BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Спорт-Поступ.    Поступ технологій.    Львівські обсервації.    Поступ реляксу.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
24 липня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  14:52 27-07-2017 -   Синютка розповів, скільки сміття насправді продукує Львів і скільки грошей крали на вивезенні ТПВ  
  14:1 27-07-2017 -   На Самбірщині відзначили День поля  
  14:0 27-07-2017 -   Рівень злочинності на Львівщині знизився майже на 17%  
  13:59 27-07-2017 -   Рівень злочинності на Львівщині знизився майже на 17%  
  13:58 27-07-2017 -   Просідання у Вірменському дворику підрядники усунули  
Україна
  14:48 27-07-2017 -   Кошти на «Стіну» розкрадала фіктивна фірма, якою «керувала» прибиральниця, – НАБУ  
  14:46 27-07-2017 -   Хресна хода в Києві: прийшли шість тисяч осіб  
  13:54 27-07-2017 -   У центрі Дніпра вибухнуло авто з дівчиною за кермом  
  13:48 27-07-2017 -   Звільнено суддю, в якого знайшли $300 тисяч і угорський паспорт  
  13:17 27-07-2017 -   У МОЗ оприлюднили новий реєстр препаратів програми «Доступні ліки»  
Світ
  13:56 27-07-2017 -   Уряд Фінляндії планує оцифрувати всі архіви до 2030 року  
  13:51 27-07-2017 -   Легендарне фото Ейнштейна продадуть на аукціоні: ціна стартує від $100 тисяч  
  13:49 27-07-2017 -   Наносупутники для дослідження Альфи Центавра уже випробовують на орбіті  
  13:18 27-07-2017 -   Американці знімуть художній міні-серіал про Чорнобильську катастрофу  
  12:16 27-07-2017 -   У Пакистані дівчину публічно зґвалтували за рішенням сільської ради  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львівські обсервації  » 

___________________________________________________________________________

Львівські обсервації
Юзьо ОБСЕРВАТОР
 
Книга віку

Поволі складається у нас така гарна традиція, що кожен президент має залишити по собі книжку. Краще дві. Михайла Грушевського, звичайно, сучасним державним мужам не наздогнати. Та й писати він почав задовго до того, як став президентом Центральної Ради. А от нашого Татуська до пера тягне тільки в кінці терміну президентства. Перший раз його прорвало у 1999 р. напередодні виборів. Епохальний твір з такою пронизливою назвою "Про найголовніше" і сьогодні припадає пилом в кіосках.

Та ось на носі нові вибори і Татусько знову взявся за перо. Натхнення так і б'є фонтаном. Уява малює хвилюючу картину: сидить Татусько, обклавшись російсько-українськими словниками, і штукує фразу до фрази. З притаманною для нього афористичністю думки, збагаченої соковитим жаргоном краснава дірєктара: "Як же там по-українському це самоє... взять за..." А піт так і капає.

Що й казати - єгипетський труд. Можна тільки дивуватися, як же він встигає працювати над книгою. Просто людина-оркестр - він і в СНД головує, і Україною керує, і добробут піднімає, і над змінами до Конституції працює, і армію реформує, і в парляменті за шнурочки смикає. А книжка має вийти вже до кінця цього року. І назва ж яка прониклива: "Україна -- не Росія". За словами автора, там "є все". І я тут згадав, що й у книзі батька всіх туркмен "Рухнаме" теж "є все". Як казав один арабський емір, палячи Александрійську бібліотеку, навіщо ці книги? Якщо у них написано те саме, що в Корані, вони зайві, а якщо там пишеться щось таке, чого в Корані нема, то вони -- шкідливі.

Татусько твердить, що в книзі викладені його думки, і що він сам відповідатиме за все, що там написано. Хоча при цьому він зазначив, що у написанні книги йому допомагали фахівці з історії. Разом з тим, він поквапився застерегти, що його книга ні в якому разі не є спробою протиставити Україну Росії. Та хто би від Татуська (до 1994 р. -- москаля), який не посоромився заявити, що національна ідея не спрацювала, таке сподівався? І що саме він мав на увазі -- важко второпати. Невже хоче довести клятим москалям, що Україна нічого спільного з Росією не має?

Як би там не було, але обговорювати в трудових колективах книгу будуть інтенсивно. І ледве, чи хтось поцікавиться, за які гроші її видрукувано. Бо ж Татусько -- бідна людина. Як казала Людочка, "живьом ми в прєзідєнтскай рєзідєнциі. Всьо, что нас акружаєт - казьоннає. Наш внук - очєнь бойкій мальчік, єму нікагда на одном мєстє нє сідітся. І вот ми за нім ходім і крічім: "Ромочка, ета нє трогай, то нє трогай!" - патаму, что ета всьо нє наше". Ото біду мають! Та перестань ходити і кричати. Заведи ліпше онучка на "Кієвстар", хай мобілки покоцає. Та ж то все його! Чи най піде на телєвізію, наприклад, на ICTV і дядю-диктора за носа смикне, чи просто від етеру відімкне. Бо й то його!


