BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Інтерв''ю у Поступі.    Аналітика у Поступі.    Арт-Поступ.    Поступ науки і техніки.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
25 липня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:12 21-04-2017 -   Трамвайну колію на Сихів продовжать до «Арени Львів»  
  16:24 21-04-2017 -   До річниці аварії на ЧАЕС у школах Львівщини відбудуться виховні заходи  
  15:34 21-04-2017 -   У чоловіка викрали гроші під час зняття готівки у банкоматі  
  14:24 21-04-2017 -   Графік планової профілактичної дезінфекції в пологових стаціонарах Львова  
  14:17 21-04-2017 -   У Шегинях затримали ретроавтомобіль  
Україна
  17:8 21-04-2017 -   Жданов та Омелян хочуть взяти Мартиненка на поруки  
  16:19 21-04-2017 -   В Одесі знайшли вкрадений пам'ятник солдату Швейку  
  15:33 21-04-2017 -   Зарплата Гройсмана у березні становила понад 36 тисяч гривень  
  15:15 21-04-2017 -   На Сумщині СБУ затримала ключового фігуранта справи Сергія Курченка  
  14:22 21-04-2017 -   Укрзалізниця з червня підвищує тарифи на 25%  
Світ
  17:5 21-04-2017 -   В Арканзасі вперше за 12 років стратили засудженого  
  15:29 21-04-2017 -   Королеві Єлизаветі виповнився 91 рік  
  12:12 21-04-2017 -   Перестрілка в центрі Парижа: затримано трьох підозрюваних  
  11:39 21-04-2017 -   У Північній Осетії в аварії загинули двоє українських підлітків - ЗМІ  
  11:32 21-04-2017 -   Кількість жертв теракту в Пітері зросла до 16 осіб  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Інтерв''ю у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

О.Борис ҐУДЗЯК: Поширювати сферу можливого
 
о.Борис ҐУДЗЯК
-- Минуло два роки з візиту Івана Павла ІІ в Україну, можна підвести певні підсумки. Що змінилося в нашому суспільстві, що він дав Україні?

-- Такий візит має різні виміри. В самій Церкві відбулася велика мобілізація і організаційна робота -- технічна, інформаційна, очевидно, духовна. Вся ця підготовка збільшила здатність Церкви працювати у цих галузях; встановилося і продовжується багато міжнародних контактів. Але Папа приїжджав не лише до віруючих католицьких церков, але й цілого народу, і на ваше запитання -- що змінилося в народі, в суспільстві -- тут годі відповісти. Коли Папа приїжджає в якесь суспільство, то зустрічається з якимись особливими сподіваннями чи претензіями на глобальні зміни. Він же приїжджає, як свідок, свідок певних істин -- він пропонує. Прихід Христа, якщо подивитися на Близький Схід, сьогодні небагато змінив у тій землі. Приїзд Папи, за такими мірками, також небагато змінив. Зустрічався з ним, може, найбільше президент -- не знаю, чи осіяла його благодать після цього візиту; зустрічалися різні інші політики, які на ту хвилю щось пережили. Чи хочемо ми прийняти пропозицію -- залежить від кожного члена суспільства. Духовна істина, любов не може нав'язуватися, це є питання свободи, і я би сказав, що в житті поодиноких осіб, котрі були відкриті до пропозиції, котрі з тою пропозицією самі працювали, зміни відбулися.

-- Прихід Христа мало що змінив на Близькому Сході, а як дві тисячі років християнства змінили світ в цілому?

--Одна річ, яку важко заперечити -- цінність особи в західній, а сьогодні і в глобальній культурі, системі вартостей, є пов'язаною з християнством. Це має свої витоки в тому, що християнство проповідує: сам Бог є особистий, в Трійці є три особи. Спілкування з Богом йде у християнській традиції через пророків, може, навіть через ідеї, але, передовсім, апогеєм християнського об'явлення був особистий прихід. Це поставило печать на подальший розвиток західної цивілізації -- не відразу, але протягом довгих століть поняття гідності особи ставало центральною вартістю. Очевидно, вартості дуже часто вирисовуються через їхні заперечення, сказане,однак, не означає, що західна цивілізація живе постійно згідно з цією вартістю.

В нашій культурі годі собі уявити, що би було, якби Володимир не прийняв хрещення. Для мене є надзвичайно цікаво, що він зніс смертну кару; це не означає, що назавжди, але лишився трепет перед вартістю людського життя. Історично в нашій спадщині є, і немало, темних плям, але це не через вірне наслідування Христа, а навпаки: або нерозуміння Його пропозиції, чи просто відверте або лукаве відкидання цієї пропозиції.

