BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Дайджест Поступу.    Арт-Поступ.    Ї-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
19 серпня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  15:18 22-09-2017 -   У Львові викрали Mitsubishi Outlander  
  15:12 22-09-2017 -   Синоптики попереджають про зміну погоди  
  15:11 22-09-2017 -   Усіх охочих запрошують на святкування Дня Сихова  
  15:8 22-09-2017 -   У Львові 12-річна дівчинка народила дитину  
  13:20 22-09-2017 -   У Львові маршрутка №41 в’їхала в паркан  
Україна
  15:14 22-09-2017 -   В Україні оголосили демобілізацію строковиків  
  15:9 22-09-2017 -   На Харківщині затримали банду рекетирів  
  13:14 22-09-2017 -   Вихідні в жовтні: скільки відпочиватимуть українці  
  13:12 22-09-2017 -   Луценко шокований станом другої лінії оборони в зоні АТО  
  10:44 22-09-2017 -   Житомирщину накрив аномально великий град  
Світ
  15:15 22-09-2017 -   Актрису з "Мухтара" ввели в кому через травму  
  13:11 22-09-2017 -   У російській Держдумі з виставки вкрали хамон  
  13:9 22-09-2017 -   Вчені назвали легкий спосіб продовження життя  
  16:40 21-09-2017 -   Творці "Гри престолів" повідомили про новий спін-офф  
  14:17 21-09-2017 -   На Оскар висунули третій український фільм  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ї-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

У всякого своя Европа
З Тімоті Ґертоном Ешем розмовяє Ян Стремковскі
 
Після Першої світової війни великі держави вирішили, що мають право висловлюватися від імені малих народів, ділити Европу, пересувати кордони. Під час Другої світової війни вони вчинили те ж саме. Чи подібне ставлення до менших держав притаманне і для сучасности?

Ясна річ, Черчилл був великою людиною, але водночас він був імперіалістом, і для нього цілком природнім було те, що керівники великих держав узгоджують між собою долю малих народів, без відома та згоди останніх. “Нічого про нас без нас” - таке міркування було йому чуже, за винятком міркування про Англію. Адже він побоювався американо-росийського порозуміння, укладеного без участи та відома Англії. Коли йдеться про сьогодення, звичайно ж, у політиці великих держав і далі трапляється подібне ставлення до менших. Пригадую, як колись мій приятель, головний редактор консервативної “Daily Telegraph”, казав: ми повинні домовитися з important countries, тобто важливими, впливовими країнами. Така категорія чинна й тепер. І напевно, він аж ніяк не відносив до таких країн Польщу або Чехословаччину. Але у порівнянні з періодом 50-річної давнини стався гігантський поступ. Прецінь, ООН - організація, де ми маємо далекосяжне рівноправ’я. Те саме стосується й Ради Европи. А в Европейському Союзі малі країни навіть упривілейовані, якщо поглянути на це з формальної точки зору.

Як виглядало подолання Ялти? В одній із своїх книг Ви написали, що Ґорбачов від певного часу почав зовсім по-иншому трактувати брежнєвське гасло “Европа - наш спільний дім”. Чи це почалося саме тоді?

Ми маємо справу із низкою дуже різних чинників. Напевне, одним з таких чинників є політика відпруження, зокрема німецька Ostpolitik. Певне значення мало й те, що так зване совєцьке нове мислення, зокрема у Ґорбачова, і справді було значною мірою спрямовуване так званим новим мисленням лівих Західної Европи, а почасти й Америки. Я маю на увазі новий спосіб бачення проблем европейської безпеки. З иншого боку, ясна річ, відбулися зміни у Східній Европі, зокрема, пов’язані з “Солідарністю”. Формулу “Европа - наш спільний дім” і справді вперше вжив Брежнєв, але в иншому сенсі. Ґорбачов спершу міркував подібним чином - Европа, так, але без американців.

Ви також пишете, що тепер існує багато Ялт. Як це розуміти?

Кожна нація, кожна партія має свій власний міт Ялти. Це означає, що існує польська Ялта, російська, англійська, американська. Кожен має дещо иншу Ялту.

Так само, як кожен має иншу Европу?

Зводячи усе до абсурду, я б сказав, що існує 6 млрд. Европ. Бо кожен має свою власну Европу. Не існує другого такого континенту, який би усвідомлювався водночас і як реальність, і як телос, мета, утопія. І немає иншого такого континенту, де було б стільки дискусій про природу цієї мрії, цієї мети. Чи Европа - каролінзька, чи оттонівська, чи вона закінчується на межі західного християнства, чи християнства взагалі? Чи сягає далі? Чи в цій Европі є місце для Росиї, для Туреччини? Що означає завершення побудови европейського дому? Суперечливим є не лише географічний, але й політичний вимір.

