BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Мікроскоп пана Юрка.    Львівщина в особах і вчинках.    Мандри Поступу.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
9 серпня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:28 28-04-2017 -   У Львові буде встановлено меморіальну таблицю Андрію Білику  
  15:23 28-04-2017 -   Шахрай не заплатив львів’янці $6 тис. за куплений автомобіль  
  15:21 28-04-2017 -   На Львівщині судитимуть чоловіка, який викрав з могили на кладовищі погруддя пам’ятника  
  14:5 28-04-2017 -   Через ремонт колії трамваї не їздитимуть до львівського залізничного вокзалу п'ять місяців  
  14:1 28-04-2017 -   Внаслідок задимлення через коротке замикання електромережі у 1-ій поліклініці постраждалих і збитків немає  
Україна
  15:30 28-04-2017 -   4 травня почнеться суд над Януковичем, докази неспростовні – Порошенко  
  15:25 28-04-2017 -   Двоє офіцерів ЗСУ продавали перепустки через лінію розмежування  
  15:17 28-04-2017 -   Ситник: ГПУ порушила справи проти Супрун  
  13:59 28-04-2017 -   Порошенко: Гроші Януковича уже в Держказначействі  
  12:46 28-04-2017 -   Шахраї зняли більше десяти мільйонів із карток українців  
Світ
  15:33 28-04-2017 -   Самойлова підтвердила, що 9 травня співатиме в окупованому Севастополі  
  15:19 28-04-2017 -   У Британії Кличка назвали російським гігантом  
  12:44 28-04-2017 -   У США стратили вже четвертого в'язня за тиждень  
  10:7 28-04-2017 -   Бундестаг схвалив часткову заборону нікабу  
  10:6 28-04-2017 -   В Угорщині затримали майже тонну бурштину з України  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Мандри Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Корида у Мексиці
Роман ГЛАДИШ
 
Корида у Мексиці
Я побачив його зранку на вулиці Сальвадор у Мехіко. Накритий сірою ковдрою, він лежав на розкладачці біля входу в будинок. Розклеєні на стіні будинку різнокольорові афіші розповідали перехожим про те, що перед ними лежить відомий матадор Мігель Рейєс. Обличчя юнака виглядало змученим і блідо-сірим. Його тіло під ковдрою корчилося від болю. Він тихо стогнав, а очі просили допомоги.

Переді мною явно була жертва кориди. Біля розкладачки, на стільчику були розкладені флакончики та пляшечки з ліками. До матадора підходили люди. Одні з ним розмовляли, інші -- приносили ліки і ставили їх на стільчик або залишали гроші. Були і такі, що приносили їжу, пробували годувати, підвівши йому голову, або змочували водою його губи і витирали хусточкою піт.

"Чому він помирає на вулиці? -- думав я. -- Чому він не в лікарні? Чому йому не допомагають лікарі?"

Відповідей на ці запитання могло бути багато. Мігель міг залишитися без грошей, щоб заплатити за місце в лікарні. Можливо, рани були смертельні і лікуватися було вже недоцільно. Було ясно, що людина помирала на очах перехожих і, можливо, він таким чином прощався з рідною вулицею, з рідним містом, зі своїми вболівальниками.

А вулиця продовжувала жити буденним життям. З численних розкритих дверей магазинчиків радіотоварів лилися різноголосими струмками пісні та музика. Біля прилавків юрмилися покупці і просто любителі послухати музику. З ресторанчиків і кафе долинали запахи приготованих сніданків. Вулицею поволі просувалися різнокольорові автомобілі. Крізь цей суцільний мурашиний потік автомашин бігали хлопчики, пропонуючи свіжі газети.

