BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Людина Поступу.    Мікроскоп пана Юрка.    Львівщина в особах і вчинках.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
19 липня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  16:47 18-10-2017 -   У Львові планують відновити ще 20 тролейбусів  
  14:40 18-10-2017 -   Випускники ПТУ та коледжів складатимуть ЗНО  
  14:33 18-10-2017 -   Працівники Львівської митниці вилучили понад 500 пар контрабандного взуття  
  14:28 18-10-2017 -   Сашко Семенов потребує допомоги, щоб перемогти лейкемію  
Україна
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  15:9 18-10-2017 -   В Україні створили інститут сертифікації військової техніки  
  14:43 18-10-2017 -   Заробітчани отримають право на пенсію, купивши страховий стаж, - Пенсійний фонд  
  14:38 18-10-2017 -   Кабмін доручив сформувати демографічний реєстр  
  14:36 18-10-2017 -   З початку безвізу ЄС відвідали 7,5 млн українців  
Світ
  14:37 18-10-2017 -   У Перу поліція виявила труби з 1,3 тоннами кокаїну  
  13:34 18-10-2017 -   У Нідерландах відкрили надрукований на 3D-принтері велосипедний міст  
  10:26 18-10-2017 -   Суд Гаваїв заблокував указ Трампа про мігрантів  
  10:15 18-10-2017 -   Кейт Міддлтон повідомила, коли народить третю дитину  
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львівщина в особах і вчинках  » 

___________________________________________________________________________

Як знімали Миколу Гориня, або Мистецтво відставки
Записки керівника прес-служби. Частина ІІІ
Тарас БАТЕНКО
 
Микола Горинь
Один високопоставлений підприємець на питання "Чи задумувалися ви про відставку?" відповів: "Практика показує, що про відставку задумуєшся не ти, а хто-небудь інший". Часом ви навіть не підозрюєте, скільки людей переймаються тим, як домогтися вашого звільнення. Прем'єр-міністри, міністри та губернатори періоду української незалежності є найкращою ілюстрацією цієї тези.

І, навпаки: відставка, яка виходить від вас особисто, це еталонна і, можливо, моральна якість управлінця, одне з найбільш відповідальних рішень, над яким ви мали б задумуватися по суті від часу обіймання посади. У політиці людина, яка ніколи не задумується про власну відставку, -- є авантюристом, що має схильність перерости у тирана. Тому-то тирани налаштовані правити довічно (Мао Цзедун, Фідель Кастро Рус, Сапармурад Ніязов, Олександр Лукашенко -- які різні країни, але які схожі за своїми прагненнями диктатори). А демократичні лідери, здається, залишають свої посади завжди передчасно (Імре Надь, Мілован Джілас, Олександр Дубчек, Станіслав Шушкевич). Замало вчасно прийти у політику, треба вміти ще й вчасно із неї піти -- хоча б для того, щоб колись знову повернутися.

Проте в ієрархічній і тіньовій політиці ви, мабуть, і не підозрюєте, скільки є господарів права на вашу відставку.

Микола Горинь належав до тієї когорти державних чиновників, які найдовше йшли у відставку. Фактично перші поголоски про демісію він подав одразу після здобуття перемоги на виборах на посаду голови обласної ради (червень 1994 року). Для цього в Гориня був вагомий, але, очевидно, недостатній привід з огляду на відповідальність, яку на першого (і останнього) всенародно обраного голову облради поклали виборці.

На першій, установчій, сесії облради після виборів 1994 року Микола Горинь намагався "поставити собі сильне запліччя" -- провести на заступника голови кандидатуру Ярослава Гули, тодішнього чільного керівника обласної організації УРП. Однак "група підтримки" провалила цю кандидатуру. Горинь не зміг із цим змиритися і висунув депутатам ультиматум: затверджуєте або я подаю у відставку. Якщо б демісія Гориня тоді сталася, то це свідчило б про його явну управлінську слабкість.

Горинь був нетиповим керівником області. У класичному розумінні, його навіть важко назвати президентським намісником. Коли 1995 року президент Кучма затверджував його головою облдержадміністрації, то лише через те, що альтернативи Гориню в цей час ще не було. Однак таку альтернативу приблизно в той самий час йому почали системно готувати.

