BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Історія у Поступі.    Літературний Поступ.    Листи у Поступ.    Музика Поступу.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
30 липня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:19 25-05-2017 -   У Львові поблизу залізничного вокзалу пограбували чоловіка  
  14:8 25-05-2017 -   За одну ніч львівські патрульні зупинили десятьох п'яних водіїв  
  14:0 25-05-2017 -   До Львова приїде німецька скрипалька Сюзанна Мате  
  13:58 25-05-2017 -   На пл. Кропивницького збудують дитячий майданчик  
  13:9 25-05-2017 -   Кримчанин організував у Львові торгівлю амфетаміном  
Україна
  15:22 25-05-2017 -   Нацполіція отримала 635 нових гібридних авто  
  14:6 25-05-2017 -   В тернопільських автоматах з продажу води виявили технічну воду замість артезіанської  
  14:5 25-05-2017 -   Береза пригрозив опозиції ніччю довгих ножів  
  14:4 25-05-2017 -   Рада визнала бойовий гопак національним видом спорту  
  14:1 25-05-2017 -   СБУ пояснила заборону соцмереж синім китом і порно  
Світ
  15:21 25-05-2017 -   У Новій Зеландії вперше запустили ракету в космос  
  14:3 25-05-2017 -   У Каннах показали фільм із зіркою "Сутінків"  
  13:13 25-05-2017 -   Лобода стане ведучою російської премії  
  10:27 25-05-2017 -   У Красноярському краї РФ згоріли 130 будинків  
  15:23 24-05-2017 -   У США загорівся літак у польоті, є постраждалі  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Літературний Поступ  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

Андрій СОДОМОРА: Втрачаємо слух до живого, мовленого слова
 
Андрій СОДОМОРА
-- Ораторське мистецтво нині, здається, кануло у лету, а може, люди так ніколи й не навчаться... говорити? Тому натомість обирали й обиратимуть писання.

-- Говорити й писати -- не одне й те ж саме. Можна бути цікавим оповідачем, а водночас не володіти письменницьким хистом, щоб викласти мовлене на папері: це -- різні види мистецтва. Нечасто трапляється, що хтось нарівні вправний у мовленні й писанні. Стародавні плекали одне й друге. І все ж, уявляючи собі античність, бачимо людину, яка промовляє, виголошує, співає. Був, до речі, в імператорському Римі звичай т. зв. рецитацій: коли поети, а ними ряснів тоді Рим, прилюдно декламували свої твори (щось подібне до нинішніх презентацій). Щоправда, коли поеми були надто довгі, то частина слухачів, згадує Пліній Молодший, нишком полишала "Храм Муз"...

-- А як в Україні?

-- Якщо б ми хотіли виокремити те, що є спільного між нами і античними, зокрема, давніми еллінами, то я, не вагаючись, сказав би: передусім -- любов до бесіди, оте завжди притаманне нам (на жаль, колись, не сьогодні) бажання поговорити на "вічні" теми -- про життя і смерть, бідність і багатство, долю і недолю... Поговорити не абияк, а розмірено, пересипаючи мову соковитим, завжди ритмічним, що лягає на душу, фразеологізмом; одне слово, діставати насолоду від мовлення. Нині шукаємо іншої насолоди, яка не потребує праці душі, отже, не збагачує її, радше збіднює або руйнує. А згадаймо цікаву народну творчість (сьогодні, знову ж таки, на жаль, мало що стоїть за цим поняттям) -- наші прислів'я, казки, приказки та й саму пісню, яка є теж своєрідною пісенною бесідою. У наш час можемо годинами просиджувати перед телеекраном, споглядаючи аж ніяк не те, що мало б, як колись казали, "будувати" душу...

-- Повернімося до "роз-мови". Співрозмовники, з якими комфортно і цікаво, -- у них прихована якась універсальна таємниця?

-- Здається, в О. Мендельштама є така думка: "Немає лірики без діалогу". Коли поряд приємний співбесідник, а ще такий, що, за висловом Горація, відчуває однією з тобою душею, то дійсно виникає особлива, сповнена ліризму аура. Хіба є щось приємніше, аніж ділитися своїми думками, настроями з кимось іншим, відчувати і його настрої? Та навіть дискутувати, доходити якоїсь істини, взаєморозуміння -- теж і приємно, і корисно. Як і поглиблювати свої власні думки. Коли вже лірика, то варто й про любов згадати. Є в одній із наших пісень такі рядки: "З ким люблюся, не наговорюся, / З ким кохаюсь -- не нарозмовляюсь". Яке гарне свідчення про нас, колишніх, закоханих передусім у Слово, а вже через нього -- у когось; про нас, хто вмів шанувати щось найглибше -- інтимне. Звісно, були й сороміцькі пісні, сміховинки, проте на рівні фольклору, а не цинічної, сказати б войовничої, яка бере під ноги людські почуття, безсоромності.

