BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Аналітика у Поступі.    Арт-Поступ.    Дискусія у Поступі.    Поступ науки і техніки.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
23 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:29 24-11-2017 -   У Львові воїну АТО встановлять меморіальну таблицю  
  15:14 24-11-2017 -   Сьогодні у Органному залі Львова – Великий прийом  
  14:11 24-11-2017 -   У Львові вітчим забив на смерть пасинка металевою палицею  
  14:6 24-11-2017 -   У Львові буде 25 місць для роздрібної торгівлі хвойними деревами  
  14:5 24-11-2017 -   Трамвайні маршрути № 2 та № 7 вимушено скоротили кількість вагонів на сьогодні  
Україна
  16:26 24-11-2017 -   Синоптик розповіла, якою буде зима в Україні  
  15:18 24-11-2017 -   Через сльозогінний газ зі школи на Рівненщині евакуювали понад 500 учнів  
  15:13 24-11-2017 -   На Новий рік «Укрзалізниця» запустить 7 додаткових потягів  
  14:9 24-11-2017 -   У Києві суддю спіймали на хабарі в 15 000 гривень  
  14:8 24-11-2017 -   Україна відновила будівництво військових кораблів  
Світ
  16:24 24-11-2017 -   На Сонці з'явився гігантський протуберанець  
  16:21 24-11-2017 -   На Сонці з'явився гігантський протуберанець  
  15:23 24-11-2017 -   У Єгипті стався вибух у мечеті  
  11:0 24-11-2017 -   Австралія ніколи не визнає анексію Криму  
  10:57 24-11-2017 -   Міжзоряний астероїд-«мандрівник» прибув у Сонячну систему  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Аналітика у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Люди в чорному
Хто володіє інформацією, той володіє світом
Юрій ТИШКУН
 
Євген Марчук
Одним із найцікавіших персонажів на політичній арені України є новий міністр оборони Євген Марчук. Він цікавий як власними регаліями і посадами, яких у нього повна колекція, так і кроками в політичній кар'єрі, які в декого викликають категоричне несприйняття. Однак найбільш цікавим Марчук є власною особистістю, особистістю професійного спецслужбіста, який усе про всіх знає і завжди в курсі подій. Саме це дозволяє Євгену Кириловичу впливати на політичний процес у країні і добиватись успіхів без потужного економічного "тилу". І стосовно володіння інформацією в Україні йому є лише один конкурент -- професійний "геолог" Микола Янович Азаров.

З цього погляду Марчука цікаво було б порівняти із іншим відомим представником спецслужб "усіх часів і народів" -- незмінним протягом тривалого часу керівником ФБР Джоном Едгаром Гувером, який, як і Марчук, був дуже обізнаною людиною.

Джон Едгар Гувер народився 1 січня 1895 року в столиці США, в сім'ї дрібного урядового чиновника Дікерсона Гувера, який походив із німецькомовної Швейцарії. У родині завжди культивувались побожність, порядок й обов'язок. Малий Джон Едгар був найменшим у класі, тихим і порядним. І завжди перебував під впливом авторитарної матері, яка відігравала головну роль у сім'ї. Вона так і залишилась авторитетом для Джона Едгара на все життя. Мати виховала майбутнього керівника ФБР як точного, вихованого виконавця, що умів вгадувати бажання керівництва. Натомість, про подробиці дитинства Євгена Кириловича Марчука, що народився 28 січня 1941 року в селі Долинівка Гайворонського р-ну Кіровоградської області, історія скромно мовчить. У всіх біографіях екс-голови СБУ існує миттєвий перехід між моментом народження і закінченням педінституту.

Про Гувера відомо, що він закінчив юридичний факультет університету Джорджа Вашингтона. Ще до того, як він закінчив навчання, був змушений влаштувався клерком у бібліотеку Конгресу. Він був єдиним годувальником у сім'ї після того, як батько-клерк покинув роботу через нервовий зрив. Євген Кирилович закінчив Кіровоградський педагогічний інститут за спеціальністю вчитель української мови і літератури та німецької мови 1963 року і зразу попав на посаду оперуповноважений управління КДБ у Кіровоградській області. Звичайно, в долі Марчука юридичний факультет також відіграв свою роль. 1989 року Євген Марчук закінчує Курси при Вищій Червонопрапорній школі КДБ СРСР. А 1998 року захищається на ступінь кандидата юридичних наук в Університеті внутрішніх справ.

