BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Дайджест Поступу.    Арт-Поступ.    Ї-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
19 серпня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ї-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Розширити альянс, побільшити Европу
Виступ на конференції прем’єр-міністрів держав Центральної Европи (Братислава, 11 травня 2001)
Збіґнєв Бжезінскі, 2001
 
І Европейський Союз, і Північноатлантичний альянс роблять ставку на розширення. Союз провадить переговори про вступ нових членів. Я гадаю, що зростає політична підтримка пропозиції, аби процес розширення НАТО рухався у напрямку прийняття наступних членів.

Поміркуймо, як виглядала б сучасна ситуація в Европі, коли б НАТО дав себе залякати і відмовився б від розширення, коли б альянс прислухався до голосів, які протестували проти його втручання у Косово. Якщо сформулювати це лаконічно, то держави Центральної Европи, в т.ч. Литва, Латвія та Естонія відчували б серйозну загрозу, а Балкани залишалися б тереном конфлікту.

Цього, на щастя, не трапилося. Отож, ми можемо поміркувати над тим, у якому напрямку ми повинні рухатися, пам’ятаючи насамперед про те, що характер НАТО останнім часом зазнав докорінних змін. Союз розпочав своє існування як угода, укладена задля ґарантій безпеки низки суверенних держав і формально така ситуація існує й надалі, хоча кількість членів збільшилася до 19. Однак, з иншого боку, водночас із інтеґрацією та розширенням Европейського Союзу НАТО дедалі більше починає нагадувати союз між Америкою та Европою. Майже усі европейські члени НАТО водночас входять до Европейського Союзу, а три нових члени уже ведуть переговори про вступ до ЕС. Політичні критерії членства в НАТО та ЕС ідентичні. Зв’язки і практичне взаємопереплетення НАТО і Союзу стали новою ґеостратеґічною реалією. Її повинні обміркувати зустрічі на найвищому рівні лідерів ЕС у Копенгаґені та НАТО у Празі, які відбудуться наступного року.

Ми знаємо, що ЕС розширюватиметься, позаяк уже сьогодні він веде переговори про вступ з 11 европейськими державами, а невдовзі матиме понад 20 членів. Було б абсурдно, коли б у майбутньому НАТО відповідало за безпеку, скажімо лише трьох чвертей ЕС, а не усієї території. Така ситуація призвела б до ґеополітичної двозначности, яка б могла чинити дестабілізуючий вплив і поглиблювати відчуття небезпеки у чверті, на яку не поширювався б захист НАТО. Звичайно, одночасне членство у Союзі та НАТО не повинно відбуватися механічно, але в довгостроковій перспективі винятки повинні чинитися лише для держав, які, будучи членами НАТО, висловили б переконання, що не бажають вступати до ЕС і навпаки.

Черговий чинник, який заслуговує на увагу, - це факт, що уже зникла головна зовнішня загроза, яку створював СССР. У Росиї зараз відбувається важкий і неоднозначний процес самоокреслення у нових умовах. Відтак розширення НАТО передбачає трансформацію із оборонного союзу, який зосереджувався колись на цілком визначеній загрозі, у зінтеґровану коаліцію колективної безпеки, яка поширює свій вплив на евроатлантичні простори і здатна відреагувати на загрозу миру і на власній території, і у безпосередньому сусідстві. Отож НАТО відіграє тепер водночас оборонну і превентивну роль, доказом чого може послужити інтервенція в Косово.

Позаяк НАТО - військовий союз, а не однобічна ґарантія захисту, кожен новий член альянсу повинен вірогідним чином підтримувати свою здатність до самооборони, аби здобути колективну безпеку. Він також повинен бути готовим внести істотний вклад у цю колективну безпеку, навіть тоді, коли йому безпосередньо небезпека не загрожує.

