BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Дискусія у Поступі.    Арт-Поступ.    Аналітика у Поступі.    Поступ науки і техніки.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
15 серпня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:28 28-04-2017 -   У Львові буде встановлено меморіальну таблицю Андрію Білику  
  15:23 28-04-2017 -   Шахрай не заплатив львів’янці $6 тис. за куплений автомобіль  
  15:21 28-04-2017 -   На Львівщині судитимуть чоловіка, який викрав з могили на кладовищі погруддя пам’ятника  
  14:5 28-04-2017 -   Через ремонт колії трамваї не їздитимуть до львівського залізничного вокзалу п'ять місяців  
  14:1 28-04-2017 -   Внаслідок задимлення через коротке замикання електромережі у 1-ій поліклініці постраждалих і збитків немає  
Україна
  15:30 28-04-2017 -   4 травня почнеться суд над Януковичем, докази неспростовні – Порошенко  
  15:25 28-04-2017 -   Двоє офіцерів ЗСУ продавали перепустки через лінію розмежування  
  15:17 28-04-2017 -   Ситник: ГПУ порушила справи проти Супрун  
  13:59 28-04-2017 -   Порошенко: Гроші Януковича уже в Держказначействі  
  12:46 28-04-2017 -   Шахраї зняли більше десяти мільйонів із карток українців  
Світ
  15:33 28-04-2017 -   Самойлова підтвердила, що 9 травня співатиме в окупованому Севастополі  
  15:19 28-04-2017 -   У Британії Кличка назвали російським гігантом  
  12:44 28-04-2017 -   У США стратили вже четвертого в'язня за тиждень  
  10:7 28-04-2017 -   Бундестаг схвалив часткову заборону нікабу  
  10:6 28-04-2017 -   В Угорщині затримали майже тонну бурштину з України  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Дискусія у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Чи потребує Україна НАТО?
 
Ілько Кучерів
Вступ України в НАТО вже кілька років викликає дискусії не лише поміж науковцями та політиками, але й громадянами. Іноді слова стають діяннями. Скажімо, директор Фонду "Демократичні ініціативи" Ілько Кучерів уже сьомий рік бореться за своє індивідуальне членство в НАТО. Маючи ґрунтовну мотивацію, згоду від директора офісу інформації та документації НАТО, зараз шукає підтримку. Його ініціативи вже підтримали Хав'єр Солана, Карлос Паскуаль, Марек Зюлковський, Борис Тарасюк, Геннадій Удовенко. Найбільша проблема в Статуті НАТО: членство дозволено лише державам. Якщо члени НАТО проголосують за те, щоб надати Ількові Кучеріву статус меншини, то в Києві на одному з дахів утвориться зона безпеки й демократії: стоятиме невеличкий гелікоптер українського виробництва, буде встановлено кордони, введено візовий режим. Попри жарти, індивідуальна заявка Ілька Кучеріва про вступ до НАТО таки є.

Досить складно знайти в Україні апологета ідеї членства України в НАТО, більшого аніж Ілько Кучерів. Натомість у відомого політолога та історика Костя Бондаренка не бракує песимістичних котрагументів і прогнозів. Дискусія цих двох інтелектуалів, по суті, ілюструє дискурс у суспільстві, яке приблизно порівну поділене на прихильників і противників євроатлантичної інтеґрації.

-- Як аналітики, які відстоюють різні позиції, проаналізуйте перспективи й небезпеки, пов'язані зі вступом України в НАТО: що переважає?

ІК: Найбільшим завданням для України в процесі державотворення на сьогоднішньому етапі розвитку є євроатлантична інтеґрація. Для того, щоб Україна себе реалізувала, необхідно наслідувати сусідні держави -- Польщу, Угорщину, Словаччину, країни Балтії. Треба вступати до Світової організації торгівлі, НАТО, ЄС. Опитування, яке ми (фонд "Демократичні ініціативи") нещодавно провели, показує, що загалом українці хочуть вступати в ЄС і відмовляються від НАТО. Мало хто усвідомлює, що умовою вступу в ЄС є членство в СОТ, а членство в НАТО -- гарантія нашої безпеки.

Ми спеціально провели фокусні групи з противниками вступу до НАТО, що визначити причини. Є три поширені стереотипи. Перший -- НАТО сприймають як агресивний блок, який шукає і спеціально провокує конфлікти. До речі, як аргумент, наводять війну в Іраку. Народ не знає, що НАТО продемонструвало демократичність, бо не брало участі у військовому конфлікті в Іраку саме тому, що не було досягнуто консенсусу. Якщо уважно почитати план дій Україна -- НАТО, то там військові питання на другому місці, а найголовніше -- побудова нормального суспільства: демократія, свобода слова й зібрань, економічні реформи. Другий стереотип: вступ до НАТО -- занадто дороге задоволення. Це також не відповідає дійсності, бо нейтральний статус коштуватиме Україні набагато більше. І третій -- це зіпсує стосунки України з Росією. Як відповіла на фокус-групі одна жінка, явно комуністичних переконань: "Ну що -- росіяни перекриють нам доступ до краника, не будемо мати ні нафти, ні газу, буде холодно й голодно".

