BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Спорт-Поступ.    Поступ технологій.    Львівські обсервації.    Поступ реляксу.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
7 серпня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:19 26-04-2017 -   На Львівщині запрацював перший центр у сфері захисту прав інтелектуальної власності  
  16:18 26-04-2017 -   На Львівщині вшанували героїв та жертв Чорнобильської трагедії  
  14:56 26-04-2017 -   Курс гуманного ставлення до тварин запровадять в усіх школах Львова  
  14:52 26-04-2017 -   На вул. Городоцькій украли близько 20 щойно висаджених кущів спіреї  
  13:27 26-04-2017 -   Небайдужих закликають допомогти доньці учасника АТО  
Україна
  16:22 26-04-2017 -   В ОБСЄ заявили про загрозу ескалації на Донбасі  
  16:15 26-04-2017 -   Співачка Джамала вийшла заміж  
  14:56 26-04-2017 -   На Тернопільщині працівниця колонії передала в’язню наркотики у каві  
  14:48 26-04-2017 -   У ГПУ розслідують замах на Януковича  
  12:50 26-04-2017 -   Посли ЄС підтримали безвіз для України  
Світ
  16:21 26-04-2017 -   Вчені розгадали таємницю Кривавого водоспаду в Антарктиді  
  14:50 26-04-2017 -   Єльцин збирався знести мавзолей Леніна - екс-прем'єр РФ  
  10:57 26-04-2017 -   У Бразилії індіанці обстріляли з лука поліцейських  
  10:36 26-04-2017 -   У Липецьку офіційно закрили фабрику Roshen  
  10:22 26-04-2017 -   Трамп погодився відкласти будівництво стіни на кордоні  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тема Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Етюди з нагоди ювілею "дорогого Леоніда Даниловича"
Тарас БАТЕНКО
 
Леонід Кучма
У Львові звикли до демонічного уявлення про українську верхівку. Ми оцінюємо її з вершин та низин злої сатири. Це й зрозуміло. Але напередодні ювілею президента Леоніда Кучми більш доцільно було б підтримати іншу стилістичну ліню -- оцінити першу особу держави з точки зору гумору, іронії та шаржу. Звісно, наскільки це дозволить здоровий глузд, самоконтроль, самоцензура. Трішки доброти напередодні останнього ювілею Леоніда Кучми як президента нікому не принесе шкоди.

Ґратуляції

Кажуть, що 65 -- це не ювілей. Зі всіх круглих дат після 50-ти лише ця цифра чомусь найменш шанована. Леонід Кучма, якому 9 серпня виповнюється саме 65, на цю нашу думку може зовсім не зважати.

Тим не менше, у радянській системі, з якої і вийшов Леонід Данилович, 65-річчя вождів були найбільш непоказові. До 65-ти не було прийнято нагороджувати зіркою Героя соцпраці. Це вже потім, коли більш-менш помітний вождь в ієрархії КПРС відзначав 70 років -- неодмінною була зірка Героя за віддане служіння "безсмертній справі комунізму". Це був той зоряний час, коли ми, як писав Жванецький, "дрібними зубами впивалися у велику литку КПРС". До 80-річчя -- ще одна зірка, як правило, за те, що вождь дожив до такого віку. Невеличкий ліричний відступ зробив тільки Черненко, якому зірку Героя соцпраці вручили... до 73 років. Ну, просто в політбюро розуміли, що до 74-х дорогий Костянтин Устинович не дотягнув би... Шкода, що в Україні не прийнято нагороджувати діючих президентів нагородами держави. А так приємно було б споглядати, як глава президентської адміністрації Віктор Медведчук відзначив би великий внесок Леоніда Даниловича у справу побудови української демократії та громадянських свобод. З радянських орденів у президента Кучми лише орден Трудового червоного прапора, а з вітчизняних -- два ордени св. Князя Володимира (від московського та київського патріархатів).

Першість

Серед європейських президентів Леонід Кучма посідає одне з чільних місць за тривалістю перебування на посаді. Вірніше, перше місце він мусить ділити... з білоруським бацькою Олександром Лукашенком. Це ж треба такому статися, що Кучма та Лукашенко були обрані президентами своїх країн в один рік і в один день (10 липня 1994 року). Порівняйте двох президентів і відчуйте різницю та задоволення, зрозумійте, що у певному сенсі нам пощастило. Возгордіться, що нація отримала Леоніда Даниловича, а не Олександра Ригоровича!

