BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Аналітика у Поступі.    Арт-Поступ.    Дискусія у Поступі.    Поступ науки і техніки.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
1 серпня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:32 26-06-2017 -   В селі на Львівщині від отруєння гербіцидами загинули корови  
  15:29 26-06-2017 -   Христина Погранична завоювала три медалі для української збірної з художньої гімнастики  
  15:7 26-06-2017 -   У середині липня трамвай №7 повернеться на Погулянку  
  15:6 26-06-2017 -   Працівника «Львігазу» впіймали на хабарі  
  13:7 26-06-2017 -   У Львові за хабарництво судитимуть екс-спомічника судді  
Україна
  15:39 26-06-2017 -   СБУ запобігла підпалу офісу Батьківщини  
  15:37 26-06-2017 -   У Тернопільській області жорстоко вбили 17-річну випускницю  
  14:49 26-06-2017 -   У центрі Києва відкрили пам'ятник Анні Ахматовій  
  14:28 26-06-2017 -   Для половини українців безвіз марний - опитування  
  13:1 26-06-2017 -   Вступна компанія в Україні офіційно стартує 12 липня  
Світ
  15:38 26-06-2017 -   Макрон згадав Анну Київську на зустрічі з Порошенком  
  15:9 26-06-2017 -   У Китаї звільнили з в'язниці нобелівського лауреата Лю Сяобо  
  13:3 26-06-2017 -   Великий бар'єрний риф в Австралії оцінили у понад $40 млрд  
  12:22 26-06-2017 -   ЗМІ: США хочуть легалізувати вторгнення в країни  
  10:40 26-06-2017 -   Вчені виявили придатні для життя екзомісяці  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Дискусія у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

АНТИЄВРОПА - 1
Ілько ЛЕМКО
 
Європа, Европа, Еуропа, як каже класик. Що нам до цієї фінікійської царівни і майбутньої цариці Криту, викраденої Зевсом-биком? "І ми колись були козаками", -- зітхає східняк. "І ми колись були Європою", -- зітхає галичанин. Якщо одну ніжку циркуля на карті встромити у кружечок з написом "Львів", іншу -- у кружечок з написом "Ялта", а потім з Ялти другу ніжку протягнути на Захід, то через певний час вона опиниться у кружечку з написом "Венеція". Уявляєте, зі Львова до Криму така ж сама відстань, як до Венеції! Як ми круто сидимо в Європі! Але ж від східного кордону України до західного кордону Казахстану менше трьохсот кілометрів. Отже, можливо, Рахів і колона Святого Христофора на подвір'ї Вірменської церкви у Львові, радше, не центр Європи, а лише її західна межа? І хто взагалі придумав, що ми Європа? Франко називав Львів "гнилим болотом на краю Європи". А може ми таки Європа, але останнє пристановище Європи? За Збручем -- не Європа точно: чужа азійська архітектура, особливо візантійські цибулини православних храмів навівають на львів'янина таку потужну депресію, що хочеться сісти на бруківку і, охопивши голову руками, вити. За античних часів і часів раннього середньовіччя східну межу Європи проводили до Танаїса (Дону), а 1730 року шведський офіцер на російській службі Штраленберг запропонував відсунути кордон Європи до Уральських гір і річки Урал і вже 1767 року імператриця Катерина Друга категорично заявила, що Росія -- європейська держава. Але філософ Арнольд Тойнбі і швейцарський географ Рейнолд вважали, що кордон по Уралу - малообгрунтований, а Росія - це географічна антитеза Європи. А наскільки є Європою ми, галичани? Хоч би географічно. Наш Львів, як і вся Європа, є такою собі дощовою дзюрою, де випадає опадів приблизно така ж сама кількість, як у Ганновері чи Ліверпулі -- 750-800 мм на рік. А історично, політично і культурно? Адже нас, львів'ян, з Європою єднає архітектура. Європейський дух, урбаністична культура давно вже вивітрились, але ж камінь залишився. Архітектура не піддається ідеологічному впливу осовєчування і оселянювання, якщо її не руйнують. Якісь рештки Європи залишилися і у нашій мові: це польське "кобіта", німецьке "пуцувати" й угорське "варги".

