BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Історія у Поступі.    Літературний Поступ.    Листи у Поступ.    Музика Поступу.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
30 липня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:12 21-04-2017 -   Трамвайну колію на Сихів продовжать до «Арени Львів»  
  16:24 21-04-2017 -   До річниці аварії на ЧАЕС у школах Львівщини відбудуться виховні заходи  
  15:34 21-04-2017 -   У чоловіка викрали гроші під час зняття готівки у банкоматі  
  14:24 21-04-2017 -   Графік планової профілактичної дезінфекції в пологових стаціонарах Львова  
  14:17 21-04-2017 -   У Шегинях затримали ретроавтомобіль  
Україна
  17:8 21-04-2017 -   Жданов та Омелян хочуть взяти Мартиненка на поруки  
  16:19 21-04-2017 -   В Одесі знайшли вкрадений пам'ятник солдату Швейку  
  15:33 21-04-2017 -   Зарплата Гройсмана у березні становила понад 36 тисяч гривень  
  15:15 21-04-2017 -   На Сумщині СБУ затримала ключового фігуранта справи Сергія Курченка  
  14:22 21-04-2017 -   Укрзалізниця з червня підвищує тарифи на 25%  
Світ
  17:5 21-04-2017 -   В Арканзасі вперше за 12 років стратили засудженого  
  15:29 21-04-2017 -   Королеві Єлизаветі виповнився 91 рік  
  12:12 21-04-2017 -   Перестрілка в центрі Парижа: затримано трьох підозрюваних  
  11:39 21-04-2017 -   У Північній Осетії в аварії загинули двоє українських підлітків - ЗМІ  
  11:32 21-04-2017 -   Кількість жертв теракту в Пітері зросла до 16 осіб  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Історія у Поступі  »  ТРАГЕДІЯ

___________________________________________________________________________

Пам'ятаймо про Воркуту
Ярослав ГЕЛЕТІЙ*
 
Автор біля могил розстріляних українців
Воркутинське літо 2003 року зустріло мене негостинно: морозами до 10 градусів за Цельсієм, холодними крижаними вітрами, горами снігу, що не поспішав щезати. А як доводилось виживати у таких умовах в'язням сталінських таборів?

Вже 1 червня 1932 року на правому березі річки Воркути закладено першу вугільну шахту, на спорудженні якої працювало 382 "вільних" та 3 600 в'язнів. А вже 28 липня 1933 року газета "Известия" писала, що в Архангельський порт прибула перша партія воркутинського вугілля, що мало свідчити про "перемогу сталінської політики підкорення Півночі" та висвітлювати "героїку більшовиків і комсомольців". До того, як було збудовано залізницю, вугілля транспортували човнами річкою Воркута, у місці її впадання в більшу ріку Уса вугілля перевантажували у баржі, а вже на Печорі перевантажували його у морські судна і везли в Архангельськ.

На час формального заснування міста Воркути (26 листопада 1943 року) у ньому жило сім тисяч "вільних", більшість із них були колишніми в'язнями без права виїзду з цих місць, та понад 50 000 ув'язнених. Донині не підраховано ще скільки десятків, сотень тисяч людей загинуло на цих "будовах соціалізму"?

Від 1949 року було посилено режим щодо політичних в'язнів, яких виділили в особливі режимні табори системи Рєчлагу. Вони використовувались на особливо тяжких роботах, смертність серед них була надзвичайно високою.

Звістку про смерть "батька народів" Сталіна у Воркуті сприйняли по-різному: хто -- зі страхом, хто -- з надією. 27 березня 1953 року вийшов указ Верховної Ради СРСР про амністію, який стосувався лише кримінальних категорій в'язнів і не торкався особливих режимних таборів. А в середині березня у всіх таборах Рєчлагу розвісили оголошення начальників лагпунктів про дозвіл писати заяви на перегляд справ у всі судові інстанції. Серед ув'язнених поширювались чутки про ймовірне звільнення, яке вже недалеко.

Та минали дні, тижні, місяці... а відповіді на заяви не приходили. У спецтаборах Воркути визрівали умови до вибуху незадоволення. Каталізатором подій стало прибуття з Казахстану (з Камишлагу) етапу з 50 вагонів політв'язнів, покараних за участь в акціях протесту, яких вислали на Північ для втихомирення.

"Новачки" відмовились виходити на роботу в шахту №7. Хоч начальство намагалося приховати факт страйку, звістка про нього розлетілась по всіх лагпунктах Рєчлагу. 29 липня 1953 року вже страйкувало шість легпунктів. Створювались страйкоми, які висували вимоги покращання умов праці та побуту. Начальнику Рєчлагу генерал-майору Дерев'янку заявили, що йому не довіряють, і страйкарі вимагали приїзду представників ЦК КПРС та уряду. 31 липня прибула з Москви державна комісія на чолі з генеральним прокурором Руденком та генерал-полковником Маслєнніковим. Тим часом, терміново перекинули до Воркути додаткову дивізію МВС.

1 серпня, у неділю, Руденко та Маслєнніков прибули в оточене військами МВС табірне відділення №10 (при шахті №29) Керівники страйку передали їм два зошити із загальними вимогами та окремими фактами про знущання над конкретними людьми. Вимагали дати відповідь на заяви, написані ще в березні. Від переговорів генерал Маслєнніков відмовився і наказав: "Негайно припинити "волинку"! Завтра зранку вийти на роботу! Хто не вийде -- під суд! Радянський Союз має силу навести порядок!"

