24 липня газета "Поступ", телерадіокомпанія "Люкс" за сприяння Інституту розвитку міста та спільно з ряшівською радіостанцією "Радіо-Жешув" провели чергову зустріч у межах польсько-українського "Клубу особистостей". Цього разу на зустріч із польськими та українськими журналістами, яка відбувалася у Ряшеві, був запрошений народний депутат Верховної Ради (фракція "Наша Україна") Павло Жебрівський, який є заступником голови комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства.
"Клуб особистостей" створений, аби сприяти налагодженню польсько-українських стосунків, яке неможливе без подолання існуючих непорозумінь та недовіри між народами. Особливо актуально це зараз, враховуючи суспільну напругу, пов'язану з вшануванням пам'яті загиблих підчас "волинської трагедії". Плануючи цю зустріч, організатори сподівались, що, враховуючи незаангажованість Павла Жебрівського та "медичний" керунок його парламентської діяльності, вдасться уникнути гострого "волинського синдрому", що останнім часом почав супроводжувати польсько-українські реляції. Проте, як виявилось на практиці, частина польського соціуму не готова проявити мудрість і толерантність, навіть після екуменічного діалогу на цвинтарі у Павлівці. Після ввідних запитань щодо того, що саме змусило пана депутата зайнятись політичною діяльністю, позаяк до Верховної Ради той балотувався вперше, а працюючи в правоохоронних органах до 1991 року, згодом перейшов у бізнес, присутні звалили шквал запитань власне з "волинської" проблематики.
Учасники змогли отримати урок інтелектуальної витримки та послідовної гуманістичної позиції в "нашоукраїнця", позаяк представники комбатантських кіл і "кресов'яків" прагнули якщо не спровокувати присутніх та прямо звинуватити український парламент в приховуванні "злочинів" ОУН та УПА, то принаймні провести певний "лікбез польської правиці" по Волині. Український депутат гідно витримав усі прямі та опосередковані звинувачення, що часом межували з некоректністю, перекрученням фактів чи бажанням "звинуватити всіх і вся", і залишився непохитним щодо основного моменту дискусії: незважаючи на злочини, що мали місце на Волині, не можна говорити про колективну відповідальність українського національно-визвольного руху і звинувачувати лише український бік у злочинах проти людяності, бо поляки також несуть відповідальність і за ескалацію конфлікту, і за вбитих людей.
Пан Жебрівський не приховував перед аудиторією своїх польських коренів, наголосивши на тому, що він є "українцем польського походження", проте в дискусії апелював до того, що зближує, а не до того, що розділяє. "Давайте не будемо міряти кров літрами -- лише християнське ставлення дозволить нам досягнути порозуміння. Смерть навіть однієї людини є колосальною трагедією, а особливість "волинського конфлікту" в тому, що він був вписаний до контексту польсько-українських стосунків ІІ Світової війни, і невизнання наруги над церквами передвоєнної Холмщини не робить більшою наругу над волинськими костелами.
Після зустрічі стало зрозуміло, що нагальним політичним та журналістським завданням є польсько-український діалог, який би сприяв інформуванню суспільств щодо гострих моментів історії, проте насамперед був спрямований на досягнення порозуміння між сучасниками. Враховуючи це, польсько-український "Клуб особистостей" готує зустріч у Львові з колишнім генеральним прокурором Польської Республіки паном Васерманом. |