BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Мікроскоп пана Юрка.    Львівщина в особах і вчинках.    Мандри Поступу.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
26 липня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  13:59 17-10-2017 -   На Яворівщині розшукали бабусю, яка півтори доби блукала лісом  
  13:57 17-10-2017 -   На Львівщині судитимуть посадовця «Народної міліції ЛНР»  
  11:54 17-10-2017 -   У центрі Львова планують зробити безбар'єрну вулицю  
  11:49 17-10-2017 -   У Львові на маршрути виїхала половина автобусів  
  11:47 17-10-2017 -   Садовий доручив впорядкувати діяльність вуличних музикантів  
Україна
  13:53 17-10-2017 -   У Луганській області провели навчання снайперів  
  13:51 17-10-2017 -   Мінімальна пенсія для чорнобильців зросла на 11%  
  13:50 17-10-2017 -   Саакашвілі прибув на мітинг під Раду  
  11:57 17-10-2017 -   У Маріїнському парку перебувають військові 209-ї танкової бригади  
  11:56 17-10-2017 -   На Закарпатті буде додатковий вихідний день  
Світ
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  
  13:49 17-10-2017 -   Різ Візерспун заявила про домагання режисерів  
  11:38 17-10-2017 -   Двоє українців претендують на престижну шведську премію з літератури  
  10:59 17-10-2017 -   Лісові пожежі в Португалії та Іспанії забрали життя 39 людей  
  10:10 17-10-2017 -   90 відсотків депортованих із Польщі нелегальних працівників – українці  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  УСПІХ

___________________________________________________________________________

"Слов"янський вінець" для львівської "Дами"
Віра ФЕДОРЧЕНКО
 
''Слов''янський вінець'' для львівської ''Дами''
Вперше "Дядя Ваня" заговорив українською у постановці львівського драматичного театру ім. М. Заньковецької (режисер А. Бабенко) на міжнародному театральному фестивалі "Меліховська весна" у позаминулому році. Ті, хто опинився в цей момент у маленькому театрально-концертному центрі, уважено вслуховувались в співучу мову, кожне слово якої було зрозумілим, промовляло в унісон з чеховським світом. Тут, у Меліхово, мрія Чехова про свій театр на очах ставала реальністю.

Сьогодні з усього світу до підмосковного села, де шумлять тополі, посаджені ще батьком Антона Павловича, де Чехови створили куточок "українського маєтку" із квітником, тином і ставочком, їдуть театрали,щоб зіграти самим і подивитись на інших. Вистава заньківчан "Дядя Ваня" вразила навіть вимогливих чеховознавців, які пристрасно слідкують за еволюцією чеховського спадку в сучасному театральному мистецтві. Постановка Алли Бабенко була сприйнята, як промінь яскравого, натхненного погляду на чеховських героїв, їх страждання, такі близькі сучасній інтелігенції, хоча культура стосунків, глибина почуттів, вміння страждати з того часу значно спростилися і спримітивізувалися.

Висока театральна культура і сценічний артистизм заньківчан захопив аудиторію з першої ж репліки. І зал, затамувавши подих, почав дихати разом із львівськими акторами чеховським повітрям, яке вже понад століття зберігається і в чеховському Меліхово. Акторський ансамбль -- В. Яковенко, Н. Шепетюк, Т. Жирко, А. Сотникова, Я. Мука, М. Максименко і Є. Хом'як розкрив такі глибини людського почуття, що вистава стала одним з найбільш яскравих спогадів для гостей не тільки цього, а й трьох поспіль фестивалів "Меліховська весна". Режисер вистави -- народна артистка України Алла Бабенко відчула і спромоглася відтворити А. П. Чехова так, як вже давно ніхто у жодній постановці не робив. У її прочитанні делікатно співіснують і чеховська доба, і висока культура українського театру.

Минулого року в Меліхово ніби чогось не вистачало, хоча були, були різні вистави... "Чайку" грали на веранді меморіальної садиби, Ніна Зарєчная проголошувала свій знаменитий монолог в альтанці, яка стоїть в чеховському саду. Листя шепотіло на вікових чеховських березах в "Алеї кохання", все було ніжно, романтично, але присутні весь час перепитували один одного : "Чи будуть заньківчани?" Заньківчани з'явились у Меліхово камерною виставою (знову режисера Алли Бабенко) "Дама з собачкою", в якій зіграли заслужені артисти України Любов Боровська і Тарас Жирко... У цей день працівники посольства України в Москві і Українського культурного центру проводжали Богдана Ступку на кінофестиваль до Сочі, а глядачі терпляче чекали на них. Не приїхали... Але успіху "Дами з собачкою" це не применшило. Львівська постановка знову зачарувала присутніх тонкою нюансною грою почуттів: від смішного до сумного.