Навіть східна межа Европи була вигадана у XVIII столітті?

Так, географами. Є чудова книга на цю тему, яку я гаряче рекомендую читачам, “Inventing Eastern Europe”, вигадування Східної Европи. Це праця американського історика Леррі Волффа (Lerry Wolff).

Вигадано не лише Східну Европу. Схоже, що такою вигадкою є і Центральна Европа, до того ж їй приписують усі можливі цноти. Ви з цього сміялися?

Ренесанс поняття Центральної Европи, який спостерігався у 80-х роках, був нерідко пов’язаний із новою мітологією. Дещо спрощуючи ситуацію, можна це представити так: усе добре, цікаве, ліберальне, цивілізоване, демократичне - це Центральна Европа, Mitteleuropa, Stredni Evropa. А усе, що погане, націоналістичне, варварське, - це Східна Европа. Кундера, Кафка і Гавел - Центральна Европа, а Гітлер - Східна. Але ж, ясна річ, Гітлер, як і Гайдер, - центральноевропейці.

Поляки ставилися до цього із більшою дистанцією.

Справді, так. Деякі мої угорські та чеські колеги, зрештою, переконані, що до Центральної Европи належить лише Галичина. І таке спрощене розуміння Центральної Европи доволі поширене. У поляків доволі поширений північний вимір, але насамперед - східний. Це не лише історична пам’ять давньої Речі Посполитої, але й результат присутности Сходу в сучасній польській політиці. Зокрема, після поділу Чехословаччини. Сучасна Чехія не межує із Сходом, а Угорщина більше переймається Балканами.

Чи може приналежність до слов’янського світу стати критерієм розмежування? У росиян, сербів покликання на арґумент слов’янської спільноти доволі поширений. Росийські демонстранти перед посольством Польщі в Москві повторюють гасло XIX століття про Польщу, яка зраджує Слов’янщину...
Пригадую, так, наче це було вчора, несамовиту зустріч у Яхранці багато років тому. Певної миті, здається генерал Рибков, чудовий представник гатунку homo sovieticus у мундирі, кинув у бік представників “Солідарности”: але ж ми усі слов’яни, ми повинні бути разом! Звичайно ж, проти американців, англійців і їм подібних. Гадаю, що цей вимір слов’янщини відносно неважливий. Якщо порівняти його, скажімо, із виміром габсбурґської спадщини, з балтійським чи балканським виміром. Колись навіть угорців хотіли прилучити до слов’янського світу. А що, почесні слов’яни - угорці. Сьогодні часто трапляються посилання на панславізм, коли йдеться про сербсько-росийські стосунки. Але в даному випадку йдеться не стільки про слов’янство, скільки про православ’я. Адже, зверніть увагу, грецька Православна Церква уже доволі давно висловлює рішучу солідарність із Сербією та Росиєю. А греки, здається, не слов’яни...

Прощання з комунізмом відбувалося по-різному в різних країнах. Це також пов’язано із національним характером?

Напевне, що існує велетенська різниця поміж шляхетською традицією поляків та угорців і селянсько-міщанською традицією чехів. Удавати, наче національних характерів не існує в природі, належить до асортименту political correctness. Про ці речі дуже важко писати в американських університетах, бо там свято шанують цю традицію. На думку тамтешніх абориґенів не існує навіть різниці між чоловіком і жінкою.

Але чи можна оцінювати національні характери? Ставити біля одного плюс, а біля иншого - мінус?

Не можна сказати, що чоловіки кращі від жінок, чи поляки від німців. Але оцінювати різні елементи характеру можна. Я б хотів, аби мене правильно зрозуміли. Колись я писав, що переваги і вади, сильні та слабкі сторони характеру поляків та німців розклалися майже навпаки.

Я не хотів, але мусив, як казав Лех Валенса. Чи могли б Ви окреслити сучасне ґеополітичне становище Польщі? З одного боку маємо Німеччину, ми зламали у цьому напрямку бар’єри і маємо доброго приятеля...

