BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Історія у Поступі.    Літературний Поступ.    Листи у Поступ.    Музика Поступу.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
27 серпня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:19 25-05-2017 -   У Львові поблизу залізничного вокзалу пограбували чоловіка  
  14:8 25-05-2017 -   За одну ніч львівські патрульні зупинили десятьох п'яних водіїв  
  14:0 25-05-2017 -   До Львова приїде німецька скрипалька Сюзанна Мате  
  13:58 25-05-2017 -   На пл. Кропивницького збудують дитячий майданчик  
  13:9 25-05-2017 -   Кримчанин організував у Львові торгівлю амфетаміном  
Україна
  15:22 25-05-2017 -   Нацполіція отримала 635 нових гібридних авто  
  14:6 25-05-2017 -   В тернопільських автоматах з продажу води виявили технічну воду замість артезіанської  
  14:5 25-05-2017 -   Береза пригрозив опозиції ніччю довгих ножів  
  14:4 25-05-2017 -   Рада визнала бойовий гопак національним видом спорту  
  14:1 25-05-2017 -   СБУ пояснила заборону соцмереж синім китом і порно  
Світ
  15:21 25-05-2017 -   У Новій Зеландії вперше запустили ракету в космос  
  14:3 25-05-2017 -   У Каннах показали фільм із зіркою "Сутінків"  
  13:13 25-05-2017 -   Лобода стане ведучою російської премії  
  10:27 25-05-2017 -   У Красноярському краї РФ згоріли 130 будинків  
  15:23 24-05-2017 -   У США загорівся літак у польоті, є постраждалі  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Листи у Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Не спитавши броду...
 
Щойно повернувшись із Мінська, й уже роблячи намітки майбутнього звіту, я зайшов до кабінету шефа, коли він, трагічно заламавши брову, широким жестом подав мені "Поступ" за 20 серпня -- "от, читай!" Першою реакцією стала згадка про симпатичного конан-дойлівського персонажа професора Челленджера, який скидав газетярів до ринштоку. Бо справді ж, Орисі Красник варто було би бодай дочекатися мого повернення з відрядження, аби зіставити мої ж скептичні передбачення з рефлексіями від реально пережитого. Оскільки ж вона "броду не спитала", то, мимохіть, втрапила до категорії тих, які "дами на кухні", бо свято вірять, що яєчня лише тоді є виграшною, коли її подають з рокфором або з крабами. Але не забуваймо, що для справжньої господині часом досить цибульки зі шкварками, аби гості підмели все до останньої крихти. Тим паче, що не такі вже й примітивні складники надала мені спілка художників для виставки. Згоден, що була дещиця зайвого, але досить перерахувати прізвища Патика, Сипняка, Андрущенка, Бурака, Безпальківа, Демця, Парути, Маншина, Гавришкевича, аби переконатися, що духовна страва вийде не тільки їстівною, але й апетитною. Навіть "солодкий Кристопчук", я не відмовляюся від жодного власного означення, мало того, ще й додам, що тризуб на портреті гетьмана Мазепи зовсім ні до чого, дуже вдало приложився до цілості мінської експозиції, як, продовжуючи кулінарні аналогії, додають до гострих соусів кілька солодких слив -- для користі цілого. Стосовно ж мистецьких якостей робіт, то найпершим критиком повинен виступати сам автор, коли ж він цього робити не навчиться, то наука від чужих людей завжди буде більш болісною.

Не стану перераховувати всіх, присутніх на вернісажі (десь біля сімдесяти осіб), запам'яталися слова голови спілки письменників Республіки Білорусь, з якої можна виснувати, що ця виставка дуже потрібна інтеліґенції Мінська, мало того, дирекція Галереї сучасного мистецтва відразу звернулася до нашого посольства, аби продовжити час експонування виставки бодай на два тижні, з тим, щоби показати її ще й у Вітебську. Наскільки я зорієнтувався з розмов працівників галереї, Вітебськ для республіки Білорусь є приблизним аналогом Львова для України -- якщо там щось схвалили з царини мистецтва, то це означає, що воно має право на існування. Але й на тому не кінець, бо працівники галереї запропонували ще й організацію індивідуальних виставок, на що я, в першу чергу, порекомендував Петра Сипняка, як відповідального за виставкову роботу та як одного з найперспективніших живописців Львова середнього покоління (хай він уже мені вибачить). Однак, постає запитання, "кому вигідно" було поширювати думку про непотрібність, ба, навіть шкідливість, такої виставки? Ясна річ, що це дії тих, кому наші добросусідські відносини є сіллю в оці. Кордон України з Республікою Білорусь -- понад 700 км, -- це один з найдовших наших кордонів по суходолі, і для України зовсім не байдуже, чи ті сотні кілометрів дружні до нас, чи ні? І як тут не згадати старий, ще часів Римської імперії, принцип "поділяй і владарюй"? Є багато тих, хто бажав би найменші наші відмінності використати для власної вигоди. Звичайно, не все у Мінську припало мені до вподоби, як я це уявляв собі після майже десятилітньої неприсутності. Наприклад, з книгарні я вийшов на вулицю значно швидше, ніж того хотілось би -- ціни на друки не тільки догнали наші, а й солідно перегнали... Стосовно ж спостережень Орисі Красник з вікна автобуса проїздом через Республіку Білорусь, то я ще у житті не зустрів нікого, хто би в такий спосіб склав вірне враження про побачене. Були й парадоксальні, побудовані на контрастах, але приємні враження. Скажімо, будівля нашого посольства -- модерної архітектури, за елегантною кованою огорожею з квітниками з усілякими мальвами, чорнобривцями й соняхами (бракувало калини, але нашептав кому слід, аби подбали) -- виглядає подарунком з цивілізованого світу, особливо порівнюючи зі сусідами, які й далі живуть в переконанні, що "коли на нас не напали сьогодні, то завтра зроблять це неминуче". Тому в сусідів -- триметровий бетонний мур, а вздовж тротуару -- ланцюг залізобетонних блоків, скованих сталевими тросами. Поряд із нашим посольством парк, де вже встановлено пам'ятник Шевченку, біля якого й відбуваються розмаїті концерти як українського земляцтва у Мінську, так і колективів з України. Справа в тому, що Львівщина уже шоста чи сьома область, яку наше посольство запрошує на День незалежності до Мінська. Перед нами тут були представники Черкащини, Рівненщини, Волині, Івано-Франківщини. Перед поїздкою я радився з кількома відомими громадянами нашого міста, чию думку високо ціную, про ставлення до всього заходу й відповідь від них отримав зовсім однозначну -- це свято НАШОЇ держави, і запрошуємо на нього всіх, хто бажає святкувати разом із нами. Тому було би великим глупством не продемонструвати що вміємо, тим паче, що білоруським митцям дружна й міцна рука потрібна зараз, як ніколи.

