BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Поступ економіки.    Дайджест.    art-Поступ.    Ї-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
22 липня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ї-Поступ  »  nOVYJ SVIT

___________________________________________________________________________

Релігія прав людини
Поль ТІБО
 
Релігія прав людини проголошує гідність кожної людської істоти зокрема – гідність, про яку і не мріяли Церкви минулого. Однак у порівнянні з ідеєю Віктора Юґо ця релігія привносить елемент деградації людяности. Адже у ній немає місця для поваги до того, що репрезентують собою і що переказали нам у спадок инші люди. Не викликає надмірної поваги родина, немає пошани до вітчизни, предків та инших так само важливих справ. Як немає і обов’язку щодо них.

– Кажучи усе це про релігію прав людини, Ви, звичайно ж, не маєте на думці самі ці права, Ви не ставите під сумнів права людини, а лише певний спосіб їх інтерпретації?

– Звичайно. Адже усе те, що було об’єктом обов’язку у світському гуманізмі Віктора Юґо, втрачає обов’язкову силу, а залишається лише універсальність прав. Тогочасний гуманізм протиставляв своє уявлення про обов’язок тому обов’язкові, якого закликали дотримуватися традиційні релігії. Тепер це поняття зникло взагалі. Людина у релігії прав людини є таким створінням, яке не має жодних обов’язків, а самі лиш права. У французьких ЗМІ католицтво постає як останнє втілення ідеї обов’язку – тобто те, що породжує нехіть, а то й взагалі, заслуговує зневаги. Бо людина нічого не повинна...

Доходить до жахливих речей. Релігія прав людини покликана емансипувати індивіда – також і в сексуальній сфері. Тепер на кожному кроці статеве збудження (ідучи на розмову, я бачив на автобусній зупинці новий плакат із зображенням дівчини, яка рекламує джинси) трактують, наче природне вивільнення лібідо. Водночас, у в’язницях ще ніколи не було стільки злочинців, засуджених за злочини на статевому ґрунті, ще ніколи не було стільки проблем із педофілією.

Таким чином, з одного боку ми маємо атмосферу визволення і заохочення, усім рекомендують і вихваляють сексуальну самореалізацію. З иншого боку – за це нещадно карають. Прагнення дерегульовані, а поведінка – навпаки. Цілковита шизофренія. Омріяний визволений світ – справжнісінька утопія. У світі, в якому люди мають лише права, але не мають обов’язків, неможливо було б існувати. А позаяк годі очікувати, що вони керуватимуться почуттям обов’язку, то треба стримати їх від деяких учинків, вдаючись до репресій. Однак, гадаю, що з часом повинні з’явитися також инші механізми регулювання поведінки, окрім поліції та суду.

– Почуття обов’язку атрофується. А що діється з метафізичним виміром релігії?

– Ясна річ, він не зникає. Він стає особистою справою кожного. Релігія – у дотеперішньому сенсі, як те, що заспокоює метафізичні потреби, – зазнає “приватизації”, радше перетворюється на “обернену вглиб” мудрість, призначену лише тій особі, яка нею володіє, аніж на колективні стосунки з Богом, втілені у символічних категоріях. Дуже важко провести межу між метафізичним виміром і, скажімо, практичною стороною цього різновиду релігійности. Бо успіхом втішається усе те, що заповідає лікування душевних розладів кожної окремої людини, розв’язуючи її психічні проблеми: буддизм, “Церква” саєнтологів, різні секти.

– У 1789 р. йшлося про права людини і громадянина...

– А тепер людина не відчуває надмірного потягу до громадської активности. Лад, заснований на подібному культі без обов’язків, не буде здатний до відтворення. Адже ми народжуємо дітей не лише задля власної приємности та користи. Народжуючи та виховуючи їх ми також думаємо про майбутнє, про їхні зв’язки з иншими людьми, про певне продовження. Усе це вимагає залучености в категоріях колективного ладу на користь колективного блага... До того ж, демографічні тенденції в Европі настільки негативні, що задля їх зміни на краще, і задля того, аби цивілізація тривала й надалі, вкрай необхідні инші імпульси, аніж ті, з якими ми досі мали справу.

І, по-друге, всезагальність прав без супутніх їм обов’язків не сприяє поєднанню та мирному співіснуванню різних спільнот. Адже невідомо, скажімо, хто в сучасних конфліктах є винуватцем, а хто жертвою: палестинці чи євреї. Євреї посилаються на свої гекатомби, палестинці (і їхні приятелі у Франції також) твердять, що виборюють право на власну землю, на повернення додому. Одні й инші покликаються на свої права, ми стали свідками своєрідного аукціону в питанні, хто є більшою жертвою. Це радше призводить до поглиблення ворожости, а не до згоди.

Без почуття обов’язку щодо спільноти не існували б, зрештою, чимало інститутів, необхідних для функціонування і розвитку кожного суспільства. Бо кому б захотілося, скажімо, ризикувати, навіть у випадку побудови доріг, мостів, тунелів – я уже не кажу про атомні електростанції – коли б він рахувався лише з балансом потенційних особистих втрат і прибутків? Тому, повернення до колективної свідомости і почуття обов’язку, як на мене, неминуче.

– Як Ви собі уявляєте таке повернення?

– Не знаю. Але, коли йдеться про християнство, то воно не поверне свого впливу, якщо не позбудеться скам’янілостей у власній доктрині. Окрім того, його проблемою залишається те, що воно завше прагнуло представити універсальну візію світу, а тепер християнам кажуть: ви – лише частина цього світу. Може вас навіть і мільярд, але існують і инші, не менш важливі – буддисти, індуїсти, мусульмани... Отож, неважко було б сказати, як колись: ми універсальні. Але ми можемо лише мати універсалістичні переконання, але не можемо приписувати собі особливого місця у світі. Ми – як і усі инші – маємо свою матір, свого батька, свою мову і мешкаємо у окресленому географічному пункті. Так само як і Христос, котрий належав до невеликого середземноморського народу.

