BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    art-Поступ.    Поступ історії.    Поступ літератури.    Листи Поступу.    Музика Поступу.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
23 липня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:19 25-05-2017 -   У Львові поблизу залізничного вокзалу пограбували чоловіка  
  14:8 25-05-2017 -   За одну ніч львівські патрульні зупинили десятьох п'яних водіїв  
  14:0 25-05-2017 -   До Львова приїде німецька скрипалька Сюзанна Мате  
  13:58 25-05-2017 -   На пл. Кропивницького збудують дитячий майданчик  
  13:9 25-05-2017 -   Кримчанин організував у Львові торгівлю амфетаміном  
Україна
  15:22 25-05-2017 -   Нацполіція отримала 635 нових гібридних авто  
  14:6 25-05-2017 -   В тернопільських автоматах з продажу води виявили технічну воду замість артезіанської  
  14:5 25-05-2017 -   Береза пригрозив опозиції ніччю довгих ножів  
  14:4 25-05-2017 -   Рада визнала бойовий гопак національним видом спорту  
  14:1 25-05-2017 -   СБУ пояснила заборону соцмереж синім китом і порно  
Світ
  15:21 25-05-2017 -   У Новій Зеландії вперше запустили ракету в космос  
  14:3 25-05-2017 -   У Каннах показали фільм із зіркою "Сутінків"  
  13:13 25-05-2017 -   Лобода стане ведучою російської премії  
  10:27 25-05-2017 -   У Красноярському краї РФ згоріли 130 будинків  
  15:23 24-05-2017 -   У США загорівся літак у польоті, є постраждалі  


купить зернопогрузчик электроприводной ЗЭ-100 продажа


  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ історії  »  РІЧНИЦЯ

___________________________________________________________________________

Як здобували Львів
Ігор МЕЛЬНИК
 
27 липня навіки закарбувалось в історію Львова незагоєною раною Скнилівської трагедії 2002 року. Минулорічне авіашоу українські генерали та львівські урядовці влаштували, щоб відзначити 58 річницю "визволення Львова". А чи знав хоч хтось з них, як оте "визволення" виглядало. Можливо, хтось читав мемуари маршала Конєва та інших радянських генералів. Та чи можна дізнатись з них, що справді діялось у Львові наприкінці липня 1944 року?...

* * *

В липні 1944 року Львівщина і більша частина Галичини знову опинилась в епіцентрі бойових дій ІІ Світової війни. Львовом хотіли тоді володіти німці, поляки та Москва, не питаючи думки українців, які воювали на боці основних гравців на Східному фронті -- Німеччини і СРСР.

13 липня війська І Українського фронту розпочали наступальну операцію, що увійшла до історії під назвою Львівсько-Сандомирської. Війська фронту нараховували 80 дивізій, 7 танкових та 3 механізовані корпуси. Усього понад 1,2 мільйона вояків, 16100 гармат, 2050 танків і 3250 бойових літаків. Їм протистояла частина німецької групи "Північна Україна" (900 тисяч вояків, 6300 гармат, 900 танків та 700 літаків). Тож радянські війська мали значну перевагу в людській силі, танках та авіації.

Протягом перших днів операції радянські війська прорвали німецьку оборону на північ від Золочева і повели швидкий наступ на львівському напрямі. Німці ввели в бій до кінця першого дня операції і з ранку 15 липня всі тактичні резерви, а на ділянці Колтів, Зборів -- оперативні резерви: 1-у і 8-у танкові дивізії і 14-у піхотну дивізію СС "Галичина".