На відміну від Марчука, що через рік після закінчення педінституту потрапив у КДБ, Гувер потрапив у ФБР не одразу. 1917 року він вступив на службу до міністерство юстиції, а вже 1919 року він став спеціальним помічником міністра юстиції Палмерса, що здійснював "рейди Палмерса", по суті облави на комуністів та інших прихильників лівих поглядів у США. Завдяки цьому він став відомим. Узагалі Гувер як людина не любив комуністів, лівих, прихильників руху за громадянські права і активістів руху проти війни у Вєтнамі, "Чорних пантер", а тому і садив, хоча не бачив у них серйозної загрози для США. Натомість, із "Ку-Клукс-Кланом" він розібрався лише зі службового обов'язку, хоча сам був расистом. Це виявилось хоча б у тому, що Гувер публічно назвав Мартіна Лютера Кінга брехуном. Подібно за часів УРСР Марчук розбирався з дисидентами "по долгу службы", керуючи V-м "дисидентським" управлінням КДБ УРСР.

Уже 1921 року, використовуючи свої досягнення на ниві репресій, Гувер-молодший торує собі шлях у ФБР, засноване Теодором Рузвельтом 1908 року як засіб впливу на Штати. Він стає помічником директора ФБР, а потім і заступником голови ФБР. За чотири роки, 1924, він стає головою ФБР на довгі 48 років. Людина, що призначила його на цю посаду -- міністр юстиції Стоун, -- швидко пожалкувала про це призначення. За час керівництва ФБР Гувер встигне пережити вісьмох президентів, шістнадцятьох міністрів юстиції і помре на посаді 1972 року, заставши Марчука під час його кар'єри в КДБ УРСР.

Натомість, Марчук проходив до голови КДБ УРСР довгу посадову "драбину": оперуповноважений управління КДБ в Кіровоградській області. З 1965-го -- молодший оперуповноважений, заступник начальника, начальник відділу, заступник начальника управління, начальник інспекції КДБ УРСР. Тут доречно згадати ще одну істотну спільність у долі екс-керівників ФБР і СБУ. Обидва свого часу займались карними злочинцями -- Гувер, будучи головою ФБР, ловив дрібних ґанґстерів і робив собі на цьому гарний "піар". У Марчука ж карні злочинці -- це було перше поле діяльності. Хоч і пізніше боротьба з організованою злочинністю була у сфері діяльності Марчука. І в РНБО, і перед тим, на посаді голови координаційного комітету при президентові України з боротьби з корупцією й організованою злочинністю.

У Марчука, порівняно з Гувером, стрибок у кар'єрі стався пізно. Причиною цього був бюрократизм багатьох традицій КДБ, на відміну від молодого ФБР часів Гувера. Стрибок Євгена Кириловича -- це 1988 рік, коли майбутній голова СБУ Марчук стає начальником управління КДБ у Полтавській області. Натомість, Гувера вже немає одинадцять років. 1990-го Євген Кирилович стає першим заступником голови КДБ УРСР. Стати головою КДБ УРСР йому не дає розпад СРСР. Однак Марчук ще встигає побути головним і єдиним силовиком УРСР з червня по листопад 1991 року. Він -- державний міністр з питань оборони, національної безпеки і надзвичайних ситуацій в Україні. Під час заколоту ГКЧП Марчук встигає ще побути "диктатором" УРСР. Він очолює український відповідник ГКЧП "тимчасову комісію", яка розпорядженням №188 усунула від влади Верховну Раду УРСР і Раду Міністрів. Але все благополучно минулось. Гувер таких шансів не мав ніколи.

1991 року в Марчука починається "самостійний" період, над ним уже ніхто, як колись КДБ СРСР, не стоїть. З листопада 1991 по липень 1994 року він був головою Служби Безпеки України. Від цього часу, формально, його можна порівнювати з тим же Гувером. Хоча насправді це не так. Формально, над Гувером стояли президент США і міністр юстиції. На практиці, ще далекого 1924 року Гувер добився для себе і для свого відомства привілею, який у нього так і не забрали -- керувати в ньому так, як хочеш, і підбирати тих людей, що хочеш, та звільняти того, кого хочеш. Намагаючись одночасно не допускати свого відомства до політики. Так і було: жодна серйозна справа, що доторкалась мафії, а отже, і відомих політиків, профспілкових діячів, потужних структур типу "Таммені-холу", які визначали, кого оберуть, і які одночасно були куплені мафією, не зачіпались. Зачіпались лише дрібні "сошки", про яких говорила преса і які заважали усім. Ну і ще були гуверівські досьє, які "заохочували" всіх претендентів на невтручання у справи ФБР.

Із СБУ так, як із ФБР, не вийшло. Марчук керував Службою Безпеки менше трьох років. Три наступні керівники -- Маліков, Радченко, Деркач керували не більше за Марчука. Причина такої плинності серед голів СБУ полягала в тому, що Служба була щойно створена і переживала становлення в період, коли почався перерозподіл власності. У цих умовах на посаді керівника СБУ не могла довго бути людина, яка має власні інтереси. Аналогічно, не могла бути довго людина від певної групи. Нові умови і проблеми виштовхнули багатьох колишніх есбеушників, зокрема і двох екс-керівників Марчука та Деркача в політику.

