BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Дайджест Поступу.    Арт-Поступ.    Ї-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Я хотів створити демократію, але не продумав, яким чином... Єдине, про що я шкодую — це про свою участь в уряді. Мій уряд допоміг людям прийняти капіталізм»
Яцек КУРОНЬ
 
29 липня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  15:37 20-11-2017 -   У Дрогобичі 14-річна школярка отруїлася алкоголем  
  15:31 20-11-2017 -   Сьогодні вночі усі мости на території Львова посипали піскосумішшю  
  15:1 20-11-2017 -   На площі біля пам’ятника Т. Шевченкові тривають завершальні ремонтні роботи  
  14:34 20-11-2017 -   «АТП № 1» збільшило кількість маршруток у напрямку Рясне  
  12:5 20-11-2017 -   Держекоінспекція вдруге за рік перевіряє воду із річки в Рудному  
Україна
  15:34 20-11-2017 -   Усе більше українців вважають Голодомор геноцидом - опитування  
  15:3 20-11-2017 -   ЗНО з іноземних мов: оприлюднено зразки тестів  
  14:39 20-11-2017 -   Кількість хворих на кір у Запоріжжі наближається до сотні  
  14:37 20-11-2017 -   Адвокат: Зайцевій призначили ще одну експертизу  
  12:3 20-11-2017 -   В Україні створять суд з питань інтелектуальної власності  
Світ
  14:36 20-11-2017 -   Королева Британії відзначає 70-ту річницю весілля  
  12:0 20-11-2017 -   У Лондоні міські автобуси переводять на паливо, виготовлене з кавової гущі  
  10:39 20-11-2017 -   Ізраїль планує депортувати 40 тисяч африканських біженців  
  10:28 20-11-2017 -   Король Норвегії потрапив до лікарні  
  10:27 20-11-2017 -   У NASA розповіли, коли зустрінуться з інопланетянами  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ГОВОРИЛИ

___________________________________________________________________________

Століття зі Сельським: підсумки і сподівання
Наталка КОСМОЛІНСЬКА
 
Роман Сельський
Святкування 100-річного ювілею видатного українського художника Романа Сельського завершилось круглим столом, на якому зібрались знайомі, учні цього видатного митця, відомі львівські історики та критики мистецтва і музейні працівники. Розмова, що почалась із традиційних, побутових, спогадів, несподівано переросла в дуже змістовне, дуже потрібне обговорення того, що вже зроблено і що ще треба зробити, щоби мистецька спадщина Романа Сельського була належним чином вивчена, опрацьована теоретично і пропагована практично.

Майже кожен з присутніх у залі мав що сказати про Романа Сельського. Учні-друзі Романа Юліановича згадували епізоди навчання, мандрівки околицями Львова, мандрівки Карпатами, поїздки до Дземброні, на виставки до Москви і Санкт-Петербурга, бесіди у домашньому "салоні Сельських"... Кожен новий спогад обертав постать видатного художника і непересічної особистості якоюсь новою гранню. З кожним новим спогадом усе більш очевидною ставала необхідність якомога швидше перенести все, що зафіксувала пам'ять присутніх, на більш довговічні інформаційні носії. Дивувало, що жоден з місцевих істориків мистецтва, студентів, дипломантів, аспірантів, пошукувачів не зробив цього дотепер. Оскільки те, що на цей момент вийшло друком, та навіть і у рукописах, про Сельського -- це ДУЖЕ мало. Чи то істориків мистецтва у нас замало, чи то роботи їм нині забагато -- мають, бідачки, переписати всю історію від Трипілля до наших днів наново -- чи обмаль часу минуло від моменту відходу Сельського до століття з Дня його народження, чи, може, все разом... Але результат, ось він: ми сьогодні невідповідно мало знаємо про людину, яка доклалась до формування-виховання кількох мистецьких поколінь, яка з'єднала для нас початок і кінець минулого століття в одне ціле, яка за залізною радянською завісою жила так, ніби її не було, яка півстоліття була нашим місцевим віконцем у Європу, яка вміла навчити, яка вміла похвалити, яка раділа успіхам учнів...