Український Центральний Комітет, що презентував українців Галичини перед німецькою владою, та ОУН (Мельника) сприяли створенню українських частин армії Вермахту. Свідомі українці розуміли, що для того, щоб воювати за державність, треба мати сучасно вишколені війська із модерною зброєю. Виходячи з цих причин, ОУН (Бандери) не противилась набору у найчисленнішу українську військову формацію -- стрілецьку дивізію "Галичина" і була завжди поінформована про всі заходи, маючи там своїх людей. Та у той час, коли дивізію "Галичина" вводили у бій, німців вже зрадило воєнне щастя. Галицькі хлопці, з "левами" на рукавах гинули під Бродами, намагаючись заткати німецьку оборону. А в них стріляли переважно теж українці, бо в період підготовки операції частини і з'єднання І Українського фронту одержали значне поповнення людьми з областей Правобережної України, яких без належного вишколу та озброєння кидали в бій.

Тож не дивно, що навіть у 1944 році, коли німці відступали на всіх фронтах, втрати радянських військ були все одно набагато вищими. Загальні безповоротні втрати РСЧА в 1944 році становили 6 547 тисяч вбитих та зниклих безвісти, а німці на всіх фронтах втратили того року 1 629 тисяч вояків (з них на Східному -- 1129 тисяч).

Та повернемось на Львівщину. Як згадував тодішній командувач І Українського фронту Іван Конєв у книзі спогадів "Записки командуючого фронтом", період боїв за Львів "недостатньо точно відбитий у деяких публікаціях".

Але й у своїй книзі маршал Конєв не завжди точний і об'єктивний. Він писав, що "гітлерівці готувалися завзято битися за місто. Утримуючи Львів, вони прагнули виграти час для заняття вигідного рубежу оборони по ріці Сан. Але слабкість оборони полягала в тому, що оперативні резерви супротивника на львівському напрямі були витрачені в перші дні операції, для оборони Львова він міг використовувати лише частини, що відходили з- під Бродів, і війська, підтягнуті зі Станіславського напрямку".

"Наступ планувався на ранок 20 липня. Але в цей день опанувати Львовом танковим арміям, на жаль, не вдалося. У воєнно-історичних працях це пояснюється прибуттям у район Львова підкріплень зі Станіславського напрямку, а також поганим станом доріг і труднощами в постачанні армій, особливо 3-ї гвардійської танкової армії. Дійсно, пройшли напередодні сильні дощі і зіпсували дороги. Вірно і те, що тили 3-ї гвардійської танкової армії відстали. Але головне полягало в тому, що командування цієї армії припустилося помилки в оцінці місцевості перед Львовом, не врахувало належним чином підступи до міста. Прагнучи скоріше взяти Львів, генерал П.С.Рибалко спрямував свої війська на місто прямо по дорозі Красне-Львів і вперся в торф'яне болото, що східніше міста. Це було найважче місце для дій танкових військ. А тим часом, у наказі фронту від 20 липня вказувалося: обходити Львів глибше з заходу," -- пише маршал Конєв, а нам таки важко зрозуміти, що командувач фронту наказував цього дня? Наступати на Львів, чи його обходити.

Зауважимо, що німці вже 18 липня залишили в основному місто. У Львові до 21-го липня не було жодних військових частин Вермахту, крім польової жандармерії, яка, звичайно, не могла обороняти міста. Тож перешкодили взяти Львів тоді лише дощі та болота. А як радянські військові історики знущались над німецькими генералами, які причини своїх невдач часом намагались виправдати погодними умовами.

Конєв визнає, що обставини змінилися і 21 липня міста вже не можна було опанувати "з ходу силами тільки танкових армій." Конєв пише: "Бої за сильно укріплений Львів могли не тільки привести до важких руйнувань цього прекрасного древнього міста з його історичними пам'ятниками, але і надовго скувати наші великі сили, у тому числі і танкові армії. А ворог одержав би можливість організувати міцну оборону по ріках Сан і Вісла. Я приймав усі заходи для того, щоб спонукати генерала П.С.Рибалка припинити марні бої біля Львова. Зв'язку ВЧ із ним не було, а передані радіограми не приводили до бажаного результату. Посланий до П.С.Рибалка на літаку начальник штабу танкової армії генерал-майор Д.Д.Бахметьєв через вимушену посадку не зміг доставити йому наказ. Тоді до П.С.Рибалка був посланий представник командування фронту з моїм наказом наступного змісту: 1. Прикритися проти Львова. 2. Головними силами армії обходити Львів глибше, маючи завдання стрімко вийти в район Яворів, Мостиська, Судова Вишня, відрізати шляхи відходу львівському угрупованню супротивника на захід".