Сонце піднімалося все вище над дахами будинків, і незабаром його промені торкнулися лиця юнака. Згасаючий погляд потягнувся до блакитного неба і яскравого сонця. Мені здалося, що Мігель прощався з цими вірними і мовчазними друзями, свідками всіх його перемог і його трагедії. Вони завжди були з ним. Корида і сонце! Корида і безхмарне блакитне небо! Корида, яка не залишає нікого байдужим. Корида, яка завжди викликає бурю первісних почуттів, що вириваються назовні із душі людини і підпорядковуються загальному збудженню публіки. Корида -- бій людини і тварини, де нічиєї не буває, де людина ризикує життям, виконуючи танок зі смертю.

Я дивився на молодого матадора, який помирав, і в пам'яті воскресали оповідання Ернеста Гемінгвея. Оповідання про мужніх людей, про трагедії, які іноді розігрувалися на арені. Покинувши це сумне місце, я довго ходив вулицями Мехіко і думав про доцільність цих трагедій, про почуття тих глядачів, на очах яких відбувається вбивство тварини, а іноді і людини.

І бажання побачити цю виставу-трагедію в мені все зростало.

Через тиждень разом з мексиканськими друзями я поїхав дивитися на кориду. День був чудовий. Над нами було вічно безхмарне блакитне мексиканське небо і палюче сонце. Ми довго шукали місце на стоянці автомашин, щоб прилаштувати наш довгий "Форд", і пішли в напрямку Plaza de toros. До арени з усіх вулиць, як на футбол, стікалися потоки шанувальників кориди. Арена зустріла нас святковим гамором. З усіх боків лунали лавини веселих мексиканських мелодій. Вуличні торговці голосно запрошували до своїх лотків купити сувеніри, легкий гарячий вітерець розносить пряні запахи овочів, фруктів і мексиканської їжі, яка готується просто тут на місці на імпровізованих кухнях. Ці запахи розпалюють апетит, і ми не втримуємося -- з'їдаємо по одному тортільяс. Ці маїсові пиріжки з різноманітною начинкою -- національна страва. Їх існує біля сотні видів. Надзвичайно смачні. Найбільш розповсюджений серед бідніших верств населення тортільяс із перетертою квасолею.

Біля пересувного лотка зі спиртними і прохолоджувальними напоями стояв чоловік, років тридцяти. Його зріст, спортивна струнка фігура, акуратний одяг тореадора говорили про його минулу професію. Він тримав бокал, наповнений бакарді, і наспівував пісеньку. Пісенька була про кориду. Колишній тореадор був злегка напідпитку, очі його блистіли. Час від часу він підіймав бокал і вітав перехожих, що йшли на кориду.

Через тунель ми вийшли до трибун, зайняли свої місця на кам'яних лавочках, і я став розглядати трибуни. Як і на стадіоні перед початком футболу, спостерігаючи, як заповнюються глядацькі ряди, я дивувався перетворенню трибун в одну живу істоту. Це відчуття ще більше посилилось, коли почалася корида. Вздовж рядів трибун безперервно переміщаються продавці в білих піджаках і пропонують глядачам холодне пиво, горішки, морозиво. З усіх боків не замовкають голоси -- Serbesa! Serbesa!.. Elados!.. Elados!..

Ми купуємо пиво і повільно п'ємо, насолоджуючись і розтягуючи це задоволення від прохолоджувального напою під спекотним сонцем. Тільки тепер я розумію, що допустився помилки, не взявши капелюха. Безжальне сонце пече мою потилицю. Внизу, біля самої арени, хлопчики в якості сувенірів продавали чорні капелюхи -- сомбреро з червоними трояндами, кольорові маленькі бандерільї і тканинні календарі зі зображенням епізодів кориди. Вони так заклично кричать "Sombreros! Sombreros!", що я піддаюся на цей заклик і купую капелюх, тут же одягаю його на голову, рятуючись від палючих променів сонця. Воно ось-ось повинно сховатися за край останнього ряду трибун, а поки-що обпалює мої спину і голову, і я з нетерпінням чекаю 16 години -- часу відкриття кориди.

