BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Історія у Поступі.    Літературний Поступ.    Листи у Поступ.    Музика Поступу.    Арт-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
6 серпня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:39 27-04-2017 -   На Сколівщині понад 4 га державних земель незаконно передали в приватну власність  
  16:2 27-04-2017 -   Молодь ознайомлять з традиціями українських етнічних груп  
  16:1 27-04-2017 -   Вивіз сміття з початку року вже коштував Львову 100 мільйонів гривень, - депутат  
  15:58 27-04-2017 -   Синоптики прогнозують грози сьогодні до вечора та вночі  
  15:55 27-04-2017 -   Археологи продовжили дослідження «Чорної кам’яниці» у центрі Львова  
Україна
  16:40 27-04-2017 -   У Тернополі вандали облили фарбою пам’ятник дивізії СС «Галичина»  
  15:52 27-04-2017 -   На Рівненщині вилучили бурштину майже на півмільйона доларів  
  15:51 27-04-2017 -   У Дніпрі СБУ припинила діяльність російського «конверту»  
  16:22 26-04-2017 -   В ОБСЄ заявили про загрозу ескалації на Донбасі  
  16:15 26-04-2017 -   Співачка Джамала вийшла заміж  
Світ
  16:37 27-04-2017 -   У Чорному морі затонув російський військовий корабель  
  16:21 26-04-2017 -   Вчені розгадали таємницю Кривавого водоспаду в Антарктиді  
  14:50 26-04-2017 -   Єльцин збирався знести мавзолей Леніна - екс-прем'єр РФ  
  10:57 26-04-2017 -   У Бразилії індіанці обстріляли з лука поліцейських  
  10:36 26-04-2017 -   У Липецьку офіційно закрили фабрику Roshen  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ у Львові  » 

___________________________________________________________________________

Музична академія в очікуванні свого Різдва
 
Ігор ПИЛАТЮК
Народний артист України професор Ігор Пилатюк, який підготував до виступу на високих сценах світу не одного талановитого молодого скрипаля, кілька років тому був призначений ректором Львівської державної музичної академії ім. М. Лисенка. І цих років вистачило, щоб побачити, як кардинально оновився цей один із найстаріших у Європі музичних навчальних закладів. Особливо цьогоріч, напередодні свого 150-річного ювілею. В будинку на вул. Нижанківського,5, який зараз стоїть у риштованнях, не просто ремонт. Тут панує атмосфера очікування Різдва. Про це -- у розмові з ректором ЛДМА Ігорем Пилатюком.

-- Пане ректоре, з чим насамперед асоціюється у вас Львівська музична академія?

-- Наш навчальний заклад завжди мав визначальне місце не тільки в регіоні. Тільки декілька прізвищ людей, які є вихідцями зі Львова -- й одразу все стає зрозумілим: Юрій Башмет, Богодар Которович, Олег Криса, Марія Чайківська, Олександр Слободяник, Віктор Єресько, Мирослав Скорик, Євген Станкович, Вячеслав Задерацький. Львівський осередок креативний. Львів уміє генерувати ідеї й народжувати нові таланти. Головне, що не тільки народжувати, а й так їх ангажувати у мистецтво, що ці люди самі вже стають генераторами нових ідей.

-- А чи не є 150-ліття консерваторії якоюсь міфічної датою, під святкування якої (даруйте, але такі наші реалії) легше вибивати кошти бодай на ремонт приміщення?

-- О, ні! Хоч сам по собі цей факт -- підстава привернення уваги уряду до такої події. Торік розпорядженням КМ від 1 липня 2002 року №365 було вирішено підтримати пропозицію Міністерства культури й ЛОДА щодо відзначення 150-річчя ЛДМА, утворити на чолі з міністром культури організаційний комітет підготовки для відзначення ювілею. Для нас важливий сам факт цієї підтримки, бо ми знаємо, що можемо звертатися, і сподіваємося бути почутими. Бо всі ювілейні заходи потребуватимуть додаткових грошей, є відповідні суми, заздалегідь закладені у бюджет 2003 року в Міністерстві культури на видрук наукових праць, на проведення конференцій та святкових урочистостей. У мене були зустрічі з міністром культури й щодо надання почесних звань, цей керівник дуже добре знає наші потреби і завжди дає позитивні відповіді: чітко "так" або "ні". І позитив "ні" у тому, що ти вже марно не сподіваєшся. (Сміється).

