BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Поступ економіки.    Дайджест.    art-Поступ.    Ї-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
22 липня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  14:54 29-05-2017 -   У Львові через невивезене сміття та навалу щурів перекриватимуть дорогу  
  14:44 29-05-2017 -   Зовсім скоро на Львівщині розпочнеться призов офіцерів запасу  
  14:41 29-05-2017 -   Завтра на Львівщину приїде Володимир Гройсман  
  14:23 29-05-2017 -   У Львові створять сайт для незрячих людей  
  14:21 29-05-2017 -   Проект реконструкції Замарстинівського парку найближчим часом подадуть на експертизу  
Україна
  14:58 29-05-2017 -   Підозрюваних у мукачівській стрілянині відпущено  
  14:52 29-05-2017 -   У Києві затримали педофіла, який роками розбещував дітей співмешканки  
  14:48 29-05-2017 -   Адвокати Януковича хочуть, щоб суд допитав Порошенка  
  14:46 29-05-2017 -   Податківець на Київщині отримав подарунком 2 млн грн від дружини  
  14:42 29-05-2017 -   Україна несе відповідальність за довгі черги на кордоні, - прикордонна служба Польщі  
Світ
  14:51 29-05-2017 -   Генетики Китаю зібралися клонувати Леонардо да Вінчі  
  14:50 29-05-2017 -   Вчені довели можливість розмноження в космосі  
  11:41 29-05-2017 -   У Ворохті 19-річний юнак загинув, зірвавшись з тарзанки  
  11:36 29-05-2017 -   Смерть на фестивалі у Нью-Йорку: через нерозкритий парашут загинув військовий  
  10:17 29-05-2017 -   У Каннах перемогла шведська картина "Квадрат"  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ї-Поступ  »  nOVYJ SVIT

___________________________________________________________________________

Століття злидарів
Ярослав МАКОВСКІ
 
Триногий стілець демократії

Аби демократія могла розвиватися, знадобляться три елементи. Американський політолог Беньямін Бербер так характеризує триногий стілець демократії: одна ніжка – це уряд / держава, друга – громадянське суспільство, третя – економіка. Звичайно, ідеальним є стан, коли усі ніжки мають однакову довжину, але на практиці так не буває. Та якщо й так, то найважливіша роль у триногому стільцеві припадає громадянському суспільству. Саме в ньому – як індивідууми, родини та спільноти – ми молимося, розважаємося, виховуємо дітей, творимо мистецтво і культуру, формуємо вільні спілки. Иншими словами: робимо усе те, що творить сенс людського життя. Дві инші сфери, держава і ринок, у процесі “олюднення” виконують допоміжну роль. Держава допомагає підтримувати лад, а ринок – творити матеріальну базу, тобто заробляти на прожиття. Ані політика, ані тим більше ринок не є стихією людського життя; воно проминає у громадянському суспільстві.

Однак у дедалі ґлобальнішому світі, на думку Бербера, на другий план відходить не лише громадянське суспільство, але й держава. На авансцену виступає ринок. Саме він став головним двигуном процесу ґлобалізації.

Чи правильне кредо прихильників ґлобалізації: “There is no alternative” (альтернативи немає)? Прихильником цього гасла, зрозуміло, є Френсіс Фукуяма, котрий вважає ґлобалізацію однією із найпоступовіших сил сучасного світу. Він переконаний, що ґлобалізація сприяє зменшенню бідности, а у довготерміновій перспективі створює мешканцям країн, які розвиваються, шанс наздогнати лідерів. Несуттєво, що ґлобалізація має однобічний характер, охоплюючи насамперед інформацію, культуру та торгівлю, позаяк насправді саме в них виявляється суть ґлобальної програми. Але, якщо так, якщо Фукуяма має рацію, то чи не є спроби протистояти неминучому виявом глупоти і божевілля?

Однак багатьох мислителів турбує факт, що ґлобалізація чудово обходиться без демократії. “Ми допустили, – твердить Бербер, – що ґлобалізація поширилася на ринки товарів, праці і капіталу, оминувши демократичні та цивільні інституції, які обмежували ці ринки упродовж трьохсотлітньої історії національних держав”. Таким чином, те, що подобається Фукуямі – розмежування демократичної держави і економіки – породжує стурбованість і Бербера. Капітал рухається достатньо швидко, щоб завжди на крок випереджувати політичний устрій? Але саме це стає вирішальним чинником повільної, однак уже доволі помітної ерозії національної держави. Ще важливіше те, що сили, які призводять до розпаду, мають понаднаціональний характер.