Режисура Алли Бабенко відтворила неповторну поетику чеховського слова у пластиці, інтонації і майстерно збудованій психологічній драматургії образів. Почуття героїв, талановито відтворені за тонким режисерським малюнком Любов'ю Боровською і Тарасом Жирком, набігали як хвилі: від репліки до репліки, плавно погойдуючись між легких рухів акторів на кшталт паперових корабликів, що зустрілися на хвилях життя на хвилинку і за хвилинку розійшлись назавжди. Театрознавець Ольга Гнатюк була у захваті від вистави і висловила своє захопленні у напрочуд схвальній рецензії. А засновник і організатор фестивалю "Меліховська весна" письменник і мистецтвознавець Юрій Бичков мріє про завершення задуму Алли Бабенко -- показати на наступному фестивалі чеховські "Монологи", друга частина яких "Вітрогонка" має безпосереднє відношення до Меліхова: саме тут лунав дзвінкий сміх Ліки Мізінової (один з прообразів героїні), саме вона ласкаво зверталась у листах до Чехова "Дядя!".

Результатом беззаперечного успіху заньківчанського "Дяді Вані" у Меліхово стало запрошення вистави на міжнародний театральний фестиваль "Слов'янський вінець", який відбувається в Театрі на Перовській. Тут на "Дядю Ваню" чекала вся театральна Москва. Але через технічні причини у фестивалі взяла участь тільки "Дама з собачкою", яка теж була прийнята столичним театральним бомондом і глядачами "на ура", а режисер Алла Бабенко отримала диплом за кращу режисуру. Впродовж одного тижня ця вистава була тричі показана на сценах московських театрів. Для театральних критиків-чеховознавців, які були зайняті у чеховському фестивалі, був влаштований спеціальний показ у культурному центрі "Крилатскоє". Кожен сценічний майданчик вимагав індивідуального підходу, отож сценографія вистави весь час мала пристосовуватись. Для декорацій постійно бракувало потрібних меблів, але Аллі Бабенко вдавалося з двох стільців, якоїсь побутової коробки і кількох папірців створити чеховську атмосферу для своїх акторів. Після кожної вистави відбувалось традиційне для "Слов"янського вінця" обговорення, де більшість з присутніх висловлювала своє захоплення режисурою Бабенко і сценічною майстерністю заньківчан.









»  ЮВІЛЕЙ
Мистецький діалог: Закарпаття -- Львів
Наталя ЩЕРБАТА
 
Готуючись до 100-річчя з дня свого заснування ( у 2005 році), Національний музей у Львові вирішив влаштувати серію фондових виставок, які б продемонстрували все їх, фондів, багатство. Першим кроком на цьому шляху до ювілею стало відкриття 18 липня виставки творів корифеїв та класиків закарпатської школи живопису: Й. Бокшая та А. Ерделі, іх однодумця Ф. Манайла та кращих учнів школи: З. Шолтеса, А. Кашшая, Е. Контратовича та А. Коцки.

Ретроспектива закарпатської малярської школи присвячена її 75-річчю, яке вивовидить своє коріння від заснування Й. Бокшаєм та А. Ерделі у 1927 році в Ужгороді першої художньої школи -- Ужгородської публічної школи рисунка. Діяльність Закарпатської школи ґрунтувалась на відродженні національних традицій та, водночас, не випускала з поля зору західноєвропейських мистецьких процесів. Школа новаційного пошуку, з виразним національним забарвленням, зі спадкоємністю традицій дала поштовх до творчості ґрону видатних художників. Серед них -- А. Коцка, Е. Контратович, З. Шотес, А. Кашшай. Художники закарпатської школи поступово згуртувались у створеному 1931 року "Товаристві діячів образотворчих мистецтв на Підкарпатській Русі", яке дуже швидко посіло помітне місце в художньому житті краю.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Жорстокий урок Скнилова 
  ·  Соціальний вибух на Львівщині 
  ·  Жереб кинуто 
Погляд
  ·  ЧИН МЕТРОПОЛІЇ 
  ·  Волинський комплекс 
Поступ у Львові
  ·  Політичні бої скасовуються 
  ·  Лікарі відкидають звинувачення 
  ·  Злочин проти себе 
  ·  ЛАЗ воює за територію 
  ·  Уряду байдуже до "Іскри" 
  ·  "Карпати" реорганізовують 
  ·  За супермаркетами -- майбутнє 
  ·  Веселі картинки 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Кримінальна Україна наступає 
  ·  Велика молдовська "імперія" 
  ·  Папі -- оселедець 
  ·  Стратегічна дружба 
  ·  Безсмертний повертається? 
  ·  "Укртранснафта" спростовує звинувачення 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Шварценеґґер у губернатори? 
  ·  Москва тяжко захворіла Чечнею 
  ·  Палестинські відвідини 
  ·  Вакації Святійшого Отця 
  ·  Миротворці на островах Соломона 
  ·  Парад "Жуків" і "Трабантів" 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Арт-Поступ
  ·  "Слов"янський вінець" для львівської "Дами" 
  ·  Мистецький діалог: Закарпаття -- Львів 
Мікроскоп пана Юрка
  ·  Мікроскоп пана Юрка 
Львівщина в особах і вчинках
  ·  Як знімали Степана Сенчука 
Мандри Поступу
  ·  Подорож на українську Фудзіяму 
Спорт-Поступ
  ·  Безперспективні перспективи 
  ·  П'ятиборство -- спорт не для чоловіків... українських 
  ·  Ромаріо 
Пост-Faktum
  ·  Пробуджена свідомість галичан 
  ·  КАЛЕНДАР