BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Спорт-Поступ.    Поступ технологій.    Львівські обсервації.    Поступ реляксу.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
7 серпня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:47 22-06-2017 -   У навчальні заклади Львова закупляють лінгафонне обладнання для вивчення іноземних мов  
  16:41 22-06-2017 -   Сміття з перенакопичених контейнерних майданчиків у Львові вивозити все ще нікуди  
  13:48 22-06-2017 -   1 серпня розпочне працювати зона паркування біля «Вернісажу» місткістю 73 паркомісця  
  13:20 22-06-2017 -   За отримання хабара у розмірі $2 тис. начальник львівського СІЗО сплатить ₴17 тис. штрафу  
  13:16 22-06-2017 -   На Львівщині визначать найкраще спортивне село  
Україна
  16:59 22-06-2017 -   ЗСУ перейдуть на нову систему харчування до кінця 2019 року  
  16:55 22-06-2017 -   Кучма: Обмін полоненими розпочнеться 5 липня  
  13:44 22-06-2017 -   13-річний школяр наклав на себе руки: мама заборонила ігри на телефоні  
  13:19 22-06-2017 -   У Дніпрі поліція оштрафувала жінку за георгіївську стрічку  
  13:9 22-06-2017 -   На Одещині в браконьєрських сітках масово гинуть дельфіни  
Світ
  13:46 22-06-2017 -   Археологи знайшли стародавнє забуте місто в Ефіопії  
  13:22 22-06-2017 -   У Польщі затримали двох українців за підозрою в убивстві жінки  
  13:18 22-06-2017 -   На фестивалі діаспори в Оттаві міністр оборони Канади приготував український борщ  
  12:6 22-06-2017 -   Хлопчики, народжені у немолодих пар, частіше виростають високоінтелектуальними  
  10:35 22-06-2017 -   Терористи ІДІЛ підірвали в Іраку мечеть ХІІ століття  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львівські обсервації  » 

___________________________________________________________________________

Львівські обсервації
Приїхав, надимів, поїхав
Юзьо ОБСЕРВАТОР
 
Приїхав, надимів, поїхав

Недавно я отримав велике задоволення, прочитавши у „Львівській Газеті” репортаж з візити народного депутата і заслуженого дезертира республіки Петра Димінського у Дрогобиччину. Там нарід вирішив розібратися, чому це їхній обранець так їх негідно кинув через ліву ногу. А крім того не виконав свою передвиборну обіцянку добиватися статусу учасників бойових дій для вояків УПА. Та й взагалі пан Димінський не проявив себе настільки плідно й активно, як це прийнято чекати від депутатів-галичан.

Тим часом кореспондент має іншу думку. Він вважає, що „Рік роботи став певним іспитом для нардепа, й він його успішно здав (бачимо нині виваженого політика, дипломата-аналітика), а от його іміджмейкерам і прес-помічникам є над чим замислитися”. Я це так витлумачив для себе, жи пан Димінський вже дістав одним махом іміджмейкера і прес-помічника в особі кореспондента. Правда, цей з дозволу сказати кореспондент більше годивбися для якоїсь районової газетки, а не для такого поважного видання, бо дуже вже медом мастить і у всі дзюрки залізає своїм язичком: „Коли ж говорити про сам діалог, то була розмова абсолютно відвертою, нардеп був готовим до найнеприємніших запитань. А відповіді іноді свідчили про добре почуття гумору нашого посла в столиці (хоча деякі жарти виглядали дещо сумнівно, були розраховані саме на те, аби потішити декого з “аксакалів” дрогобицької громади). Наприклад, на запитання, чому не має форми квадрату Верховна Рада, прозвучала відповідь: “Чи бачили ви колись квадратний цирк?”

А вже далі Петро Димінський вичерпно пояснив причини свого виходу з “Нашої України”: “Верховна Рада – це акціонерне товариство закритого типу, й правила диктує той, у кого контрольний пакет акцій”.

Ну, про правила ясно. А от як щодо совісті? Совість ніц не диктує? Адже перемогу наш пан-товариш отримав винятково завдяки тому, що йшов під прапором „Нашої України” і гордо демонстрував плакат, де він тисне ґраби Ющенкові. А потім із Ющенком привселюдно обіймався і цілувався напередодні виборів так, аби всі бойки виділи, за якого вони фест-патрійота мають голосувати. А тепер вішає клюски про те, що правила диктує той, у кого контрольний пакет. Ну, а якби контрольний пакет виявився не в „заєдупців”, а в комуністів? Та я так думаю, що і з ними б наш герой не надто розходився у поглядах. Приватний кореспондент пана Димінського твердить, що його шеф звинувачення у тому, що він не голосував за статус для біців УПА, „спростував стенограмами всіх голосувань”. Але це вже повний маразм! Та ж є офіційний сайт Верховної Ради і там можна дізнатися про результати будь-яких голосувань, а зокрема про те, що пан Димінський не голосував за надання статусу учасників бойових дій воякам УПА. Інша справа, жи не всі ще бойки інтернет осягнули і довідатися правди не мають змоги.