У “Ґлобалізації” Бауман цитує інтригуючу думку Джорджа Генрі фон Райта: “Сили, які мають понаднаціональний характер, значною мірою залишаються анонімними, а отже, їх важко окреслити. Вони не творять єдиної системи чи ладу. Радше вони залишаються зліпком систем, вздовж яких рухаються “невидимі” актори (...). Ці сили не діють разом і не співпрацюють цілеспрямовано поміж собою”. Саме тому ґлобалізація витворює неприємне відчуття непевности і непрозорости ґлобальних ігрищ. Поняття ґлобалізації в найглибшому його значенні, пише Бауман, характеризує неокреслений, примхливий і автономний характер світу, відсутність центру, відсутність операторського пульта, ради директорів, управи. Ґлобалізація, на думку американського політолога Кеннета Джовітта, є всього лиш иншою назвою “нового безладу світу”. Чому? А тому, що водночас із ґлобалізацією ринку на горизонті не з’являється і найменшого натяку на ґлобальну демократію.

Туристи і волоцюги

Після деколонізації та завершення “холодної війни” межа поділу пролягла між тими, хто живе у достатку, і приреченими на хронічну бідність. Ришард Капушціньскі наводить два числа, які дозволяють усвідомити вимір проблеми: майно 358 мільярдерів перевищує сукупний річний дохід трьох мільярдів осіб; тривалість життя людей у країнах третього світу наполовину коротша, аніж на Заході. “Ґлобалізація виявилася великим парадоксом, – каже Джон Кавана з Вашинґтонського інституту громадських досліджень, – оскільки приносить користь небагатьом, а виключає або марґіналізує дві третини населення світу. Багатії – ґлобальні, бідняки – локальні. Однак перші не можуть існувати без других”. Багаті туристи мандрують або ні – це залежить від примхи. Вони ідуть собі, коли їх приваблюють нові, незнані можливості. Волоцюги знають, що з їхніми бажаннями ніхто не рахуватиметься, і що ніде вони не затримаються надовго, бо ніхто до них не має симпатії. Туристи рухливі, оскільки принади доступного їм (ґлобально) світу є для них нездоланною спокусою. Волоцюги рухливі, бо негостинність доступного їм (локально) світу стала нестерпною. Туристи мандрують, бо їм так хочеться; волоцюги – бо не мають вибору. Ґлобалізацію – доходить висновку Бауман – пришвидшують мрії і прагнення туристів, але її побічним, однак неминучим наслідком є перетворення багатьох людей на волоцюг.

Для бідняків і волоцюг супермодерн – це проклята земля: вони не знають досконало низки мов, не можуть за кілька тижнів перекваліфікуватися, аби стати до праці в иншій півкулі, як того вимагає “еластичний ринок праці”. Сьогодні потрібно саме це, а регулярна і тривка праця зазнає краху. Добрий працівник, на думку Макса Вебера, сприймає свою роботу як покликання і завжди відповідально ставиться до її наслідків та до фахового зросту. З цим не бажають погодитися ґлобальні установи, скажімо, МВФ чи Світовий банк. З їхньою думкою рахуються. У 1997 році Франція і Німеччина були розкритиковані за методи збільшення зайнятости; дії цих держав поціляють у природний фундамент “еластичности ринку праці”, а та, в свою чергу, вимагає перегляду “надто прихильного” законодавства про охорону праці і рівень заробітків, а також усунення усіх перешкод, які стоять на шляху вільної конкуренції. А що робити з тими, для кого процес поглиблення еластичности ринку виявився нездоланною перешкодою?

Небажані гості

Просторове обмеження, тюрма чи табір, завше було основним способом, пише Бауман, впоратися із соціальними групами, які опиралися асиміляції, не дозволяли себе контролювати і породжували клопоти. Раби могли мешкати тільки у рабських кварталах, те ж саме стосувалося прокажених, божевільних, іновірців чи інородців, а якщо вони покидали визначений для них простір, то мусили носити ознаку своєї просторової приналежности, аби кожен знав, звідкіля вони. Сьогодні небезпека також асоціюється з категорією чужого. Свідчення цього – сигналізація від грабіжників, селища, які патрулюють наймані охоронці, ретельно стережені брами приватних резиденцій. Усе це потрібно для того, аби тримати чужих на дистанції, подалі від наших домівок. Дедалі частіше у всьому світі для того, аби триматися подалі від чужих, вдаються до ув’язнення. Ця операція дозволяє маневрувати доволі численним суспільним сегментом. Про це свідчать бюджетні затрати, які скеровують на утримання “сил охорони правопорядку”: від Сполучених Штатів, які лідирують у цих перегонах, аж до Росийської Федерації. Це один із методів, завдяки якому хаос може поступитися порядкові.