Смішне кіно про трагедію

До Львівської ОДА надійшла заявка з проханням допомогти у фінансуванні зйомок трисерійного документального фільму, присвяченого Скнилівській трагедії. Директором фільму і продюсером у документах фігурує Степан Козак. Замовником фільму виступає голова правління ГО "Скнилівська трагедія". Пікантно, що цим головою також є Степан Козак. Тобто замовник, з метою економії коштів, замовив кіно у самого себе. Сам си стелю, сам лягаю.

А ось художнім керівником і автором проекту є директор "Гільдії галицьких гумористів" Стефко Оробець. Так, жи можна сподіватися, що фільм вийде справді смішний і дотепний, як і все, що робить Стефко. Та й кошти, які просить пан Козак, дуже скромні -- якихось 170 тисяч гривень. Порівняно з кошторисом "Вогнем і мечем", це просто крапля в морі. Але окремі несвідомі товариші, як от директор телекомпанії "Львів ТБ" Михайло Хвойницький, мають чомусь іншу думку: "Я не розумію, для чого такий великий бюджет на зйомки документального фільму? І на які "авторські права" автори стрічки вимагають кошти, коли більшість документальних кадрів зняли інші телекомпанії. І взагалі: що нового хочуть сказати цим фільмом? Яка його кінцева мета? Вкотре показувати "смакування" людськими стражданнями?! Але чи не гуманніше буде за такі гроші купити цим конкретним людям путівки куди-небудь у Крим, чи віддати їх на лікування самим потерпілим?" ("Львівська газета").

Здивована й перший заступник генерального директора львівської телєвізії Людмила Майор: "Мені здається неетичним, що і продюсером, і замовником фільму є одна й та ж людина -- Степан Козак. Мені внутрішньо неприємне й те, що фільм про той чорний день узялася знімати "Гільдія галицьких гумористів". У Львові широко розвинутий кінознімальний ринок, є і приватні, і державні телестудії, які можуть зробити це на високопрофесійному рівні, і раптом "Гільдія"... Дуже дивним для фахівців-кінематографістів є й те, що в кошторис закладено закордонні відрядження, і високооплачувані авторські права. Невже автори фільму мають якісь надзвичайно ексклюзивні кадри, чи, може, вони збираються робити якусь потужну постановку? Якщо постановку -- тоді це вже не документальний фільм. Вважаю, що кошти з рахунків облдержадміністрації, на які претендують автори стрічки, набагато доцільніше було б віддати потерпілим." ("Львівська газета").

Правда, я щось у тім всім трохи заплутався, бо за повідомленням "Контекст-Медіа", саме "зараз тривають зйомки документального фільму, присвяченого Скнилівській трагедії, які проводить відомий львівський актор Стефко Оробець", а сам гуморист заявляє, що фільм уже готовий: "Найперше -- фільм уже знято. Картина трисерійна, документально-психоделічна, з елементами звукової феєрії. Музика моя". Теж добре. Бо як же без музики? Музика мусить бути. "Він відзняв цей фільм як психолог, там буде стан душі", -- заявив С. Козак. І це теж добре -- стан душі. Якщо, звичайно, підійти з гумором.

А ще мене тут цікавить одна дрібничка. За словами С. Козака, ГО "Скнилівська трагедія" має солідні кошти: "1 млн. грн. було зарезервовано на невідкладну допомогу жертвам трагедії, ще1 млн. 120 тис. грн. -- на увічнення пам'яті загиблих". А якщо так, то навіщо просити кошти в ОДА? Та плюньте, не просіть, бо й так не дадуть. Їм легше зателефонувати до пана Міська Хвойницького і почути, жи в сумі 170 тисяч на один нуль явно забагато, а пан Місько їм зніме такий фільм значно таньше -- за 17 тисяч. А тоті з ОДА навіть не поцікавляться, чи буде там психоделіка. А елементи звукової феєрії? А стан душі? А щирий галицький гумор?