-- Вартість особи, як підставова засада християнства, більше характерна західній традиції, у східній більша увага присвячується колективним аспектам суспільного життя. Ця різниця в дивний, але закономірний спосіб позначилася на економічному розвитку суспільств різних традицій. В чому, власне, полягає причина цієї закономірності?

-- Повернення в історію може вказати на певне явище, з сьогоднішньої точки зору парадоксальне. Якщо взяти весь перебіг християнської двотисячолітньої історії, побачимо, що були дуже довгі століття, коли саме на Сході культурне життя, цивілізація, економіка, мистецтво процвітали. Друга половина першого тисячоліття -- це були довгі століття, коли на Заході, скажімо, міська цивілізація, урбаністична культура була в занепаді і саме Царгород був зразковим містом і центром культури. Соціологи, беручи західний світ, ще більше конкретизують: розвиток був найстрімкішим на протестантських землях, а не на католицьких. Остаточний, більш повний погляд можуть зробити наші нащадки за п'ятсот років, коли вони порівняють, скажімо, двісті років Америки як надпотуги, що мала визначальну роль у світовій економіці, політиці і навіть в масовій культурі, з тою ж Візантією, що тривала тисячу років. А, може, з китайськими цивілізаціями -- тобто нам годі мати якесь абсолютне бачення. Думаю, що це питання заслуговує дуже спокійної і серйозної застанови, і вважаю, що воно є правдиве питання. Воно важливе і широке, і тому я не можу зважитися на якусь просту відповідь. Але сьогодні східні християни мусять на це питання якось відповідати, східне християнство не може відсторонюватися від соціальних, політичних, економічних питань. Бо коли ми стараємося їх осмислити по-християнськи, ми покладаємся, передовсім, на західнохристиянські доробки.

-- Соціолог Макс Вебер, вказував, що причиною економічної успішності протестантства є його засада багатства як визнання Божої благодаті, винагороди за чесноти християнина. В нас так склалося, що багатство виглядає радше гріхом, не достойне правдивого християнина, справжньою чеснотою котрого є убогість. Чи не час вводити певні зміни в наше християнське осмислення цих понять?

-- Думаю, що цим двом поглядам треба себе доповнювати. Є помилковим вважати багатство чимось у своїй суті метафізично негативним. З другого боку, також є помилковим судити Божу благодать мірилом багатства. Для мене, наприклад, є парадоксальною деяка фундаменталістична спрощена християнська проповідь, яка звучить з уст протестантських проповідників-американців, які приїжджають у другий і третій світ і акцентують на тому, що "твій християнський досвід вимірюється твоїм багатством". Є люди, котрі мають по п'ятдесят років, в яких життя є більш-менш (принаймні в матеріальних категоріях) визначене, воно не зміниться. Вони є, можна сказати в моральних термінах, приречені доживати свій вік в убогості, може навіть у крайній убогості -- але для них не є закрита християнська проповідь. Не кожен християнський досвід носить американську усмішку, не кожне життя закінчується так, як голівудський фільм -- життя є драматичне, в житті є мірки, які не відповідають бізнесовому плану, що обов'язково має наприкінці року мати прибуток. Остаточно, якщо ми подивимося на Христове свідчення, його хронологічне життя закінчилося абсолютною катастрофою, втратою всього: втратою гідності, втратою друзів, втратою майже всіх родичів, крахом проповіді -- тих дванадцять, котрі були найближче, - навіть вони не змогли його зрозуміти за життя, перетворила їх зустріч з Воскреслим.

-- Отже, досвід християнства є, радше, сумним чи радісним?

-- Думаю, що він, без сумніву, є радісним, але пасхальним, тобто в ньому завжди є як хрест, так і Воскресіння.

-- Тобто амбівалентний?

