|
|
|
|
Арт-Поступ »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Естети при владі |
|
|
| |
| |
Виглядає на те, що муніципалітет бельгійського міста Монс очолюють самі естети: у місті, незважаючи на літній сезон відпусток, відкрилося стільки виставок, що оглянути їх всі одним гамузом навіть протягом кількох днів просто неможливо. З поміж інших найбільш помітною є виставка "Звуки великого міста", яка складається з 20-ти інсталяцій. Головним елементом кожної є звук. "Звук -- це те, що нас інтригує, це те, що приносить поезію у нашу повсякденність", -- саме цим міркуванням керувався куратор виставки Філіп Франк, коли її задумував.
Відразу при вході відвідувачів виставки зустрічає композиція "Три радіостанції і крапля води". Сходи у приміщення самого музею теж стали експонатом: їх перетворили на гігантський ксилофон, на якому відвідувачі видобували симфонію привабливих звуків. Не залишилася без роботи і музейна експозиція: від творів старих майстрів до сучасних інсталяцій, об'єднана ідеєю і назвою "Заборонений плід", де пустотливі сюжети на теми чоловіка і жінки різних історичних епох розглядалися в ракурсі ставлення до таких пікантних тем французької провінції. Глядачі виставки переважно затримувалися у залі, де, як не дивно, розташовувались експонати 1960-1970-х років минулого століття: всім завжди цікавіше подивитись у шпарку на сусіда, ніж на його прабабусю.
Загалом мистецька ідея, що зібрала у межах одного містечка стільки виставок під загальною назвою "Літо плюс", виявилася дуже вдячною. Вона користується великим успіхом, і за попередніми підрахунками, привабила у місто на 50% більше туристів, ніж минулого сезону. |
|
|
|
|
Гольбейна забагато не буває |
|
|
| Олег ВВЕДЕНСЬКИЙ |
| |
У самісінькому центрі сучасної, дуже гамірної і метушливої Гааги, на березі великого ставка розташувався палац-музей Мауріцхьонс. Це другий за значенням державний музей Гааги. Колекція музею досить невелика і має радше характер "мистецького кабінету", тобто зібрання особливо коштовних і найбільш рідкісних шедеврів.
Цими днями тут відкрилася виставка Ґанса Ґольбейна Молодшого, яка за своїм наповненням відповідає камерному характеру музейної колекції Мауріцхьонс. Тут теж зібрано не так вже й багато, але це абсолютні раритети цього видатного німецького живописця та ґрафіка ХVІ століття. Зрештою, Ґольбейна не може бути забагато. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Якщо дизайн перекласти японською |
|
|
| Наталка КОСМОЛІНСЬКА |
| |
|
Що таке Японія? Країна сакур, саке, самураїв..., суперсучасних технологій. А ще законодавиця мод у сучасному світовому дизайні. Якщо є нагода побачити будь-який витвір, вимудруваний за останнім словом японської дизайнерської думки, переконуєшся, що японець --він і на початку третього тисячоліття -- японець, жертва все тих же ледь вловимих півтонів і витончених ритуалів. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Від наркотиків до мистецтва |
|
|
| |
| |
|
Лондонський район Брікстон відомий в першу чергу своїм різнокольоровим населенням, що позбиралося тут з усіх куточків земної кулі. Колись його назва асоціювалась у мешканців англійської столиці із злочинністю, наркотиками та бідністю. Але останнім часом Брікстон здобув собі славу як популярний арт-центр. Цього літа тут відбувається Другий ярмарок сучасного мистецтва. Турботами мерії Брікстона більш ніж 80 митців, переважно мешканців цього ж району, надали свої твори для експозиції "Нові історії", яка є частиною мистецького фестивалю "Напрямок Брікстон". |
| Детальніше>> |
|
|
|