І, у вигляді безкоштовного додатку, ще пару слів з приводу ляментацій Орисі Красник про виставку в Львівському палаці мистецтв "Історичні портрети діячів України". Робота, проведена працівниками палацу з ініціативи директора п. Р. Наконечного у підготовці згаданої виставки, дала наслідки, хоча й несподівані, але вельми повчальні. Виявилося, скільки ще потрібно працювати творцям духовних цінностей нації, аби хоч трохи заповнити ті прогалини, які були навмисне зроблені в українській культурі режимом тоталітаризму або постали внаслідок нашої безтурботності. Щоб не бути голослівним, наведу лише один приклад -- у записниках збірок мистецьких творів міста не знайшлося ні одного(!!!) портрета Олександра Довженка, ні живописного, ні скульптурного. А після Києва в галузі збірок духовних цінностей народу Львів твердо посідає друге місце! От і "маємо те, що маємо", а решту доведеться доробляти. Довго і терпляче.

А. Дорош









» 
Спогад з відстані часу
 
Щорічно відзначаючи День незалежності, уважно вдивляємось у минуле -- не лише те, що віддалене від нас сотнями літ, а й те, що недалеке і близьке нам. Йдеться про кінець 80-х і початок 90-х років ХХ ст. -- час зародження і початку української державності, свідками і творцями якого є ми всі.

Наша незалежність -- це наша велика Перемога, велике Свято, однак, як відомо, щедро зрошене кров'ю та сльозами, а тому з відтінком смутку і тривоги.
Детальніше>>
» 
Відгуки читачів „Поступу" на публікації газети
 
Я маю безсумнівні докази, що не тільки віруючі євреї, а усі без винятку єврейські організації будь-якого спрямування вважають "фестиваль" особистою образою. Запитайте кардинала Гузара, православних митрополитів. Вони теж скажуть, що християнам на цьому "святі життя" нема чого робити. А, взагалі, чому треба у Львів "безкоштовно" привозити десятки або сотні іноземців на чолі з американським сектантом, щоб танцювати і співати єврейські пісні? Євреї цього одностайно не бажають. Християнам це теж ні до чого. А дозвіл львівської влади за законом треба отримати. А якщо мерія письмово вважає захід "недоцільним", бо навіть не зареєстровані у Львові, то заїжджим сектантам на це начхати. І рекламу будуть давати, і охорону наймуть, щоб від терористів захищатися, і в очі єврейській громаді плюнуть із задоволенням. Бо грошви у них... Пам'ятайте про безкоштовний сир, який буває лише у мишоловці. Свідомі це розуміли завжди. А інші довідаються на "фестивалі" сектантських місіонерів.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  В українців уже стріляють 
  ·  Останній шанс Буряка 
  ·  Як правильно відлякувати туристів 
  ·  Тягнибок вимагає суду 
Погляд
  ·  З чого починається Україна?... 
  ·  Земля у Львові дорожчає 
  ·  Більше генералів, менше посад 
  ·  Остання надія "Львіввугілля" 
Поступ у Львові
  ·  "Школярик" вже на дорозі 
  ·  Суперечка довкола світлофорів 
  ·  Свято по-"нашоукраїнськи" 
  ·  Концептуальні зміни в освіті 
  ·  "Есдеки" зацікавили християн 
  ·  "НУ" готова до радикалізму 
  ·  Спрощення візового режиму 
  ·  Автобус -- за права людини 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Газовий консорціум: далі буде 
  ·  Зовнішньополітична "квадратура кола" 
  ·  Зерно в кредит 
  ·  Новий посол мовчатиме 
  ·  Кучма каже, що на нього тиснуть 
  ·  АН-70 злетить 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Жіночі проблеми в армії 
  ·  Корейців мають переконати 
  ·  Загроза для Чехії 
  ·  Руанда обрала президента 
  ·  Злочинів поменшало 
  ·  Міськрада проти церкви 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Арт-Поступ
  ·  Режисер Володимир КУЧИНСЬКИЙ: Театр перед Рубіконом 
  ·  Мандрівці манівцями 
Історія у Поступі
  ·  Допомога жертвам голодомору 
  ·  АРХІВАРІУС 
Літературний Поступ
  ·  Віктор НЕБОРАК: Література -- річ жорстока 
  ·  Жити без мотивацій 
Листи у Поступ
  ·  Спогад з відстані часу 
  ·  Не спитавши броду... 
  ·  Відгуки читачів „Поступу" на публікації газети 
Музика Поступу
  ·  Літо з Воплями 
  ·  Музика 
Пост-Faktum
  ·  Французький Пігмаліон 
  ·  КАЛЕНДАР