-- Амбівалентний -- це протилежності, які розходяться. Краще сказати -- він є антиномічний. Є такий богословський термін, у ньому поєднуються ті речі, які для нашої логіки є несумісні. От такий заклик Христа: хочеш бути першим -- будь останнім, хочеш врятувати своє життя -- мусиш його втратити. Для нашої логіки, зокрема бізнесової, це є абсурд. І це є щось, що годі проаргументувати, його не можна довести, в цю логіку треба ввійти, треба пережити. І тут -- Ваше перше питання було про Папський візит -- для мене, скажімо, постать Івана Павла ІІ, зокрема в цих останніх роках, є надзвичайно цікавою: такий старушок, котрий є вражений різними недугами, тіло, прошите кулею, скорчене, чоловік, котрому -- в світі нашого піару! -- з уст тече слина: як він промовляє до нас, як він показує, що саме в його слабості є сила, автентична сила! Не все те золото, що блищить, не все є виграшне, що сьогодні торжествує. Тяжко в тому бути, коли ти є саме з того боку, який сьогодні не має ані влади, ані визнаної гідності, ні матеріальних засобів. Апофеоз з цього стану робити теж не слід, але це не означає, що в тій нашій ситуації, в конкретному моєму тілі зі своїми вадами, в моєму суспільстві з його пороками, я не можу духовно жити. Христова пропозиція - що кожен з нас є повноцінним, створеним на образ і подобу Божу і має право мати можливість на повноцінне духовне життя.

-- Підемо ще глибше. Декалог був даний Мойсею задовго до приходу Христа. На Вашу думку практикуючого священика,чи з того часу з'явилась потреба в нових заповідях, чи не застаріли деякі з них?

-- Я думаю, що історія і її духовне осмислення підтверджує ці пріоритети. Почнемо з першої заповіді -- ми не повинні мати ідолів. Сьогодні цілком світськими словами добрі психологи звертають увагу бізнесменам, успішним професіоналам -- вважайте, бо праця, ваш бізнес, не є найвищим ідеалом, є речі, які є вищі. Ідолопоклоніння -- кожен з нас має слабість до якогось ідола -- це є велика спокуса в нашому житті і каменем спотикання як для успішних людей, так і для людей, які вважають себе малоуспішними.

-- А наскільки актуальною, наприклад, є сьогодні друга заповідь "Не згадуй всує ім'я Моє"?

-- Її значення підкреслює святість Божу. Тобто Бог, якого ми пізнаємо у своєму дискурсі, чи у своєму житті, -- це є абсолютна святість, не щось, чим можна маніпулювати, не якийсь інструмент. Сьогодні, мені здається, саме Божество і багато що з ним повязане, дуже часто не має належної пошани. Процеси секуляризації багато в чому були здорові -- різні клерикалізми і певні гіперсакралізовані підходи, тоталітаризуючись, в історії християнства були негативними. Є така приповідка -- з купелю викидають з водою і дитину -- і для багатьох з нас вже майже немає нічого святого. Я все ж таки відчуваю, я переконаний, що наявність святого в нашому житті є дуже важлива. Візьмемо, наприклад, неділю. Це є чергова заповідь, але вона пов'язана з сакральністю імені Господнього. Наявність такого часового простору, в який не має вникати буденщина і піт з чола, є надзвичайно здорова річ -- сьогодні це в новий спосіб люди намагаються відновити якимись поїздками на якісь острови, щоби відлучитися від своєї буденщини.

-- Поняття ближнього у восьмій заповіді: що є у християнстві антонімом, протилежністю до цього поняття?

-- Нема антоніму. Це є одна з найбільш революційних істин, яку пропонує Син Божий. Кожен є ближній, тому що він, вона, так як і ти, створений на образ і подобу Божу. Христові ставиться питання: хто є ближній, і він юдеям розповідає притчу про доброго самарянина. Самаряни були ворогами Юдеї, їх остракізували, відсували, це були єретики, нечисті і т.д. Ближність не через сусідство чи віддаленість, але через те, що ти і я, і всі ми є дітьми Божими, сотворіннями одного Отця.

-- Ваша проблема з докторатом висвітила зв'язану з цією заповіддю проблему нострифікації не так закордонних, як радянських наукових ступенів, особливо в гуманітарній ділянці. Пригадалась при цьому проекти проведення люстрації цієї сфери пострадянської науки. Наскільки була здоровою сама ідея люстрації як відмежування від лукавства минулого, як очищення суспільства?