Хто з нас може сказати, що ми однозначно Європа? Ми, галичани, не маємо ідентичності, гостра криза самоідентифікації -- наша основна біда. Нас розривають на дві частини: тягнуть за вуха в Європу, а з другого боку -- татарським зашморгом, деколи під приводом збереження унітарності -- в Азію. Ми є пограниччя, наша ознака -- двоїстість, дуалізм історичний, політичний, культурний, духовний. Останнє підтвердження дії "татарського зашморгу" -- угода, підписана в Москві між Україною, Росією, Білоруссю і Казахстаном про спільний економічний простір і вільну економічну зону, яка цілковито протирічить дуже довго декларованій дотепер економічній інтеграції України в ЄС. Ми завжди коливалися між Європою і Азією і це коливання визначала завжди певна політична кон'юнктура.

Антиєвропейський і проазійський політичний вектор Галичини (про Наддніпрянщину не йдеться, тому що її ніхто і ніколи аж до часів Кучми не намагався інтегрувати до Європи) почав проявлятися з середини 12 століття. Об'єднувач Галицького князівства Володимирко був прибічником московського князя Юрія Долгорукого в боротьбі з київським князем Ізяславом. Галичани в купі з москалями добре тлумили східняків: бідний Ізяслав мусів утікати з Києва. Син Володимирка, славетний і могутній Ярослав Осмомисл, уже був одружений з донькою Юрія Долгорукого. Надалі політичні стосунки галичан із московськими землями стають настільки тісними, що ці два регіони постійно обмінюються князями. Об'єднувач Галичини і Волині, князь Роман Мстиславич, був запрошений на князювання до Новгорода, який захищав від суздальців, а завдяки союзу із володимирським князем Всеволодом Велике Гніздо, поширив свій вплив на Київ, посадивши там намісником свого племінника. Новгородський князь Мстислав Мстиславич Удатний був запрошений на князівство до Галичини і розпоряджався тут майже десять років. Мавши великий політичний вплив, він одружив Данила Галицького зі своєю донькою Анною, майбутньою матір'ю князя Лева. Син Данила Галицького Роман княжив у Новгороді, а дружиною другого короля Галичини Юрія Першого була тверська княжна. Отже, Галичина була на той час тісно інтегрована в єдиний політичний і культурний простір із Північною Руссю. Михайло Грушевський навіть відзначає велику подібність галицьких церков 12-13 століть, занадто декорованих різьбою, до церков суздальських.

Невдала євроінтеграція Галичини починається з 13 століття. Папа Римський Інокентій Третій, почувши, що об'єднувач Галицького і Волинського князівств Роман Мстиславич переміг угрів і ляхів, підкоривши собі всю Русь, послав 1204 року (це рік захоплення хрестоносцями Константинополя) до нього легатів, намовляючи українського князя перейти на латинство, обіцяючи королівський вінець і поміч меча Святого Петра. Роман повів з послами дискусію проти латинства, а потім на обіцянку допомоги витягнув свого меча і запитав: "Чи такий меч має Папа, що береться мені допомагати в завоюваннях? Ні, доки я маю свого меча, не хочу купувати володінь іншою ціною". Таким чином перша історична пропозиція щодо інтеграції України в Європу провалилася через зухвальство Романа Мстиславича.

