув до Львова на шостий день після того, як виїхав з Варшави, адже я на кілька днів зупинявся у принца Замойського. У нього було сорок тисяч дукатів на рік, але разом з тим і епілепсія.

- Я віддав би всі свої статки, - сказав він, - тільки б зцілитися.

Я приголубив молоду дружину Замойського. Вона пишалася своїм чоловіком, а тепер була змушена відмовляти йому, адже приступи хвороби завжди починалися у нього в моменти любовного збудження. Її доля була гіркою - постійно відмовляти чоловікові і навіть тікати, коли він ставав надто наполегливим. Цей великий достойник, який невдовзі після цього помер, тимчасово поселив мене в чудовій кімнаті цілком позбавленій меблів. Таким є польський звичай - брати свої меблі з собою.

У Львові я зупинився у готелі, проте невдовзі переїхав звідти, щоби замешкати зі знаменитою Камінською, яка була смертельним ворогом Браніцького, а разом з ним ворогом короля та всієї влади. Колись вона була дуже заможною, але нескінченні змови зруйнували її маєтки. Вона розкішно розважала мене впродовж тижня, проте цей візит не задовольнив до кінця жодну зі сторін, оскільки вона володіла лише польською та німецькою мовами.

Зі Львова я поїхав у маленьке містечко, назву якого я не запам’ятав (польські назви дуже нерозбірливі, нечіткі) для того, аби принц Любомирський представив мене Йозефові Ревуцькому. Ревуцький - маленький старий чоловічок, що носив довгу бороду на знак протесту проти новацій, принесених у його країну. Він був багатим, освіченим, забобонно релігійним та надзвичайно ввічливим. Я залишався у нього впродовж трьох днів. Ревуцький був командувачем фортеці з гарнізоном у п’ятсот осіб. Першого дня, коли я був у його покоях з кількома иншими офіцерами, близько одинадцятої години ранку зайшов ще один офіцер і прошепотів щось Ревуцькому, а тоді підійшов до мене і прошепотів мені на вухо: “Венеція та святий Марк”.

- Святий Марк, - відповів я вголос, - є святим покровителем Венеції.

Після цих моїх слів всі почали сміятися. Я зрозумів, що “Венеція та святий Марк” - це пароль для вартових, і почав багатослівно вибачатися, після чого пароль змінили.

Старий командир говорив зі мною дуже ввічливо. Він ніколи не бував при дворі, проте він зважився поїхати до Сейму, аби всіма силами протиставитися росіянам. Бідний чолов’яга, поляк старої закваски, був одним з чотирьох, кого Рєпнін заарештував і вислав на Сибір.

Після того, як я покинув старого патріота, я поїхав у Христинопіль, де жив знаменитий граф Потоцький - один з коханців імператриці Анни Іванівни. Він заснував місто, в якому жив, та назвав його на свою ж честь. Цей достойник все ще перебував у чудовій формі та утримував прекрасний двір. Від вшанував графа Брюля, поселивши мене у його домі на два тижні, та висилаючи мене на щоденні прогулянки з його лікарем, знаменитим Стірнеусом, запеклим ворогом Ван Світена, ще відомішого лікаря. Крім того, Стірнеус був людиною високоосвіченою, хоча, на мою думку, дещо екстраваґантною та забобонною. Він притримувався Асклепієвої системи, яку инші лікарі вважають неспроможною ще з часів великого Бургаве. Тим не менше, на цей раз система спрацювала.

Вечорами я завжди бував з графом та його двором. Гра не була важкою і я завжди вигравав, що було на той час дуже доречним і навіть необхідним для мене.

Після надзвичайно приємного візиту до графа я повернувся до Львова, де тиждень розважався з милою дівчиною, яка після цього так полонила старосту Снятина графа Потоцького, що він одружився з нею. Ця “чистота” крови є помстою у ваших шляхетних сім’ях!

Залишивши Львів, я поїхав до Палавії - чудового палацу на Вістулі, на відстані 18 ліг від Варшави.

Якою б чудовою не була оселя, проте самотня людина занудьгує і в ній, якщо лише у неї не буде втіхи від книг чи від якоїсь великої ідеї. У мене не було ні того, ні иншого, і невдовзі нудьга далася чути.

Приваблива сільська дівчина увійшла до моєї кімнати, й, оскільки вона сподобалася мені, я спробував показати їй це, не вживаючи слів, яких вона і так би не зрозуміла. Проте, вона опиралася та кричала так голосно, що зайшов служник і запитав мене:

- Якщо вам сподобалася дівчина, чому ви не зробите все так, як належить?

- А як це?

- Порозмовляйте з її батьком і владнайте справу полюбовно.

- Я не знаю польської. Чи могли би ви все владнати?