-- Мабуть, треба серйозніше розглянути таку можливість не тільки наукової, а, може, політичної люстрації. Ми бачимо, що в інших країнах все-таки були певні спроби; вони не принесли, може, повного успіху, але не спричинили якогось соціального конфлікту. Тобто, вони помогли все ж таки звернути увагу на певні вартості і певні моральні абсолюти. А в нас є велика проблема щодо вартостей і моральних засад. Сьогодні журналіст може писати про грубі порушення з боку якогось політика, але ніхто на це не звертає уваги. Той, що читає, махає рукою і каже: та то всі так роблять. Це не лише не зрушує політичну активність, якогось руху чи якихось адміністративних кроків -- воно вже навіть не обурює. Це є проблема, і мені здається, що єдиним підходом є така фундаментальна, спокійна, систематична, органічна праця відбудови від якихось здорових начал. Вже перше десятиліття нашої праці є підтвердженням цього курсу. В мурах УКУ вишколилися богослови -- а це був наш перший факультет, -- які могли відразу стати на нормальний світовий рівень богослов'я, вступаючи в закордонні аспірантури, а що більше, вони вернулися і вже тут працюють. Тобто, система вже має свій перший цикл. Ми надіємося тепер, з початком історичної програми, що за десять років ми зможемо сказати це саме про історію, згодом будуть соціальні науки, політичні науки, може, право, може, згодом економіка. Це є перспектива 20-30-40 років.

-- Ви пропонуєте на противагу тим механізмам самогенерації, що репродукують стару систему, творити нові механізми, які б відразу ставали самовідтворювальними, утверджували нову парадигму суспільного життя?

-- Потрібна солідарність між людьми, які творять ці механізми, треба взаємної підтримки, треба творити громадські зв'язки. Люди, які є пробивні, котрі, скажімо, в минулому переживали різні Сибіри, котрі сьогодні в бізнесі пробиваються через ці джунглі законодавства і мафії -- такі люди не бояться якихось конкретних труднощів, для них найбільшою небезпекою є моральний упадок. Я бачу цю динаміку в нас: коли стикаємося з акредитаційними проблемами чи проблемами українського визнання закордонних наукових ступенів, і коли себе взаємно підтримуємо -- тоді маємо наснагу боротися на барикадах; коли ми довго є на барикадах -- бачимо, що треба знову зійтися, зібратися і собі нагадати: що, чому, по-якому. Маю надію, що десь і в бізнесових колах зустрічаються люди, котрі, може, не мають стопроцентового успіху, їх підхід не визнається, придушується законами, податковою, організованою злочинністю, адміністративним апаратом, але вони все ж таки бачать, що якусь сферу можливого вони поширюють. Це не буде легка дорога, і, можливо, наше покоління буде лише підніжком для тих, які стануть вже з випрямленими спинами, зможуть подивитися дальше над горизонтом тих мурів, які нас поневолюють. Та мені здається, що це не лише є можливе, але що ми вже зробили певні важливі кроки. Очевидно, і майбутні вибори будуть таким знаковим моментом, та я все ж таки дивлюся з певною надією на можливість таких змін.

Розмовляв Орест Друль









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Що вибере Буняк? 
Погляд
  ·  Гидота спустошення (на руїнах минулого століття) 
  ·  Коней і видовищ! 
  ·  Серпом по живому 
Поступ у Львові
  ·  Боротьба за тишу 
  ·  Депутати проігнорували сесію 
  ·  В очікуванні провокацій 
  ·  Нове про старий монастир 
  ·  Роман Павлів: Причина усьому -- недосконала нормативна база 
  ·  Львівщина жнивує 
  ·  Злочинцям теж потрібна допомога 
  ·  Трактор -- помічник двірників 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  "Суд Лінча" за Януковичем 
  ·  Мельниченко насторожі 
  ·  Закордон нам допоможе 
  ·  Мертва зона 
  ·  Україна + ЄС: далека перспектива 
  ·  Бойківська Дубина 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Стрілянина в мерії 
  ·  Сини Хусейна вбиті, а опір триває 
  ·  Афіни готуються до кохання 
  ·  Президент підтримав християн 
  ·  Не хочуть -- змусимо! 
  ·  Сербія не відпускає Косово 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Україна до зими не готова 
  ·  Китайці з'їдять усю рибу 
  ·  morgan Stanley рекомендує Україну 
  ·  Російський капітал утікає за кордон 
  ·  Хто тисне на Фонд держмайна 
  ·  КОРОТКО 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  О.Борис ҐУДЗЯК: Поширювати сферу можливого 
Аналітика у Поступі
  ·  Парламент готується до змін 
Арт-Поступ
  ·  До Венеції зі своїми жорнами 
  ·  Фестиваль вистав Романа Віктюка 
  ·  Скарби синів небес 
  ·  Жінки під зірками 
  ·  Трієнале просто неба 
Поступ науки і техніки
  ·  Дослідники підводного світу 
  ·  Звідки взялися перші американці? 
  ·  Зірок більше, ніж піщинок 
  ·  ДНК впливає на мову 
  ·  Конкурс "Винахід-2003" 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Епоха під знаком Light