КБ: У мене неприязнь до НАТО базується на суб'єктивному рівні, але я як громадянин України усвідомлюю, що рано чи пізно треба буде формалізувати якісь взаємини з НАТО, рахуватися з тією кон'юнктурою, яка склалася в світі, діяти за принцом доцільності. Я вважаю, що Україна має пройти певний поетапний шлях, значно складніший, аніж просто провести референдум і вступити до НАТО. На першому етапі треба провести пропагандистсько-просвітницьку кампанію серед населення -- від телевізійних програм і радіопрограм, публікацій у пресі до відкритих уроків про НАТО для випускників в школах.

Другий момент -- потрібно, щоб наша дипломатична система паралельно ініціювала створення певних об'єднань чи блоків за участю України та країн НАТО, які б були спрямовані на військове співробітництво та пом'якшення умов вступу. Можливо, ініціювати буферні пакти за участю новоприйнятих до НАТО держав -- Польщі, Чехії, Угорщини та України. Це б дозволило "підігнати" Україну до натівських стандартів, дало б можливість зміцнитися всередині країни, підготуватися й перетворитися в активний суб'єкт міжнародної політики. Утім, для цього потрібно ще одне -- бажання НАТО бачити Україну серед членів. Наразі -- кроків назустріч немає. Якщо перенести це на стосунки людей, то і хлопець згоден, і дівчина нібито не проти, але обоє "ламаються", вдаючи, що секс їх не цікавить.

-- Здебільшого Ви акцентуєте увагу на перспективах, але ж є й ризик. Україна займає перше місце в Європі за кількістю зброї, яка не відповідає натівським стандартам і друге -- за кількістю військовослужбовців, непридатних до служби в НАТО. Неодмінною умовою євроінтеґрації є реструктуризація й реформування армії, що потребує величезних бюджетних видатків. Зрештою, Україні щороку на це треба витрачати 2,5 % ВВП. Наразі віддаємо з бюджету лише 1,25%. Чи на надто дорого коштує Україні вступ у НАТО?

ІК: По-перше, наскільки мені відомо, закладено 3% у держбюджеті на цей рік. Є рекомендації країн НАТО закладати 2% від бюджету. Українська армія зараз у напівживому-напівмертвому стані, тому так чи інакше змушена реформуватися. Є підрахунки, які доводять, що нейтральний статус коштує Україні значно дорожче, аніж відповідність до натівських стандартів. Виграш у тому, що на Заході є дуже багато випробованих і дієвих ноу-хау, на розробку яких вкладено великі кошти. Українська військова система стане сумісною з європейською. Це найдешевший шлях. Фактично йдеться про виконання політичних передумов для європейської інтеґрації, і так само, як і нашим сусідам, європейці та натівці можуть надати значні кошти.

КБ: Небезпеки і ризику дуже багато, як і в кожній новій справі. Спочатку потрібно домагатися статусу, який мала Франція після Де Голя, -- входження лише до політичного блоку. Участь у військовому блоці вже передбачає певні військові зобов'язання перед державами-союзницями. Ірак Іраком -- це прецедент, але я думаю, що в подальшому агресивна та пасіонарна американська машина втягуватиме інших союзників у різні бойові конфлікти. В Україні віднайдуться якісь політичні сили, які згодом говоритимуть: чим США кращі від Росії, яка втягувала нас у Афганський конфлікт. Адже одним з аргументів проти нашого блокування з Росією у Ташкентський пакт була Чечня. Скажімо, якщо завтра будуть якісь бойові дії проти Кореї, то перед Україною постане питання: "Бути чи не бути?". Комуністи чи інші політичні групи, той же Андрій Деркач закидатимуть: йдуть цинкові труни з Кореї, а заради чого ми там воюємо? НАТО може стати певним предметом для політичних спекуляцій всередині країни.

ЛГ: З шести політичних партій, представлених у ВР, жодна в своїй передвиборній програмі не написала, що пріоритетним вважає вступ України до НАТО, не розробила програми дій. Соціологічні дослідження доводять неготовність суспільства до таких геополітичних змін? Яким чином мали б втілюватися ініціативи?