Леонід Кучма не продемонстрував ангельського сходження на український олімп влади. Йому бракувало цезарівського стилю. Однак упродовж президентства він взяв влади стільки, що в Римі, як за Цезаря, так і за Берлусконі, позаздрили б. Ситуацію розрадить старий галицький анекдот: "Чи правда, пані, що ваш чоловік є консулом?" -- "Консулом? Консулом був Юлій Цезар! Мій чоловік є генеральним консулом".

Європейськість

Кучма, хоч і вийшов з управлінської та ідеологічної системи КПРС, однак не надавав серйозного значення ідеології політичної модернізації. Очолюючи у 1993 році уряд, він, фактично, розгубився, коли час вимагав від нього ідеологічного вироблення моделі реформ. Найзнаменитіша фраза раннього Кучми -- "Скажіть, що ми повинні будувати, капіталізм чи соціалізм -- і я це збудую", -- говорить про те, що до керма влади прийшов не ідеолог, а практик-виконавець. А ще Леонід Данилович якось прорік: "Я не політик, я -- ракетник". Дуже характерне висловлювання "президента-експериментатора".

Насправді президент-ракетник у 1994 році мав дуже мало європейського управлінського досвіду і з цим досвідом він не міг навіть конкурувати з соціал-демократом Олександром Кваснєвським, який прийшов до керма Польщі роком пізніше. Україна виявилася неконкурентоспроможною, порівняно з Польщею, у справі просування до Європи. Проте, бодай заради національного гонору, така конкуренція мала би бути присутньою. Як в іншому галицькому анекдоті, коли зійшлися українець і поляк та зачали хвалитися, хто далі був. "Я, -- каже поляк, -- був у Варшаві, Кракові, Львові, Куликові і вшендзе (всюди)". -- "А я був, -- каже українець, -- чотири кілометри за Вшендзем!". У той час Україна даремно згаяла час на розмови про багатовекторність своєї зовнішньої політики, який можна було більш раціонально використати для просування у євроатлантичному напрямку.

Азіатство

Мене лякає дружба Леоніда Даниловича з іншими президентами-достойниками з країн Закавказзя та Центральної Азії. Насамперед із Гейдаром Алієвим та Сапармурадом Ніязовим. Бо який приклад ці президенти показують Європі? Приклад традиції і універсального утримання влади? Лукашенко це зрозумів по-своєму і, ймовірно, як європейський Кастро, правитиме довічно.

Кучма усе ж є євразійцем, тому оглядатиметься як на Європу, так і на Росію, разом із Центральною Азією. Як не парадоксально, але саме Закавказзя та Центральна Азія, можливо, навіть більше, ніж Європа, доклалися до економічної безпеки України. Це і постачання газу, нафти, а тепер і борошна, з Туркменістану та Казахстану, це ідея транскордонного економічного коридору, вільного економічного простору та ГУУАМ, що їх Кучма реалізовував, минаючи російські рифи, при активній підтримці Алієва та Шеварднадзе. Але це також азійське поводження системи з вільною пресою, окремими журналістами, які стали її жертвами. Не дарма Американський комітет захисту свободи преси двічі вносив Леоніда Кучму у список найбільших ворогів преси. Такої честі удостоювалися також диктатори Китаю, Куби, Середньої Азії. Але тішимо себе також тим, що ми не Туркменістан, де про ЗМІ можна сказати старим радянським жартом: "У нас залишилася тільки вільна преса. Решта -- заборонена".

По-людськи

Президент любить себе вільно повести після усіляких офіційних церемоній. Юрій Луканов у своїй книзі "Третій президент" (першій неофіційній біографії Леоніда Кучми, виданій ще 1996 року) описує офіційну зустріч в Маріїнському палаці з казахським президентом Нурсултаном Назарбаєвим. "Обмінявшись підписаними документами зі своїм українським колегою, -- пише Луканов, -- президент Назарбаєв вийшов з-за тендітного, прикрашеного різьбленими візерунками столика і попрямував до представників "четвертої влади", які стояли... за спеціально витягнутим канатом. Тим часом Леонід Кучма кинув йому навздогін: "Згідно з протоколом, випити треба". Пан Назарбаєв ніяк на це не відреагував, і вони разом провели імпровізовану прес-конференцію".

