|
|
|
|
Погляд »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Гидота спустошення (на руїнах минулого століття) |
|
|
| Ілько ЛЕМКО |
| |
"Тож коли ви побачите ту гидоту спустошення,
що про неї звіщав був пророк Даниїл на місці
святому, хто читає -- нехай розуміє..."
(МАТВІЯ, 24; 15)
У вихідні я люблю багато ходити пішки навколо Львова і дещо далі. Виберу маршрут -- 20, 25, 30 кілометрів і чимчикую собі 5 - 6 годин до місця, де планую сісти на автобус чи маршрутку, аби повернутися до міста. Кращого фізичного і психологічного відпочинку не можу собі уявити. Люблю прогулюватися якимись хащами, нетрями, манівцями і польовими дорогами.
Ви можете не повірити, але у Львівській області, згідно з останнім переписом населення, найбільш сільськогосподарській області України за всіма показниками, в тому числі і за густотою сільського населення, є цілі хутори і навіть села -- фантоми. Пройдеш через все село і ніде не побачиш жодної людини, курки чи гуски, а найголовніше -- ніде не гавкне жоден пес. Йдеш, і згадуєш львівську легенду про Мертве місто.
Звичайно, є на Львівщині багато сіл з пивбарами, фільварками нових українців, городами-плантаціями, які за естетикою насаджених бульби, капусти і особливо кабачків і квасолі не поступаються клумбам англійських парків. Але є і села-привиди, села-примари.
Навколо них -- неймовірної краси казкові ромашкові плантації -- величезні сліпучо-білі території, яких, напевно, з прадавніх часів ніхто не бачив. Це закинуті колгоспні поля. Наприкінці минулого століття вони рясніли житом, пшеницею, гречкою. Дороги до них давно заросли травою, сюди вже багато років ніхто не їздить.
Обабіч ромашкових полів -- закинуті хащі величних колгоспних садів з сотнями чудових старих яблунь, роками не доглянутих, не обкопаних, не білених. Сумно згадуєш про біблійну "гидоту спустошення"... А навкруги такі краєвиди, що хочеться плакати від щастя.
На околицях сіл-фантомів -- руїни минулого століття: незліченні ферми, склади, польові механізовані бригади -- справжні сталкерські зони, не менш таємничі, ніж руїни середньовічних замків. Такими мали би бути наслідки руйнівної війни. Цегляні і металеві потвори, розкрадені до цвяшка і гвинтика ще на світанку незалежності, стоять під сонцем, як вишукані твори мистецтва тої епохи, коли вони будувалися.
На цьому згарищі цивілізації, природа, одержавши несподіване поле для творчої діяльності, створює химерні сюрреалістичні картини: гілки кущів пробиваються через технічні лабіринти пустих нутрощів усіляких "Нив" і "Киргизій-42", дерево, виросле невідомо звідки, за висотою і шириною ідеально вписується у вхід на колишню ферму і повністю закриває його. На цих примарах-фермах і механізованих бригадах вночі, напевно, літають привиди алкоголіків-агрономів, механізаторів і п'яничок-доярок совєтської епохи.
За тоталітарних часів розвалювалися замки вимерлої і нікому не потрібної касти великих магнатів. Зараз ми бачимо руїни вимерлої і нікому не потрібної касти колгоспників-нероб. До неймовірності дебільна економічна політика колишньої імперії за рахунок проданих "капіталістам" за безцінь природних багатств утримувала невідомо для чого цю касту алкашів і нероб, які, нічого не виробляючи, одержували свої 70 крб. зарплати, цілком достатньої для пиятики. Буханець хліба чи літр молока, собівартістю у 40 копійок, в совєтських магазинах продавалися за 20 коп. Такого ще світ ніколи не бачив, щоб свиней годували печеним хлібом.
У кінці 1970-х -- на початку 80-х років хирляве совєтське сільське господарство, подібне на породжених ним же рахітичних корів, сиділо на "нафтодоларових" вливаннях, як наркоман на голці. Марево наркомана швидко закінчилось -- "нафтодоларова ширка" вивітрилась, тому що така ж примарна імперія розвалилась.
Запанували нормальні економічні закони, які дають право на існування лише прибутковим господарствам. Один американський фермер зі штату Арізона разом з родиною виробляє таку кількість сільськогосподарської продукції, як двадцять колгоспів чи КСП.
Тяжко просувається фермерство в Галичині, хоча наші люди мають достатній європейський історичний вишкіл працьовитості. На засіданні прес-клубу ринкових реформ 27 червня 2003 року було заявлено, що 120 агропромислових підприємств Львівщини практично збанкрутіли, власники земельних паїв мають значний борг за оренду майна. Отже, вже на другому етапі земельної реформи чимало господарств виявилися недієздатними і їхню власність можуть продати за борги.
Однак, неможливо собі уявити, що ця "гидота спустошення", про яку віщав пророк Даниїл, буде так довго панувати на нашій землі, незрівнянно гарній і родючій. Мокра дощова Голландія, де більше половини території лежить нижче рівня океану, дає 100 центнерів пшениці з гектара, ми ж, у кращому випадку -- ледве 15-20. На зміну пророку Даниїлу неодмінно мусить прийти на нашу землю пророк Ісаія: "Оживуть степи, озера... і пустелю опанують веселії села". (Т. Шевченко. Ісаія, Глава 35) Але коли це станеться?.. |
|
|
|
|
Коней і видовищ! |
|
|
| Марія ШОЛОМИЦЬКА |
| |
Львівський іподром помаленьку відживає. Після дев'ятирічної сплячки нарешті починає рухатися в керунку до свого справжнього призначення. Наразі лише маленькими кроками.
Цього літа скачки відбувалися вже тричі і майже як належиться -- коні, жокеї, глядачі і, звичайно, переможці. От тільки без великого азарту та комфорту. Поставити на улюбленого коня азартним гравцям не довелось: тоталізатор не працював і ті, хто збирався виграти або залишити на іподромі свої "кровні", могли тільки обурюватися. Зрештою, вони дали собі раду і грали між собою. Інша річ, що ні місто, ні іподром з цього не скористали. Хоча придертися нема до чого: адміністрація іподрому справді не має дозволу на проведення подібних заходів, не має навіть касового апарату для обліку грошей. А те, що вона має --- зовсім не тішить. У її підпорядкуванні сьогодні 86 гектарів землі, конюшні, що потребують ремонту, різноманітні господарські будівлі і, зрозуміло, коні. Львівський іподром зараз утримує 105 голів української верхової. З них 75 -- є на випробуванні. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Серпом по живому |
|
|
| Дмитро САВА |
| |
Протягом дня Янукович проводив друге спеціальне засідання Кабінету Міністрів України, головним питанням якого було з'ясувати механізми подолання продовольчої кризи.
Як заявив прем'єр міністр, він днями мав розмову з віце-прем'єром з питань АПК Іваном Кириленком, під час якої обговорили стан справ в агропромисловому комплексі. "Є всі можливості в країні, аби уникнути подальшого загострення ситуації на продовольчому ринку і стабілізувати її", -- сказав Янукович.
Нагадаємо: раніше він заявляв, що за кризову ситуацію, яка виникла в АПК, повинні відповідати високі посадовці, зокрема і Кириленко. Цей факт змушує задуматися над об'єктивністю одного із двох висловлювань прем'єра. |
| Детальніше>> |
|
|
|