ІК: Опитування громадської думки засвідчують, що міжнародні відносини й геополітика не є в системі пріоритетів громадян: здебільшого люди думають про те, як заробити гроші, про особисту безпеку, здоров'я, екологію. В питаннях, що стосуються зовнішньої політики, вони більше покладаються на експертів -- науковців, журналістів, політиків. Якщо ж говорити про експертів, то вони позитивно налаштовані до Альянсу, і в парламенті, певно, назбирається до 300 депутатів (точно більше від 235), які підтримують ідею членства України в НАТО. Теперішній парламент є найбільш пронатовським. Очевидно, в передвиборчих програмах не писали, позаяк це не належить до пріоритетів електорату. Інше питання: громадяни України дуже мало знають як про ЄС, так і про НАТО. Основний вплив на ставлення до політичних процесів має телебачення, а оскільки його контролює держава (насамперед Адміністрація президента), то зрозуміло, що коли влада усвідомить потребу вступу до НАТО, розпочнеться широка просвітницька робота.

-- Якось Євген Марчук ще як секретар РНБОУ заявив, що треба боятися за те, щоб Росія не вступила до НАТО раніше за нас. Між НАТО та Росією укладено документ значно важливіший, аніж з Україною -- "Про особливе партнерство". Не виключено, що Росія також може стати членом НАТО.

КБ: У жовтні минулого року президент Владімір Путін, виступаючи в Запоріжжі, сказав, що Росія нічого не матиме проти, якщо Україна вступить до НАТО.

ІК: Відбувається плутанина в головах усіх. Росія справді більш інтенсивно веде діалог з НАТО, але Росія ніколи не говорила про те, що вона хоче бути членом НАТО. Більше того, прем'єр-міністр Касьянов і віце-прем'єр Христенко заявили, що це не правда, що Росія хоче вступати в НАТО. Вони назвали цю чутку провокацією.

-- Однак Росія має зараз дорадчий голос при Раді НАТО з питань вирішення міжнародних відносин, миротворчих місій. Україна не має таких повноважень.

ІК: Якщо Україна вступить до НАТО, то матиме свій голос під час ухвалення рішень консенсусом.

КБ: До слова, коли в квітні 1949 року створювали НАТО, СРСР також подав заявку про вступ. Це був своєрідний піарівський хід. Тодішній представник СРСР у ООН Андрій Вишенський під час виступу заявив: "Якщо виступаєте за мир, злагоду, систему безпеки, то ми також подаємо заявку". НАТО відмовило СРСР.

ІК: Якщо згадувати історію, то фактично зараз, зі вступом наших західних сусідів до НАТО, відновилися передвоєнні кордони Європи -- за винятком калінінградської області Росії та західних регіонів Білорусії й України. Вступ же України до НАТО дав би нам можливість увійти повноправним членом до європейського співтовариства й остаточно об'єднав би Центральну і Західну Європу.

-- Якщо польська еліта раніше виконувала роль адвоката України перед європейським співтовариством, то зараз зайняла відсторонену позицію. Що стало причиною?

КБ: Коли порівнювати українську й польську еліту, то в розташуванні геополітичних сил Схід-Захід поляки завжди пам'ятали, що в них зі Сходом, який уособлювала Росія, існувала широка українсько-білоруська буферна зона. Українські ж політики знають, що в них на Сході завжди є Росія , тому постійно озираються то на Росію, то на Захід. Цим і викликана наша політика багатовекторності. Скажімо, якби ми також мали буферну зону -- можливо, цю Донецько-криворізьку республіку, -- то Україна могла б бути також у складі НАТО. Я, звичайно, не закликаю до сепаратизму східних областей.

ІК: Чи не здається Вам, що донецька група якраз менше за інші ФПГ пов'язана економічними інтересами з Росією, тому й могла б за певних умов швидше підтримати процеси євроінтеґрації, аніж інші регіони?

КБ: Кожен представник донецької групи, окрім того, що має власність в Україні, має власність і в Росії. Скажімо, один із них має мінімум бізнесу в Україні, але має 6 машинобудівних заводів на території Росії, 2 -- в Італії й так далі. Після того, як донеччани прийшли в Київ, вони побачили, що є можливість завойовувати не лише російський але й португальський, іспанський, італійський та інші ринки, тому початок купівлі іноземних підприємств -- також позитивна тенденція.

ІК: Що далі на схід України, то більше противників євроінтеґрації, що викликає небезпеку певної реґіоналізації. Треба дуже обережно шукати аргументи й спільників, знаходити пояснення економічних реформ.

-- Нестабільна політична ситуація може викликати такий процес, як лобіювання американською стороною певної політичної сили в обмін на монополію влади в нашому парламенті. Чи припускаєте такий варіант? Якщо так, то хто з українських політиків найімовірніше погодиться на таку пропозицію?