-- А як античність трактувала любов? Яких поглядів щодо цього почуття дотримувався, скажімо, Горацій?

-- Античні щодо цього були назагал раціоналістами. Вони ревниво оберігали свій розум -- раціо -- від затьмарення пристрастю, котра штовхає людину до незліченних бід -- згадаймо хоча б Медею. Якщо б резюмувати все, що сказано у них про любовні справи, то ми дійшли б до нашого: "Дай серцю волю -- заведе в неволю". А Горацій, на противагу іншим поетам-однолюбам (Катулл, Тібулл, Проперцій), черпав натхнення зі своєї постійної закоханості -- горів "легким вогнем", як і автор знаменитого "Мистецтва кохання". Лірика Горація, знову ж таки, з лірики, з діалогу: між поетом і дівчиною, яка тонко знається на поезії, музиці, а отже, й почуттями багата. Від Горація -- крок до українського неокласика Максима Рильського, який десь так казав: "Погідний розум серце ніжно гріє, згасивши темні пристрасті і зло". Це -- про осінь...

-- Існує версія про те, що творчі порухи пробуджуються найчастіше восени. Коли Вам найлегше пишеться?

-- Я завжди з особливим настроєм чекаю осені. У моїй батьківській хаті у селі, як і в багатьох галицьких оселях, найчастіше звучала "Журба" Глібова. Цей смуток мені дуже близький; він, сказати б, конструктивний, добрий. А ще запам'яталися слова дуже милого мені японського поета Ісікави Такубоку: "Відразу ж я вчуваю голос осені! Печальна в мене звичка". Це -- світла печаль. Осінь -- передусім голос; а слух -- пряма дорога до серця. Якось, проходячи вулицею, я глянув на рекламу: КАВА, СОЛО-ДОЩІ (останнє слово було розділене знаком переносу). Одразу ж проснувалося продовження: "Осіннє соло дощів... сумні солодощі". Отож я дослухаюсь до "камертона" осені: "На міській площі ворушкий листок вихоплюється з-під мітли; двірник усміхається: людина, листок, вітер -- осіннє тріо". Або: "По бруківці -- каштан із щойно розтріснутої (ще парує м'яка білизна) шкаралущі: з колиски -- на камінь..."

-- А хто з "осінніх" поетів Вам найбільше до вподоби?

-- Поль Верлен. Його "Осіння пісня". До речі, якраз сьогодні я згадав про нього, пишучи таку із своїх мініатюр: "А осінню що я назвав? Велике, глибоке зітхання." (Ю. Тувім). У кожного те зітхання своє, неперекладне: "Журба" Глібова, "Осіння пісня" Верлена... Як сіро було б у світі, коли б усі в ньому зітхали й сміялись однією мовою!"

-- Ви переклали багатьох античних поетів. Якою мірою вони перекладні, тобто чи існує неперекладність?

-- Неперекладність античної лірики -- у її звукових образах. Антична поезія -- це живий голос або поета, або того, хто його поезію виголошував (подумки тоді не читали). Ще особливість силабо-тонічної системи віршування, зокрема, відсутність у нашій мові такого фактора, як довгота й короткість складу, змушує перекладача миритися з величезними втратами щодо експресії оригінального поетичного слова. Та все ж перекладати треба і для того, щоб поглиблювати взаєморозуміння людей у найтоншій, найзагадковішій почуттєвій сфері.

-- А що перекладаєте, що видаєте сьогодні?

-- Останній мій переклад, що вийшов у минулому році, -- знаменита "Розрада від філософії" римського мислителя Северина Боеція. Є й подальші плани. Тепер я більше працюю в оригінальній прозі. Найближчий мій задум -- зібрати й видати книжечку прозових мініатюр, які підсумовували б те, що можна б іще зробити, -- служили не тільки авторові, а й читачеві імпульсом до творчості. А ще виходить друком у видавництві "Літопис" книжка під назвою "Лініями долі" -- низка літературних портретів, переважно філологів, які викладали у Львівському університеті, також інших, пов'язаних зі Львовом людей, що значною мірою творять неповторну ауру нашого міста.