-- Але яке підтвердження такому ювілею?

-- Є офіційний документ, підписаний Францом Йосифом 1852 р., віднайденням якого ми дуже завдячуємо нашим науковцям, які працюють з архівними документами. Вони його знайшли в міському історичному архіві, ми зробимо цьому документу належне обрамлення, і він буде мати почесне місце в академії, адже цим декретом задокументоване створення першої професійної консерваторії у Львові, яка потім в різні часи набувала різних назв і модифікацій, але фактично залишалася при своїй місії.

-- Здається, Ви святкуєте подвійний ювілей -- 100-річчя музичного інституту?

-- Так, 1903 р. стараннями Анатоля Вахнянина та українських діячів культури у Львові виник Вищий музичний інститут. Що згодом отримав ім'я Миколи Лисенка. Завдяки зусиллям його перших керівників, зокрема відомих композиторів Станіслава Людкевича та Василя Барвінського, професійний рівень його випускників став настільки високим, що вони успішно концертували на сценах Європи й Америки. Особливо славилася фортепіанна школа, представлена Романом Савицьким, Дарією Гординською-Каранович та Галиною Левицькою. Причому майже у всіх містах Галичини цей інститут організував свої філії, і це мало винятково важливе значення для культурного розвитку краю.

-- І тепер академія має таких же славних працівників?

-- Я навіть деколи студентам кажу: ви просто не уявляєте, як вам пощастило: вчитися й спілкуватися з тими , хто є поряд із вами. Здається, все так буденно: ось, жартуючи, пробіг своєю дрібною ходою Олег Криштальський, ось Марія Байко пройшла, ось -- Марія Крушельницька, ось -- Юрій Луців, а які незабутні зустрічі з Миколою Колессою! Це ж історичні імена, жива історію нашої культури!

-- Чи не збідніли лави музичних педагогів внаслідок такого явища, як вимушена еміґрація?

-- Нас, на відміну від багатьох інших навчальних закладів, покинуло дуже мало людей. Ми зуміли зберегти потужний склад, -- не я , мої попередники, яким я дуже вдячний за це. Тепер маємо прекрасно сформовані кафедри: фортепіанна, скрипкова, вокальна, дириґування. Там працюють люди, які знають свою справу і мають вагомі здобутки.

-- А можна якось обчислити результати їхньої роботи?

-- Ви тільки вдумайтеся у ці цифри: торік у нас було понад 15 лауреатів різноманітних міжнародних конкурсів. Ну от, погодьтеся, чи не приємно, коли на конкурсі Чайковського, який , незважаючи на критику преси, залишився одним із найбільших конкурсів світу, було представлено два наших вихованці: Дмиитро Онищенко (фортепіано) й Віктор Дудар (вокал). Зрештою, не в преміях справа, життя все розставить на свої місця й покаже, хто кращий. Це для нас безперечний здобуток. Це представництво надзвичайно важливе для нашої академії. Або ось Софія Соловей, яка на престижному конкурсі в Італії отримала премію. Або участь наших студентів у конкурсі ім. М. Лисенка, який є показовим для нашої держави, й від 1993 року набуває дедалі значиміших обертів як міжнародний, -- це ж для нашої академії, яка також носить ім'я Лисенка, надто принципово! Ми не маємо права пасти задніх. Ми повинні вступати в нерівну боротьбу із киянами.

-- Як це розуміти -- нерівну?

