BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Мікроскоп пана Юрка.    Львівщина в особах і вчинках.    Мандри Поступу.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Я хотів створити демократію, але не продумав, яким чином... Єдине, про що я шкодую — це про свою участь в уряді. Мій уряд допоміг людям прийняти капіталізм»
Яцек КУРОНЬ
 
2 серпня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  15:37 20-11-2017 -   У Дрогобичі 14-річна школярка отруїлася алкоголем  
  15:31 20-11-2017 -   Сьогодні вночі усі мости на території Львова посипали піскосумішшю  
  15:1 20-11-2017 -   На площі біля пам’ятника Т. Шевченкові тривають завершальні ремонтні роботи  
  14:34 20-11-2017 -   «АТП № 1» збільшило кількість маршруток у напрямку Рясне  
  12:5 20-11-2017 -   Держекоінспекція вдруге за рік перевіряє воду із річки в Рудному  
Україна
  16:6 20-11-2017 -   Порошенко каже, що Угода про асоціацію виконана на 15%  
  15:34 20-11-2017 -   Усе більше українців вважають Голодомор геноцидом - опитування  
  15:3 20-11-2017 -   ЗНО з іноземних мов: оприлюднено зразки тестів  
  14:39 20-11-2017 -   Кількість хворих на кір у Запоріжжі наближається до сотні  
  14:37 20-11-2017 -   Адвокат: Зайцевій призначили ще одну експертизу  
Світ
  16:7 20-11-2017 -   ФІФА планує отримати дані про допінг у російському футболі  
  14:36 20-11-2017 -   Королева Британії відзначає 70-ту річницю весілля  
  12:0 20-11-2017 -   У Лондоні міські автобуси переводять на паливо, виготовлене з кавової гущі  
  10:39 20-11-2017 -   Ізраїль планує депортувати 40 тисяч африканських біженців  
  10:28 20-11-2017 -   Король Норвегії потрапив до лікарні  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Наближення до бездоганної чистоти звукового ідеалу
 
Роман Стельмащук
Чого-чого, а фестивалів у культурному житті Львова не бракує. І театральних, і музичних, і пивних. Утім брак такої атракції, як фестиваль давньої музики, відчувається давно. Про перші спроби заповнити ці лакуни у Львові "Поступ" уже писав у публікаціях про ансамбль Ricercare під керівництвом Андрія Легкого та перший фестиваль давньої музики "Містерії", проведений торік за підтримки о. Йосифа Міляна. І ось на цьому ґрунті не забарилася нова приємна сенсація: через день після фінального акорду фестивалю сучасної музики "Контрасти" львів'яни матимуть змогу зануритися у слухання давньої музики, що звучатиме на новозаснованому фестивалі, повертаючи наше місто в лоно давньої європейської традиції.

Ми чуєм звуки музики нетлінні,

Світів людських і далей незбагненних.

На свято чисте ми скликаєм тіні

Святих часів, часів благословенних.


І таємнця формул тих магічних

Чарує душі, мерехтить у слові,

І вічний світ у втіленнях невічних

Перекладає в символи чудові.


Вони бринять так інжно і мінливо,

Звертають нас до істини обличчям.

І з цього кола випасти можливо

Лише у центр найглибших втаємничень.

(Герман Гессе. "Гра в бісер")

Загалом, старовинна музика у країнах сучасного Заходу настільки розповсюджена, що її виконавці не мають потреби називати якісь найбільш визначні фестивалі, бо вартує тільки пальцем вказати на будь-яке містечко чи давній замок, як можна бути впевненим, що потрапиш в осердя фестивалю давньої музики. Традиції відродження двнього музикування вже сто років, вона пов'язана із відомими інституціями та іменами в історії музики, і за цей час вилилася в синтез давньої і сучасної музики, що спричинило низку неостилів: неоренесанс,необароко, неоготику. Ця тенденція залишається в межах неокласицизму або, як це прийнято зараз називати, неостилістики.