Але тут знову все мені пльонтає "Контекст-Медіа", який повідомляє, що 82 000 гривень на фільм буде профінансовано за рахунок благочинних коштів, які є на рахунку Львівської ОДА. Ага, то от куди мають піти доброчинні кошти. Хтось думає, жи дав гроші жертвам, а насправді буде кіно. І добре, і так має бути. То десь в Європі обмежуються скромним пам'ятничком чи капличкою, а в нашій заможній державі мусить бути розмах. Як тут не тішитися, що аж 1 мільйон 120 тисяч гривень виділено на увічнення пам'яті загиблих. Я б п. С. Козаку порадив кіном не обмежуватися. Та тут, якщо грамотно підійти та ще й з гумором, то й на оперу вистачить, і на балет. А ще ж можна видати альбом з фотками, колекцію листівок, конвертів, календариків, поштових марок, майок і т. д.

Тим часом сам Стефко Оробець заявив дискретно Юзьові (свідок -- Юльця), жи він вирішив від будь-яких коштів за фільм відмовитися і йому взагалі нічого не відомо про кошторис фільму. Тпру-у-у! Приїхали.

Малоросійський мазохізм

Для багатьох незалежність вилилася в мазохістський обряд посипання ран сіллю і то конче за принципом: салом каші не спаскудиш. Більше солі – більше любові до неньки. В ролі солі в даному випадку виступили жертви війн і терору. Є два народи, які ніяк не можуть порахувати свої жертви – євреї і українці. Будь-яка цифра, що підводить підсумок Голокосту чи Голодомору – не задовольняє і тут-таки з'являється патріотичне бажання негайно її подвоїти. Скромні три мільйони померлих від голоду 1932-1933 років незабаром перетворилися на чотири, далі – на сім, аби таким чином перекрити ті шість мільйонів, якими посипають свої рани євреї. Та, виявилося, що й сім мільйонів не межа, до них додали загиблих у обох війнах, розстріляних і замордованих у таборах, і вийшло уже двадцять мільйонів. І так тих двадцять мільйонів котилися колобками з газети в газету, з часопису в часопис, і хтозна скільки б ще вони катулялися, якби не поява просто таки сенсаційної публікації.

26 червня 2001 в газеті „Час” Анатолій Мокренко звістив: „У 1929 році українців було 81,1 мільйона”. І далі: „Переді мною, перед моїми очима давнє видання – “На великой стройке”. Так по-радянському пафосно називається “Рабочая книга для третьего года обучения в сельской школе”, видана 1931 року “государственным учебно-педагогическим издательством” у Ленінграді. Є в цьому підручнику зовсім не таємні “цифры для диаграмм” і, зокрема, відомості про те, “сколько жителей разных национальностей живет в СССР”. Це результат перепису 1929 року. Ось частина таблиці (в тисячах): Русские 77791 (77 млн.791 тыс.), Украинцы 81195 (81 млн.195тыс.), Белорусы 4739, Казахи 3968, Узбеки 3905, Татары 2917, Евреи 2600, Грузины 1821”. Це без урахування українців Західної України, Буковини та Закарпаття, які увійшли до Союзу пізніше – у 1939 та 1945 роках.

Рівно через півстоліття, а саме в 1979 році, теж було проведено всесоюзний перепис населення. У довіднику “Население СССР” (М., Политиздат, 1983) наведено такі дані: росіян (уже!) – 137 млн. 397 тис., українців (раптом!) – 42 млн. 347 тис. Це вже разом із Західною Україною, Буковиною та Закарпаттям. Де ж українці поділися протягом 50 років?”

Вісімдесят один мільйон – вражаюча цифра. І завдяки їй кількість жертв тепер зростає удвічі. І знаєте? Я не вірю, що це кінець. Завше знайдеться якийсь „грамотій”, що відкриє нову сенсацію. Що сенсація Мокренка „липа”, зрозуміло кожній мислячій людині. Але скільки у нас тих, що мислять? Націонал-патріотичні газети миттю підхопили фікцію і рознесли по всіх усюдах. Ось скільки нас було! І хоч би хтось узяв та й зазирнув до „Енциклопедії українознавства”, чи до географії України Кубійовича, якщо вже нема довіри до радянських довідників, аби переконатися, що у 1929 українців було не 81 млн.195 тисяч, а 31 млн.195 тисяч. Чи то видавці тієї брошури зробили з трійки вісімку, чи сам Мокренко, не так важливо. Головне, що безліч видань ухопилося за це безглуздя з якоюсь маніякальною втіхою, наче б тільки й чекали, коли можна буде помножити жертви.

Роздряпування ран врешті решт перетворилося на національну забаву. Про це читайте наступний розділ.

Читацькі обсервації

Добридень, пане Юзю!