-- Не в сенсі, що київська академія краща, а наша -- гірша, просто умови різні. Хоч на конкурсі вже є значне міжнародне представництво, київська школа домінує. Тому дуже тішуся нашими здобутками саме на цьому конкурсі. Конкурси -- це запекла боротьба, але вони не є кінцевою метою діяльності музиканта чи навчального закладу. Але кожна робота оцінюється за результатом. Я завжди повторюю на вчених радах: професор чи викладач повинен навчати, але не ілюзорно, теоретично, -- мусить бути результат. Не може так бути, щоб при добре поставленій роботі за якийсь відрізок часу не проявився результат, навіть усупереч зовнішнім факторам.

-- Чи серед викладацького кладу багато концертуючих музикантів?

-- Це переважно генерація середнього покоління. Сьогодні воно яскраво декларує свої творчі амбіції. Окремо хочу відзначити наше чудове фортепіанне тріо: Йожеф Ермінь, Оксана Рапіта, Етелла Чуприк. І якщо доцент академії Чуприк певною мірою отримала сатисфакцію, ставши заслуженою артисткою України, то мене по-справжньому болить душа, чому ще досі звання не мають Ермінь і Рапіта або мій проректор Кушнір, та до 150-річчя академії можна було б надати звання цілій когорті гідних людей!

-- А якісь подання від академії були?

-- Повірте, що наші зусилля неоднозначні й неодноразові. Та минає 7-8 місяців і нас просять поновити документи. Ну скільки ж можна?! Ми принципово з академії останнім часом не робимо інших подань. Ці прекрасні артисти, на мою думку, мусять бути відзначені почесними званнями. Вони постійно концертують у різних країнах, але вони ні за що не проміняють Львів на закордонний комфорт, бо є генетично складені тут, вони бачать себе в цьому контексті. Добре, що торік обласні премії не обійшли нашого талановитого композитора Юрія Ланюка та співака Володимира Ігнатенка, які також викладають у нашій академії. Прикро, коли дають відзнаки людям, через яких ці високі звання нівелюються. Не можна забувати про артистів, які заслуговують на відзнаки, й згадувати про них тільки тоді, коли їх можна використати із представницькою функцією. Коли моя донька Анастасія грала під час зустрічі зі шведською королівською родиною, хтось із керівників нашого уряду зауважив, мовляв, яка в нас талановита молодь, на що отримав відповідь, -- але ж стипендію на навчання вони виграли в нашій Королівській академії...

-- Як за роки Вашого ректорства склалися стосунки із владою?

-- Мій принцип: не кажи, куди ти йдеш, а скажи, коли вже прийдеш. Була співпраця, яка мала реальні наслідки. Академія і сама форма академічного навчання потребує розвитку різних інституцій, створення нових кафедр, нових наукових течій, нових напрямків. А для цього всього потрібне приміщення, де можна було б працювати на рівні вимог часу.

Ви відчуваєте брак навчальних площ?

-- Катастрофічний! Нам потрібні не тільки класи, репетиторій, а й сцена, лабораторії. Та наша оперна студія працює у спортивному залі, -- шановні колеги, спортзал повинен бути відданий під заняття спортом, там мають діяти фізкультурні секції! Як оперна студія ухитряється спромогтися в таких жахливих умовах на якийсь результат -- сам дивуюся. У нас були суперечки, чим репрезентувати академію на святкуванні 150-річчя, пропонували ставити "Євгенія Онєгіна", якісь опери Моцарта, але я радий, що спинилися на "Купалі" у відтворенні Мирослава Скорика, який вдихнув у цю оперу нове життя, він оркестрував окремі номери, які освіжили сценічну дію. Це надзвичайно цікавий твір, який побудований на вердієвських принципах розвитку опери своїми теоретичними закономірностями.

-- А ще якими концертами відзначатиметься святкування?

