BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Історія у Поступі.    Літературний Поступ.    Листи у Поступ.    Музика Поступу.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
27 серпня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:39 27-04-2017 -   На Сколівщині понад 4 га державних земель незаконно передали в приватну власність  
  16:2 27-04-2017 -   Молодь ознайомлять з традиціями українських етнічних груп  
  16:1 27-04-2017 -   Вивіз сміття з початку року вже коштував Львову 100 мільйонів гривень, - депутат  
  15:58 27-04-2017 -   Синоптики прогнозують грози сьогодні до вечора та вночі  
  15:55 27-04-2017 -   Археологи продовжили дослідження «Чорної кам’яниці» у центрі Львова  
Україна
  16:40 27-04-2017 -   У Тернополі вандали облили фарбою пам’ятник дивізії СС «Галичина»  
  15:52 27-04-2017 -   На Рівненщині вилучили бурштину майже на півмільйона доларів  
  15:51 27-04-2017 -   У Дніпрі СБУ припинила діяльність російського «конверту»  
  16:22 26-04-2017 -   В ОБСЄ заявили про загрозу ескалації на Донбасі  
  16:15 26-04-2017 -   Співачка Джамала вийшла заміж  
Світ
  16:37 27-04-2017 -   У Чорному морі затонув російський військовий корабель  
  16:21 26-04-2017 -   Вчені розгадали таємницю Кривавого водоспаду в Антарктиді  
  14:50 26-04-2017 -   Єльцин збирався знести мавзолей Леніна - екс-прем'єр РФ  
  10:57 26-04-2017 -   У Бразилії індіанці обстріляли з лука поліцейських  
  10:36 26-04-2017 -   У Липецьку офіційно закрили фабрику Roshen  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  МОНОЛОГ I

___________________________________________________________________________

Режисер Володимир КУЧИНСЬКИЙ: Театр перед Рубіконом
 
Володимир Кучинський
Останні події в театрі ім. Леся Курбаса -- кримські тренінги в школі духовного лідерства та праця з акторами театру американського режисера і драматурга Біла Річблюма над підготовкою вистави "Виявлення" -- засвідчили , що в театрі, до того ж не тільки в цьому колективі, а загалом в українському театрі, відбуваються дуже важливі процеси, які, можливо, сучасники ще не цілком усвідомили. Відгук же на прем'єру "Виявлення" на сторінці "Арт-Поступ" продемонструвала, наскільки відрізняються оцінки цього процесу ззовні та зсередини. Хоч поступівська публікація була єдиним винятком з низки схвальних оцінок цього проекту в інших газетах, саме на наших сторінках художній керівник курбасівців Володимир Кучинський захотів з'ясувати свої візії того перехрестя, на якому опинився театр. Розмова виснувалася у серію авторських монологів Кучинського, щирих, відвертих, беззастережних. Можливо, їх оприлюднення допоможе з'ясувати дезорієнтованим сучасникам, яких внутрішніх тектонічних зсувів зазнає театральна територія, для котрої зараз, на думку Кучинського, настав час збирати каміння. Ці публікації виправдані хоча б тим, що Кучинський відчує приплив нової енергії, на якій постане завтрашній театр, на відміну від моїх пересторог, що завтра може не бути.

-- Останнім часом відчуваю, що це кардинальне питання для мене. Бо часто озираюся і питаю себе: "А чого ж ти взагалі прагнув, йдучи в театр, створюючи театр? О, тобі розходилося, нехай навіть і підсвідомо?". Взагалі історія з театром для мене випадкова. Я ніколи не збирався бути актором чи режисером. Проте разом з ним воно все відбулося закономірно, правильно, глибинно. Заглядаючи в це, намагаюся збагнути, чому я так чи інакше чиню і чому відбуваються подібні круті повороти зі мною і в театрі, оскільки театр -- це те, що збільшує процеси в мені. Так от, мені страшенно розходиться на тому, щоб усе що відбувається, було щирим, справжнім.

У театрі трансформується суспільна енергія, вона й створює різні театральні форми і картини. Театр -- це такий живий організм, як Соляріс, він якось відображає соціум, з яким співвідноситься. Для мене закономірно, що театр кінця перебудови виражав карнавальну енергію. Вона, накопичившись тоді у суспільстві, створила певний тип театру. Це виявлялося і в певній методології, драматургії. Недаремно вистава "Двір короля Генріха III", яка була бурлескно-карнавальною, відображала той час, ставши власне квінтесенцією тодішнього процесу. Так, поряд була вистава "Між двох сил" Винниченка, вона також інспірувалася тією енергетикою. Однак коли ця енергія почала зникати, карнавал скінчився. Залишилися розбиті ночви, гарбуз замість карети Попелюшки і миші навколо... І це після такого феєрверку мрій! Та, очевидно, приходив інший час. Єдине, що я міг, це знайти адекватність іншому часові і сподвигнути на такий же крок акторів, тому що їм, як виявилося, важче пробувати увійти в іншу воду, стати носіями іншої структури (а ця структура виражається на різних рівнях). Мені й тоді було важко переконати акторів, що наші пошуки нового не даремні.