Християнство шукає способу, яким чином воно могло б сьогодні проповідувати і втілювати свою універсальну місію, але у відкритому, плюралістичному світі справді універсальними є лише права людини. Однак, як я уже сказав, релігія прав людини не здатна функціонувати у тривалій перспективі, позаяк невіддільна від браку почуття обов’язку щодо навколишньої спільноти, суспільства, світу. Подібне почуття може поєднуватися із приналежністю до певної нації чи релігійної спільноти. Однак усе, до чого така приналежність зобов’язує, виявляється сьогодні позбавленим сенсу у порівнянні з правами, які надані індивідові.

– Довідавшись про відому пропозицію Жоспена щодо преамбули европейської хартії, я подумав було, що це й далі ми маємо справу із реваншем лівих сил за наступ Церкви після поразки Паризької Комуни.

– І за це також. Бо, властиво, усі важкі гріхи постали з незламного прагнення кліру домінувати над суспільством. А ще є така психологічна закономірність, що занепад колишніх авторитетів заохочує до нагінок на них. Бо люди, загалом, не надто відважні, і тільки чиясь слабкість спонукає їх до “подвигів”. Журналісти, автори отих немилих для Вас сенсацій про священиків-педофілів, належать власне до такої категорії. Релігія прав людини нічим їх не обмежує, але й вони змінять точку зору, коли переконаються, що инші люди знову відчули потребу визнавати в політиці чи релігії щось таке, що виходить поза межі їхніх індивідуальних бажань. Не знаю, коли це може трапитися, але переконаний, що коли цього не станеться, то нас чекає розклад суспільства і найважча криза.

Переклав Андрюс Вишняускас
Частина інтерв’ю кореспондентові “Ґазети Виборчей” Марекові Рапацкому, Gazeta Swiateczna.– 2001.– 2-3 czerwca.











»  nOVYJ SVIT
Століття злидарів
Ярослав МАКОВСКІ
 
На загал вважають, що ґлобалізація є благом для всіх, забуваючи при цьому, що так званий “світ без кордонів” чітко поділений. Вже немає монархічно-шляхетського гніту, однак з’явилась нова “еліта”, – маловідомі менеджери транснаціональних корпорацій-колосів, маркетингова стратегія яких часом важливіша за зовнішню політику держав третього світу. Формуються два світи, розмежовані нездоланним проваллям між “ґлобальними” і “локальними” людьми, а нівеляція часових і просторових відстаней не лише не уніфікувала умов людського життя, а радше поглибила різницю.

Зрозуміло, новий світ породив нову еліту, нову систему цінностей і новий світогляд. Однак, залишилася інституція, що завжди намагалася зберегти недоторканою власну доктрину. Йдеться про католицизм, який піддавався “реформації”, “оновленню” та “секуляризації”, проте зберіг чистоту вчення, незважаючи на випадки гріхопадінь окремих священнослужителів.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Повернення олігарха 
  ·  Ярослав Гадзало -- запасний губернатор 
  ·  В "Укртранснафті" готуються до змін? 
Погляд
  ·  Це вони -- інтернетомани 
  ·  Кучма в тайм-ауті 
Поступ у Львові
  ·  Помилка техніки -- дороге задоволення 
  ·  Прощання зі "Щитом миру 2003" 
  ·  Львівські ринки небезпечні 
  ·  Молодь не вірить забобонам 
  ·  Коротко 
  ·  Школа для душі 
  ·  Шкільний автобус їде зі Стрия 
  ·  Комунально-бізнесовий конфлікт 
  ·  Психотерапевти дослідили українців 
  ·  Перша ''Енеїда'' у Львові 
Поступ з краю
  ·  Ющенко: ''Ми діятимемо адекватно'' 
  ·  Омельченко залишається 
  ·  Зірковий шлюб 
  ·  Нове дихання Громадського телебачення 
Поступ у світі
  ·  Смерть радника Келлі 
  ·  Неcкінченні пошуки Хусейна та урану 
  ·  Кому рятувати Ліберію? 
  ·  Саудівська Аравія також? 
  ·  Хлібний бум 
  ·  В пошуках миру... 
  ·  Корсиканські вибухи 
Поступ економіки
  ·  Росія хоче "Броди-Одесу" 
  ·  Китайці загрожують світу 
  ·  Кабмін стимулює ЛАЗ 
  ·  morgan Stanley рекомендує Україну 
  ·  Російський капітал утікає за кордон 
  ·  КОРОТКО 
Дайджест
  ·  Парламенти України і Польщі про волинську трагедію 
  ·  Українська опозиція завдала удару по Кучмі 
  ·  Польща і Україна шукають шлях до примирення зі звірствами війни 
  ·  Українська опозиція пішла в рукопашну 
art-Поступ
  ·  Прем'єра на... конгресі 
  ·  Ця вічна мить 
Ї-Поступ
  ·  Століття злидарів 
  ·  Релігія прав людини 
Спорт-Поступ
  ·  Круті віражі до фіналу 
  ·  Тріумф корейських робінгудів 
  ·  "Срібні" клинки 
  ·  Кінець "справи" Рональдіньйо 
  ·  Хвилями Дніпра 
  ·  Спорт-бліц 
Пост-Factum
  ·  Містечко Куликів 
  ·  КАЛЕНДАР