У липні 1994 року в Марчука починається "політичний" період. Проте протягом усього цього періоду Марчук не пориває із справами спецслужб. Він стає віце-прем'єр-міністром України із особливим повноваженнями у Криму. А з 31 жовтня 1994 стає I віце-прем'єр-міністром України, головою координаційного комітету при президентові України боротьби з корупцією й організованою злочинністю. З 8 червня 1995 по 27 травня 1996 Марчук був прем'єр-міністром України. Формулювання під рішенням президента про звільнення Марчука з посади прем'єра є одним з найбільш оригінальних сьогоді: "за формування власного іміджу". Оскільки тоді, як і досі, Марчук не втрачає зв'язку зі ЗМІ. Той же Гувер у відкриту політику ніколи б не пішов, оскільки завжди хотів мати реальну і не обмежену нічим, зокрема і журналістами, владу. В історію США Джон Едгар Гувер увійшов, як "той, кого ніхто не знає". Це виявлялось у всьому. Він був закритим для журналістів -- вони могли бачити лише піар-заходи, організовані Гувером. Ніхто не знав, скільки знає і що контролює Гувер.

Після 1996 року Марчук остаточно пов'язує себе з публічною політикою. Він іде другим у списку "команды молодости нашей" і з квітня по грудень 1998 року очолює фракцію СДПУ(о). На виборах 1999 року Марчук позиціонує себе як радикально-опозиційний кандидат і займає п'яте місце. А з 10 грудня 1999 року обіймає посаду секретаря РНБО, змінивши на цій посаді Володимира Горбуліна. І, як його попередник, фактом своєї присутності на посаді змушує рахуватись із РНБО як із серйозною структурою. Натомість, Гувер зробив ФБР серйозною структурою, настільки серйозною, що із нею досі рахуються.

Важливо, що в Раді Безпеки Марчук продовжував опікуватись спецслужбами. А з погляду впливу на президента і з погляду впливу на прийняття політичних рішень роль Марчука лише зросла. Хоча за це він мусив заплатити втратою підтримки з боку своїх виборців і перетворився, за влучним висловом політичних оглядачів того часу, із "третьої сили" у "спокійну силу". Адже після призначення в РНБО Марчук більше не виявляв себе радикальним політиком. Однак подальші його дії зовсім не дозволяють говорити про нього як про "силу, яка заспокоїлась". Навпаки. Марчук стає караючим мечем президента, діючи проти осіб, що стали поперек дороги президенту і його оточенню. Після рішення Ради Безпеки, яке ухвалювали за активної участі Марчука, з'являвся указ Кучми. Серед прикладів цього є одне з останніх рішень РНБО за часів секретарювання Марчука. Висновки РНБО допомогли реалізації планів Кірпи і посприяли усуненню міністра екології Шевчука, що опонував побудові каналу на Дунаї.

Того, що дозволяв собі в політиці Марчук, Гувер би собі ніколи не дозволив. Для Гувера важлива була лише влада, але не політика. І саме тому керівник ФБР завжди запопадливо виконував те, що від нього вимагали. Але ніколи не намагався перестаратись, завдяки чому він і протримався на своїй посаді так довго. Для Марчука влада, безперечно, є важливою. Але судячи з кар'єри голови СБУ, для нього важлива влада публічна. Інакше він би на президента не балотувався і не робив інших кроків.

І для Гувера, і для Марчука інформація завжди була важливою. Але якщо про Гувера і його досьє відомо багато, то про досьє Марчука так не скажеш.

Гувер почав створювати свою знамениту картотеку, щойно попавши у ФБР, у найменший і найменш важливий відділ Бюро. У нього швидко набралась сотня карток на лівих, карних злочинців й ухильників від призову. А з часом їхня кількість збільшилась так, що ніхто не міг їх порахувати. Дехто стверджував, що це досьє на більше половини американців, кожен із яких бажає Гуверу смерті. Саме з цими досьє можна пов'язати смерть директора ФБР. 1972 року Гувер не дозволив Ніксону стежити за його конкурентами на виборах і не хотів працювати на президента під час виборів. Коли ж Ніксон створив власну структуру для стеження, Гувер сприйняв це як образу і почав проти неї боротись. А в лютому 1972 року Гувера знайшли мертвим у власному будинку. Зразу після цього картотеки і записи телефонних розмов Гувера знищило його оточення.