Раптом загримів оркестр, розташований під навісом справа від нас в останніх рядах трибуни, і відкрилися ворота арени. На арену виїхали два вершники в чорних костюмах і шапочках, заквітчаних кокардами із різнокольорового пір'я. На конях чорної масті вони під'їхали до краю арени. Вершники-альгвасіли зняли шапочки, і коні, зігнувши одну ногу, вклонилися глядачам. Потім, розвернувши коней в протилежний бік, вони під'їхали до розпорядників кориди, які знаходяться за бар'єром і попросили в них дозволу розпочати кориду. Дозвіл отримано.

На арену вийшли три квадрильї: матадори, помічники матадорів, бандерільйос, пікадори верхи на конях. Матадори одягнуті в красиво вишиті костюми: коротка з орнаментами курточка, вузенькі короткі бріджі і кольорові високі шкарпетки. В цій одежі вони нагадують юних пажів із середньовічних романів. Члени квадрильї одягнуті в подібні, але більш скромні, однакового тону костюми. Волосся у матадорів зав'язане в косичку -- символ належності до цієї професії. Тіло і ноги коней пікадорів захищені м'якими, товстими латами-щитами. Одне око в коней закрите спеціальною накладкою. Коли бик нападає, кінь завжди стоїть до нього стороною із закритим оком і не бачить небезпеки, яка насувається. Процесію завершують робітники і пара коней з кокардами із пір'я, які запряжені в коромисло з гаком. Все це призначено для прибирання з арени мертвого бика. Збруя на конях інкрустована металом, який відливає золотом у промінні сонця, що вже заходить за край трибуни.

Матадори знімають шапочки і якось дивно кланяються глядачам. Їх стрункі тіла вигинаються дугою, а голова трішечки схилена. В цій позі вони на кілька хвилин завмирають під громовим вітанням глядачів у відповідь.

Церемонія відкриття кориди закінчена і квадрильї покидають арену, а наші погляди прикуті до невеличких дверей арени, звідки повинен з'явитися бик. Але замість бика на арену поки-що виходить зі щитом в руках людина. На цьому щиті написані кличка бика, його вага і прізвище його власника. Людина зі щитом повертається на всі чотири сторони і виходить з арени. В цю ж мить хвіртка, що мене інтригувала, відкривається і на арену стрімко вибігає бик. На загривку в нього теліпається білий бантик. Цей бантик зав'язаний на 8-міліметровому гвіздку, який загнаний у хребет бика розжареним перед тим, як його випускають на арену.