Цікаво, що рух відродження найдавнішої спадщини широко підхопили аматори, які намагалися воскресити атмосферу побутововго музикування, так як це було в старожитні часи, -- із тою простотою, доступністю, природністю, які цілком відрізняються від мистецтва пересиченої доби фін де сікль. І роль аматорів у цьому симптоматична, бо ж і великий перелом у музиці на межі 16 й 17 ст, як стверджують мистецтвознавці, стався також завдяки аматорам. Тоді гурток аматорів, який зібрався у Флоренції, сторив свій гурт "Камерата" й винайшов... оперу. До того побутував зовсім інший погляд на музику, яка була узагальненим способом образного озвучення слова. Цей принцип формувався від початків професоналізму, від музики середновіччя, від кристалізації багатоголосся, доби строгої поліфонії в церковній музиці, а пізніше -- і в світській. В добу розвиненої поліфонії слухач губивсяв в пишності і барвистості мелодичних ліній і раптом почув скромну, скупу монодію соліста, підтриману дуже ненав'язливими акордами акомпанементу, -- це був колосальний переворот в музичному мисленні. Від цього моменту музика стала застосовувати драматичний ефект, який опера перейняла в античної трагедії. Музика стала діалогічною. І діалог цей триває донині.

Та неодноразово до давньої музики поверталися у пізніші епохи, використовуючи з різними намірами якісь окремі естетичні, конструктивні чи образні моменти. У ХХ ст. рух за відродження автентики у виконавстві набрав ососбливого звучання. Якщо виконавство першої половини ХХ ст. характеризувалося переважанням аматорів ( хоча вже й у той час існували зацікавлені прорфесійні кола), то в другій половині ХХ ст. виникають вищі навчальні заклади, які спеціазуються на виконанні давньої музики, на реставрації давніх інструментів, на наближенні до звукового ідеалу, який панував у давні епохи, на віднайденні вокальної манери, близької до тої, в який співалися церковні твори.

У Європі зацікавлення давньою музикою -- загальна тенденція, яка вдже має свою заінституалізовану традицію. Наприклад, у Базелі діє одна із найстаріших і найавторитетніших шкіл із вивчення виконання давньої музики. Подібні школи є й у Берліні, Амстердамі та інших містах. А про фестивалі й казати не дововдиться, -- вони культивуються повсюдно. Для Європи помузикувати давній твір на давніх інструментах -- це настільки ж природно, як у нас під час застілля заспівати народну пісню... На заль, у Європі фольклор як жива традиція вже відійшов із побуту (хоч повністю задокументований). У нас ситуація інша -- народна чи псевдонородна пісня іще побутує. Хоч, можливо, з часом і в нас будуть співати канти 17 чи 18 ст. Така традиція поширена зараз у Чехії та Німеччині: любителі збираються і самі для себе грають, співають, об'єднуються в групи, оркестри, хори і їздять на майстер-курси, фестивалі.

Навіть у сусідній Польщі тих фестивалів не злічити: Перемишль, Вроцлав, Краків тощо. Наприклад, 17 серпня в Ярославі відкривається 11 фестиваль давньої музики, і цей фестиваль зовсім не нижчого рангу, ніж фестиваль у Старому Сончі, про який неодноразово писав "Поступ". Подібні акції, навіть якщо вони й не називаються фестивалями давньої музики, розповсюджені й у Чехії (давні осередки -- Оломоуц, Кромержіш).

Але до старовинної музики варто бути підготовленим. Музикознавці твердять, що коли б сьогодні виконавці спробували співати в давніх звуковисотних системах, то нашому слухачеві ця музика видалася б надзвичайно фальшивою. Але така особливісь тієї епохи, коли ще не було темперації, коли деякі тональності фальшивили, коли інструменти мали чисті й фальшиві ноти, але композитори це знали й ефектно застосовували в музиці. Тепер це все відійшло в далеке минуле, і достеменно відтворити старовинну музику важко. Звуковисотні системи, якими користувалися 300-400 років тому, відрязняються від сучасної, яка орінтується на тепмерований стрій, на рівномірну рівнозначимість дванадцяти півтонів. І якби не певна адаптація, то та музика не справляла б на наших сучасників такого естичного впливу, який вона мала на слухачів у давнину.