У якому напрямку потрібно рухатись, аби за традиційним штампом про "постать Сельського, яка є знаковою у нашій культурі", побачити нові горизонти, в загальних рисах пояснила у своєму емоційному виступі відомий львівський історик мистецтва Любов Волошин: "Серйозні проблеми, пов'язані із творчою еволюцією, періодизацією, формально-пластичною і ідейно-світоглядною проблематикою Романа Сельського -- це все ще не орана цілина, клондайк для беручких і завзятих дослідників, які б хотіли дослідити цей унікальний місток між Заходом і Сходом, яким була для Галичини творчість цього митця. Ми завжди готові розмовляти про наших художників у морально-побутовій площині. Але цей шлях тупиковий, бо, на жаль, кількість тут не переходить у якість. Особисто мені було цікавіше почути теоретичні думки щодо творчості цього, як тонко зауважив історик мистецтва Роман Яців, "великого поета форми". Ми сьогодні маємо окреслити основні напрямки досліджень спадщини Сельського. Їх як мінімум дві: Сельський-художник і Сельський-педагог.

Ми не так вже й багато маємо подібних до Сельського художників в українській культурі ХХ століття. Йому вдалось органічно поєднати українську поетичну ментальність із культурою європейського малярства першої половини минулого століття. Але сьогодні вже мало тільки однієї цієї констатації. Ми маємо проаналізувати генезу його малярського бачення, дослідити підвалини формування його як творчої особистості, тільки тоді ми зможемо реконструювати західноукраїнську площину європейського історико-культурного простору.

Усе західноєвропейське мистецтво 1920-1930 років, коли сформувався і вийшов на мистецьку арену Роман Сельський, -- це час радикального перелому в естетичних позиціях усієї Європи. Й там і тут відходять великі корифеї мистецтва епохи імпресіонізму, неоромантизму, сецесії. І тут і там домінують раціоналістичні платформи конструктивізму, кубізму, футуризму, сюрреалізму, але водночас існують і сильні постімпресіоністичні течії. Певний етап сюрреалізму ми відчуваємо і бачимо у творчості Сельського. З іншого боку, над його творчістю явно тяжів авторитет Фернана Лєже, в майстерні якого вчилась дружина Сельського -- Маргіт. Але поза тим Сельський так органічно вмів підпорядкувати чужі впливи своїй творчій індивідуальності, своїй тонкій мрійливій душі поета, що створив якусь значно більшу малярську цілість, ніж просто провінційний рімейк на тему "великого паризького мистецтва".

Ще один потужний вплив на мистецтво Романа Сельського мала Краківська малярська школа в особі одного з його вчителів Юзефа Панькевича. Панькевич сформувався в мистецькій атмосфері Парижа, особисто знав Боннара, Дерена, Пікассо, і саме від нього Сельський узяв свою мистецьку манеру орієнтації передовсім на колір, на колористичну організацію площини. "Тепер мене вважають формалістом, -- сказав мені Сельський в одній з останніх моїх розмов з ним, -- а колись мене будуть вважати дуже послідовним реалістом, бо всі ті тепло-холодні і тональні відношення, які я бачу у природі, я просто переводжу в іншу октаву, коли переношу на полотно".

Саме це тепло-холодне, багате нюансами, реалістичне у своїй основі малярство, Роман Сельський передав Львівській малярській школі. І ми сьогодні його практично втратили. Я оце тепер є постійно на дипломних захистах Львівської академії мистецтв -- і я не бачу кольору. І де ж той "золотий здобуток" Львівської школи, яка, разом з прибалтійською, була у 1960-х найсильнішою на теренах колишнього Союзу? Сельський визначив мистецьке обличчя Львівської малярської школи, і його традиції ми повинні сьогодні культивувати в наших внз".

На ще один важливий момент, який досі випадав з поля зору дослідників, звернув увагу присутніх доктор мистецтвознавства, проректор з наукової роботи ЛАМ Орест Голубець: "Роман Сельський, попри всі свої мистецькі досягнення, зробив ще один неоціненний дарунок насамперед Львову. Він зумів зберегти інтелігентність у нашому мистецькому середовищі. Може, комусь це не видається таким вагомим, але особисто я стверджую, що це -- найголовніший результат. Він не боровся проти радянського тоталітарного суспільства, він не намагався щось декларувати, він не протестував, але феномен Сельського полягає в тому, що ВІН БУВ, ВІН ІСНУВАВ ЩОДЕННО, він був тим великим орієнтиром, до кого тягнулися інші. Чому не виїхав Роман Сельський? Він знав мови, він почувався як риба у воді в європейському житті, то чому він залишився у Львові? Сьогодні ніхто не має цієї відповіді. Але що сталося б зі Львовом, якби він раптом виїхав? Безумовно, було тут ще зо два десятка людей, на яких будувалась система координат мистецького Львова, але центром перетину осей координат був саме Сельський. І той момент, що він залишився у Львові, сьогодні ми не оцінили.