Бик неначе танцює. Його мускули грають під чорною шерстю, що виблискує на сонці. Він пробігає вздовж бар'єра, демонструючи свою силу і красу звіра, здивовано дивлячись на трибуни. З-за спеціальних щитів бар'єра з'являються з бордовими плащами в руках помічники матадора. Бик на мить зупиняється, побачивши одного з них, а потім копнувши ногою землю, пригнувши голову до ніг і виставивши вперед роги, кидається в його сторону. Тореадор біжить вздовж бар'єра, привертаючи увагу бика кольором плаща. Бик здоганяє його, але в останню мить тореадор заскакує за рятувальний щит, об який зі страшною силою вдаряються роги бика. Аж тріски летять! До бика підбігають два помічники, що залишилися на арені, і відволікають його від щита своїми плащами. Бик грізно поглядає на них і вступає з ними в гру. Перед його очима почергово то з одного боку, то з іншого мерехтять два дратівливі бордові плащі. Він кидається то до одного, то до другого, сердито крутячи головою і штовхаючи їх рогами. Поки бик "входить у роль", набираючи злості, на арені з'являється матадор із червоною мулетою в руці. Він ще раз кланяється глядачам, а глядачі гучно вітають його. Матадору не більше двадцяти років, обличчя його виглядає дуже юним і освітлене усмішкою. Він повертається в сторону бика, а бик поки що безперервно штурмує рогами настирливі червоні полотна і поступово наближається до матадора. Підвівши бика до матадора, помічники швидко виходять з арени. Бик розгублено оглядається і побачивши матадора розганяється і пробігає під піднесеними вверх руками матадора, підчепивши рогами червону мулету. На трибунах розлягається гучне: "О-л-е-е-е!" Бик блискавично розвертається на всіх чотирьох ногах одночасно, немов автомобіль, що загальмував на великій швидкості. Це виглядає дуже ефектно. Копнувши ногою, бик знову кидається на червону мулету. Матадор не роблячи ні кроку, вигинаючись усім тілом, обводить навколо себе мулетою, а роги бика, здається, ковзають по талії матадора, і живе кільце трибуни видихає своє підбадьорливе: "О-л-е-е-е!" Це дійсно велике мистецтво! Матадор бавиться з биком, показуючи запаморочливі трюки, здійснює майже балетний танець навколо бика. Ось він прихилив ліве коліно перед головою доведеного до відчаю бика і, легенько потріпуючи мулетою, немов запрошує його завдати удар рогами. Пригнувши голову майже до землі, в знавіснілому пориві тварина кидається на людину. "О-л-е-е-е!" -- зриваються трибуни, а роги бика знову пролітають за кілька міліметрів від грудної клітки матадора. Дія ця повторюється багато разів, і кожного разу спричиняє все більший ризик для матадора, а з трибун котиться грім, виражений словом: "О-л-е-е-е!"

У цей час на арену поволі виїжджають на конях пікадори. До бика кидаються помічники матадора і, трясучи плащами, відвертають його увагу, скеровуючи в бік пікадора. Пікадор на коні нагадує середньовічного лицаря. В його руках піка. Наконечник піки має обмежувач, який не дозволяє пікадору глибоко встромити піку в загривок бика. Помітивши коня, бик якусь секунду неначе роздумує, куди йому кинутися, крутячи головою то в сторону коня з пікадором, то в сторону помічників матадора, і вибирає коня. Ривок з місця! І, здається, що роги наскрізь проколють живіт коня. Як витримав цей удар кінь -- не зрозуміло. Бик відступив два кроки назад і знову завдав нового удару коню знизу, підіймаючи його разом із пікадором на роги. "О-л-е-е-е!" -- лунає багатотисячний голос, і в боротьбу вступає пікадор. Його піка втикається в загривок бика біля білого бантика. Сила пікадора спрямована на те, щоб утримати бика на віддалі від коня, але бик не відступає і завдає серію ударів у живіт коня, який топчеться на місці і не бачить свого супротивника. Він притиснутий до бар'єру, пікадор не в стані відтиснути пікою бика від коня. З трибун доносяться незадоволені крики, свист. Пікадор явно не спроможний побороти бика. З рани від піки фонтаном б'є темно-червона кров бика. Беззахисний кінь і закривавлений бик створюють гнітюче враження. Відчувши безрезультатність своїх ударів і біль, тварина відступає і збентежено, важко дихаючи, зупиняється. Кров струмками стікає по спині бика, всі м'язи ще напружені, тілом пробігають судоми. Він із помутнілими очима ще раз оцінює ситуацію і накидається на помічників матадора, які підбігли. Кінь із пікадором під свист і крики глядачів поволі йде з арени, а бика з трьох боків обступають бандерільйос. У їхніх руках кольорові бандерільї зеленого, синього і жовтого кольорів. Помічники, помахуючи по черзі плащами, намагаються підвести бика до бандерільйос. Ось один із них вже приготувався завдати удар. Він підняв і витягнув вперед руки з бандерільями, націливши їх у загривок бика. Бик зауважив це і кинувся до нього. Секунда! -- і людина повисла в повітрі над рогами тварини. У цю ж мить її тіло відкинуте вбік і вже дві зелених бандерільї стирчать у загривку бика. А бандерільєро, усміхаючись, піднявши вверх руки у вітанні, йде геть із арени, покидаючи розгубленого бика. Через хвилин десять розлючена тварина кидається по арені вже з шістьма бандерільями в загривку.