ІК: Україна насамперед повинна діяти у власних національних, історичних, культурних та економічних інтересах. На жаль, Україна -- пасивна держава, яка не має достатнього усвідомлення своїх національних інтересів. Як казав Черчілль, у політиці немає вічних друзів чи ворогів, а є постійні інтереси. Так і Україна повинна жити за цим принципом.

КБ: Ще один ризик: членство України в НАТО може стати розмінною монетою в стосунках України та Заходу. У 2006-2007 рр. прогнозують чергову хвилю приватизаційних процесів в Україні -- землі, стратегічних об'єктів. На Заході й в Росії побутує думка, що українські чорноземи в жодному випадку не можна залишати українцям, вони мають належати значно сильнішій стороні. Україна ж має найбільше чорнозему на землі. Буде геополітичне протистояння за ці чорноземи, під час якого може бути запропоновано членство України в НАТО в обмін на чорноземи.

-- Та чи це в національних інтересах України?

ІК: Ми говоримо про те, що є держави, які реалізовують свої національні інтереси на території України. Раніше це були США, Росія, зараз з'являються й інші, скажімо, Польща. Проте чому ми не говоримо про те, що Україна повинна в якійсь іншій державі реалізовувати свої національні інтереси?

-- Та чи витримають конкуренцію національні інтереси з індивідуальними інтересами політиків, котрі відкривають рахунки за кордоном, "відмивають" гроші, працюють в тіньовій економіці, відповідно, не надто хочуть як політичної, так і економічної прозорості, яку нав'язує НАТО?

ІК: Коли розвалювався Радянський Союз, то на Заході були позитивні прогнози щодо розвитку України: вважали, що вона має колосальний економічний потенціал, тому дуже швидко прогресуватиме, однак були й дуже великі сумніви, що Україна існуватиме як самостійна держава. Все ж відбулося навпаки. Очевидно, що з бездержав'я створити державу не так просто і для цього потрібно багато часу та зусиль. Зараз відбувається формування української політичної нації.

--Які політичні сили в Україні реально найбільше сприяють євроінтеґрації?

КБ: Попри декларації, жодна політична сила не зробила жодних конкретних кроків. Багато спекуляцій, як "Нашої України", так і провладних партій. Як на мене, малопереконливими звучать обіцянки: от стане Ющенко президентом, тоді доможемося членства в НАТО. Треба реально щось робити. Нехай, наприклад, Ющенко також подасть заявку на персональний вступ до НАТО, як зробив це Ілько.

ІК: Вважаю, якраз якщо Ющенко стане президентом, то він ініціюватиме подання заявки Україною, а не персонально.

Розмовляла Леся ГОЛОВАТА









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Масовий психоз у Києві 
  ·  ПОМІЧНИК ХУСЕЙНА ХОВАЄТЬСЯ В УКРАЇНІ 
Погляд
  ·  Свобода комунікабельної недоторканності 
  ·  Українську фауну винищують 
  ·  Барнацький керуватиме Львівщиною 
Поступ у Львові
  ·  Забавки для бізнесменів 
  ·  Аварійних будинків більшає 
  ·  Пільги для вояків упорядкували 
  ·  Імітація боротьби з корупцією 
  ·  Львівські тепловики залишаться незалежними 
  ·  Хабарника взяли "на гарячому" 
  ·  У Дрогобичі знайдено скарб 
  ·  Відродження святинь 
  ·  Конфлікт на Сихові у розпалі 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Великий комбінатор 
  ·  Хто "почистив" скриньку Пандорр? 
  ·  Амністія з правом відмовитися 
  ·  До Казахстану по ЄЕП 
  ·  Помер Віктор Банних 
  ·  Перший храм на воді 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Щоб спокійно собі відпочивати 
  ·  Ювілейний землетрус 
  ·  Небезпечний лікар 
  ·  Загроза для австралійців 
  ·  Вертольотоманія у Сан-Пауло 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Війна за метал 
  ·  Ворота до інтернету 
  ·  Польща не фінансуватиме "Одесу--Броди" 
  ·  Без кабміну не розібратися 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ 
Дискусія у Поступі
  ·  Чи потребує Україна НАТО? 
Арт-Поступ
  ·  Пуделко з фарбою на прізвище Штейнберг 
  ·  Принади нью-йоркського літа 
  ·  Тьюник освоює простір універмагу 
  ·  Пригоди Гогена в Понт-Авені 
  ·  "Скляний равлик" для Німецького музею 
Аналітика у Поступі
  ·  Російський варіант по-донецьки 
Поступ науки і техніки
  ·  Перша термоядерна бомба 
  ·  Справа вбивства доісторичних часів 
  ·  Свято ліворуких 
  ·  Одноразові цифрові камери 
  ·  Цукерки молодості 
  ·  Плем'я близнюків 
Пост-Faktum
  ·  "Шахтар" набирає хід 
  ·  КАЛЕНДАР