У його особі ми мали приклад інтелігентної людини у первинному сенсі того слова, а не сучасного поняття, коли ставлять знак рівності між інтелігентністю і дипломом про вищу освіту. Сьогодні ми всі, весь інтелектуальний світ Львова, і ті, хто вчився у Романа Юліановича, і ті, хто не встиг у нього вивчитись, у великому боргу перед ним. І з цим потрібно щось робити.

Можливо хтось, поглянувши збоку, не побачить у творчості Романа Сельського нічого виняткового. Але творчість кожного художника потрібно аналізувати відповідно до тої ролі, яку він відіграв у своєму середовищі. За Сельським стоять сотні художників, які сформувались в орбіті його особистості. І тому саме роль такого художника є неоціненною. На одній з конференцій наші гості-мистецтвознавці з-за кордону сказали: "Ви просто не усвідомлюєте, якого рівня художника ви маєте. Чому ви не пропагуєте його творчості у світі, не популяризуєте?"

Нещодавно в Москві в розмові з одним московським доктором наук, який не розумів нашої ситуації, чому ми хочемо відновлювати, реконструювати історію українського мистецтва сьогодні, коли Європа об'єднується, світ глобалізується, я йому відповів, що ніхто не може зрозуміти нашої ситуації, крім нас самих, тому що жодна держава не жила століттями в умовах відсутності державної незалежності. Якщо ми не відреставруємо нашої культури і мистецтва тепер, то ми не матимемо з чим іти в цю Європу. Саме в процесі реставрації образу української культури і мистецтва дуже велику роль мають відігравати такі постаті, як Роман Юліанович Сельський".









»  ВИСТАВКА
Час бузкового смутку і вишуканих чортополохів
Наталя ЩЕРБАТА
 
Шкода, що виставка Всеволода Максимовича у Львівському національному музеї відкрилась у робочому порядку. Тихо-тихо, без урочистих промов, квітів і місцевого бомонду на тихій-тихій вулиці Драгоманова, у пишній віллі, яку митрополит Андрей Шептицький придбав для свого музею сакрального мистецтва, посеред спекотного літа розквітнув цей сецесійний ірис родом з полтавських земель.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Локальна перемога Януковича 
  ·  Винники отримали кандидатів 
  ·  Транспортне хуліганство 
Погляд
  ·  Чарівна аура екс-столиці 
  ·  Напад на ректора 
Поступ у Львові
  ·  Укрполбат вирушив у Косово 
  ·  На Скнилові знову сльози 
  ·  "Карпати" стануть народною командою 
  ·  Етика для прикордонників 
  ·  Багато галасу з нічого 
  ·  Українізація дітей Сходу 
  ·  Ігор Кузьмак: Ми -- лише статисти, які готують документи 
  ·  "Війна" на ЛАЗі триває 
  ·  Апеляційний суд застерігає 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Персона нон-ґрата 
  ·  Молдова стоїть на своєму 
  ·  До ЄЕП без примусу 
  ·  Діти бавляться в дипломатію 
  ·  Електрифікація Зміїного 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Арафат хоче стати шахiдом 
  ·  Невдала спроба скинути президента 
  ·  Полювання на Саддама 
  ·  Вибухи за незалежність 
  ·  Землетруси в Японії 
  ·  Видають військових злочинців 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Новий позов до McDonald's 
  ·  Ахметов купує Huty Stali 
  ·  Чому Україна бере кредити 
  ·  Хліб подорожчає на 50% 
  ·  Росіяни скуповують паби 
  ·  КОРОТКО 
Дайджест Поступу
  ·  Президентський вибір: Ющенко чи Янукович 
  ·  Безрезультатний візит Касьянова 
  ·  В Україні вводиться держрегулювання цін 
  ·  Росіяни шантажують українців 
Арт-Поступ
  ·  Століття зі Сельським: підсумки і сподівання 
  ·  Час бузкового смутку і вишуканих чортополохів 
Ї-Поступ
  ·  Чи потрібна Королівському місту Львову корона? 
  ·  Чи потрібна Королівському місту Львову корона? 
Спорт-Поступ
  ·  Корейці не є непереможними 
  ·  Рекордні акорди водної Барселони 
  ·  Перша нічия "Карпат" 
  ·  Перемагає "Гірський король" 
  ·  "Карпати-2" програли 
  ·  Футбольний терор? 
  ·  КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  Містечко Куликів 
  ·  КАЛЕНДАР