На запитання, кого б він хтів увидіти президентом, нардеп відповів, жи „в найвищому кріслі волів би бачити Януковича з Ющенком разом. Вони б добре доповнили один одного”. З таким самим успіхом можна мріяти про те, аби побачити в одному кріслі Януковича з Бушом. Однаково нереально. Але вже видно куди стирчить вектор пана Димінського.

А далі районний власкор нардепа демонструє ще й свій провінційний тупізм: „Один із присутніх громадських діячів Дрогобиччини, наводячи принагідний приклад Великої Британії з її звичаєвим правом, звинуватив нардепа в порушенні нашого, місцевого, звичаєвого права. Й забув добродій про те, що в Британії ще й Конституція існує”. Але в даному випадку мав рацію громадський діяч Дрогобиччини, бо Великобританія конституції не має і живе си за парламентськими законами та за звичаєвим правом.

А на ще один закид у тому, що нардеп забув про свої виборців і не навідується до них, власкор пояснює: „Що ж до зустрічей депутата з громадою, то це полюбляли його попередники (на інше не були спроможні)”.

Завершився панегірик радісною звісткою про те, що „звіт нардепа має резонанс у регіоні, й навіть тих, хто так обурювався виходом пана Петра з “НУ” дещо заспокоїв... Була ще низка запитань, і на всі присутні не просто отримали чіткі відповіді, а й побачили перед собою самодостатню людину, яка знає собі ціну, й політика-початківця, який добре засвоює уроки парламентської кухні й ще, мабуть, зуміє показати, на що спроможний депутат від Дрогобиччини”.

Нє, ну таке враження, жи читаєш незабутній „Український Шлях”. А, може, й справді Василько Базів керує „ЛГ” з Києва? Щось, пригадую, він про свої довгі руки вже писав.

Ну й празнічкі у вас, таваріщі пагранічнікі!

Знаєте той старий анекдот: йой, як добре, жи корови не літають! Ну, власне згадалося мені тото, як-єм прочитав, що Львівський прикордонний загін відсвяткував 60-ту річницю від дня утворення — 1 серпня 1943 р. Тут відразу згадалася мені скнилівська катастрофа після аналогічної 60-тої річниці і подумалося: йой, як то файно жи прикордонники не літають!

Але такво я си думаю, чи мають голови тоті наші генерали, котрі жиють на нашій землі, жеруть наш хліб за наші гроші, жи справляють річниці колоніяльних військ? Чим займалися тоті ваші браві прикордонники у 1943? Гнали під танки беззбройних ополченців? А з 1944 працювали „ястребками, полюючи по лісах за партизанами? Це ж ваші браві прикордонники арештували поета і лікаря Юрія Липу й підступно вбили.

І головне ж начальник Львівського прикордонного загону полковник Віктор Щир – це ж не якийсь там Воронов-Нікітін-Свістоплясов! Ні, це таки Щир! Наш хлоп. А тішиться на святі так, гейби то було його свято. Та не ваше то свято, хлопаки. То свято наших катів, загарбників, убивць, бандитів з великої дороги. Чого ви до них себе приписуєте? Замість звйоздочк почепили си на кашкети тризуби, а савєтські прапори і досі на почесному місці – зі всіма звйоздочками, мармизою дєдушкі Лєніна і серпочками-молоточками. Ех, взяти б отой серпочок та вам по... це самоє, як каже Татусько. Щоб не плодилися яничари.

Молдавани на городі

О, Андрій Шкіль мені подобається. Поїхав на кордон з Молдовою, і сказав усе, що думає про молдавських прикордонників, які встановили пост в районі гідровузла Дністровської ГЕС. Якби щось подібне, каже він, відбулося б між якимись іншими державами, наприклад, між Киргизтаном і Росією, то був би неймовірний скандал. А реакція України виглядає так: „ну забрали землю, а кому вона потрібна”.