Можливо, у цьому більше награного журналістами, ніж реально побаченого і зафіксованого свідками. Але ж історія не може бути всуціль сірою та одноманітною. Історія запам'ятовується сюжетами на вільні житейські теми, як от фактом минулорічних відвідин Леонідом Даниловичем Вірменії, де на озері Севан, за версією вірменської газети "Аравот", президенти трішки випили і незчулися, як чисте повітря додало ентузіазму. "Президенти також люди". Знаєте, після випадку з Ту-154, такі факти -- чистої монети білий піар для міжнародної публіки.

Мистецтво

У 1994 році ранній Леонід Кучма на одній із мистецьких виставок, тяжко зітхнувши, промовив: "Занадто багато у нас художників". Присутніх ці слова мали б шокувати, та усі добре встигли вивчити лексику Леоніда Даниловича. У перший період президентства піїти та письменники різних жанрів в цілому толерували свого президента. Чого не скажеш про Білорусь і "расєйського бацьку". У той самий час білоруський поет Славамір Адамовіч опублікував вірш "Убей президента". І хоч про Лукашенка там не йшлося, це не завадило невдовзі засудити Адамовіча на 10 місяців позбавлення волі. А вірш став класикою білоруського захалявного чтива. У тій-таки Білорусі визнаний у світі класик літератури Василь Биков не знайшов місця для творчості і змушений був творити за кордоном, лише помирати прибув у рідну оселю. У нас класики творять і помирають на батьківщині, хоча після Олеся Терентійовича Гончара, класиків у нас -- всього, мабуть, один Загребельний залишився... Леонід Кучма якось дав зрозуміти, що не ініціює жодних судових розправ над журналістами за публічні брутальні виступи супроти глави держави. Президент взагалі публічно робить дуже правильні, в дусі європейської демократії, заяви щодо свободи слова. Все таки ми не Білорусь, де президента поетично порівнювали із найзапеклішими тиранами:

"Eн такі, як бацька Сталін --

Вождь славянска-чыстых мас.

З дапамога вертыкалі

Eн клапоціцца аб нас!"


Конституція

Судячи з постійного перетасовування однієї затертої колоди карт, Леонід Кучма давно має проблему з кадрами. Саме ця проблема (яку ще можна назвати проблемою вибору спадкоємця) не дає йому спокою. По суті, у політичному сенсі Україна переживає застійний період, т. зв. сезон мертвої відпустки. І саме в такий застій, згідно з радянською традицією, керівник держави мріє увічнити себе "клинописом на скелі Хаммурапі" -- сотворити власну Конституцію. Про це мріяв Хрущов напередодні перевороту 1964 року та не встиг зреалізувати; цим переймався Брежнєв, провівши в життя конституцію свого імені 1977 року. В обидвох випадках зміна Основного закону символізувала застій та розквіт індивідуального культу.

Цим заопікувався і Леонід Кучма, задумавши перевидати Конституцію у власній редакції. Мабуть, Європа ще не знала такого випадку, щоби глава держави протягом терміну перебування на посаді двічі вдавався до кардинальних змін Основного закону. Адже Конституція, як вино, -- повинна бути добре вистояна, перш, ніж скуштована повною мірою усіма інститутами влади та громадянами. Ймовірно, саме від ідеї зміни чи й прийняття нової редакції Конституції президент досі не відмовився. Дослідники якось не зауважують, що Кучма ніколи не відмовлявся від ідеї, що Конституцію має затверджувати весь народ. Ось як президент про це пише у своїй книзі "Про найголовніше": "Історія прямо говорить нам: Конституція, прийнята не народом, а парламентом, -- це не цілком повноцінна Конституція". Президент ніяк не може упіймати тінь Вашинґтона і Джеферсона...

Опозиція

Для Леоніда Кучми завжди однією з найбільших проблем було визнання наявності в країні реальної альтернативи, опозиції. Визнання опозиції у найбільш напруженому політично для влади та суспільства 2001 році відбувалося за принципом: "Про таку я не чув, а тому її нема". Упродовж 1991-1999 років реальним рейтинговим суперником для двох президентів -- Кравчука та Кучми -- був лише один політик -- В'ячеслав Чорновіл. Обидва президенти ставилися до нього публічно не зовсім коректно. Леонід Кравчук на Світовому форумі українців емоційно заявив, що "Чорновіл не є єдиним українцем в залі", який міг би репрезентувати націю. А Леонід Кучма на одній із прес-конференцій видав свою знамениту фразу: "Щодо В'ячеслава Чорновола. Він великий політик. Але мені це трошки нагадує українське прислів'я про ту жіночку, яка чоловіка хоче мати, дітей, і бути незайманою... Він сьогодні тут, а завтра -- там..."