І от незабаром деякі з тих колективів, які вже добре знані в Європі своїм викликом манері спопсованого виконання старовинної музики, прибудуть до Львова на експериментальний фестиваль, започаткований Романом Стельмащуком.

Серед очікуваних гостей фестивалю -- варшавський ансамбль Dekameron, який виконує середньовічну музику: світську або духовну, котра звучала поза церквою. Dekameron привезе "Пісні до найсвятшої Діви Марії" різних національних культур, які виконувался не в церкві, а при дворах чи на святах. Так само із Польщі приїде підліткова Capella all'antico, яка вже 20 років професійно культивує вивчення давнього співу при будинку культури в Замості. Виступи цього колективу справляють колосальне враження чистим відкритим співом, барвистими костюмами й давніми інструментами. Ars Cantus -- також професійний і цікавий приїде із Вроцлава - міста-побратима Львова. Тому, щоб ми почули музику вроцлавських стародруків, дуже сприяє Ірина Подоляк -- заввідділом міжнародних зв'язків Львівської міскради, яка бере активну участь в організації експериментального феситвалю давньої музики у Львові. Співпраця з польськими колегегами тим паче цінна для нашого міста, адже вони погоджуються їхати до нас, не вимагаючи високих гонорарів, і в кінцевому результаті працюючи на те, щоб український Львів ідентифікував себе із містом європейського штибу.

Завдяки підтримці Чеського центру при посольстві Чехії в Україні почуємо ми у програмі фестивалю й ансамбль Ritornello із Праги на чолі з Міхаелем Поспішилом -- ключовою постаттю серед знавців давньоєврорпейської музики, людини енциклопедичних знань, яка записала 50 компакт-дисків давньої чеської музики й має матеріалу іще на стільки ж. Склад Ritornello перемінний, його музиканти грають на давніх інструментах чеську музику, яка в нас зовсім незнана. Окрім того чехи, які приїдуть на фестиваль, проведуть майстер курс з виконання музики Шютці і виконають симфонію, яка буде за настроєм увертюрою до концерту, що передбачається кульмінаційною точкою фестивалю. Керівник ансамблю сам веде концерти давньої духовної музики, при цьому він відмовляється від мікрофону, віджартовуючись тим, що Святий дух через нього не проходить, але, попри все, йому вдається встановити проникливий контакт із публікою, не прокладаючи різкої межі між музикою церковною і світською, бо чого варта тільки залюбки виконувана ним жартівлива пісня про те, як у раю янголи печуть хліб і розносять вино праведним душам, які бавляться. Можливо, він запропонує її послухати й львів'янам...

Зрештою, фестиваль, який прикрасить вересневий календар культурних подій, його засновник і директор Роман Стельмащук не наважується назвати Першим (у Львові чи в Україні, -- хоч так воно насправді є), бо остерігається, чи не виявиться ця спроба першою і останньою. Але він, попри свої песимістичні погляди на перспективу, самовіддано працює на те, щоб ця цікава ідея могла закорінитися у Львові, підтверджуючи європейську генезу нашого міста. Зрештою, чи не за цим потай тужили ми, читаючи у Гессе про тих сміливців, які у "фейлетонну добу" здобувалися на не спотворену чистоту виконання старовинної музики.


Magister Ludi Роман Стельмащук

--Як і коли зародилася ідея фестивалю?

--Для мене на шляху до цього фестивалю було стільки невипадкових випадковостей, що я нарешті зрозумів усю його детермінованість. Почалося все від того, що львівські музикантки потрапили на майстер-курс до унікального чеського музиканта Міхаеля Поспішила, який знає про епоху бароко геть усе: поезію, музику, малярство, архітектуру, скульпртуру. Зав'язалася співпраця, ми запросоли маестро до Львова, де він торік у листопаді мав курс викладів, який завершився закритим концертом. Ми не наважувалися винести результат на широку публіку, але він виявився дуже цікавим. Пізніше ми мали продовження цього курсу в Старому Сончі, а тепер на початку жовтня Міхаель Поспішил приїде знову до Львова і ми винесемо нашу програму на суд слухачів. Вона укладена із творів Гайнріха Шютца. Спробуємо поступово надолужувати те, що ми повинні пізнати.