Але де наше могутнє СБУ з такими моцними кадрами, закальонними в боях з мєстнимі бандеровцамі? Я давно вже цікавлюся, чим вони там займаються. Бо як подивлюся, що виписують російська шовіністична преса видавана в Україні, то очам не віриться. І то не конче в Криму, або в Донецьку. Ади-во під боком у благословенному Львові преса гаспадіна Свістоплясова. Не дурно Андрій вважає, жи якби сьогодні в один момент ліквідувати СБУ, нічого б не трапилось, тільки українська економіка зітхнула б з полегшенням. При цьому він зазначив, що утримувати лейтенанта СБУ по 3,5 тис. грн. в місяць досить важко для української економіки. Легше утримувати народного депутата, оскільки він, за словами Андрія Шкіля, отримує лише 1050 грн.

„Як визначити чи людина має параліч ніг чи прикидається? – запитує депутат. –Потрібно сильно і неочікувано вколоти. Молдавани сильно і неочікувано вкололи Україну у відповідне місце і тіло української державності навіть не смикнулося – воно паралізоване”.

Я теж не міг ся надивувати. Спочатку навіть втішився, жи о, нарешті будемо мали невеличкий прикордонний конфлікт, який злютує в один кулак усю нашу аморфну націю. Чекав, чекав, слухав коментарі і поволі баранів. Таке враження, жи нам дали в писок, а ми ся спочатку облизали, а потім зачали ще й виправдовувати тих, хто нам дав по писку. А ті побачили, жи можна нас бити в писок, то незабаром ввійдуть у смак і зачнуть уже копати.

А за молдаванами і румуни згадають про свої претензії і на острів Зміїний, і на Бессарабію. А чо нє? МЗС навіть не спромоглося на якусь заяву. Ніц.

Читацькі обсервації

Деколи наших читачів тягне на лірику. І то деколи тота лірика виглядає на проповідь.

"...сміливий Юзьо нас помітив
І в Інтернет писать повів..."

Елегія

Я дитя свого часу і все, що зі мною трапляється, до чого я прихиляюсь, що декларую, всі мої надії та мрії, про що я думаю та сподіваюсь, всі висловлювання - це продукт тої епохи, в якій я живу. Декотрі мої знайомі, друзі та рідні вважають мене неординарною, трохи дивною а, в деяких випадках, божевільною.

Але божевілля існує для того, щоб приховувати дуже глибокий розлад душі. За час мого, досить тривалого життя, все змінилося, та не змінилося нічого. Змінився навіть державний устрій, і, колись весела, розумна, невгамовна, енергійна та дуже серйозна дівчина, перетворилась в непевну, безвільну, та байдужу виконавицю всього того, що нам нав'язано новими правилами гри.

Ми б ніколи не подумали, що все життя - гра, яка має свої правила. А якщо в це повірити, то як же бути з кров'ю, що була пролита за правдиву ідею. Але десь у схованках душі, тліє та розгоряється ненависть до диригентів нового часу, де життя людини копійчане, де править насилля пожива, корупція - а на протилежному боці жебракує та помирає безправний люд. Мені дуже незатишно в цьому світі, я прагну змін - бо надія не згасає в моєму серці. Допоможіть мені розібратися в неспокійних думках, витягніть мене з цієї трясовини. А коли прийде остання година, я прошепочу : " з нами Господь! Він все впорядкує!".

Передбачений Біблією "кінець" світу - вже не за горами. Він уже усюди, в усіх країнах, де є чи немає благополуччя. І своєю могутністю наступає на, "створений Господом " світ. Амінь. М.Правдіна

Пане Юзю, привіт!

Ув одних Обсерваціях Ви зачепили тему приналежности (!) львівських хідників. І небезпідставно резюмували, що хідники у центрі Львова належать автам і те, що "звичайні" немобілізовані громадяни для спацеру мусять протискуватись між ними (автами) та стінами будинків.

Таке, здасться, що ві Львові настав справжнісінький балаган від наслідків тої автомобілізації (за словами котрогось з міліцейських чиновників, автопарк Львова з початку 90-их рр. зріс більш, ніж у 2 р.). Ні, я не маю якихось фобій до авт, навпаки управляти машиною приносить мені неабияке задоволення. Але фактично автомобілізація для наших чиновників не піддається "приборкуванню", тобто утримуванню її під контролем.

