BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Історія у Поступі.    Літературний Поступ.    Листи у Поступ.    Музика Поступу.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
18 жовтня 2018 року
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
Міжнародний економічний форум


Купол
Львів
  14:55 19-10-2018 -   З 22 жовтня буде перекрито рух транспортних засобів на залізничному переїзді через вул. П. Ніщинського  
  14:54 19-10-2018 -   Щорічний різдвяний ярмарок стартує 7 грудня  
  14:52 19-10-2018 -   У Львові з’явиться «стіна героїв» на честь українських воїнів  
  14:9 19-10-2018 -   На Львівщині триває показ виставки до 100-річчя ЗУНР  
  13:5 19-10-2018 -   У Львові встановлять перший підземний майданчик для твердих побутових відходів  
Україна
  10:55 19-10-2018 -   До Луцька їде предстоятель УПЦ МП  
  14:32 18-10-2018 -   Міністерство освіти перегляне шкільну програму з історії України  
  13:17 18-10-2018 -   Бурштинокопачі напали на поліцію  
  10:46 18-10-2018 -   Нова комедія українського виробництва впевнено побила рекорд касових зборів  
  10:43 18-10-2018 -   Третина українців бачить головою Єдиної помісної церкви Філарета  
Світ
  10:52 19-10-2018 -   П’яний українець влаштував смертельну ДТП у Польщі  
  13:3 17-10-2018 -   РПЦ може зупинити служіння в Храмі Гробу Господнього  
  10:52 16-10-2018 -   У Польщі троє молодиків напали на українського таксиста  
  10:35 16-10-2018 -   Вірянам РПЦ заборонили молитися на Афоні, — ЗМІ  
  10:38 12-10-2018 -   Суд дозволив лесбійській парі у Польщі зареєструвати дитину  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Музика Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Музика
МАЙКЛ
 
І тепло, і зорі, і пахне дорогими літніми дамами, і дешевими напівсирими шашликами -- а душа не відпочиває. Душа хоче свята, карнавалу, феєрії, а немає. Все є -- люди, море, гори, базар і навіть трохи місцевої екзотики, в купальниках і без, а не те. Не крутиться голова від щастя. Причина? Над всім цим бамкає паскудна-препаскудна музика. І її так багато. І все замовляють, і замовляють. Всі ці "рєбята", трудові колективи і просто окремі шанувальники стилю "русскій блатной шансон". Екологічна катастрофа для людини, яка не може цього слухати.

І молода, як намальована, вся в білому, і молодий, як правило, так собі, гості -- це взагалі окремий випадок, але столи -- столи ломляться, а горілочка ллється рікою, а душа не відпочиває. Бум-цик-цик. Полька, вальс, марш і навіть "просто повільний танець для останнього кавалєра молодої". Трагічна посередність і музики, і музикантів, і танців, і всього заїждженого ритуалу "прощання зі свободою" двох молодих людей вбиває своєю невибагливістю. А хочеться, хочеться чогось такого, щоб потім змоглось і не було страшно, що поїзд пішов і все втрачено.

Інша справа, коли всі в чорному. Головний герой взагалі тихо лежить в дерев'яному полакованому футлярі. Все пристойно і навіть по-своєму витончено. Ніхто нікуди не поспішає. Чудова траурна мелодія ще більше підкреслює серйозність моменту відходу грішної душі в царство духів. Похорон є похорон. Але як душевно грають музиканти!

В чому ж справа? Чому психічно нормальні люди, які, я готовий закластись на річну підписку "Поступу", дома таку лабуду слухати не будуть, не тільки слухають, а навіть замовляють, викладаючи свої кревні гроші, в процесі відпочинку.

Одна справа -- вдома викроїти шмат часу і поставити на програвач "свою" і тільки свою музику, і забутись від задоволення. Прийти на концерт і так набратись духовного, щоб потім всю дорогу назад, у своє тісне напівдержавне помешкання, не замовкати від вражень. Ну душу деколи розпирає. Я це почув. Я був там.

Хто винен у нашій культурній деградації на відпочинку, навіть якщо вона пасивна.