Серед багаточисельних версій причин відставки Миколи Гориня, які журналісти та аналітики називали впродовж першої половини 1997 року, бракувало однієї, персоніфікованої. Саме вона, серед багатьох інших, переважила шальки терезів горинівської відставки.

Назвемо деякі тодішні версії.

В'ячеслав Чорновіл: "Гориню бракувало того, що конче необхідно керівникові Львівської області -- перспективного погляду. Він просто виконавець, а цього замало".

Левко Лук'яненко: "Микола Горинь дуже захищав Юрія Зиму в зв'язку з тим, що того арештували у справі продажу дітей... Арешт Зими і заява на його захист була безпосередньою причиною відставки".

"Молодь України": "Горинь не спирався на жодну політичну партію, на жодне угруповання, не приймав ніяких правил гри. Закономірною стала відставка закомплексованого на справедливості Миколи Гориня, який відмовився грати в команді чийогось клану та виконувати його замовлення".

"Труд": "Чималу роль відіграла... хвороба серця... Не минула даремно і психологічна втома... Однак вирішальну роль відіграло об'єднання опозиціонерів, ідейних противників, які назвалися блоком патріотичних сил".

Кость Бондаренко: "...Львівщина вже давно "запліднена" перерозподілом власності, за яку почалася безкомпромісна боротьба... Вважають, що бізнесово-підприємницькі клани вже давно шукали людину без комплексів, яка зможе "справедливо" розподілити "спільний пиріг".

Ці та інші версії причин 1997 року так і не називали жодних конкретних прізвищ. Через більш як шість років після відставки Миколи Гориня, гадаємо, прийшов час привідкрити деякі деталі цієї однієї з найбільш резонансних регіональних відставок.

Причиною, радше, було несприйняття кроків губернатора та й загалом образу Львівщини першими посадовими особами України. Причина була у Павлові Лазаренку, тодішньому прем'єр-міністрові України.

Так, Миколи Горинь був чужий у Києві. Причому, це не Горинь стояв в опозиції до Києва, а столиця позиціонувала щодо Львова в режимі відчуження. За кілька років губернаторства Гориня, у Львові не побував прем'єр-міністр (у Гориня не склалися стосунки з Євгеном Марчуком, як і взагалі з людьми, які вийшли з системи КДБ), міністри економіки та фінансів, інші керівники столичних відомств. Найбільшим візитом в останні місяці губернаторства Гориня стала робоча поїздка до Львова міністра Кабінету Міністрів Валерія Пустовойтенка. Це ж треба було так не любити львівського регіону, щоб так його ігнорувати, нехтувати проблемами і передрікати на важкі економічні часи. Іван Гель, колишній заступник Чорновола та Гориня в облраді, згадував, що "Київ почувався скривдженим незалежною і, на перших порах, радикальною позицією Львівщини, а трохи згодом незалежною, рівною і витриманою позицією Гориня як голови області. Київ звик до адміністративної форми керування, до низькопоклонства, і це було теж однією з причин звільнення, бо Горинь почувався не своїм у Києві, не маючи досвіду адміністративної роботи".

Ось лише один факт на підтвердження. Микола Горинь відбув до Києва у час чергової девальвації цін. Зняв номер у готелі, та в результаті не міг за нього розрахуватися -- забракло губернаторської зарплати. Добре, що в той час фінансово допомогли у Києві брати Михайло та Богдан. Миколу Гориня не сприймали в кабінетах київської влади. Погляд чиновницького відчуження до львівського губернатора демонструвався повсюдно.

Перша уперта думка про заміну львівського голови виникла з приходом Павла Лазаренка на посаду прем'єр-міністра. Стосунки з Павлом Івановичем у Гориня одразу виявилися набагато складнішими, ніж з Марчуком. Лазаренко проявив зацікавленість до ключових ділянок Львівщини -- енергетики, зерна, спиртової галузі тощо. Першим поголосом опали голови ЛОДА в очах прем'єра стало усунення у 1996 році з посади гендиректора обласного об'єднання спиртово-лікерної промисловості Івана Бойка.? На його місце прийшла людина, близька до Степана Сенчука. Через структуру ЄЕСУ Павло Іванович продемонстрував бажання взяти під контроль і паливно-енергетичний комплекс області (ЄЕСУ перебрала ініціативу в українського представництва російської компанії "Ітера" у постачанні газу на Львівщину).