Коли після загибелі Чорновола з'явилася інша реальна альтернатива -- Віктор Ющенко, то Леонід Данилович знову ж таки не толерантно та егоїстично піддав його публічно жорсткій критиці. Хоча щодо Ющенка Леонід Кучма, можливо, відчуває більше моральне право публічно покивати пальцем. І ось чому.

"Хрещений батько"

Брежнєв створив Щербицького, Щербицький створив Кравчука, Кравчук створив Кучму, Кучма створив Ющенка... Аж самому лячно від такого генеалогічного древа. Але, можливо, саме так колись у біблійному стилі історики періодизуватимуть новітню українську історію. У 2001 році ми втратили "іншого Кучму" -- президента-реформатора, на якого він заповідався одразу після президентських виборів 1999 року, запропонувавши на посаду прем'єр-міністра тодішнього голову Національного банку Віктора Ющенка. Саме це належить переосмислити і збагнути, яким Кучма не відбувся, але на якого він заповідався.

Тому, не знаю, як вам, а мені більш до вподоби ранній Кучма -- просто відчуття втраченого часу тоді було не настільки виразне. Ми ж втратили президента-реформатора, який змушений був поставити на одіозну олігархію, як свого часу це зробив Борис Єльцин. Ми отримали президента, якому заручини з олігархією в результаті дали 6 відсотків довіри. З моральної точки зору, влада почала втрачати легітимізацію в очах народу.

Майбутнє

Один фантаст зауважив: "Заведено вважати, причому всупереч очевидності, що майбутнє ймовірнісне, сьогодення однозначне, а минуле незмінно являє собою лише мертвий зліпок з минулого. Насправді імовірнісне все: і майбутнє, і сьогодення, і минуле -- просто різні події у різний час". І справді, історія не раз доводила, що минуле -- ймовірнісне. Одну й ту саму людину в різні періоди її життя, а то й після її смерті ми можемо оцінювати по-різному. Переоцінка італійського диктатора Франко, польського генерала Ярузельського чи російських бізнесменів Березовського та Ходорковського... Звичайно, минуле ймовірнісне і для Леоніда Кучми, і для кожного з нас.

Можливо, через років двадцять ми дещо іншими очима дивитимемося на період урядування Леоніда Кучми. Та більш ніж впевнено можемо сказати: найбільше, що турбує нині президента -- це оцінка його постаті наступним поколінням, насамперед, тим, яке прийде після нього до влади. Як правило, саме наступне покоління може бути найбільш невдячним та мстивим -- такі вже закони діалектики. Якось український сатирик Федір Маківчук звернувся до своїх колег по цеху зі словами: "Не переживай, якщо ти не лишив сліду в літературі. Це не біда. Переживай, якщо ти наслідив у літературі". Ці ж слова можемо адресувати і політикам. І діяльність їх оцінюватиметься по слідах їхніх...

Десять анекдотів про Леоніда Кучму

Часто прості громадяни вивчають історію за анекдотами. Ми вирішили запропонувати читачам десятку анекдотів про президента Леоніда Кучму, здійснивши, звісно, перед тим самоцензуру. Як казав "дорогий і улюблений вождь" Леонід Ілліч Брежнєв, якщо народ про тебе шпарить анекдоти, значить він тебе любить. Анекдот про політика -- це, можливо, один із найбільших скарбів, які політик залишає після себе. Тому ми б порекомендували дорогому Леоніду Даниловичу... стимулювати поширення та видання про себе саме анекдотів. Тим більше, що президент сам майстер їх розповідати. А велику політику неможливо сприймати без великої іронії.


Летять у літаку Єльцин та Кучма. Кучма питає Єльцина:

-- Як ви думаєте, Борисе Миколайовичу, якщо наш літак розіб'ється, хто більше переживатиме: українці чи росіяни?

-- Ну-у-у, гадаю білоруси.

-- Чому ж?

-- Та тому, що з нами Лукашенка немає.