Сиджу ось і читаю ваші обсервації. І натрапив на таку фразу у вас: „А на таких курортах, як Моршин чи Трускавець удень зі свічкою не знайдеш ані української преси, ані книжки. Гірше, як було за совітів. А там же при владі сидять не рязанські крутелики, а таки наші ж галицькі матолки!”

Хочу вас потішити і заперечити: був я цього року в Моршині. Відпочивав і лікувався. І читав там газети кожен день, часом навіть по дві-три. Ніяково виправдовувся перед своєю дівчиною, що я не сказився, а наступного дня йшов купувати нові. Бо я ж був на Львівщині! Ще років з шість тому, будучи проїздом у Львові натрапив на "Високий Замок" і зрозумів, що "тут пишуть не так". Тому коли їхав у Моршин, то заздалегідь радів, що почитаю західну пресу. А коли випадково спробував "Поступ", то мало не пищав від задоволення, "з'їдаючи" усі його сторінки. Втамовував свій інформаційно-політичний голод.

Так що за Моршин не переживайте! Є там усякого, але й українську пресу можна знайти! Шкода, правда, що ніяк вашу газету не можу знайти тепер у Києві. Поки що читаю через Інтернет, але його ж із собою не потягаєш... Може ви мені підкажете кіоски, що вас замовляють?

До речі, вашу фразу про пресу можна було б цілком застосувати до Києва. Ось Тут і справді дуже важко знайти щось нормальне почитати... Зараз більшість друкують або галасливу чорнуху (все погано, гори трупів, море крові, завтра буде ще гірше, ЯКЩО ВИ НЕ ПРОГОЛОСУЄТЕ ЗА НАС!) або відверту брехню... Професіонали вимерли. Або пишуть про що завгодно, крім політики та України. Або професійно "пхають" те, що замовлено...

Успіхів, Олександр Камоцький

Я в шоці! 20.07.03 близько 5 тис. українців піднялися на гору Говерла щоб висловити свою солідарність з національною ідеєю. Але наші хвалені ЗМІ скромно не помітили події, надавши перевагу весільній церемонії в Криму. А найбільше здивувала кореспондентка газети “Високий замок”, яка описала поглинання курячих стегенець більш яскраво, ніж те видовище яке побачили ми – науковці. Скинувшись на бензин, з казанками і наметами ми вирушили до гори власним транспортним засобом, бо не навчили нас ні ВЛКСМ, ні КПРС сподіватись на партійні блага. І м’яко кажучи встидно, що львівська газета, редактор якої рвався до влади, так обіс… українців–організаторів. І що, подібні підбрихачі особисто зробили для того, щоб вивезти молодь, чи своїх колег з більш скромних видань, на таку святкову і урочисту подію? Н.М. 22.07.03.

Рекляма в Юзя

Інтернет -- сила! Телєвізор -- могила! Своїми мандрами і листуванням в інтернетрях я завдячую винятково патріотичній акції UARNet (вул. Свєнціцького,1), тел. 76-84-05, 76-84-01. Увага для матолків -- то є телєфони фірми, а не мої. Прошу Юзя не кликати.

Моя елєктронна адреса: observator@ukr.net









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Хто керуватиме справами Кучми 
  ·  І знову падають балкони 
Погляд
  ·  Життя як автостоп 
  ·  Росія звільнить Гайдука та Єрмілова? 
Поступ у Львові
  ·  У Львівщини новий прокурор 
  ·  Літні табори згорнули намети 
  ·  Альтернативна енергія 
  ·  Знову останнє засідання 
  ·  Німці -- за Україну в ЄС 
  ·  Гринів знову під підозрою 
  ·  Буняк залишається? 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Демілітаризація 
  ·  Німеччина проти реверсу 
  ·  Чечетов страждає від тиску 
  ·  Фельдман програв Азарову 
  ·  Янукович назвав імена жертв 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Американці втішені 
  ·  Шлях до Америки ускладнюється 
  ·  Хто хотів скинути Януковича, 
  ·  Всемогутній Сільвіо 
  ·  Проти заборони куріння 
  ·  Індульгенція для американців 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тема Поступу
  ·  Діти катастрофи 
  ·  Стефан КОЗАК: Ми нікому не потрібні 
  ·  Влада і потерпілі 
Спорт-Поступ
  ·  Перемагаючи час 
  ·  Бронзові стріли українок 
  ·  Перемога в меншості 
  ·  КОРОТКО 
Поступ технологій
  ·  Радіо для всіх і задарма 
  ·  Корпорація Intel святкувала 35-ті уродини 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Поступ реляксу
  ·  aRT-ANONS 
  ·  ТЕАТРИ 
  ·  ВИСТАВКИ 
  ·  КЛУБ ЛЯЛЬКА 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Львів, якого вже нема