Ще одна характерна ілюстрація взаємостосунків. 1996 року всі губернатори, що були долучені до розробки Конституції, отримали державні нагороди. За вказівкою Павла Лазаренка Гориня викреслили із загального списку нагороджених. Орден "За заслуги" ІІІ ступеня він отримав від президента лише у грудні 1996 р. (начебто стараннями секретаря РНБО Володимира Горбуліна).

Далі Павло Лазаренко без будь-якого попередження викликав до Києва заступника голови облради Михайла Гладія і призначив завідувачем відділу АПК Кабінету Міністрів. Вплинути на це рішення Горинь не міг. Окрім усього, Гладій працював у Києві і далі формально обіймав посаду заступника голови Львівської обласної ради.

Паралельно з цим у львівській пресі пішла атака на голову адміністрації, головним ідеологом якої був Василь Базів, тодішній редактор "Українського шляху".

Михайло Гладій почав негласно інспектувати Львівщину і згуртовувати опозицію до Гориня в депутатському корпусі. Зустрічі відбувалися в Стрию, куди, зокрема, викликалися керівники силових структур. Опозиція до Гориня в облраді швидко зміцніла. Сформувалося "аграрне лобі". Політичні партії націонал-патріотичного спрямування, по суті, віддали ініціативу директорам великих підприємств, хоча й самі чимало доклалися до формування психологічного клімату "втоми області від Гориня". Ось як про це згадує Гель: "УНА-УНСО на чолі з Олегом Вітовичем (йому Микола Горинь програв депутатський мандат на виборах 1994 року. -- Т.Б.) попід нашими вікнами на Винниченка ходила з вівчарками, кийками, і це була така форма погроз і тиску. А паралельно їм "підспівували" Калинці, Степан Хмара й інші".

Напередодні відставки Миколи Гориня на Львівщину приїхав з інспекційними цілями Комітет боротьби з організованою злочинністю на чолі з Василем Дурдинцем. Рішенням комітету було оголосити Гориневі догану. До такого ж "інквізиторського прийому" Київ удався і в 2003 році, коли готував відставку Мирона Янківа і спорядив до Львова трохи оновлену Комісію з питань боротьби з організованою злочинністю при президентові на чолі з Ольгою Колінько (з тією різницею, що у 1997 р. Гориню дали можливість піти самому). Одна із глибинних психологічних різниць між Горинем і Янківим: перший надто часто заявляв про свій намір подати у відставку і прокермував областю майже п'ять років, другий надто часто твердив, що "керуватиме довго, наскільки дозволятиме здоров'я і воля президента", й пробув на посаді голови ЛОДА трохи більше року.

Горинь, однак, упирався висновкам комітету Дурдинця, аргументуючи: про яку координацію боротьби з організованою злочинністю може йтися, якщо керівник ОДА не має відповідної інформації про злочинність у регіоні від правоохоронних структур.

Наприкінці грудня 1996 року у відставку подав заступник голови ОДА Юрій Зима, суд щодо якого у "справі дітей" розпочався в Івано-Франківську. Арешт Зими і подальше затяжне судове засідання були ударом для Гориня, який вибив його з рівноваги. Дещо раніше Горинь рішуче заявив, що подасть у відставку, якщо суд визнає Зиму винним. Після таких заяв Гориня можна було сміливо "інформаційно добивати". Увесь січень 1997 року пройшов під знаком зведених повідомлень з Івано-Франківського обласного суду та звинувачень на адресу губернатора в "Українському шляху". На Львівщині визрів політичний заколот.

"Притчею во язицех" тоді стала фраза Гориня, яку він зронив у найближчому оточенні. "Я лише зараз, -- мовляв, -- відчув, що можу керувати..."

Наприкінці січня 1997 року група депутатів облради з числа "аграрного лобі" поставила перед сесією питання про розмежування представницької і виконавчої влади в області. На початку лютого, за кілька днів до відставки, у Гориня відбулася розмова з Гладієм, після якої львівський місцепосадник зрозумів, що уникнути відставки йому не вдасться. У "проблему Гориня" втрутився також В'ячеслав Чорновіл, який підтримав кандидатуру Гладія на посаду львівського губернатора і відстоював її у президента. До цього Чорновола підштовхували деякі авторитетні діячі Руху, які мали добрі стосунки з Гладієм.