Можемо лише поспівчувати з приводу стану дисципліни та зв'язку у Червоній Армії, але,як з'ясувалося, ще один генерал намагався увірватися до Львова. "В той час, як війська генерала П.З.Рибалка робили марш-маневр у район Яворова, 4-а танкова армія наближалася до Львова. Її командуючий генерал Д.Д.Лелюшенко, маючи завдання наступати на Самбір, щоб не допустити відходу супротивника на південний захід, вирішив "по дорозі" частиною сил увірватися до Львова. В результаті, 22 липня головні сили армії зав'язали бої на південній околиці Львова, а її 10-й гвардійський танковий добровольчий корпус увірвався в місто. Корпус бився добре, але гітлерівцям удалося його відтяти від інших сил армії...

Протягом 24, 25 і 26 липня йшли запеклі бої на підступах до Львова. Ворог, спираючись на підготовлені в інженерному відношенні позиції і використовуючи вигідний для оборони рельєф місцевості, намагався затримати розвиток успіху наших частин. 26 липня війська 60-ї армії опанували ряд опорних пунктів і зав'язали бої в передмістях Львова. Частини 4-го гвардійського танкового корпусу генерала П.П.Полубоярова, діючи уздовж шосе Миклашів-Львів, у 23 годині 26 липня ввірвалися на східну околицю міста, де з'єдналися з 10-м гвардійським танковим корпусом 4-ї танкової армії", -- пише далі Конєв.

Тож виявляється, 10 танковий корпус від 22 до 27 липня бився у центрі Львова оточений супротивником?! Майже Сталінград! Але щось старші львів'яни не пам'ятають сотень спалених танків та тисяч зруйнованих будинків?..

Але настав день 27 липня -- "день визволення Львова". Як пише маршал: "26 липня в штабі фронту стало відомо, що німецьке командування приступило до відводу військ львівського угрупування на південний захід. Щоб уникнути руйнування міста, на світанку 27 липня перейшли в наступ на Львів війська 3-ї гвардійської танкової армії з заходу, а 60-а армія силами 23-го стрілецького корпусу атакувала з півночі, 28-м корпусом -- зі сходу і 106-м -- з південного сходу; 10-й гвардійський танковий корпус 4-ї танкової армії продовжував вести напружені бої в місті. Південніше Львова наступала 38-а армія. Ми прагнули уникнути вуличних боїв у місті, але без них обійтися не вдалося. Розгорілися досить запеклі бої як у центрі, так і на окраїнах... Зранку 27 липня Львів -- обласний центр України, важливий вузол доріг і великий промисловий і культурний центр -- був звільнений від німецько-фашистських загарбників. Розгромлені німецькі частини поспішно відходили на захід".

Тож виявляється, що запеклі бої за місто тривали "зі світанку до ранку" 27 липня. З ким? Німці ж напередодні о 4 годині ранку залишили місто і відійшли на Самбір.

Усі ці загадки книги Конєва можна пояснити втручанням якоїсь третьої сили, про яку маршал мовчить. А виявляється, що, використовуючи "вакуум влади" більшою частиною Львова, у ті дні володіли підрозділи польської Армії Крайової. Виконувалась операція "Буря", -- поляки намагались тимчасово опанувати ключові міста -- Львів, Вільнюс, Варшаву, щоб "продемонструвати свою волю битися з німцями" та утвердити право еміграційного уряду в Лондоні на "східні креси". На вежі ратуші були вивішені чотири прапори -- американський, британський, польський та радянський, які повісив зовсім не легендарний Олександр Марченко, а підрозділ АК підхорунжого Ропушинського.