На арені знову з'являється матадор, надходить остання стадія бою. В руках матадора шпага, схована під мулетою. Ось він, танець зі смертю! Наступила глибока тиша, трибуни завмерли. Матадор поволі наближається до бика. Він йде прямо на роги, повільно розгортаючи мулету. На арені двоє: людина і звір. Трибуни мовчать в очікуванні. Матадор дрібними кроками підбігає до бика, відставивши в сторону руку з мулетою. Той тупо дивиться на нього, вивалений язик хитається в такт тяжкому диханню, з морди тягнеться шлейф слини, змішаної з кров'ю, із ран струмками продовжує текти кров. Матадор підійшов майже впритул до бика і дражнить його мулетою. Бик, немов відчуваючи свій останній час, не спішить вступати в бій. І ось він трішки відступив назад, копнув ногою землю і зі всіх сил кинувся на людину.

"О-л-е-е-е!" -- знову кричать трибуни.

Бик вирішив покінчити з червоною шматиною, яка його дражнить, і безперервно атакує її рогами. Матадор демонструє публіці свою мужність і безстрашність. Він стоїть на місці, навколо нього гарцює бик, торкаючись його корпусом, роги прослизають по одежі, яка вже вся вимазана кров'ю бика. Глядачі вже доведені до кульмінаційної точки. Гримить оркестр, безперервно лунає над трибунами: "О-л-е-е-е!" Тварина вже, видно, тратить останні сили, спотикається, але не відступає. Матадор робить ще кілька гарних балетних рухів навколо бика і, згорнувши мулету, піднімає руку зі шпагою. Потім відвертається від бика і з піднятою вверх шпагою, усміхаючись, йде до бар'єру під захоплені крики глядачів. Бик дивиться йому в спину. Парадоксальна хвилина -- один супротивник підставляє себе під удар рогами, інший, маючи можливість завдати цей удар, не робить цього. Матадор вітає публіку і знову повертається до бика. Тепер у нього в одній руці шпага, в другій -- мулета. Він знову піднімає на рівень очей руку зі шпагою, символізуючи кінець бою.

Мені шкода бика. На початку бою це була гарна тварина, повна якогось наївного дитячого запалу, а тепер посеред арени стоїть, змучена людьми, не розуміючи чого від неї хочуть, стікаючи кров'ю, і чекає своєї останньої хвилини.

Ще кілька гарних показових трюків з биком, ще кілька громових "О-л-е-е-е!", і знову на декілька секунд бик і людина відходять один від одного. Здається, що обидва супротивники збирають сили для останнього бою. Матадор повертається, націлює шпагу і наближається знову до бика. Тварина раптом зі страшною люттю кидається на матадора. Здається, матадор не витримає цього нападу, але сталося щось несподіване: фігури бика і матадора злилися в одну масу, а ще через мить я побачив руків'я шпаги, що стирчало зі загривка бика, і усміхненого матадора, який повертався обличчям до глядачів. Поки по трибунах прокочуються хвилі оплесків, збуджених видовищем вбивства глядачів, до бика підбігають помічники матадора і почергово підставляють під його очі свої бордові плащі. Тварина не зовсім охоче крутить головою вправо-вліво, в'яло перебирає передніми ногами. Матадор дає знак помічникам, і вони покидають арену. Матадор, кинувши на землю мулету, йде прямо на бика, а той задкує. Передні ноги його підкошуються і він падає. Очі його ще дивляться на матадора, а голова повільно опускається на землю, схиляючись перед переможцем. Тілом пробігають останні судоми, і тварина падає. Бик мертвий -- кінець трагедії.