Кучма захотів сам проїхатися за кермом свого автомобіля. Виїхав за ворота, і "поцілував" перший-ліпший "Мерседес". Звідти вискочив "крутий" і -- прямо до президентського авто, мовляв, "мужик, ти влетів!" Підійшов, подивився і одразу ж повернувся -- блідий як смерть. "Братки" запитують у нього: "Ну, що?" -- "Мужики, не знаю, хто їде в авто, але за водія у нього -- сам Кучма!"


Звернення Кучми до нації:

"Ну, хлопці, як ми цих жидів і москалів!!!..."

титри по-російськи:

"Мы глубоко скорбим и сожалеем о содеянном..."


Кучма зранку оглянув свої кишені:

-- Паспорт є, посвідчення президента є, чекова книжка є... На сьогодні роботу з документами закінчено...


Зустрічаються якось президент України Кучма і президент Білорусі Лукашенко.

Випили, Кучма ледве запитує:

-- Слухай, Саня, ти не в курсі, скільки ми винні Росії?

-- Думаю, трильйонів по 200... Може, вистачить?

-- Так, Саня, ще по 50 -- і все...


Зустрілися президенти Росії та України.

Путін: "А у нас в России газ! Это -- раз!

Кучма: "Тю... А у нас газопровод! Вот!"


Літо 2002, Кучма йде лісом в Кончі-Заспі, раптом чує зозулю...

Кучма: "Кукушка, так сказать, скільки мені, так би мовити, залишилося, по великому рахунку?"

Зозуля: "Ку-ку-ку-Кучму Геть!"



Зустрілися Путін, Кучма і Лукашенко.

Путін: "Я плачу своїм по 1 000 доларів, із них 500 забираю на податки, на 500 живуть!"

Лукашенко: "А я своїм по 500 доларів плачу, із них 400 забираю на податки, на 100 живуть".

Кучма: "А я своїм по 200 баксів плачу, а податки у нас 300. Я не знаю, де вони ще 100 доларів беруть?"


Кучма подарував колгоспу "Сонечко" комп'ютерний клас, тепер в колгоспі "Сонечко" два класи -- комп'ютерний і перший.


Сидить президент України Кучма Леонід Данилович і пише заяву:

"Президенту України Кучмі Леоніду Даниловичу

Президент України Кучма Леонід Данилович

ЗАЯВА

Прошу Вас звільнити мене від займаної посади за власним бажанням.

Підпис. Президент України Кучма Леонід Данилович".

Сів, прочитав, бере ручку і накладає резолюцію:

"В проханні відмовити. Президент України Кучма Леонід Данилович".









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Сарана лякає Львів 
  ·  Шевченка номінують на найкращого 
Погляд
  ·  Бачити більше 
  ·  Офірний цап Сендеги 
  ·  Журналісти проти "ментів" 
Поступ у Львові
  ·  Сихівчани не здаються 
  ·  Справи будівельні 
  ·  Прокуратура підбила підсумки 
  ·  Віктюк у ролі Віктюка 
  ·  Кардіоцентр до Дня Незалежності 
  ·  Діти впливатимуть на політику 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  "Енергоатом" протестує 
  ·  Янукович на заваді вступу до СОТ? 
  ·  Чого злякались росіяни 
  ·  Кучмі написав Буш 
  ·  Росія не хоче перепрошувати 
  ·  Україна -- сьома з кінця 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Атомна дружба на "осі зла" 
  ·  Президент гальмує умиротворення 
  ·  Джемаа ісламія 
  ·  Офіційний єпископ-гей 
  ·  На дочекавшись пенсії 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тема Поступу
  ·  Етюди з нагоди ювілею "дорогого Леоніда Даниловича" 
Спорт-Поступ
  ·  Золота львів'янка 
  ·  Абрамович відкриває карти 
  ·  Паоло 
  ·  КОРОТКО 
Поступ технологій
  ·  Музичне літо 
  ·  doom III наступного тижня 
  ·  Дивіться й дивуйтеся 
  ·  serious Sam 2: перші чутки 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Поступ реляксу
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  Прогнози на місяць 
  ·  Чи цікаво Ви проводите літню відпустку? 
  ·  ЛЯЛЬКА 
  ·  Виставка робіт Євгена Дзиндри 
Пост-Faktum
  ·  Високий Замок 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Молочар" оздоровлює зі смаком 
  ·  Шлях до серця автомобіля пролягає через бензобак