-- Думаю, засвітяться усі наші зірки. Наприклад, Лідія Шутко -- дивовижна скрипалька, і не у віці чи досвіді справа -- або є ця енергія, ця позиція, або її нема. Лідія Остапівна готова за покликом душі відгукнутися на будь-яку концертну пропозицію. Мені дивно, що філармонія так мало ангажує її на виступи зі симфонічним оркестром. Це взірець виконавської скрипкової школи, молоді мають багато чого навчитися від неї у ставленні до інструменту, до тих фантастичних програм, які є в репертуарі цієї талановитої української скрипальки. А які в нас студенти! Наприклад, вокалістка Уляна Войтюк захоплює таким артистизмом сценічного виконання, що... А Зоряна Кушплер, яка тепер навчається за кордоном, підкоряє не тільки голосом, а й великою театральною майстерністю міміки жестів, що додають гостроти звучанню слова. Молоді інколи мають щось таке, чим старші артисти оперного театру вже не володіють...

-- Ви справді так захоплюєтеся творчістю представників усіх відділень, а те тільки Вашого профілю?

-- Намагаюся бути на екзаменах усіх кафедр, на аспірантських -- присутній завжди. Мені це цікаво.

-- Які проблеми академія не може вирішити самотужки?

-- Звісно, я усвідомлюю, що академія потребує великого оновлення. Узяти хоча б наш клавішний фонд, який не оновлювався вже більше 30 років. Нам поталанило: торік ми правдами й неправдами, але одержали концертний інструмент "Блютнер", який буде стояти у відреставрованому залі, й студенти матимуть змогу на ньому грати. Сподіваюся, що спрацюють і наші проекти, які ми писали. Один із них -- державний ґрант від японського уряду на одержання музичних інструментів. Дуже надіюся, що цей подарунок не забариться до 150-річчя.

-- Це вирішить усі проблеми?

-- Та де там! Для того, щоб задовольнити наші потреби треба не один, а бодай 15 таких інструментів, бо ми величезні кошти зараз тратимо на ремонт інструментарію. Взагалі академія постійно потребує грошей для забезпечення нормального навчального процесу. Не йдеться про щось аж таке фантастичне. Але добре вже хоч те, що зараз вдається допильновувати вчасної виплати зарплатні без заборгованостей. А ще донедавна ми були боржниками через ремонти, однак фінансування і цього напрямку з'являється.

-- А власні прибутки академія має?

-- Так, за навчання контрактників. Мушу похвалитися, що сума наших прибутків за останні роки зросла в 6 разів. Ми вийшли на таку суму фінансових статків, що хоч могли не призупиняти ремонт академії, а помаленьку доводити його до пуття. Це стосується й придбання технічного обладнання, у нас воно поновлено на 200 відсотків.

-- Однак така проблема, як стан гуртожитку, усе ще залишається?

-- Це "гаряча точка". Я постійно тримаю її на контролі, бо й сам впродовж п'яти років мешкав у гуртожитку, і повірте, так прикро, що наші студенти ще не звикли цінувати те, що мають. Порівняли б вони, які гроші платять в Австрії чи Німеччині за клітинне помешкання в гуртожитку! Але це не єдиний висновок із міжнародних контактів нашої академії. Переважно поїздки з виступами оркестру Артура Микитки переконують мене, що в нас добрі студенти, душевні люди, але от спрацьовує в них совковий стереотип, що гуртожиток, то не рідний дім.

-- А як іще бачиться академія із перспективи її міжнародних контактів?

-- Впадає в око експансія азійських країн. Китай надзвичайно активно йде на співпрацю. Китайці згідні платити гроші за навчання студентів, а нам ці гроші дуже потрібні! Але за такого напливу студентів із Азії ми повинні пильнувати якість послуг, які надаємо, тобто мати можливості навчати якісно, щоб це не вилилося у заниження планки і спокусу грошей. Це принципово, бо на подальших стадіях (асистентура, стажування, аспірантура, які в нас, до речі, також платні), якщо навчання не відповідає рівню, ми повинні відмовляти їм у наборі. Наше міжнародне життя надзвичайно цікаве. Це не тільки концертні поїздки, а й наші студенти, які паралельно навчаються за кордоном, виступи на міжнародних конференціях наших науковців, які представляють, насамперед, наш заклад. Гордість нашої академії -- такий науковець як доктор Любов Кияновська, яка знана у світі. Або ж наші виконавці, які вже відомі більше за кордоном, ніж удома (бо тут у філармонії просто немає на чому грати, -- прикро, але це факт).