Не всі знають, як перед прем'єрою "Благодарного Еродія" за Сковородою і навіть вже після прем'єри, актори театру не могли повірити, що це все сприймають. Тут відбувалася дивна штука: "Еродій", можливо, чи не єдина вистава, яку ми грали практично щодня і всі квитки було наперед продано, а люди лізли й лізли через балкон! І водночас актори (а це хороші актори, скажімо, Олег Драч чи Петро Микитюк) не вірили, що це сприймають, що це якось зрозуміле людям! Це тільки свідчить про те, що вони були носіями певної структури. Актори дуже за неї трималися, за цю ігрову, карнавальну побудову, а сприйняти іншу й стати її носіями -- для них це було неймовірно важко. Хоча, наприклад, Андрій Водичев, який практично не був актором, мав хіба невеличку пробу в "Снах" і виходив в епізоді "Між двох сил", раптом розкрився і став носієм нової структури. Так само, до речі, як і Наталка Половинка. Андрій, сам відчув це, хоч йому важко було говорити. Взагалі була купа якихось перепон, але Водичев своєю природою цю структуру, цю методологію відчув, адже методологія -- це і є володіння певною світоглядною структурою.

І те, що завжди було для мене важливим -- це методики -- й зараз залишається важливим. Методика -- це якась особлива структура, в якій існує людина. У ній те, що веде і в такий спосіб виражає свою природу. Це за тієї умови, що є різні методики тренінгів, і актори, які цим займалися, практично всі ходи знають, знають всі ті складові, але... Тренінг, який провадить один актор, зовсім не схожий за внутрішньою структурою на те, що робить інший, хоча ми можемо домовлятися про те саме. І якісь речі мене часами шокують, коли ніби хтось щось таке робить -- та для чого це взагалі робити, думаю я, -- а для нього це співзвучне. Це справжнє виявлення його індивідуальності! Там немає образу, є просто робота, у якій ніби народжується образ і одразу ж гине. Це хода крізь... Крізь персонажі, крізь образи, крізь себе, крізь все. Там промовляє дуже сутнісне актора. І це мене так приваблює у тренінгах. Я кажу собі: "А чого ти цим переймаєшся? Це ж клас! Тобі відкриваються, перед тобою гортають інтимну чиюсь книгу, і ти можеш це чути. Ти можеш читати -- читай!"

Я відчуваю, як з'являється нова енергія. Отже, зараз знову Рубікон...

Записала Марта ГАРТЕН









»  АІСТОРИЧНЕ
Мандрівці манівцями
Не третьому кілометрі двадцять першого перегону
Орися КРАСНИК
 
Як і багато наших читачів та авторів (скажімо, мистецтвознавець Андрій Дорош на стор.10), також схиляюся до думки, що найліпше місце газети -- у смітнику (зважаючи на те, що й самі газети є смітниками історії). Та "Поступ" для мене -- можливо, через трансцендентність назви, -- щось інше, ніж тільки газета.

Люблю це розмаїття фактури авторських стилів, цю текстуру, яка міцно сплітає човникову нитку життєвої імпровізації зі струнами напнутої основи життєвої детермінації: у її візерунках закодовано всю симптоматику символів і знаків нашого часу, її лиштва тчеться неуривним (поступ не зупинити!) меандром, що не виходить з колії міфу-світоглядної засади нашої колективної свідомості. Тканина вельми коштовна, Пенелопина праця (вірність?) поціновано кутюр'є високої моди. А закрійникам із совкового ательє -- навіть, якщо це Дім моделей Спілки художників -- вона ні в яку каку, бо ж не вшиєш із неї сарахвана -- незабутньої роби раджіноцтва чи гамівного строю на трьох сестер з одної колиски.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  В українців уже стріляють 
  ·  Останній шанс Буряка 
  ·  Як правильно відлякувати туристів 
  ·  Тягнибок вимагає суду 
Погляд
  ·  З чого починається Україна?... 
  ·  Земля у Львові дорожчає 
  ·  Більше генералів, менше посад 
  ·  Остання надія "Львіввугілля" 
Поступ у Львові
  ·  "Школярик" вже на дорозі 
  ·  Суперечка довкола світлофорів 
  ·  Свято по-"нашоукраїнськи" 
  ·  Концептуальні зміни в освіті 
  ·  "Есдеки" зацікавили християн 
  ·  "НУ" готова до радикалізму 
  ·  Спрощення візового режиму 
  ·  Автобус -- за права людини 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Газовий консорціум: далі буде 
  ·  Зовнішньополітична "квадратура кола" 
  ·  Зерно в кредит 
  ·  Новий посол мовчатиме 
  ·  Кучма каже, що на нього тиснуть 
  ·  АН-70 злетить 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Жіночі проблеми в армії 
  ·  Корейців мають переконати 
  ·  Загроза для Чехії 
  ·  Руанда обрала президента 
  ·  Злочинів поменшало 
  ·  Міськрада проти церкви 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Арт-Поступ
  ·  Режисер Володимир КУЧИНСЬКИЙ: Театр перед Рубіконом 
  ·  Мандрівці манівцями 
Історія у Поступі
  ·  Допомога жертвам голодомору 
  ·  АРХІВАРІУС 
Літературний Поступ
  ·  Віктор НЕБОРАК: Література -- річ жорстока 
  ·  Жити без мотивацій 
Листи у Поступ
  ·  Спогад з відстані часу 
  ·  Не спитавши броду... 
  ·  Відгуки читачів „Поступу" на публікації газети 
Музика Поступу
  ·  Літо з Воплями 
  ·  Музика 
Пост-Faktum
  ·  Французький Пігмаліон 
  ·  КАЛЕНДАР