BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Історія у Поступі.    Книжковий Поступ.    Листи у Поступ.    Музика Поступу.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
20 серпня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  16:47 18-10-2017 -   У Львові планують відновити ще 20 тролейбусів  
  14:40 18-10-2017 -   Випускники ПТУ та коледжів складатимуть ЗНО  
  14:33 18-10-2017 -   Працівники Львівської митниці вилучили понад 500 пар контрабандного взуття  
  14:28 18-10-2017 -   Сашко Семенов потребує допомоги, щоб перемогти лейкемію  
Україна
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  15:9 18-10-2017 -   В Україні створили інститут сертифікації військової техніки  
  14:43 18-10-2017 -   Заробітчани отримають право на пенсію, купивши страховий стаж, - Пенсійний фонд  
  14:38 18-10-2017 -   Кабмін доручив сформувати демографічний реєстр  
  14:36 18-10-2017 -   З початку безвізу ЄС відвідали 7,5 млн українців  
Світ
  14:37 18-10-2017 -   У Перу поліція виявила труби з 1,3 тоннами кокаїну  
  13:34 18-10-2017 -   У Нідерландах відкрили надрукований на 3D-принтері велосипедний міст  
  10:26 18-10-2017 -   Суд Гаваїв заблокував указ Трампа про мігрантів  
  10:15 18-10-2017 -   Кейт Міддлтон повідомила, коли народить третю дитину  
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Листи у Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Про повагу до народів
Або Чому нас не впускають до Європи
 
Власне, чому нас не поважають в Європі? Через гігієну. Через гігієну в політиці, в економіці та в побуті. Може, почнемо з того, що найбільше залежить від нас самих -- від побуту. А про яку гігієну в побуті можна говорити у Львові, коли нема води. І коли б це тільки у Львові. Та спочатку про Львів. Все у Львові обертається довкола води. Вибрали мера -- бо обіцяв воду. Цілодобово. І що? Вже не обіцяє. То, може, треба достроково переобрати мера, коли не виконав обіцянки? Виявляється, що за "демократії" це неможливо. Але проводити приватизацію Водоканалтрест владні структури не хочуть. Були чутки, що французька фірма хотіла купити. Але не продали. Тримають для росіян? Бо останнім часом усе купують росіяни. Результат? Ніякий. Купили автобусний завод. І що, випускають кілька автобусів на місяць, які відразу можуть їхати в музей. Але здається, в Сибірі ще купують. Там поки що суцільний музей. Але чи довго?

А от коли польська автобусна фірма "Соляріс" пропонувала співпрацю і монтаж (на початок) у Львові суперсучасних автобусів "Соляріс", то чомусь далі млявих розмов не пішло. Чому ніхто не бачить, що за кілька років треба буде змінити автобуси в цілій Україні, бо те, що їздить нашими дорогами сьогодні, навіть не знаю як назвати.

Про автобуси міжнародних сполученнях, які їздять до Польщі, вже писали у "Високому замку". Щось змінилося? Чомусь ніхто не згадує про українські потяги, зокрема до Перемишля. У них же тільки худобу можна возити. Ми хочемо, щоб нас поважали. Поляк, який проїдеться в такому автобусі чи потязі, ніколи не буде нас поважати. Повірте. Про німця чи француза вже й не згадую.

Чомусь на Львівському автобусному заводі не помічали величезної потреби у мікроавтобусах. Чи ж не можна було самим виробляти чи навіть монтувати такі мікроавтобуси, як "Пежо"? Зрештою, настав час найвищий час впорядкувати рух мікроавтобусів-маршруток, табуни яких заполонили Львів. Ще недавно, коли було їх менше, ніж зараз, і їздили тільки "Пежо", на львівських вулицях було досить безпечно. А тепер панує хаос. Про трамваї і тролейбуси міська рада зовсім забула. Стан критичний. Цікаво, що полякам німці подарували вживані трамваї, які з успіхом їздять і сьогодні. І ламаються менше, ніж польські нові. Може, звернутися про допомогу до мерій європейських міст? А коли ми вже згадали про транспорт, то не можемо не згадати і про дороги у Львові. Власне, маємо кілька проблем, які відлякують потенційних туристів, на яких місто могло б заробити величезні гроші. Перша -- брак води, друга -- львівські дороги. Розумію, що це великі кошти. Крім того, треба міняти каналізаційні, водопровідні, газові труби, класти сучасні світловоди... І третя проблема -- відсутність дешевих і чистих готелів, які має вся Західна Європа. Мінімальна величина кімнаток, маленька лазничка і кондиціонер. Тісно, чисто і дешево. У Львові ж не тісно, не чисто і дорого.