-- Наскільки, на Вашу думку, помітна академія в контексті культурного життя міста?

-- Як ви зауважили, рідко коли відкриття виставки, презентація книжки чи якісь інші офіційні імпрези обходяться без виступу наших колективів. Завжди грає оркестр Артура Микитки. Але й не тільки він. Є ж іще оркестр Георгія Павлія, який бере участь у презентаційних концертах. Дуже популярні наші струнні квартети. Часто запрошують наших окремих виконавців (і то на безоплатній основі). Ми на це погоджуємося, бо знаємо, що за рекламу також треба платити, а наша гра якраз і є тією доброю рекламою академії. Ми рекламуємо свої досягнення! І це приносить свою користь згодом, коли наші виконавці звертаються за спонсорської допомогою для поїздки на той чи інший конкурс. Зрештою, двері академії під час концертів відкриті для всіх, як і наші серця для слухачів.

Довідка

Існування ЛДМА тісно переплелося з діяльністю інших навчальних музичних закладів Львова, історія яких сягає ще 20-х років XIX ст., коли стараннями Франца Ксавера Моцарта (сина славетного композитора) був відкритий співочий інститут ім. Святої Цецилії. Саме на його основі згодом виникло Галицьке музичне товариство, статут якого затверджено 14 серпня 1838 р. При товаристві у 1839 р. організовано музичну школу. 14 лютого 1852 р. нарада під керівництвом бургомістра Львова ухвалила створити консерваторію в складі товариства. 4 грудня 1853 р. сформовано дирекцію товариства, до складу якої увійшов також ректор консерваторії, і в травні 1854 р. розпочалося навчання в консерваторії. Першим директором став учень Фридеріка Шопена, відомий піаніст і композитор Кароль Мікулі (1821-1897), а серед педагогів у різні роки були Мечислав та Адам Солтиси, Вілем Курц, Ян Галь та ін. Тут дістали освіту видатні музиканти різних національностей -- Соломія Крушельницька, Денис Січинський, Олександр Мишуга, Василь Барвінський, Мауріці Розенталь, Людвіґ Марек та багато інших. У міжвоєнному двадцятиріччі у Львові працювала консерваторія ім. К. Шимновського, та від 1911 р. при університеті створено музикознавчий факультет. 1939 р. усі ці заклади, включно із Вищим музичним інститутом, були об'єднані у єдину Львівську державну консерваторію ім. М. Лисенка. Крім того, вищий інститут продовжив свою діяльність за кордоном , де у Нью-Йорку від 1947 р. став діяти Український музичний інститут Америки. 1997 р., враховуючи виконавський та науково-творчий потенціал львівського музичного навчального закладу, державна акредитаційна комісія надала йому статус найвищого IV рівня. А постановою КМ від 27 серпня 2000 року №1340 його перейменовано у Львівську державну музичну академію ім. М. В. Лисенка. Нині в ЛДМА існує 19 кафедр на фортепіанному, оркестровому, дириґентському , вокальному та теоретико-композиторському факультетах. Навчальний процес забезпечує професорсько-викладацький склад у кількості 144 штатних одиниць, у т. ч. 30 докторів наук, професорів та 59 кандидатів наук, доцентів.









»  ЦИФРОВЕ
Безкоштовні нові телефони
Галина СКИБНЬОВСЬКА
 
Замінити поганий телефонний зв'язок на добрий, та ще й безкоштовно, обіцяє ВАТ "Укртелеком". Щоправда, поталанить не всім, а лише мешканцям окремих районів, чиї АТС найбільш застарілі та зношені.