Приятелювання - не надто влучне слово у міжнародних стосунках; краще - партнерські стосунки. Насамперед треба сказати, що ґеополітичне становище нової, вільної Польщі є найкращим в усій новітній історії. Це обов’язково варто нагадати, позаяк II Республіка перебувала у цілком иншій структурі безпеки, аніж тогочасний Захід. Було західне Локарно і східне Локарно. Стосунки з Німеччиною сьогодні дуже добрі. Зі Скандинавією також. Гірше з Чехією, але я не бачу тут серйозних загроз, це нормальні клопоти із сусідами - до певної міри те, що Фройд називав нарцисизмом незначної відмінности. Іспанія має клопоти з Портуґалією. Портуґальці дуже люблять французів, але не терплять сусідньої Іспанії. Існує навіть певна історична закономірність. Великий польсько-єврейсько-британський історик Льюїс Намір колись назвав її правилом парних і непарних чисел. Якщо пронумерувати европейські народи із заходу на схід, Портуґалія - один, Іспанія - два, Франція - три, Німеччина - чотири, Польща - п’ять тощо, то зазвичай парні з непарними ворогують, а парні та непарні всередині груп є союзниками. Натомість, те, що справді незрозуміло і що може становити серйозну загрозу для Польщі та усієї Европи - це стосунки зі Сходом.

Скорочений переклад Андрій Павлишин

Перекладено за публікацією: Kazdy ma wlasna Europe. Z Timothym Garton Ashem rozmawia Jan Strekowski // Nowe ksiazki. - 2000. - Nr 6. - S. 4-8.









» 
Розширити альянс, побільшити Европу
Виступ на конференції прем’єр-міністрів держав Центральної Европи (Братислава, 11 травня 2001)
Збіґнєв Бжезінскі, 2001
 
Сучасний світ за останні роки змінився докорінно. Йдеться не лише про політичні кордони, не лише про зникнення "імперії зла”, - змінилися насамперед люди. Проте питання "що ж далі?” лишається актуальним, бо попри зміни проблеми ґлобалізованої економіки залишилися невирішеними, а розвал Совєтського Союзу не засвідчив автоматичного зникнення всіх "вісей зла”.

Україна наразі залишається на узбіччі процесів нового перегрупування світових сил. Безперечно, політика вичікування приносить певні плоди, проте инколи вони мають гіркий присмак, і спроби українського керівництва ухилитись від визначення політичної тожсамости помалу перетворюють "Україну” в "Малоросію”, а замість інтеґрації до Европейського Союзу бовваніє привид Евразійської Співдружности.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Україна -- не Росія 
  ·  З усього світу до Києва 
  ·  22 відсотки Ющенка 
  ·  Петро ДИМІНСЬКИЙ: Перебувати у ролі Санчо Панси -- не для мене 
Погляд
  ·  Повернення туристів-мазохістів 
  ·  flash mob a la Ukraine 
Поступ у Львові
  ·  Зі Львова до Києва за 5 годин 
  ·  Шкільна форма по-новому 
  ·  Чиновник викинувся з вікна 
  ·  Хрест на футбольному полі 
  ·  Область в День незалежності 
  ·  Ковбаси -- без сертифікатів 
  ·  Школярі відпочили 
  ·  Загроза обвалу 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Тимошенко залишається за ґратами 
  ·  Спецслужби рятують Кучму 
  ·  Українці управлятимуть Іраком 
  ·  Тризіркова в'язниця 
  ·  Навала в українському небі 
  ·  Остап Бендер з-за кордону 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Пошуки втраченого золота 
  ·  Шукають Саддама і стріляють по відеокамерах 
  ·  Обхід "Дорожньої карти" 
  ·  Замах на президента 
  ·  Арешт лідера наркокартеля 
  ·  Грузія також без світла 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Купуємо житло 
  ·  Велика приватизація 
  ·  Росія "не хоче наживатися" 
  ·  Нова перереєстрація підприємців 
  ·  Україна мобілізується 
  ·  КОРОТКО 
Дайджест Поступу
  ·  Зерном в амбіції 
  ·  Металева перемога Пінчука 
Арт-Поступ
  ·  Він хотів, щоби ми були щасливі... 
  ·  "Віртуози Львова" розпочинають сезон 
Ї-Поступ
  ·  Розширити альянс, побільшити Европу 
  ·  У всякого своя Европа 
Спорт-Поступ
  ·  "Зірковий" урок Голаца 
  ·  Боротися і перемагати 
  ·  Лятосінський -- поза конкуренцією 
  ·  За крок до Олімпіади 
  ·  Українці за кордоном 
  ·  cпорт проти хвороби 
  ·  НОВИНИ СПОРТУ КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  Містечко Белз 
  ·  КАЛЕНДАР