Ці слова викликали обурення в людей, які кричали: "Ви нас не лякайте, холуї московські! На роботу вийдемо тоді, коли одержимо відповіді на наші заяви!"

Московські начальники ледве втекли із зони, а по масі беззбройних людей відкрили вогонь з кулеметів та автоматів. Того дня загинуло 53 особи, ще 123 було поранено. Серед убитих були 10 литовців, два латиші, три естонці, два німці, два поляки, росіянин, австрієць, два білоруси і найбільше українців, які становили найчисельніший континґент в'язнів Воркути. Того дня загинули Дмитро Андрусишин, Антон Гавчак, Юрій Классен, Володимир Лук'янець, Мирослав Фещук, Костянтин Ловрозник, Володимир Ольхович, Йосиф Бачинський, Володимир Довдиш, Ярослав Митроган, Ярослав Говда, Степан Черемуха, Василь Гілецький, Іван Левко, Михайло Маршалок, Омелян Миколишин, Йосиф Петрунів, Іван Чейпеш, Богдан Чернецький, Семен Чунис, Ярослав Бочевський, Стах Дмитрик, Василь Гук, Федір Дума, Михайло Костів, Яків Пащенюк, Василь Струц, Михайло Герчишин, Стефан Шкодин, Юрій Янович.

Після кривавої розправи над страйкарями Воркути, Норильська, Кенгіру дещо поліпшилось ставлення до ув'язнених, а за кілька років система ГУЛагу була ліквідована, і люди почали повертатись із таборів та заслання. Хоча політв'язнів у СРСР вистарчало й у 60-70-80-х роках.

Щороку Воркутинське товариство репресованих, "Меморіал", місцева українська громада вшановують пам'ять загиблих. Держави Балтії, Німеччина, Польща встановили за державний кошт пам'ятники полеглим співвітчизниками на меморіальному кладовищі шахти №29 (Юр-Шор). Байдужість українського уряду і президента Кучми до увічнення пам'яті полеглих у Воркуті українців викликає обурення і осуд серед громади...

2 серпня в церквах усіх конфесій у Львові будуть служити Панахиди за загиблими, а 1 серпня в Івано-Франківську в Народному домі "Просвіта" відбудеться "Всеукраїнська акція-реквієм для вшанування боротьби і мучеництва в'язнів Воркути.

*голова правління Громадського фонду ім. Фещенка-Чопівського "Джерело"









»  РЕЦЕПТИ
Мовне питання -- ключове у державі
Іван ЮЩУК
 
1 серпня 1923 року, ВУЦВК і РНК УСРР прийняли постанову "Про заходи забезпечення рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови". У ній зокрема написано: "особи, що не вивчили в установленому для них речинці (протягом року) української мови, підлягають безумовному звільненню з державної служби. Звільнений не може бути прийнятим ні в один з державних органів без знання української мови". Отже, вже 80 років триває боротьба за українську мову на державному рівні. Тільки чогось донині, не зважаючи на сотні законів, постанов, указів, українські міністри та генерали не вважають за потрібне розмовляти державною мовою. Причини дві -- чи вони її просто зневажають, чи нами керують розумово неповноцінні особи, не здатні опанувати української мови?..
Детальніше>>
» 
АРХІВАРІУС
Про що писала львівська преса
 
Берліньский Tagblatt доносить, що звісний польський письменник Генрик Сєнкевич дістав від одного американьского кінематоґрафічного товариства за свою повість Quo vadis міліон марок, а другий міліон марок заплатили єму за дозвіл на представлення Quo vadis в кінематоґрафах Европи. Таким чином Г. Сєнкевич став міліонером.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Ще одна жертва обвалу 
  ·  Америка пробачила Кучму 
Погляд
  ·  Візаж, масаж і макіяж 
  ·  Жовкву потроху відродять 
Поступ у Львові
  ·  Доба корків 
  ·  Хліб не подорожчає! 
  ·  Церква чекає на чудо 
  ·  Відродження військового кіно 
  ·  Безпека коштує недешево 
  ·  Поразка сихівчан 
  ·  Жалоба в родині ректора 
  ·  Новий екзархат Криму 
  ·  Комуністи вимагають роз'яснень 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Вектор туди, вектор сюди 
  ·  Час розплати настав 
  ·  Марчук дозволив закон 
  ·  Нові відставки від Кучми 
  ·  Піховшек програв суд 
  ·  Зглянулися над шовіністом 
  ·  Засекречене зерно 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Пентагон приймає ставки 
  ·  Кінець Хусейна -- справа часу? 
  ·  Компенсації для забужан 
  ·  Войовничі антиглобалісти 
  ·  Бьюкенен взято 
  ·  Що сказав Ілієску... 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Арт-Поступ
  ·  Серйозні забавки для справжніх чоловіків 
  ·  Богемний "ексгібіціонізм" 
Історія у Поступі
  ·  Пам'ятаймо про Воркуту 
  ·  Мовне питання -- ключове у державі 
  ·  АРХІВАРІУС 
Літературний Поступ
  ·  Андрій СОДОМОРА: Втрачаємо слух до живого, мовленого слова 
  ·  Важливий документ доби 
Листи у Поступ
  ·  Філософія історії 
  ·  Музейна Голгофа 
  ·  Шановна редакціє! 
Музика Поступу
  ·  Новини від "Плачу Єремії" 
  ·  Король рок-н-ролу 
  ·  "Альтернатива" повертається у Львів 
  ·  КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  Романтичний гангстер Де Ніро 
  ·  КАЛЕНДАР