Тільки не треба кидати табуретками в лабухів, які як можуть, так і грають. Це не симфонічний оркестр Чикаґської опери. Що їм замовили, те вони і виконують. Гроші люди заробляють чесно і важко. Попробуйте зіграти деколи окремі замовлення нашої клієнтури. Сам бачив, як дід років під сто дуже оригінально заграв на електронній гармошці "готель Каліфорнія". Він навіть співав. Люди, які то написали, напевно, посивіли б від такого трактування свого твору, але клієнт назад гроші не вимагав. Перед тим дідо справно сотворив "Давай за..." групи "Любе" і якийсь невідомий науці опус Міші Шафутінского.

Отже, в такому бедламі космічного несмаку винні ми самі і ніхто інший? Ну, не всі, звичайно. Але ж переважна більшість, чий смак ніколи не опускається нижче FM-станцій. Як так?

Все небагато простіше. І не потрібно містики. Це, напевно, пов'язано з фізіологією. З травленням. Психологія і філософія тут відпочивають. Коли в шлунку так багато пива з креветками, а сонце припікає, кров не омиває мозок і тоді... така музика. І на FM-стаціях, і по телебаченню у цих фантастичних, за набором виконавців, концертах "На Ваші прохання", і на весіллях. Якщо брати за шкалою гіршості, то курортна, відпочинково-ресторанна музика -- поза конкуренцією. Гіршого в природі просто не буває. На другому місці з великим відривом йдуть "весільні мелодії".

І як тепер все буде по-старому? Погана музика і відпочинок. Не знаю. Але коли посеред моря посередньої тріскотні і завивання ти чуєш Pinc Floyd на магнітофоні людини, яка робить шаурму... Все стає на свої місця -- і музика, і море, і відпочинок, і молода в білому.









» 
Літо з Воплями
Юрко БАНЗАЙ
 
Олег Скрипка
З-поміж українських команд, музику яких слухають більше ніж дві сотні палких прихильників, серед котрих бабця з дідом, цьотка й стрийків пес, таки є кілька штук, же їх стильність не залишає жодної шанси скептикам. Ми за них дуже тішимося й дико переймаємося їхніми справами. На ціле щастя, йдуть їхні справи, зазвичай, добре, тому й перейматися чимось занадто нема потреби. Хіба тішитися їхніми успіхами, слухати музику і насолоджуватися.

До числа цих монстрів нашої, здебільшого дико спопсованої, сцени належать і "Воплі Відоплясова", чиї творіння знають далеко за теренами "неньки". Московити наспівують їхні пісні, навіть не розуміючи слів. "Воплі" -- це якийсь дивний феномен, творчість якого балансує на межі хаосу і, завдяки цьому, є неповторною і неординарною.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  В українців уже стріляють 
  ·  Останній шанс Буряка 
  ·  Як правильно відлякувати туристів 
  ·  Тягнибок вимагає суду 
Погляд
  ·  З чого починається Україна?... 
  ·  Земля у Львові дорожчає 
  ·  Більше генералів, менше посад 
  ·  Остання надія "Львіввугілля" 
Поступ у Львові
  ·  "Школярик" вже на дорозі 
  ·  Суперечка довкола світлофорів 
  ·  Свято по-"нашоукраїнськи" 
  ·  Концептуальні зміни в освіті 
  ·  "Есдеки" зацікавили християн 
  ·  "НУ" готова до радикалізму 
  ·  Спрощення візового режиму 
  ·  Автобус -- за права людини 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Газовий консорціум: далі буде 
  ·  Зовнішньополітична "квадратура кола" 
  ·  Зерно в кредит 
  ·  Новий посол мовчатиме 
  ·  Кучма каже, що на нього тиснуть 
  ·  АН-70 злетить 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Жіночі проблеми в армії 
  ·  Корейців мають переконати 
  ·  Загроза для Чехії 
  ·  Руанда обрала президента 
  ·  Злочинів поменшало 
  ·  Міськрада проти церкви 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Арт-Поступ
  ·  Режисер Володимир КУЧИНСЬКИЙ: Театр перед Рубіконом 
  ·  Мандрівці манівцями 
Історія у Поступі
  ·  Допомога жертвам голодомору 
  ·  АРХІВАРІУС 
Літературний Поступ
  ·  Віктор НЕБОРАК: Література -- річ жорстока 
  ·  Жити без мотивацій 
Листи у Поступ
  ·  Спогад з відстані часу 
  ·  Не спитавши броду... 
  ·  Відгуки читачів „Поступу" на публікації газети 
Музика Поступу
  ·  Літо з Воплями 
  ·  Музика 
Пост-Faktum
  ·  Французький Пігмаліон 
  ·  КАЛЕНДАР