От настав час і для найінтимнішого. Ні, не для сексу. Його більше, ніж треба. Прийшов час запитати про туалети. Уявіть собі, що до Львова приїхав німецький турист, або американський, або японський. Він що повинен привозити свій розкладний підручний туалет і ходити з ним по місту? Це щастя, що з'явилися приватні ресторани і кав'ярні, в яких є європейські туалети, що не принижують людської гідності. А на вокзалі? А міські? Колись сморід і бруд у міських туалетах пояснювали безплатними послугами у них. Тепер треба платити, а сморід, перепрошую, і далі залишився. Чому ті, хто орендують міські туалети, не відповідають перед міською владою за їхній стан?

Колись був свідком такої ситуації: група бізнесменів приїхала на переговори. Євроремонт, комп'ютери, довгонога секретарка ... "Європа-Америка". Знову перепрошую, захотілося мені в туалет. На моє запитання секретарка закліпала довгими віями, почервоніла, знітилася і сказала, що треба вийти з кімнати і в коридорі є туалет. Я, нічого не підозрюючи, пішов шукати туалет. Коли знайшов і ввійшов ... то відразу і вийшов. Потім тільки молився, щоб ніхто з цієї делегації бізнесменів не згадав про туалет. Треба визнати, що ситуація змінилася. Але до нормального стану ще далеко. Останній приклад. Під'їжджаю до нової заправки -- неони, пластик ... "Америка-Європа". Запитую, чи є туалет. Так, є. Треба вийти і піти в кінець території, там в куті побачите туалет. Вийшов, пішов і подивився. Ледь не провалився. Зі сорому. Цегляна буда з дерев'яними дверима, які не зачиняються. В середині отвір. Оце тобі європейська країна. Хто нас таких прийме до Європи. До Росії тільки приймуть. А до Європи ми будемо їздити чистити туалети.

А ще освітлення. Багдад під час війни був більш освітлений, ніж Львів - у мирний час. Як можна пояснити нормальній людині, чому у Львові не світять ліхтарі. Це ж ніби Європа, а не степи Азії, не ліси Бразилії чи не савани Африки. Чому міста в цивілізованих країнах залиті світлом, а наші темрявою? Суркіс не дозволяє чи ще хтось? Одним словом, темнота.

А тепер про культуру. Здається, Львів -- це найкультурніше з найкультурніших українських міст України. В самому центрі міста є навіть ГАЛИЦЬКИЙ ЦЕНТР КІНОМИСТЕЦТВ -- напевно, багато львів'ян знають цей "центр" за старою назвою -- кінотеатр "Україна". Чи хтось там був недавно? Чи щось змінилося? Може, хтось із міської ради? Може пана Буняка запросити? Хай би посидів зо 2 години в холодному, брудному "кінотеатрі", в якому провисла стеля може впасти кожної миті. Про технічний спосіб показу фільму можна здогадатись: гірше від сільського клубу. З двох боків екрану висять... не можу ображати український прапор, тому не скажу що. Висить щось, що колись було синьо-жовтим прапором. Тільки від бруду і пороху кольорів майже не видно. Хто нас буде поважати, коли ми самі себе не поважаємо. Не поважаємо своїх символів, своєї мови, своїх пісень... Продали б рідну матір за злоті, долари і навіть за рублі. Чи можна описати стан української культури? Не можна. Ті люди, які ще щось роблять -- герої. Це їм будуть колись пам'ятники ставити. Якщо ми, як нація, виживемо. А сьогодні ми маємо інший пам'ятник -- пам'ятник корупції. В самому центрі, за плечима пам'ятника Міцкевичеві. Хто не пам'ятає цей скромний будинок, який так гарно вписувався в площу. Тож треба було його довести до такого стану, що вже не було іншого виходу -- як розібрати. І тепер, порушуючи всі закони, всі правила містобудівництва в історичному центрі Львова збудувати архітектурну потвору. Це насмішка над патріотами Львова, над львівською інтелігенцією, над Західною Україною. Чи ми вже посліпли? Чи тепер черга палацу Потоцьких? Невже також хтось зацікавлений його зруйнувати, не даючи коштів на його обігрів взимку? Поводимося, як таліби. Нищимо свою історію і свою душу.