--Чому починаєте не з рідної музики?

--Ми свідомо не брали української музики зараз, хоча можна було почати з неї, як ближчої нам. Ми могли звернутися до української музики доби партесного співу Миколи Дилецького, його сучасників та попередників. Але ми вже її співали, співали "Ґлорії" 10 років тому і співаємо тепер. Її співають інші колективи. Але варто замислитися над тим, що становить собою ця музика: Дилецький вважав себе учнем поляків, до поляків цей стиль прийшов від німців, а до німців -- від італійців .А Гайнріх Шютц -- найвизначніший з попередників німецьких композиторів доби раннього бароко ІХ поч. ХУІІ. ст) довго жив в Італії, де засвоїв основи цього стилю. Його можна вважати ініціатором прищеплення цього стилю в Німеччині, отже він -- ключова й об'єднавча ланка на перехресті культур, бо далі стиль розвивався різними шляхами.

--Перехрестя культур для Львова також є питомим?

--Власне тому ми тут розпочинаємо із музики, партитури й записи якої свого часу привезли із Фрайбурга -- міста-побратима Львова, куди нас запрошували з хором "Ґлорія". До речі, твір випадково виявився в бібліотеці музичної академії. Отож всі обставини склалися так, що я зрозумів -- наш фестиваль -- фатальна необхідність. А коли я надіслав прохання до Міхаеля Поспішила вивчити з нами цей твір, то він відповів, що дуже добре знає його. Отож усі зорі зійшлися...

--А що це за твір?

--"Музична жалоба" -- надзвичайно глибокий твір, дуже сумний, бо написаний на смерть співака, з ямим тісно співпрацював композитор, який перед тим втратив під час моровиці всю родину. Від цього періоду до нас дійшло два портрети Шютца _-- один Рембранта, другий невідомого автора, -- але на обидвох полотнах композитор зображений дуже скорботним із очима людини, яка пізнала, що таке життя і смерть.

--Отже, це реквієм?

--Тексти до твору частково канонічні, а частково просто протестантські пісні. Із них Шютц написав вражаючий твір, з якого зрозуміло чому його вважають попередником квазітеатральних Пасіонів Баха. Шютц вказав шлях Бахові, як застосувати цю специфіку протестантської церкви. У третій частині "Музичної жалоби" Шютца двоє Серафимів солювали згори а Праведна Душа солювла баритоном ізнизу, з церковної крипти, де лежало тіло померлого співака під час його похорону. Цей стереоефект, це просторове мислення, ці контрасти, цей діалог дуже показові для музики бароко.

-- Це все Вам розповів доктор Поспішил?

-- І ще багато чого іншого, адже він не тільки прекрасний виконавець, який співає басом, баритоном, навіть сопрано в першій і другій октаві, а й грає на всіх духових та клавішних інструментах, включно з органом. До того ж він ще й теоретик, який добре знається на історичних архівах. Це колосальний науковець, який викладає не тільки практику а й естетику тієї епохи.

-- То саме з цього контакту зародилася ідея зробити у Львові фестиваль староданьої музики?

--Так, плюс додайте до цього 5 років нашої участі у фестивалі в Старому Сончі. Кли я ще сумнівався, чи варто це робити цього року, то Станіслав Веляник, директор тамтешнього фестивалю, переконав мене, не зволікати, обіцяючи посприяти контактами.

-- То ж яке кредо, структура і формат вашого фестивалю?

-- Стурктура не відначається особливою оргінальністю, ми залишємося в руслі європейської традиції подібних акцій. Оскільки фестиваль розпочався із співпраці із фестивалем давньої музики в Строму Сончі, то він побудований за його ж структурою: це концерти професійних колективів з виконанням давньої музики на давніх інструментах чи їх копіях з давньою манерою вокального виконавства, з тим, що вони є адаптовані до сприйняття сучасного слухача (адже змінилилося ставлення до акустичних законів).