На арену виїжджають коні з коромислом. Глядачі вимагають віддати вухо бика матадору. Матадор отримує вухо переможеного бика і обходить арену вздовж бар'єру. На арену летять підстилкові подушечки, сомбреро, светри, сорочки, ляльки. Кожен кидає все, що потрапляє під руки. Трибуни аплодують, оркестр грає переможний марш. Матадор підбирає кинуті речі і кидає їх назад на трибуни, дякує шанувальникам безперервними поклонами.

У цей час труп бика, підчепивши на гак коромисла, волочать за межу арени, залишаючи кривавий слід на піску. Цей слід поспішно засипають свіжим піском двоє робітників арени. Глядачі очікують наступного бою.

Ми стаємо свідками ще п'яти боїв, які відбуваються з перемінним успіхом, але закінчуються смертю биків. Була і комічна сцена з одним матадором, якого бик підкинув рогами вгору, як м'ячик, поки той не встиг сховатися за бар'єр.

Я дивився на пісок і кров. Добре, що сьогодні не пролилася кров матадора. Я задумався над тим, що побачив. У серце закрався якийсь сумнів щодо доцільності подібних видовищ, які закінчуються кров'ю тварини або людини. Я не радів з того, що побачив кориду. Я побачив безмежну мужність і відвагу молодих хлопців, їх презирство до смерті, але мене турбувала звіряча жорстокість глядачів, які сиділи на безпечних місцях і криками підбадьорювали і підштовхували відважних хлопців до небезпечних дій, які могли для них закінчитися трагічно.

Друзі запропонували відвезти мене до готелю, але я відмовився. Мені хотілося побути на самоті, тому пішов через місто пішки. Дивні думки приходили мені в голову. Чому людей так тягне на перегляд видовищ, де ллється кров, не важливо чия -- звіра чи людини? Що за первісні інстинкти пробуджуються в людині в хвилини трагедії? Моє серце в цей час було на боці биків, які сьогодні загинули.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Київські містифікації для Львова 
  ·  Прес-служба Кучми цензурує Буша 
Погляд
  ·  Пошуки втраченого 
  ·  Недержавна пенсія вже в Україні 
  ·  Європа під розлюченим сонцем 
Поступ у Львові
  ·  Порт приписки -- Львів 
  ·  Якою є слава нашої Опери? 
  ·  Таблиці будуть пластикові 
  ·  Митники працюватимуть разом 
  ·  Найавторитетніший форум 
  ·  Безробітні змінюють фах 
  ·  У Польщі судять львів'янина 
  ·  Плани на тоді, коли... 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Нафтотранспортний компроміс 
  ·  Лист від "перевертня" 
  ·  Одкровення Шуфрича 
  ·  Орден для Кучми 
  ·  Лукашенка підкине хліба 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Лукашенка потребує динаміки 
  ·  Війна у Чечні все триває 
  ·  Очищення від Мілошевича 
  ·  Ліберія чекає на мир 
  ·  Вибори у Камбоджі 
  ·  Поліетилен поза законом 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Арт-Поступ
  ·  "Бенкет" на відкриття сезону 
  ·  "Гості Айвазовського" повернулися до Львова з нагородами! 
  ·  Розумні, дотепні, кольорові 
Мікроскоп пана Юрка
  ·  Мікроскоп пана Юрка 
Львівщина в особах і вчинках
  ·  Як повертали Михайла Гладія 
Мандри Поступу
  ·  Корида у Мексиці 
Спорт-Поступ
  ·  МИРОН МАРКЕВИЧ: " ЗА НАВЧАННЯ У НАШІЙ ШКОЛІ, МИ НЕ БЕРЕМО НІ КОПІЙКИ" 
  ·  Чистка українських суддів 
  ·  КОРОТКО 
  ·  Поляки відповіли взаємністю 
  ·  Ребров у пошуках 
  ·  Зиґзаґи українських тенісисток 
Пост-Faktum
  ·  Утворення королівства та церковна унія з Римом 
  ·  КАЛЕНДАР