buy visitors
|
|
|
|
Погляд »
ПОЛЮВАННЯ |
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Третя жертва свободи слова |
|
|
| Олег КУКАРЦЕВ |
| |
Із початком сезону полювання на представників української фауни відкрився сезон полювання і на двоногих представників виду Homo sapiens, а саме на окремий його підвид -- журналістів. Підставою для такого твердження став уже третій останні кілька днів напад на представника засобів масової інформації.
Так, 14 серпня, в четвер, у Донецьку побили Василя Васютина -- заступника головного редактора журналу "Золотий Скіф", в минулому львів'янина, який свого часу працював редактором відділу львівських новин у "Поступі".
Коли Васютин повертався зі свого дня народження додому, яке він святкував після роботи в колі колег, двоє невідомих напали ззаду і завдали журналістові три удари в голову. Нападники забрали у журналіста мобільний телефон і візитки. Гроші і документи вони чомусь не залишили.
Зараз Васютин перебуває в обласній клінічній лікарні ім.Калініна. Йому накладено шви і поставлено діагноз -- струс головного мозку.
Головний редактор журналу "Золотий Скіф" Олександр Міщенко розцінює побиття журналістів у Донецьку, "як наслідок чергового владного та бізнесового перерозподілу в регіоні".
"Це третє поспіль побиття: Малиновський, Кузін і тепер -- Васютин. Усіх трьох били в центрі міста. Відомо, що і Васютин, і Малиновський писали досить різкі матеріали. Крім того, після побиття Малиновського Васютин декілька разів коментував для інтернет-ЗМІ подробиці нападу на його колегу. Дуже дивний збіг. Не можу однозначно стверджувати, що всі напади взаємопов'язані, але не брати цього до уваги теж не можна", -- заявив Міщенко.
Чи був напад на Васютина розбійним, чи цілеспрямованою акцією проти нього як журналіста -- залишається тільки здогадуватись. Якщо це був банальний "гоп-стоп", то, справді, чому грабіжники не забрали грошей, а обмежилися тільки мобільним телефоном та візитками?
Інше питання: чи пов'язані між собою напад на Васютина з нападами на Малиновського і Кузіна.
Як ми писали раніше, 12 серпня пізно ввечері в центрі Донецька був жорстоко побитий кореспондент інтернет-видання "Острів" Едуард Малиновський. Він відпочивав у кав'ярні "Бункер", що знаходиться в центрі Донецька, де переглядав трансляцію футбольного матчу. Коли Малиновський вийшов з кав'ярні, на нього напали 5 незнайомих молодиків. Били в основному по голові. Бандити не взяли нічого, хоч журналіст мав при собі сумку, документи, кредитну картку. Правоохоронці вважають, що інцидент не пов'язаний з професійною діяльністю журналіста, а вочевидь стався на "футбольному" ґрунті.
Сергія Кузіна -- співробітника донецької обласної газети "Акцент" -- побили у ніч з 13 на 14 серпня. Щоправда нападники діяли за трохи іншим сценарієм. Як передає інтернет-видання Forum, Кузін прямував до зупинки маршрутного таксі. Коли він проходив повз футбольний клуб "Шахтар", якась дівчина, що самотньо прогулювалася вулицею, попросила прикурити. Журналіст простягнув їй запальничку. В цей момент на нього ззаду накинулися, збили з ніг, декілька разів вдарили палицею, після чого забрали портфель з паспортом та службовими документами, мобільний телефон -- і зникли. Приголомшений Сергій навіть не встиг помітити, скільки було нападників. Лікарі підозрюють у потерпілого тріщини кісток обох ніг і правої руки, а також струс мозку.
Як бачимо, ці три злочини є схожими між собою: були скоєні в центрі Донецька, а суб'єктами нападів стали журналісти.
Щоправда, сам Кузін не схильний пов'язувати напад на нього з його професійною діяльністю, позаяк у нього останнім часом не було якихось особливих суперечок з виконавчою владою, хоча газета "Акцент" має в Донецьку репутацію опозиційної до міськвиконкому. |
|
|
|
|
Тяванмусі сепрайз |
|
|
| Володимир ЄШКІЛЄВ |
| |
Чим ретельніше спостерігаю за навколишнім, тим глибше переконуюся, що більшість людей звикла проектувати свої побутові забобони на ситуації вищого рівня (від соціальних до метафізичних). Обивателі твердо стоять на тому, що світобудова керована тими самими законами, правилами й алгоритмами, яким безвідмовно підкоряються процеси копуляції, нарізання шинки чи дозрівання томатів.
Над цією простотою колись посміявся Харукі Муракамі. Героїня одного з його романів так описує переконання своїх батьків: " Мені здається, навіть якщо вони запхають до мікрохвильового п'єцика тяванмусі, а виймуть звідти готову макаронну запіканку, все 'дно скажуть: "Це ж треба! Помилково поставили запіканку!" А може, й узагалі почнуть переконувати себе, що запіканка їм тільки ввижається, а насправді це найсправжнісіньке тяванмусі. Коли б я почала їм пояснювати, що бувають-таки випадки, коли тяванмусі перетворюється на запіканку, вони би нізащо мені не повірили і дуже би розсердилися". |
| Детальніше>> |
|
|
|