Радянські війська просто стояли на околицях, очікуючи, щоб німці вирішили "польську проблему", як це було зроблено за кілька тижнів під час Варшавського повстання. Та німці тоді не мали ні сил, ні бажання битися з поляками за визволення Львова для Москви і просто забралися геть, коли вже були виведені на захід рештки оточених під Бродами дивізій.

Тож 27 липня вже не можна було далі чекати і треба було займати місто. Командувачу Львівського округу АК генералу Філіпковському запропонували скласти зброю. Поляки не чинили опору і розпустили свої підрозділи. Генерала Філіпковського та інших офіцерів НКВД зібрало "на нараду" та заарештувало.

Як пише Конєв: "Наступного дня у Львові відбувся мітинг, на якому було присутньо багато жителів, а також воїни частин, що брали участь у звільненні міста. Жителі, що виступали на мітингу, гаряче дякували нашим воїнам за врятування від гітлерівських окупантів".

А як писав генерал Григоренко "До осені 1944 року... людей у країні вже не було. Готувалася мобілізація 1927 року, тобто сімнадцятилітніх юнаків... Від 4-го Українського фронту вимагали вишукування людських ресурсів на місці -- мобілізації на Західній Україні, вербування добровольців у Закарпатті... Недостача людей була настільки відчутна, що мобілізацію перетворили, по суті, в лови людей, як у свій час работорговці ловили негрів в Африці. Добровільність було організовано по-совєтськи, приблизно так, як організується стовідсоткова "добровільна" явка радянських громадян до виборчих урн..."

Кого не впіймали сталінські людолови, тікали у ліси до УПА. Війна продовжувалась, українці билися на всіх фронтах під чужими прапорами.









»  АРХІВАРІУС
Про що писала львівська преса
Підготував Маркіян НЕСТАЙКО
 
У 1853 році

Зоря Галицька

По новейшим исчисленіям, есть на світі 355 000 000 христіян, меж которыми 200 миліонов католиков, 80 мил. протестантов, а 75 мил. христіян греческого вероисповеданія.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Час підсилювати силовиків 
  ·  Карпати виграли у футбол 
  ·  Гаряча вода за біжучим графіком 
Погляд
  ·  Львів готується до роковин 
  ·  СПЕКА 
Поступ у Львові
  ·  Ратуша буде у вересні 
  ·  Гаряча вода за біжучим графіком 
  ·  Держава визнає борг 
  ·  Час загадувати бажання 
  ·  Безтермінове відпрацювання 
  ·  Розколу між ветеранами немає 
  ·  Нацрада в дії 
  ·  Опозиція взялась за Винники 
  ·  Міліції треба гроші 
  ·  Комфортно стане наступного року 
Поступ з краю
  ·  Паскуаль задоволений Україною 
  ·  Янукович шукає винних 
  ·  Контрольно-ревізійна оборона 
  ·  Імітований тероризм 
  ·  "Десятинне" СБУ 
  ·  Влада наїхала на "Обком" 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Хто на місце Проді? 
  ·  Життя американських тварин 
  ·  Замкнене коло Ліберійського конфлікту 
  ·  Блер ні за чим не шкодує 
  ·  Поляки обирають ізраїльське... 
  ·  Аграрні пертурбації в ЄС 
  ·  СВІТООГЛЯД 
art-Поступ
  ·  Мистецький погляд на Мазепу 
  ·  Кілька думок з Мазепинської виставки 
Поступ історії
  ·  Як здобували Львів 
  ·  Про що писала львівська преса 
Поступ літератури
  ·  Таємниці поліції і старі оповідки 
  ·  Зашків Юрія Подільчака 
Листи Поступу
  ·  Рука Москви на Волині 
  ·  Справа не в мові 
  ·  Обережно, українофоби! 
  ·  УТОЧНЕННЯ 
Музика Поступу
  ·  nEON: Львів -- це смерть для музикантів 
  ·  Король попси 
  ·  ...Але час, як ріка... 
Пост-Factum
  ·  КАЛЕНДАР