Про негативні явища можна писати і писати. А життя не стоїть на місці. І всупереч усьому у Львові відкриваються прекрасні кав'ярні і ресторани, в яких відпочивають люди, які, виявляється, мають гроші. Відкриваються супермаркети і крамнички, в яких можна купити все забажаєш. Це приємно. Маю надію, що після маленьких змін вистрілить тяжка артилерія -- львівські фабрики і заводи, які на жаль, або вмерли, або потребують реанімації.

Негативна реклама нашої дурості починається вже на кордону. От в'їжджаєш до першого українського містечка Корчової. І раптом на дорозі -- протитанкові вали, які ідуть впоперек дороги. А оскільки одного замало, то зробили потрійні. На злість усім капіталістам. Мають автомобілі і хочуть їздити, гроші заробляти -- ми їм таке зробимо, що перехочуть. Проїжджаючи через німецькі містечка, де також для зменшення швидкості будуються різні "перешкоди", в мене ніколи не виникало почуття безсилого гніву. Адже перешкоди були зроблені в цивілізований спосіб, так, щоб не зіпсувати авто. Адже зробити погано комусь, це зробити погано собі. А в Україні зовсім по-іншому: "Я потерплю, але в них також колеса повідпадають". От і їздять туристи через Корчову і думають, що ж це за така країна -- Україна?

А залишаючи нашу прекрасну країну, поїде нещасний турист, на приклад, через Медику. А там на кордоні відкритий технічний канал, біля якого нема знаку, і цей канал ніби служить для огляду автомобілів знизу. І впаде автомобіль цього нещасного туриста в цю яму. І що? Думаєте, хтось вибачиться перед ним? Ні. Всі прикордонники будуть реготати: от дурний, в яму впав. Ніхто не понесе жодної відповідальності. Хоч ця технічна яма має бути закрита. Але відповідає за цю яму начальство в Медиці 2. Але хто знає, де ця Медика 2, і хто має час її шукати. Адже з кордону назад вже не випустять, і чи ж схочеться їхати пошкодженим автомобілем нашими "чудовими" дорогами в пошуках справедливості? А пізніше знову стояти в черзі? Власне, був свідком такого випадку на кордоні та бачив реакцію прикордонників і митників. Чи цей турист приїде ще до цієї дивної країни України? Що він буде про неї розповідати? А на це мені наплювати -- скаже українець, їдучи на возі з номерним знаком від німецького автомобіля, який загубили на якійсь ямі чи протитанковій перешкоді.

Прикладів такого можна навести багато. Тільки живучи в своїй країні, ми до всього цього звикаємо, це наше рідне, Смердить, ну і що, але як міцно. І махорки не треба. А коли повертаєшся з цивілізованих країн, то це рідне болить. Болить, що нас не поважають і що ми не поважаємо своєї історії, своєї мови, свого народу, своєї культури... І пхаємося з тим всім до цивілізованої Європи, де кожен народ найбільше цінує своє.

Петро Л.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  У Багдаді знову війна 
  ·  Тимошенко в розшуку 
  ·  Смирнов попросив відставки? 
  ·  Післявиборчий підпал 
Погляд
  ·  Український дім не для українців 
  ·  Юродивий 
  ·  Монополія на візи 
Поступ у Львові
  ·  Чи зміниться обличчя міста? 
  ·  З Кучмою проти Буняка 
  ·  Ціни падають 
  ·  Новий-старий начальник 
  ·  Пива стало більше 
  ·  Михайло ЗАДОРОЖНИЙ: Яткову торгівлю ми ліквідуємо! 
  ·  Вода, тепло і борги 
  ·  Громадськість проти "Карпатиленду" 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Тендер вичікування 
  ·  Як не до ЄС, то до ЄЕП 
  ·  Нові вуха для СБУ 
  ·  Троє укроіракців 
  ·  США захищається від української сталі 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Бездомні американці 
  ·  Терористи не бояться реклами 
  ·  Марсіанські марення 
  ·  Китай модернізує посвідчення особи 
  ·  У Чечні перевіряють підписи 
  ·  Блискавичний рекорд 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Арт-Поступ
  ·  Незбоченські жанри на експорт 
  ·  Премії на "октябрьскіе"? 
  ·  Називати речі своїми іменами 
Історія у Поступі
  ·  Москалі у Львові 
  ·  АРХІВАРІУС 
Книжковий Поступ
  ·  Мандри в безчассі або літературний перфоменс Зілагі 
Листи у Поступ
  ·  Про повагу до народів 
Музика Поступу
  ·  РУСЛАНА: У Львові зупиняється життя 
  ·  vADER у Львові 
Пост-Faktum
  ·  Чоловік, що вигадав "Твін Пікс" 
  ·  КАЛЕНДАР