--Як можна відчитати з давніх нот те, чого в них нема?

--Складно, але можна. Професіональному відтворенню давньої музики передувало теоретичне підґрунтя. Збереглися трактати, в яких описано, як це мало звучати ( Наприклад трактат про скрипкове виконавство Леопольда Мочарта -- батька Вольфганга Амадея). Манера інтерпритації відчитування давньої музики також має вже свою традицію. Вона полягає у примиренні нашого сучасного сприйняття із давніми принципами виконавства. Хоч наш ансамбль намагається дотримуватися манери простого співу, характерного для давньої церковної традиції. На жаль, уже в епоху романтизму ця традиція зникла, бо до виконання церковної музики стали залучати вишколених співаків із поставленими голосами оперних хористів. А варто просто відкрити ноти і співати... У записах -- тільки голос і бас цифрами, а все решта імпровізується і дограється. Але музиканту так природно у цій стихії, що під час виконання він відчуває себе людиною тої давньої епохи.

-- З кого складається ваш ансамбль?

--Він поки що не має стабільного складу, але це близько 12 осіб, які необхідні для імітації капели при озвученні 6-голосного викладу. Хоча б два чоловіки на голос -- це поширена тепер практика виконавства камерним складом творів великої форми. Але нас не цікавить спопсована позірна красивість чи комерціалізація давньої музики, ми -- експериментальна лабораторія, яка дошукується автентичної прозорості простого співу без відчуття концерту. Бо ж у протестантській церкві із співака не вимагалося ососбливих талантів, бо власне це не був спів, це була відкрита молитва. Людина приходила до церкви, їй давали ноти і вона співала пірма віста. Це не було мистецтво, це була сповідь. Голосний звук наповнював великі барокові собори, але це не несмак, це не агресія, не звуковий максималізм, це намагання бути відкритим і почутим. Все дуже просто, однак сучасні дириґенти й виконавці не нелаштовані на таке виконання.

-- Чи фестивальні канцерти будуть мати якийсь лекторій, що коментуватиме, як слід сприймати дану манеру?

-- Особливих коментарів не передбачається, усе буде викладено в буклеті до фестивальної програми.

-- У яких залах звучатимуть концерти і яким буде вхід на них?

-- Вхід до Будинку органної і камерної музики, де відбуватимуться усі фестивальні події, -- вільний!

Розмовляла Люна ГАЛАС









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Хто є хто - покаже гра 
  ·  Ющенко все одно попереду 
Погляд
  ·  Конкурс на землю 
  ·  Захист виробника 
Поступ у Львові
  ·  Новий галицький корпоратизм 
  ·  Сферу обслуговування реанімують 
  ·  Річні невдачі Буняка 
  ·  Наші в Косово 
  ·  Убивць шукають 
  ·  Проектується Генплан області 
  ·  Саксонці вчитимуть львів'ян 
  ·  Транспорт і львівські „оази" 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Перегрупування в енергетиці 
  ·  Великі канікули Кучми 
  ·  Зерно "завтрашнього дня" 
  ·  Вічний процес унсовців 
  ·  Місяць без посла США 
  ·  Шахрайство з путівками в "Артек" 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Американці все ще шукають 
  ·  Сім'я за Божими Законами 
  ·  Вікно в Німеччину 
  ·  Перше довічне від Гааги 
  ·  Стрибок через Ла-Манш 
  ·  Мафія, страшніша за сицилійську 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Арт-Поступ
  ·  Наближення до бездоганної чистоти звукового ідеалу 
Мікроскоп пана Юрка
  ·  Мікроскоп пана Юрка 
Львівщина в особах і вчинках
  ·  Як знімали Степана Сенчука. „Батрахоміомахія" -- весняне загострення 
Мандри Поступу
  ·  Монако -- золота брошка на мапі Європи 
Спорт-Поступ
  ·  Необмежені можливості 
  ·  "Шахтар" розпочинає з нічиєї 
  ·  День реваншів 
  ·  Герої минулих днів 
  ·  КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  Громадський лідер стає князем 
  ·  КАЛЕНДАР