4 лютого на сесії облради депутати (бл. 48 голосів) запропонували позбавити Миколу Гориня однієї з двох посад. Депкорпус завимагав від нього звільнити крісло голови облради. Цього дня в Миколи Миколайовича помер тесть. Отак веде сесію Горинь, на якій стоїть питання про відставку, і в цей час кладуть йому записку про смерть тестя. Треба визнати, що Горинь був у цей момент вельми дезорієнтованим. Домігшись відтермінування сесії, він спішно відбув до Києва на Банкову, де поклав на стіл президентові заяву про відставку з посади... голови облдержадміністрації. Горинь згодом пояснював, що "перехідні положення Конституції забезпечували мені недоторканність до наступних виборів. Президент міг вирішити питання лише по голові обласної адміністрації". Тож Горинь хотів зберегти за собою принаймні посаду голови обласної ради?

Потрапивши на прийом до президента, Горинь зрозумів, що справа його відставки вже вирішена. Він ще формально назвав Леонідові Кучмі кандидатури заступників голови Володимира Яворського та Ігоря Маковецького на посаду голови ОДА, на які глава держави ніяк не відреагував. Тоді ж Горинь повідомив президента, що скличе сесію, де складе з себе також повноваження голови обласної ради. Таке відносно легке резигнування двох посад могло свідчити про те, що Горинь так і не став професійним політиком і бюрократом, який переймався своїм політичним майбутнім.

Однак після відставки з посади голови ОДА Горинь захворів (перед тим він переніс інфаркт, і це ще було одним аргументом для деяких націонал-патріотів щодо неможливості поєднання ним посад). Відставка з посади голови облради розтягнулася ще на два місяці. 15 квітня 1997 року Микола Горинь виступив з різкою доповіддю перед депутатським корпусом. У виступі чулася образа і жорстка характеристика наступної епохи. Останніми його словами з сесійної трибуни була красномовна цитата одного з голлістів: "Ви не враховуєте хронічної ірраціональності будь-якого електорату: люди з вулиці -- а їх більшість у будь-якому суспільстві -- швидко забувають добро, що зроблене для них, про погане пам'ятають довго і злісно. Тим більше, коли все це здійснено в умовах демократії. Злочинцям, які дорвались до влади, натовп готовий прощати найплюгавіші витівки, а людям совісним і богобоязливим, котрі потрапили на олімп, не вибачає нічого".

Горинь сходив з олімпу настільки непретензійно, наче прагнув, щоби про нього забули. У першому ж після своєї відставки інтерв'ю він поспішно заявив, що... передбачливо знищив усі щоденникові записи. За принципом -- ні собі, ні нащадкам, чи з логіки самозбереження?









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Касьянов дав місяць на роздуми 
  ·  "Матч-реванш" на Марсовому полі 
  ·  Буняк знайшов крайнього 
Погляд
  ·  Тріумф "перекладачів"? 
  ·  Романо Проді -- не без гріха 
Поступ у Львові
  ·  Сихівський конфлікт набирає обертів 
  ·  Війна за дворик 
  ·  Міжнародне свято бойків 
  ·  Вчинок і слово 
  ·  Пам'яті Ігоря Лацанича 
  ·  Транспортні конфлікти 
  ·  У відставку через стоянки 
  ·  Чайка вирушає в похід 
  ·  Дітей лікують безкоштовно 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Мукачівське "німе кіно" 
  ·  Зленко "пролітає"? 
  ·  Кому потрібен партійний президент? 
  ·  Жоден казах не постраждав 
  ·  Віктор Медведчук одружився 
  ·  Ющенко обмежить Медведчука 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Блера не поважають 
  ·  На замовлення Вашингтона 
  ·  Німців рятує імміґрація 
  ·  До церкви -- в папері 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Людина Поступу
  ·  Пам'яті патріарха 
Мікроскоп пана Юрка
  ·  Мікроскоп пана Юрка 
Львівщина в особах і вчинках
  ·  Як знімали Миколу Гориня, або Мистецтво відставки 
Арт-Поступ
  ·  schulz: Тяглість історії 
  ·  Ця вічна мить 
  ·  Пам"яті маестро 
Спорт-Поступ
  ·  Спідвей: доріжками швидкостей 
  ·  Ефект контрастного душу 
  ·  Борецьке срібло зі Скоп'є 
  ·  Королі ПІАРУ 
  ·  КОРОТКО 
Пост-Faktum
  ·  Галичина під владою чернігівських 
  ·  КАЛЕНДАР