-- А як щодо латинізмів? Якщо не помиляюсь, то латинських запозичень, наприклад, у російській мові дуже багато.

-- Ви, мабуть, маєте на увазі кальки, тобто буквальні переклади чужоземного слова. Вони трапляються у різних мовах: скажімо, наше "пред-мет" -- калька латинського "об-єктум; "добро-дійство" -- від "бене-фіціум", і так деякі інші. У російській, одначе, таких кальок особливо багато, тому можемо говорити про виразну тенденцію...

-- Чи могли б Ви навести якісь приклади?

-- Візьмімо хоча б деякі: "пред-седатель" (пре-сіденс), "прє-датєль" (про-дітор), "пред-ложеніє" (про-позіціо), "от-влєчьонний" (абс-трактус), "пред-взятость" (пре-сумціо)... Так само граматичні, інші терміни. В українській мові, здебільшого, прямі запозичення (пропозиція, абстрактний) чи відповідні українські слова: голова, зрадник, упередженість і т. ін. Є, між іншим, кальки з інших мов. Це дуже цікава тема, але вона вимагає спеціальних досліджень.

Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК

DOVIDKA: Содомора Андрій Олександрович народився на Львівщині (1937), закінчив Львівський національний університет ім. І. Франка (класична філологія). Кандидат філологічних наук, член Національної спілки письменників України, лауреат Літературної премії ім. Максима Рильського, дійсний член НТШ. Перекладає античних, а також латиномовних авторів (дванадцять книжкових видань перекладів). У п'яти книгах оригінальної прози -- переважно короткі форми: новели, есеї, літературні портрети та ін.









»  ПРАВДА
Важливий документ доби
Ігор МЕЛЬНИК
 
Здається, про українські визвольні змагання написано вже достатньо, щоб мати уявлення про події 1917--1923 років в Україні. Однак книга Лонгина Цегельського "Від леґенд до правди", яка нарешті дійшла й до українського читача, відкриває новий погляд на "всім відомі події".

43 роки пройшло від першого видання книги у Філадельфії, а окремі статті, які увійшли вже до цього посмертного видання Лонгина Цегельського (1875--1950), друкувались у філадельфійській газеті "Америка" ще за життя автора, який кілька років був редактором цього видання.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Ще одна жертва обвалу 
  ·  Америка пробачила Кучму 
Погляд
  ·  Візаж, масаж і макіяж 
  ·  Жовкву потроху відродять 
Поступ у Львові
  ·  Доба корків 
  ·  Хліб не подорожчає! 
  ·  Церква чекає на чудо 
  ·  Відродження військового кіно 
  ·  Безпека коштує недешево 
  ·  Поразка сихівчан 
  ·  Жалоба в родині ректора 
  ·  Новий екзархат Криму 
  ·  Комуністи вимагають роз'яснень 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Вектор туди, вектор сюди 
  ·  Час розплати настав 
  ·  Марчук дозволив закон 
  ·  Нові відставки від Кучми 
  ·  Піховшек програв суд 
  ·  Зглянулися над шовіністом 
  ·  Засекречене зерно 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Пентагон приймає ставки 
  ·  Кінець Хусейна -- справа часу? 
  ·  Компенсації для забужан 
  ·  Войовничі антиглобалісти 
  ·  Бьюкенен взято 
  ·  Що сказав Ілієску... 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Арт-Поступ
  ·  Серйозні забавки для справжніх чоловіків 
  ·  Богемний "ексгібіціонізм" 
Історія у Поступі
  ·  Пам'ятаймо про Воркуту 
  ·  Мовне питання -- ключове у державі 
  ·  АРХІВАРІУС 
Літературний Поступ
  ·  Андрій СОДОМОРА: Втрачаємо слух до живого, мовленого слова 
  ·  Важливий документ доби 
Листи у Поступ
  ·  Філософія історії 
  ·  Музейна Голгофа 
  ·  Шановна редакціє! 
Музика Поступу
  ·  Новини від "Плачу Єремії" 
  ·  Король рок-н-ролу 
  ·  "Альтернатива" повертається у Львів 
  ·  КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  Романтичний гангстер Де Ніро 
  ·  КАЛЕНДАР