З 1246 до 1253 року іде потужна і масована дипломатична робота наступника Інокентія Третього Папи Інокентія Четвертого щодо навернення наступника Романа Мстиславича Данила Романовича Галицького до латинства. Булли шлються за буллами, посли їдуть за послами. Папський легат Опізо полює на Данила, щоб одягнути йому на голову корону, подарунок Святійшого Престолу. Данило всіляко уникає цього. Нарешті в надії на коаліцію європейських монархів, яку обіцяє організувати Інокентій Четвертий для боротьби з татарами, Данило піддається і коронується 1253 року в Дорогочині. Але ця злука з Європою виявилася примарною. Данило жодним чином не хотів іти на поступки Риму в питаннях церковних, не одержавши військової допомоги у боротьбі проти татар. Наступник Інокентія Четвертого Олександр Четвертий неодноразово рішуче дорікав Данилові, що той відступив від католицької церкви, забувши про її духовні і світські добродійства -- дану йому корону. Папа закликає Данила повернутися до римської церкви, інакше погрожує йому клятвою. Але з цих погроз нічого не вийшло. Данило Галицький припинив усі стосунки з Римом і таким чином ця ефемерна унія була другою невдалою спробою інтеграції України до Європи.

Наступна історія, яка викриває антиєвропейську сутність галичан 14 століття, є історія Юрія Другого Болеслава Тройденовича, останнього Рюриковича, онука другого галицького короля Юрія Першого Львовича, прогресивного, проєвропейського правителя. Юрій Другий запросив до Галичини багато німецьких і чеських купців і ремісників, надавши їм рівні права з місцевим населенням. За Магдебурзьким правом, звільнення від податків надавалося усім, незалежно від національності, "чи то буде німець, чи поляк, чи угрин, чи русин". Звичайно, що ремісники і купці з Європи були більш вправними і заповзятливими, підіймали економіку Галичини і самі швидко збагачувалися. Але наші краяни, замість того, щоб вчитися у європейців, звинуватили Юрія Другого у поширенні католицизму і наданні чужинцям особливих привілеїв. Заздрісні галичани під проводом бояр підняли заколот, отруїли проєвропейського Юрія Другого, його дружину, доньку литовського князя Гедеміна, пустили під лід, а німецьких та чеських ремісників і купців просто повбивали, забравши собі їхню власність. Це і було причиною військового походу на Львів 1340 року польського короля Казимира Третього, родича отруєного Юрія. Хоча Казимир пообіцяв львів'янам і всім галичанам збереження усіх їхніх звичаїв і привілеїв, наші налякалися європейського монарха і звернулися 1341 року по допомогу до хана Узбека -- ось де був справжній політичний вектор Галичини. Таким чином провалилася третя історична спроба інтеграції Галичини до Європи, але на цей раз порівняно ненадовго. Силами Казимира Третього і його наступників Ягелли і Ядвіги остаточно 1387 року Львів і Галичина були силоміць, за вуха, ціною втрати своєї національної незалежності затягнуті до Європи, де вони перебували до 1939 року.

І знову на найновішому етапі історії на початку нового тисячоліття вже незалежну Україну хочуть інтегрувати в Європу, а вона попри декларовані заяви про "європейський вибір" та "євроатлантичну інтеграцію", робить кроки зовсім в іншому напрямку, в бік "хана Узбека". Це і рік України в Росії, а Росії -- в Україні, це створення українсько-російського газотранспортного консорціуму, а фактично віддання на відкуп Росії найприбутковішої галузі своєї економіки, це запрошення України з боку Росії до вступу в Євразійський економічний союз, це обрання Кучми новим лідером Євразії -- главою СНД, це безпрецедентна дипломатична активність за віссю Україна-Росія (уже всі збилися з рахунку, скільки наш президент їздив до Москви радитися), це ходіння на поклін до Черномирдіна і, нарешті, остання угода про спільний євразійський економічний простір.

