BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Історія у Поступі.    Літературний Поступ.    Листи у Поступ.    Музика Поступу.    Арт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
6 серпня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:27 26-05-2017 -   У Стрию засудили зловмисника, що обікрав лікарню на 40 тис грн  
  14:12 26-05-2017 -   Незабаром ще сім поїздів зупинятимуться на станції Підзамче  
  14:0 26-05-2017 -   Найбільше проблем із невивезеним сміттям у жителів Шевченківського району Львова  
  13:18 26-05-2017 -   13-річний школяр з Жовківського району наклав на себе руки  
  13:16 26-05-2017 -   У музеї Франка показали сімейні скарби  
Україна
  15:6 26-05-2017 -   Підписано указ про право українців на безвіз  
  14:11 26-05-2017 -   Гройсман ще не знає, що робити з автівками на іноземних «бляхах»  
  14:7 26-05-2017 -   Чоловік, який розстріляв мотоцикліста в Києві, здався поліції  
  13:9 26-05-2017 -   На Волині браконьєри вирізали дуби у заповідній зоні  
  13:3 26-05-2017 -   В окружний адмінсуд Києва прийшли з обшуками  
Світ
  14:3 26-05-2017 -   В Єгипті напад на християн: десятки вбитих  
  11:25 26-05-2017 -   Експерти назвали топ-10 культурних об'єктів світу  
  10:21 26-05-2017 -   ФБР почало перевірку щодо зятя Трампа – ЗМІ  
  10:18 26-05-2017 -   У Молдові затримали мера Кишинева  
  15:21 25-05-2017 -   У Новій Зеландії вперше запустили ракету в космос  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Літературний Поступ  »  ПЕРЕСПІВИ

___________________________________________________________________________

Поет на пограниччі двох світів
Надія МОРИКВАС
 
Єжи Гарасимович. Руський ліхтар, або Небо лемків. Поезія 1957 -- 1999. Вибір та переклад з польської Ігоря Калинця. -- Львів: Світ, 2003.

І стоїть лемківський святий, як білий сович

у золотому дуплі ікони

Самотній, як його палець,

Піднесений д'горі

Єжи Гарасимович


Здається, цей "піднесений д'горі" палець покинутого лемківського святого поцілив у саме серце видатного польського поета ХХ ст. Єжи Гарасимовича, який, як ніхто з українців, оспівав трагедію покинутої землі. Втім, Єжи Гарасимович уважав себе... українським письменником. Про це написав він у своїй передсмертній записці: "...По літах походів, маневр і вагань я можу спокійно сказати, що я -- український письменник, хоча доля так розпорядилася, що я -- польськомовний".

Ця заява вразила навіть його давнього шанувальника і теперішнього перекладача Ігоря Калинця (він отримав цей документ вже по закінченню роботи). Замало сказати -- теперішнього. У 1972 році він переклав поему Єжи Гарасимовича "Руський ліхтар". Цей переклад потрапив у КГБ (правда, до "аналізу" не дійшло) і лише у 1991, коли Калинця реабілітували, йому повернули цей твір... Замало сказати -- шанувальника. "У 1960-х, коли до моїх рук потрапило кілька книжечок Єжи Гарасимовича, він не міг стати для мене просто улюбленим поетом -- тоді я надто мало знав сучасних світових імен. Я відчув, що це -- мій поет, після Антонича", розповів Ігор Калинець.

Ось цих три імені пов'язані однією незримою ниткою, що її уважний читальник може помітити. Ось чому побачені вперше тексти Єжи Гарасимовича видаються нам начебто знайомими і близькими. Це поезія про "той світ", світ справжніх українських прикмет, як на нас, часом надто давніх і глибоких, про які "у душі шептали старовкраїнські взори", це візантійщина, переплетена вічнозеленим Перуновим духом, і лісова Мадонна, і...

Зі сторони Угриня

Мадонна на коні

у голубому лейбикові

Матрона Лемків

Це наше впізнавання -- на рівні відчуття. Бо насправді нічого такого ми вже не застали, окрім покинутих чи зруйнованих церков нашого дитинства. Чи покинута лемківська церква Гарасимовича не є цілою Україною, в якій позаростали духовні стежки?

Ту ніч

проводжу у чуванні

над церквою старою,

що осінь її розібрала,

що вже

лягає поволі

на землю,

як корова


Так само, як церква Калинця:

...І, вписані в лагідні гори,

востаннє хиталися бані,

вмирали ясно і гордо,

так, як вмирають останні.

І шукали між бур'янами

вічний спочинок ікони.

І плакала в недотрощеній рамі

гуцульська мадонна.

І це не тільки тематична паралель. А світоглядна. Обидва поети віддають перевагу верлібру (хоч в цьому випадку зацитовано римованого вірша раннього Калинця) й обидва -- барокові. До думки про дивну спорідненість цих двох душ схиляють, наприклад, "чування" Єжи Гарасимовича з "Руського ліхтаря" і "Хроніка осмислень" Ігоря Калинця...

Що надихало "українську" творчість Єжи Гарасимовича і взагалі його українськість? (У книзі, що її упорядкував і переклав Ігор Калинець, -- 600 поезій на українську тематику). Насамперед, відчуття свого кореня... Він не був лемком за походженням, як може здатися. Слова "лемко", "руський" і "українець" поет уживав як синоніми. (Згадаймо тут іншого, нашого львівського, поета з правдивими лемківськими коренями, Романа Вархола: "...бо усі ми -- лемки і не лемки -- Пантократора святого діти").

Дідусь Єжи Гарасимовича був українцем десь з-під Долини. Хлопчик був хрещений у греко-католицькому обряді як Юрій. Його батько, польський офіцер, служив у Стрию. Звідси малий Єжи виїжджав на канікули до Славського, до Ворохти. Так він полюбив гори. І ніколи не зраджував їх. Згідно з заповітом, прах поета розвіяли над Бескидами...