Про досьє Марчука відомо мало. Безперечно, лише те, що в ньому є безліч конфіденційної і секретної інформації. Враховуючи, що він працював і в КДБ, і в СБУ, і в різноманітних координаційних структурах при президентові та в РНБО, цей обсяг неймовірний. Про різноманітні картотеки екс-голови СБУ згадав сам, сказавши якось, що провід декілька років в інтернеті, розшукуючи різну інформацію. Інтернет і досі є його хобі. Також Євген Кирилович очолював координаційний комітет при президентові України боротьби з корупцією й організованою злочинністю, яка розглядала зловживання під час приватизації державних підприємств. Результати цієї роботи не стали приводом для гучних судових справ і резонансних арештів. Але робота в цій же комісії дозволила отримати нову інформацію. Є ще один момент, який ніхто не враховує. Євген Марчук -- єдина людина в країні, яка знає всі можливості СБУ. Адже він керував нею, за часів КДБ УРСР і вже за часів "незалежної" структури. Ставлення Марчука до різних досьє розкриває один із його висловів про компромат і "компромат". "Компромат" -- для злодія, правда -- для того, хто його викрив. Компромат -- це висмоктана з пальця брехня, та ще й висловлена в образливій формі. Малоймовірно, що Марчук зловживав компроматом.

Коли говорять про використання компромату, згадують лише про касету, яку нібито мав Марчук, а також про записи Мельниченка, у яких нібито сам екс-голова СБУ мало присутній. Про Марчука сам Мельниченко добре висловлюється. Але це припущення політичних оглядачів інтернету.

Гувер помер, а його архіви згоріли. Але його справа живе і процвітає. І одним з продовжувачів його справи -- збирання різноманітних досьє -- є Євген Кирилович Марчук. Але він ніколи не зможе стати беззмінним довголітнім керівником СБУ, як Гувер. І не зможе витворити з СБУ те, що зробив з ФБР Гувер. Однак Марчук був першим керівником СБУ. А інформація та навички стосовно її збору і досі дозволяють здійснювати активну політичну діяльність. Марчук ніколи не ображається на політиків так, як Гувер, і ніколи не показує того, що він знає так, як знали про картотеки Гувера. Також він регулярно займається спортом, тому така загадкова смерть, як у другого керівника ФБР, йому не загрожує. Натомість, політичне довголіття Марчука видається цілком імовірним. Зокрема завдяки крокам, які Марчук робить як політик, не як спецслужбіст. Головними в цьому випадку є заява про вступ до НАТО і реформа армії, яку має здійснити Марчук. Тільки незрозуміло, яку роль тут відіграють досьє Євгена Кириловича.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Крок назустріч Росії 
  ·  Орден Данила Романовича 
  ·  Льюїс завершує кар'єру 
Погляд
  ·  Дикунство 
  ·  В.о. завгоспа Кучми 
Поступ у Львові
  ·  Теракт, якого не було 
  ·  Безпритульні львівські реставратори 
  ·  Знову про хліб 
  ·  Війна за майданчик триває 
  ·  Буняк бореться до останнього 
  ·  Продаються пам'ятки архітектури 
  ·  Як реструктуризувати борги 
  ·  Злочинців ліквідовують 
  ·  Ртуть на наших дорогах 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Світ вшанує жертв голодомору 
  ·  Антиреверс 
  ·  Кувейт--Ірак, через Банкову 
  ·  Киргизія "вибиває" борги 
  ·  Мінус двісті тисяч 
  ·  Український літак піде з молотка 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Китай готується до війни? 
  ·  Зауваження до європейського компромісу 
  ·  У Москві вбивають жінок 
  ·  Табір "Аль-Каїди" у Європі 
  ·  Президент проти підборів 
  ·  Поганий мир у Конго 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Життя в Європі дорожчає 
  ·  Ціна залежить від тари 
  ·  Четверо створять єдиний простір 
  ·  moody's поліпшить рейтинг України 
  ·  Ціни на житло далі зростатимуть 
  ·  Хто заробляє найбільше? 
  ·  КОРОТКО 
Аналітика у Поступі
  ·  Люди в чорному 
Арт-Поступ
  ·  ХУДОЖНИЦЯ, ЯКА МАЛЮВАЛА СЕБЕ 
  ·  Париж Володимира Патика 
  ·  aRT-NEWS 
Дискусія у Поступі
  ·  АНТИЄВРОПА - 1 
Поступ науки і техніки
  ·  Головний доказ іде в небуття 
  ·  Що пити, а що не пити... 
  ·  y-хромосома змінює історію 
  ·  Чорне море і Всесвітній потоп 
  ·  Відпустка шкодить? 
  ·  Древня цивілізація в хащах Амазонки 
Пост-Faktum
  ·  Не будь, як усі 
  ·  КАЛЕНДАР