- Звичайно. Я думаю, ви дасте за це 50 флоринів?

- Ви смієтеся. Я охоче дам 100, якщо вона виявиться цнотливою і буде покірною, як ягнятко.

Жодних проблем у перемовинах не виникло, і операція з усунення цноти відбулася того ж вечора. Щойно операцію було завершено, бідне ягнятко вибігло у такому поспіху, що я почав підозрювати, що батько, ймовірно, змусив її погодитися на мою пропозицію. Якби я знав про це, то не допустив би такого.

Наступного ранку мені запропонували кількох дівчат. У всіх були закриті обличчя.

- Де та дівчина, що була вчора? - спитав я, - Я хочу побачити її. Я хочу побачити і їхні обличчя.

- Для чого вам обличчя, коли з иншим все гаразд?

- Обличчя надзвичайно важливе, - відповів я, - а решта для мене є лише додатком.

Вони не зрозуміли цього. Нарешті обличчя дівчат відкрили, але жодна з них не викликала мого бажання. Зазвичай, польські жінки потворні. Зустріти красуню - справжнє диво, а привабливі жінки є рідкісним винятком. Наприкінці тижня, коли нескінченні бенкетування викликали втому, я повернувся до Варшави.

Таким чином я побачив Поділля та Волинь, які кількома роками пізніше були названі Галичиною та Лодомерією, оскільки зараз вони є частиною Австрійської імперії. Кажуть, що в цей час в Галичині настав добробут, якого не було ніколи раніше. [...]

Переклав Олег Демків









» 
nostalgie, або повернення Казанови
Тимофій ГАВРИЛІВ
 
Джакомо Казанова
Джакомо Казанова, відомий італійський авантюрист та бабій, виявляється, залишив свій слід і у нашому королівському місті. Пропонуємо фраґмент щоденника цього справжнього сина своєї доби, зрештою нічим не гіршого від тогочасних уславлених полководців, монархів чи навіть філософів. Проте, навряд чи він може розраховувати на увічнення своєї пам’яті у Львові, бо побутує стереотип, згідно з яким пам’ятника гідні лише високоморальні особи, гідні наслідування вдячними нащадками. Серед люмпенізованих скульпторів міцно вкоренилось переконання, що герой неодмінно повинен бути на коні, "в трьох пальтах”, зберігати ідіотичну суворість обличчя, і вже поглядом винищувати воріженьків до сьомого коліна.

Цікаво, якби Казанові встановлювали пам’ятник, то яким би він був і що герой тримав би у руці? Можливо троянди.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Сезон парламентських боїв 
  ·  Пограбування з підтекстом 
  ·  Маркевич починає і програє 
  ·  Приватизована перлина Європи 
Погляд
  ·  То чи потрібен президент? 
  ·  Безпарламентська Україна 
  ·  За візою -- у чергу 
Поступ у Львові
  ·  Львів'яни мусять потерпіти 
  ·  Львів заплутався в боргах 
  ·  Єдиного кандидата не буде 
  ·  Резонансний фестиваль 
  ·  Віталій БУТ: Стан справ не турбує абсолютно 
  ·  "Західенерго" без газу 
  ·  Австрійці нам допоможуть 
  ·  Церковні уродини 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Хід Литвином 
  ·  Прозорі натяки Тимошенко 
  ·  Час змін у МВС 
  ·  Кучму потягнуло в Росію 
  ·  Соціал-демократи за Ющенка 
  ·  Рукавичка в обличчя Шуфрича 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Спадкоємець Азнара 
  ·  Саддам відмовляється від теракту 
  ·  Ще одна катастрофа 
  ·  Проти екстремiзму 
  ·  Голодування лідера опозиції 
  ·  Лівія вступає в нову еру 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Уряд регулюватиме ринок 
  ·  Ринок з обмеженою відповідальністю 
  ·  "Нафтогаз" уже в Лівії 
  ·  Львів’яни отримали диплом 
  ·  Коньяку в Україні не буде 
  ·  КОРОТКО 
Дайджест
  ·  Кучму визнали бандитом 
  ·  Президент із жердиною 
  ·  Україна -- не для жінок 
Арт-Поступ
  ·  П'ятирічка "баранізації" 
  ·  Юрій БОЙКО: "Гердан" відновлює виставкову діяльність 
Ї-Поступ
  ·  nostalgie, або повернення Казанови 
  ·  Подорож до Львова 
Спорт-Поступ
  ·  Український фурор у Швейцарії 
  ·  Перемагають лише призери 
  ·  Володимир -- чемпіон... 
  ·  Безмедальний фініш українців 
  ·  КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  Галич -- найбільше місто світу 
  ·  КАЛЕНДАР