Але все ж таки, як хочеться до Європи, як хочеться по-людськи жити, мати річний ВВП 20 тисяч євро на кожного мешканця країни, як хочеться мати модернізовану армію і дефіцит державного бюджету не більше трьох відсотків, як хочеться подолати корупцію, вільно жити, вільно працювати і вільно заробляти! Ех, Європа -- ідеал, казка, сон, рожева мрія... Інтеграція в європейські структури, бачення свого місця рівної серед рівних після чергового розширення Євросоюзу, пошуки хоча б якогось формату співпраці з ЄС. Коли здійсниться ця рожева мрія? У 2013, 2015, 2020? Наступних десять років матимемо лише "почесний" статус "сусіда", тобто знай, сусіде, своє місце. Райдужні перспективи дуже і дуже далекі, а реальність сувора і жорстока. Нова залізна завіса від Гданська до Софії впаде вже незабаром, є навіть точна дата цієї події -- перше травня 2004 року, вступ Польщі до ЄС. Потуги здорових українських політичних сил з метою хоч трохи наблизитись до Європи зазнають невдач за невдачами. На думку експертів і взагалі за всіма ознаками, стан інтеграції України до ЄС, який усе ще ніби вважається головним стратегічним напрямком української політики, можна вважати нульовим, незважаючи на останні пусті балачки у Брюсселі, в тому числі і за участі Януковича. Україна хотіла б почути чіткий сигнал з Брюсселя, який би засвідчив, що вона має європейську перспективу хоч у якомусь віддаленому майбутньому, але сигналу про будь-який реальний формат співпраці, окрім принизливого "сусідського", немає. Європа дуже чемна і політкоректна, але в її висловлюваннях між рядками ми чуємо: "Україно, твоє місце біля параші, а не в Європі!" А це тому так, оскільки для поїздки на європейський бал попелюшці-Україні треба спочатку перебрати чотири величезні мішки, які називаються: демократичний політичний устрій, конкурентоспроможна ринкова економіка, розвинуте громадянське суспільство і свобода преси. Без чарівниці тут не обійтися, тому що ці чотири завдання є неможливими для виконання, поки в Україні не вимре покоління рабів і не виросте нове, вільне.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Крок назустріч Росії 
  ·  Орден Данила Романовича 
  ·  Льюїс завершує кар'єру 
Погляд
  ·  Дикунство 
  ·  В.о. завгоспа Кучми 
Поступ у Львові
  ·  Теракт, якого не було 
  ·  Безпритульні львівські реставратори 
  ·  Знову про хліб 
  ·  Війна за майданчик триває 
  ·  Буняк бореться до останнього 
  ·  Продаються пам'ятки архітектури 
  ·  Як реструктуризувати борги 
  ·  Злочинців ліквідовують 
  ·  Ртуть на наших дорогах 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Світ вшанує жертв голодомору 
  ·  Антиреверс 
  ·  Кувейт--Ірак, через Банкову 
  ·  Киргизія "вибиває" борги 
  ·  Мінус двісті тисяч 
  ·  Український літак піде з молотка 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Китай готується до війни? 
  ·  Зауваження до європейського компромісу 
  ·  У Москві вбивають жінок 
  ·  Табір "Аль-Каїди" у Європі 
  ·  Президент проти підборів 
  ·  Поганий мир у Конго 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Життя в Європі дорожчає 
  ·  Ціна залежить від тари 
  ·  Четверо створять єдиний простір 
  ·  moody's поліпшить рейтинг України 
  ·  Ціни на житло далі зростатимуть 
  ·  Хто заробляє найбільше? 
  ·  КОРОТКО 
Аналітика у Поступі
  ·  Люди в чорному 
Арт-Поступ
  ·  ХУДОЖНИЦЯ, ЯКА МАЛЮВАЛА СЕБЕ 
  ·  Париж Володимира Патика 
  ·  aRT-NEWS 
Дискусія у Поступі
  ·  АНТИЄВРОПА - 1 
Поступ науки і техніки
  ·  Головний доказ іде в небуття 
  ·  Що пити, а що не пити... 
  ·  y-хромосома змінює історію 
  ·  Чорне море і Всесвітній потоп 
  ·  Відпустка шкодить? 
  ·  Древня цивілізація в хащах Амазонки 
Пост-Faktum
  ·  Не будь, як усі 
  ·  КАЛЕНДАР