Важко не зауважити того політичного факту, що процес прийняття рішень, які стосуються нових членів, - доволі непередбачуваний і залежить від коливань кон’юнктури. Так не повинно бути. Розширення НАТО не має бути ані результатом бухгалтерської калькуляції, ані бюрократичним гаданням на кавовій гущі, ані політичним ринком. Задля здобуття політичної довіри держав-заявниць цей процес повинен стати об’єктивнішим, передбачуваним і вірогіднішим - навіть якщо остаточне рішення залежатиме від політичних і стратеґічних рацій. Отож, він повинен насамперед віддзеркалювати прозору візію майбутнього обсягу і форми Европи, а також її ставлення до Північноатлантичного союзу.

Я переконаний, що настав час покласти край непевності. Тому альянс повинен зважитися на те, що:

1. Кожна держава, яку вважають такою, що виконує вимоги членства в Европейському Союзі, повинна автоматично вважатися країною, гідною членства в НАТО. Звичайно, за умови, що вона готова буде зробити об’єктивно співрозмірний внесок у свій власний захист і спільні операції НАТО.

2. У випадку держав, які просять про прийом до НАТО перед вступом до ЕС, або не мають наміру до нього приєднуватися, застосовуватиметься чинний на сьогодні набір політичних, соціальних, економічних та військових критеріїв.

3. Держави, які подали заявки до НАТО, отримають формальне запрошення на саміт керівників держав союзу у Празі, але початок процесу ратифікації у кожному окремому випадку залежатиме від дотримання критеріїв членства в НАТО. Союз повинен водночас опрацювати процедуру щорічного розгляду статусу кожної країни-заявника.

4. У випадку найкраще підготованих кандидатів, кількість яких до початку наступного саміту складатиме не менше трьох, і включатиме принаймні одну балтійську республіку, НАТО погодиться прийняти їх на саміті у Празі та урухомить процедуру ратифікації.

Тут варто заторкнути проблему Росиї. Її майбутнє важко передбачити. Наслідки ґеноциду у Чечні отруїли її політичні ініціативи. Росия і далі перебуває під впливом імперської ностальґії, зокрема щодо колишніх республік СССР. Иноді вона поводиться так, наче хоче відокремити Европу від Америки. Однак, навіть великі держави вдаються до перегляду власних позицій, коли їх до цього змушують обставини. Росия не має у довгостроковій перспективі иншого вибору, аніж нав’язати ближчі стосунки із евроатлантичною спільнотою. Якщо вона не вчинить такого кроку, то неминуче опиниться в ізоляції у ґеополітичному укладі, в якому ворожий мусульманський світ на півдні та могутній Китай на сході серйозно загрожуватимуть її території. Болючим та іронічно несподіваним наслідком цього могла б стати Европа до Уралу.

Розважливі росияни це чудово усвідомлюють, хоча можливо й неохоче. У останньому виданні “Литовського Огляду Міжнародних Стосунків” Владімір Лукін виразно констатував, що Росия повинна продемонструвати, що “европейський пріоритет є для неї не лише теоретичним поняттям, але й реальною політичною орієнтацією”, і що вона може зробити це лише тоді, коли демократія та фундаментальні европейські вартості стануть для неї “не тільки гаслами ... але й практикою”. Важко не погодитись із подібним баченням справи. Але ця візія також повинна передбачати повагу до прав сусідів Росиї на вільний вибір і визнання, що через нещодавню історію , зокрема коли йдеться про совєцьку добу, деякі сусіди Росиї вкрай зацікавлені у членстві в евроатлантичній спільноті.

Повне акцептування Росиєю історичних реалій найкраще послужить інтеґрації цієї країни з евроатлантичною спільнотою. А нічого иншого не послужить результативніше такому акцептуванню, як послідовне і передбачуване розширення НАТО.

Не варто забувати, що всього лиш десять років тому, коли ми казали “Европа”, йшлося тільки про Західну Европу. Усе на схід від Ельби ми вважали Східною Европою. Сьогодні ця Східна Европа називається Центральною Европою, а на схід від неї лежать Україна та Росия. У свою чергу, під поняттям “Европа” ми тепер розуміємо колишню Західну Европу та сучасну Центральну Европу. Разом із розширенням Европейського Союзу та НАТО зовнішні кордони Европи і надалі зазнаватимуть переозначень. Тому сьогодні аж ніяк не є маячнею передбачення, що, можливо, мине якийсь час, і саміт ЕС відбудеться у Москві, а саміт НАТО - у Києві.