Карна система поціляє насамперед у нижчі щаблі суспільної драбини, а не в її верхівку. Тому вчинки людей із соціально упосліджених середовищ, людей, яким немає місця в усталеному ладі, мають найбільше шансів закарбуватися в карному кодексі (т.зв. криміналізація бідности). Обкрадання націй від їхніх багатств – зауважує Бауман – називається “промоцією вільного ринку”; обкрадання сімей і місцевих спільнот, позбавлення їх засобів до життя називається “скороченням зайнятости” або модернізацією. Жоден з цих вчинків не був названий злочином, і ніхто за нього не був покараний. Адже такі злочини не мають обличчя, за ними ніхто конкретно не стоїть, немає відповідальних, на противагу тим, які крадуть у супермаркетах футболки...

Переклав Андрюс Вишняускас

Опубліковано у:
Rzeczpospolita. + Plus – Minus. – 2001.–24-25 lutego









»  nOVYJ SVIT
Релігія прав людини
Поль ТІБО
 
Релігія прав людини проголошує гідність кожної людської істоти зокрема – гідність, про яку і не мріяли Церкви минулого. Однак у порівнянні з ідеєю Віктора Юґо ця релігія привносить елемент деградації людяности. Адже у ній немає місця для поваги до того, що репрезентують собою і що переказали нам у спадок инші люди. Не викликає надмірної поваги родина, немає пошани до вітчизни, предків та инших так само важливих справ. Як немає і обов’язку щодо них.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Повернення олігарха 
  ·  Ярослав Гадзало -- запасний губернатор 
  ·  В "Укртранснафті" готуються до змін? 
Погляд
  ·  Це вони -- інтернетомани 
  ·  Кучма в тайм-ауті 
Поступ у Львові
  ·  Помилка техніки -- дороге задоволення 
  ·  Прощання зі "Щитом миру 2003" 
  ·  Львівські ринки небезпечні 
  ·  Молодь не вірить забобонам 
  ·  Коротко 
  ·  Школа для душі 
  ·  Шкільний автобус їде зі Стрия 
  ·  Комунально-бізнесовий конфлікт 
  ·  Психотерапевти дослідили українців 
  ·  Перша ''Енеїда'' у Львові 
Поступ з краю
  ·  Ющенко: ''Ми діятимемо адекватно'' 
  ·  Омельченко залишається 
  ·  Зірковий шлюб 
  ·  Нове дихання Громадського телебачення 
Поступ у світі
  ·  Смерть радника Келлі 
  ·  Неcкінченні пошуки Хусейна та урану 
  ·  Кому рятувати Ліберію? 
  ·  Саудівська Аравія також? 
  ·  Хлібний бум 
  ·  В пошуках миру... 
  ·  Корсиканські вибухи 
Поступ економіки
  ·  Росія хоче "Броди-Одесу" 
  ·  Китайці загрожують світу 
  ·  Кабмін стимулює ЛАЗ 
  ·  morgan Stanley рекомендує Україну 
  ·  Російський капітал утікає за кордон 
  ·  КОРОТКО 
Дайджест
  ·  Парламенти України і Польщі про волинську трагедію 
  ·  Українська опозиція завдала удару по Кучмі 
  ·  Польща і Україна шукають шлях до примирення зі звірствами війни 
  ·  Українська опозиція пішла в рукопашну 
art-Поступ
  ·  Прем'єра на... конгресі 
  ·  Ця вічна мить 
Ї-Поступ
  ·  Століття злидарів 
  ·  Релігія прав людини 
Спорт-Поступ
  ·  Круті віражі до фіналу 
  ·  Тріумф корейських робінгудів 
  ·  "Срібні" клинки 
  ·  Кінець "справи" Рональдіньйо 
  ·  Хвилями Дніпра 
  ·  Спорт-бліц 
Пост-Factum
  ·  Містечко Куликів 
  ·  КАЛЕНДАР