З весни цього року "Укртелеком" запроваджує нову цифрову комутаційну систему С-32. Вона, як запевняє заступник директора "Укртелекому" з питань маркетингу Мирон Онуфрик, забезпечуватиме між абонентами безперебійний зв'язок без сторонніх шумів і без ризику, що вас підслуховують. До того ж можна буде користатися додатковими послугами, як-от переадресація викликів на інший телефон, блокування виходу на міжміський зв'язок, тональний режим.
Детальніше>>
»  ЗЕМЛЯ
Меморандум тимчасового перемир'я
Оля ІГНАТОВА
 
Учора у стінах Львівської облдержадміністрації, а потім у Ратуші відбулося підписання Меморандуму про співпрацю між Державним комітетом України з земельних ресурсів в особі голови комітету Анатолія Даниленка та обласною і міською владою.

На підписання цього документа, зміст якого -- банальні твердження про потребу співпраці на благо українського народу, можливо, ніхто б уваги не звернув. Меморандум -- він і є меморандум: зобов'язання, за невиконання яких ніхто не відповідатиме. Проте на тлі розпочатої війни між міським управлінням земельних ресурсів Держкомзему та міською владою він мав би свідчити про тимчасове перемир'я між цими структурами, ініційоване "згори". Зрештою, саме це підкреслив присутній на підписанні Меморандуму між Держкомземом та Львівською облдержадміністрацією голова Львівської обласної ради Михайло Сендак: "Цю конфронтацію, що виникла між містом та Держкомземом, гаситиме Львівська облдержадміністрація та облрада".
Детальніше>>
»  КОЛІЗІЯ
Статисти шукають цифри
Вікторія ПРИХІД
 
Бурхливим видалося засідання обласної міжвідомчої комісії з питань оздоровлення дітей. Конфлікт виник поміж представниками обласного статуправління і управлінням молодіжної політики і спорту. З'ясувалося, що другий рік поспіль це управління не надає статистам даних про кількість оздоровчих таборів, їх дислокацію та кількість оздоровлених там дітей.

Як наслідок, статистам доводиться відшукувати цю інформацію деінде, а відтак в Державний комітет статистики України подавати дані, які розходяться з тими, що їх називають обласні управлінці. Наприклад, за даними статистів, у нас функціонує лише 350 оздоровчих закладів, на яких, відповідно, оздоровлено було лише 23 тисячі дітей. За даними ж, що їх назвав заступник голови Львівської облдержадміністрації Богдан Матолич, опираючись на інформацію управління з питань молодіжної політики і спорту, у нас функціонує понад 500 оздоровчих закладів, де вже оздоровилось понад 96 тисяч дітей.
Детальніше>>
» 
Екологічний телефон довіри
Ірина СИРИВКО
 
Відтепер львів'яни та мешканці області матимуть куди звернутися, якщо у них виникнуть якісь питання чи зауваження щодо екологічної ситуації на Львівщині. Громадська екологічна приймальня при головному управлінні екології і природних ресурсів Львівської області започаткувала "гарячу лінію", мета якої -- дати відповіді щодо екологічної ситуації в регіоні кожному, хто цього забажає. Крім того, зателефонувавши за номером "гарячої лінії" (0322) 97-93-55 щодня з 9 до 18 години або звернувшись за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 98, кім. 307, можна повідомити і про виявлені порушення екологічної безпеки.
Детальніше>>
» 
Надія на воду
Софія ВОВК
 
У мешканців вулиці Львівської в Дублянах нарешті з'явилася надія на нормальне водопостачання: будівельники уже почали бурити нову свердловину, яка повинна забезпечити водою понад півтисячі осіб. За попередніми прогнозами, вода у помешканнях на вулиці Львівській в Дублянах з'явиться вже у вересні. Нова свердловина буде глибшою за попередню на кілька десятків метрів, і це, за словами фахівців, забезпечить безперебійне цілодобове постачання питної води в частині Дублян. Хід робіт контролює Львівське обласне управління з надзвичайних ситуацій.
Детальніше>>
» 
"Золота підкова" оживає
Ірина СИРИВКО
 