"Душа, мов сокіл, злине На небо понад Бескидами"... Там, на Вижнівському перевалі, поставлено Гарасимовичу пам'ятник, на якому написано: "Єжи Гарасимович. Поет. 1933 -- 1999", і строфа з його вірша:

Все є в горах, що я кохаю,

Усі вірші -- у буках.

Завжди, коли туди повертаюсь,

Клени мають мене за внука.

Бескиди -- це могутня метафора свободи, творчого духу і давніх знамень. Сюди поспішав Єжи з "панельних печер" свого міста. Здається, це друге "пограниччя" поета: Краків -- і гори. Яким би чарівним воно не було для нас, особливо з відстані, поетові тут було затісно:

За вікном

у тунельних печерах

тунельний сон

("Руський ліхтар")

Так, саме на "панельній" краківській вулиці було написано "Руський ліхтар" -- реквієм за лемками.

Ту ніч

проводжу у чуванні

над погорільцями світу

жидами лемками

над собою

найбільшим погорільцем

Переклавши Єжи Гарасимовича, Ігор Калинець не вважає себе за перекладача: "Я не маю талантів до перекладання, я робив це абсолютно стихійно". Але він гордий з того, що не тільки ввів цього польського поета в українську літературу, але й подарував українській літературі українського поета. Безперечно, акцентує він, Єжи Гарасимович належить двом народам: він поет на пограниччі двох культур -- польської і української. Але як зворушує його Самовизнання!

"Руський ліхтар, або Небо лемків" Єжи Гарасимовича у перекладі Ігоря Калинця -- це друге видання з серії "До джерел", яке здійснило видавництво "Світ" (в рамках Національної програми випуску суспільно необхідних видань). Першим було "Стратим-лебідь" -- найповніше на сьогодні видання поезій білоруського поета Максима Богдановича у перекладі Романа Лубківського. Ці книги, а також "Посвята" (збірник творів львівських письменників, присвячених 195-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка), які недавно презентувало видавництво, -- зразок високої поліграфії і мистецького хисту художника Федора Лукавого. Услід за Ігорем Калинцем хочеться повторити: "Це фантастично, як видає "Світ"!"









»  ПРЯМА МОВА
Микола Савчук: Не легко висловлюватись просто
 
Микола САВЧУК
Зовсім не смішна версія: якби не дотепники, то наш світ би давно завалився. І навіть не через трагедії, які нікому не дадуть спокою. Україна ними, погодьтеся, не обділена. Адже в нас "Цей патріот, той патріот, усі -- патріоти, / А як дійде до виборів -- стають ідіоти". Ми такі фольклорні у вмінні вписатися у культурно-цивілізаційний кітч: "Приїдь-приїдь, мій миленький, чорним мерседесом, /А я вийду проти тебе з білим пекінесом". Або ще: "Моя мила пила в барах, я фільми дивився, / Тому у нас пелехатий кінг-конг народився..." Страшно і прекрасно -- мій несподіваний співрозмовник тонко відчуває, як це, що більше, знає, як інколи рятувати смертельно немудрі ситуації. У дуже простий спосіб -- ніколи не втрачати почуття гумору. Хоч би і... "Я був хлопець кучерявий, стрункий, як колона, /А вона зробила з мене за рік покемона". Пан Дотепник виглядає, до речі, стильно, як екзотичний колорит гуцула, який "криє" всі "зони покриття": починаючи від творчого обличчя і завершуючи співопромовляннями коломийок.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Найбагатші українці 
  ·  В Польщу -- без запрошення 
  ·  Через кордон на планері 
Погляд
  ·  Школа, якої немає 
  ·  uMC розмножується 
  ·  Львів без зброї, але в короні 
Поступ у Львові
  ·  Музична академія в очікуванні свого Різдва 
  ·  Безкоштовні нові телефони 
  ·  Меморандум тимчасового перемир'я 
  ·  Статисти шукають цифри 
  ·  Екологічний телефон довіри 
  ·  Надія на воду 
  ·  "Золота підкова" оживає 
  ·  Артилеристи відстрілялись 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Паскуаль вражений Україною 
  ·  Справа Ґонґадзе: крок назад 
  ·  Переворот за лаштунками 
  ·  Лібералізація візового режиму 
  ·  Перервані відпустки 
  ·  Києву загрожують терористи 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Сонце Європу спопеляє 
  ·  Вибух в Індонезії 
  ·  Багдад з іншої вершини 
  ·  Пума в столиці 
  ·  Аббас та Шарон не зустрінуться 
  ·  Єдиний кандидат переміг на виборах 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Історія у Поступі
  ·  Москалі у Львові 
  ·  АРХІВАРІУС 
Літературний Поступ
  ·  Микола Савчук: Не легко висловлюватись просто 
  ·  Поет на пограниччі двох світів 
Листи у Поступ
  ·  Шановний "Поступ"! 
  ·  Сервіс, пане Юзю! 
  ·  Шановному панові Євгену Марчуку, міністру оборони України 
  ·  Шановна редакціє! 
  ·  Голові Міської Ради п.Л.Буняку 
Музика Поступу
  ·  Музичні експерименти Джареда Лето 
  ·  "Вій" розродився альбомом 
  ·  Москва наїлася "Борщу" 
  ·  "Rupi's Dance" Яна Андерсона 
  ·  Сюрпризи від "Чайки" 
  ·  СПОЧАТКУ БУВ ШОПЕН 
Арт-Поступ
  ·  Можливість краси 
  ·  Париж Володимира Патика 
Пост-Faktum
  ·  Європейський месія 
  ·  КАЛЕНДАР