Отож, наші авта (точніше, їхні нахабні власники – автомобілісти) не тільки заполонили хідники наших вулиць, вони безпардонно виїжджають за двосуцільну смугу розділення рухів (!!!) і курсують там собі (час - то гроші!?), запросто їдуть на свій "червоний" (!), не кажу вже про повне ігнорування "зеленого" для пішоходів (про нашу "зебру", взагалі змовчу). Загалом, в нашому вуличному русі відчувається така собі нездорова нахабність з елементами манії возвеличеності.

Був'єм якось в неділю на Янівськім цвинтарі. Так от, від його відвідин я отримав маленький шок: виявляється, на вузьких ґрунтових цвинтарних алейках теж запросто пересуваються на автах: як на широчезних (як на алейки) Ауді та Пежо (круті), так і на вітчизняних (а ми шо – гірші?!).

Я не знаю, як ще можна по іншому "опуститися" (зрештою, людському безглуздю, як і його фантазії, теж не має меж), але висновок напрошується: доки то буде тривати??

Та й доки буде тривати та "епопея" з тими маршрутками. Бо ж не є таємницею, що на Заході мікроавтобуси використовуються, переважно, на приміських маршрутах. Бо вони, в силу своєї конструкції, ну ніяк не розраховані на перевезення стоячих пасажирів – хоч як їх "дядя Вася" не переробляй – гріб-гробом. То як же бути? – розведуть руки наші чинуші. А ви думайте, думайте – на те вас і обирали. І, благаю Вас, чиновники, впорядкуйте транспортні зупинки – бо та вервиця спраглих їхати вздовж дороги (не так вони, як їхнє "пиняння". Автостопом подорожують, чи шо?), стоптана земля без ніяких ознак трав'яного покриву, підбирання пасажирів (на перехресті перед світлофорами) у II-ій смузі (!!!) руху, змушують тебе, сидячого чи стоячого, перетворитися на жмут нервів.

Як безоплатну підказку, пропоную заінтересованим відродити старі-добрі "експрес-маршрути (з малою кількістю фіксованих зупинок, яким ще за царя Гороха був № 28: можна тоді брати з пасажира на 40-60 коп. більше, ніж у звичайній маршрутці, але натомість пасажир має бути впевнений, що зі Сихова/Рясного до центру він "долетить" за 20-30 хв.

Пане Юзю, повірте, шляк трафляє з тим всім. І, повірте ще, направду, якби не Ваша щочетвергова "ревізія" всіх і вся, то шпяк дійсно трафив би.

Андрій Білан


Рекляма в Юзя

Інтернет – сила! Телєвізор – могила! Своїми мандрами і листуванням в інтернетрях я завдячую винятково патріотичній акції UARNet (вул. Свєнціцького, 1), тел. 76-84-05, 76-84-01. Увага для матолків – то є телєфони фірми, а не мої. Прошу Юзя не кликати.

Моя елєктронна адреса: observator@ukr.net









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Сарана лякає Львів 
  ·  Шевченка номінують на найкращого 
Погляд
  ·  Бачити більше 
  ·  Офірний цап Сендеги 
  ·  Журналісти проти "ментів" 
Поступ у Львові
  ·  Сихівчани не здаються 
  ·  Справи будівельні 
  ·  Прокуратура підбила підсумки 
  ·  Віктюк у ролі Віктюка 
  ·  Кардіоцентр до Дня Незалежності 
  ·  Діти впливатимуть на політику 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  "Енергоатом" протестує 
  ·  Янукович на заваді вступу до СОТ? 
  ·  Чого злякались росіяни 
  ·  Кучмі написав Буш 
  ·  Росія не хоче перепрошувати 
  ·  Україна -- сьома з кінця 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Атомна дружба на "осі зла" 
  ·  Президент гальмує умиротворення 
  ·  Джемаа ісламія 
  ·  Офіційний єпископ-гей 
  ·  На дочекавшись пенсії 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тема Поступу
  ·  Етюди з нагоди ювілею "дорогого Леоніда Даниловича" 
Спорт-Поступ
  ·  Золота львів'янка 
  ·  Абрамович відкриває карти 
  ·  Паоло 
  ·  КОРОТКО 
Поступ технологій
  ·  Музичне літо 
  ·  doom III наступного тижня 
  ·  Дивіться й дивуйтеся 
  ·  serious Sam 2: перші чутки 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Поступ реляксу
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  Прогнози на місяць 
  ·  Чи цікаво Ви проводите літню відпустку? 
  ·  ЛЯЛЬКА 
  ·  Виставка робіт Євгена Дзиндри 
Пост-Faktum
  ·  Високий Замок 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Молочар" оздоровлює зі смаком 
  ·  Шлях до серця автомобіля пролягає через бензобак