Напевне цей план облаштування Европи, завдяки якому усі народи континенту, великі й малі, відчуватимуть себе у безпеці, - дуже амбітний. Але я вважаю, що його можна втілити.

Скорочений переклад Андрюса Вишняускаса









» 
У всякого своя Европа
З Тімоті Ґертоном Ешем розмовяє Ян Стремковскі
 
Після Першої світової війни великі держави вирішили, що мають право висловлюватися від імені малих народів, ділити Европу, пересувати кордони. Під час Другої світової війни вони вчинили те ж саме. Чи подібне ставлення до менших держав притаманне і для сучасности?

Ясна річ, Черчилл був великою людиною, але водночас він був імперіалістом, і для нього цілком природнім було те, що керівники великих держав узгоджують між собою долю малих народів, без відома та згоди останніх. “Нічого про нас без нас” - таке міркування було йому чуже, за винятком міркування про Англію. Адже він побоювався американо-росийського порозуміння, укладеного без участи та відома Англії. Коли йдеться про сьогодення, звичайно ж, у політиці великих держав і далі трапляється подібне ставлення до менших. Пригадую, як колись мій приятель, головний редактор консервативної “Daily Telegraph”, казав: ми повинні домовитися з important countries, тобто важливими, впливовими країнами. Така категорія чинна й тепер. І напевно, він аж ніяк не відносив до таких країн Польщу або Чехословаччину. Але у порівнянні з періодом 50-річної давнини стався гігантський поступ. Прецінь, ООН - організація, де ми маємо далекосяжне рівноправ’я. Те саме стосується й Ради Европи. А в Европейському Союзі малі країни навіть упривілейовані, якщо поглянути на це з формальної точки зору.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Україна -- не Росія 
  ·  З усього світу до Києва 
  ·  22 відсотки Ющенка 
  ·  Петро ДИМІНСЬКИЙ: Перебувати у ролі Санчо Панси -- не для мене 
Погляд
  ·  Повернення туристів-мазохістів 
  ·  flash mob a la Ukraine 
Поступ у Львові
  ·  Зі Львова до Києва за 5 годин 
  ·  Шкільна форма по-новому 
  ·  Чиновник викинувся з вікна 
  ·  Хрест на футбольному полі 
  ·  Область в День незалежності 
  ·  Ковбаси -- без сертифікатів 
  ·  Школярі відпочили 
  ·  Загроза обвалу 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Тимошенко залишається за ґратами 
  ·  Спецслужби рятують Кучму 
  ·  Українці управлятимуть Іраком 
  ·  Тризіркова в'язниця 
  ·  Навала в українському небі 
  ·  Остап Бендер з-за кордону 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Пошуки втраченого золота 
  ·  Шукають Саддама і стріляють по відеокамерах 
  ·  Обхід "Дорожньої карти" 
  ·  Замах на президента 
  ·  Арешт лідера наркокартеля 
  ·  Грузія також без світла 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Купуємо житло 
  ·  Велика приватизація 
  ·  Росія "не хоче наживатися" 
  ·  Нова перереєстрація підприємців 
  ·  Україна мобілізується 
  ·  КОРОТКО 
Дайджест Поступу
  ·  Зерном в амбіції 
  ·  Металева перемога Пінчука 
Арт-Поступ
  ·  Він хотів, щоби ми були щасливі... 
  ·  "Віртуози Львова" розпочинають сезон 
Ї-Поступ
  ·  Розширити альянс, побільшити Европу 
  ·  У всякого своя Европа 
Спорт-Поступ
  ·  "Зірковий" урок Голаца 
  ·  Боротися і перемагати 
  ·  Лятосінський -- поза конкуренцією 
  ·  За крок до Олімпіади 
  ·  Українці за кордоном 
  ·  cпорт проти хвороби 
  ·  НОВИНИ СПОРТУ КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  Містечко Белз 
  ·  КАЛЕНДАР