З 21 липня на Львівщині розпочалася акція "Студентські трудові загони за збереження пам'яток України "Замки Львівщини", яка триватиме місяць. Під час акції студенти з Житомира, Бердичева, Харкова, Києва та інших міст працюватимуть над впорядкуванням території замків у Золочеві, Підгірцях, Олеську, Свіржі і Жовкві.
Детальніше>>
» 
Артилеристи відстрілялись
Грицько ЛЕВИЦЬКИЙ
 
Учора на Яворівському полігоні завершилися контрольні заняття з управління вогнем і бойовими діями частин, -- повідомляє прес-секретар Західнгого оперативного командування підполковник Олександр Поронюк.

Упродовж місяця близько 350 військовослужбовців Західного ОК відпрацьовували вправи, які до недавнього часу через нестачу пального могли проводити лише теоретично -- на макетах та топографічних картах. До речі, зараз підрозділи артилерії укомплектовані солдатами-строковиками та "контрактниками", яких серед артилеристів стає дедалі більше.
Детальніше>>
» 
ХРОНІКА
 
Сьогодні, 6 серпня, в районі вулиці Зеленої -- від вулиці Керченської до межі міста і прилеглої до неї, а також на вулицях Тарнавського та Льва Толстого вода подаватиметься за скороченим графіком і з пониженим тиском, -- повідомляє прес-служба МКП „Львівводоканал". Це викликано проведенням планових робіт із введення в експлуатацію нової ділянки магістрального водогону.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Найбагатші українці 
  ·  В Польщу -- без запрошення 
  ·  Через кордон на планері 
Погляд
  ·  Школа, якої немає 
  ·  uMC розмножується 
  ·  Львів без зброї, але в короні 
Поступ у Львові
  ·  Музична академія в очікуванні свого Різдва 
  ·  Безкоштовні нові телефони 
  ·  Меморандум тимчасового перемир'я 
  ·  Статисти шукають цифри 
  ·  Екологічний телефон довіри 
  ·  Надія на воду 
  ·  "Золота підкова" оживає 
  ·  Артилеристи відстрілялись 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Паскуаль вражений Україною 
  ·  Справа Ґонґадзе: крок назад 
  ·  Переворот за лаштунками 
  ·  Лібералізація візового режиму 
  ·  Перервані відпустки 
  ·  Києву загрожують терористи 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Сонце Європу спопеляє 
  ·  Вибух в Індонезії 
  ·  Багдад з іншої вершини 
  ·  Пума в столиці 
  ·  Аббас та Шарон не зустрінуться 
  ·  Єдиний кандидат переміг на виборах 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Історія у Поступі
  ·  Москалі у Львові 
  ·  АРХІВАРІУС 
Літературний Поступ
  ·  Микола Савчук: Не легко висловлюватись просто 
  ·  Поет на пограниччі двох світів 
Листи у Поступ
  ·  Шановний "Поступ"! 
  ·  Сервіс, пане Юзю! 
  ·  Шановному панові Євгену Марчуку, міністру оборони України 
  ·  Шановна редакціє! 
  ·  Голові Міської Ради п.Л.Буняку 
Музика Поступу
  ·  Музичні експерименти Джареда Лето 
  ·  "Вій" розродився альбомом 
  ·  Москва наїлася "Борщу" 
  ·  "Rupi's Dance" Яна Андерсона 
  ·  Сюрпризи від "Чайки" 
  ·  СПОЧАТКУ БУВ ШОПЕН 
Арт-Поступ
  ·  Можливість краси 
  ·  Париж Володимира Патика 
Пост-Faktum
  ·  Європейський месія 
  ·  КАЛЕНДАР